Ухвала суду № 136037157, 27.04.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/4438/26

Номер провадження 1-кс/333/1558/26

УХВАЛА

іменем України

27 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 за участю:секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12026082040000522, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27.04.2026 старший слідчий слідчого відділення відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування клопотання зазначила, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи прямий умисел на незаконне придбання, зберігання, носіння та збут бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, всупереч вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, тобто без передбаченого законом дозволу, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення та подальшого збуту, у невстановлену слідством точну дату, але не пізніше 17 год. 00 хв.

15.04.2026 року, за невстановлених органом досудового розслідування обставин, придбав бойовий ручний реактивний протипіхотний гранатомет BULSPIKE-АР та почав зберігати вказаний предмет з метою його подальшого збуту. 15.04.2026 року, приблизно о 17 год. 10 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 приховавши у фрагменті тканини реактивний протипіхотний гранатомет переніс його до ділянки місцевості за адресою саме: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, поблизу буд. 15-г, де контактним шляхом, з рук в руки, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення незаконно збув 2 ОСОБА_6 , який надав працівникам поліції добровільну згоду на участь у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, у якості покупця бойовий ручний реактивний протипіхотний гранатомет BULSPIKE-АР, промислового виготовлення, який є вибуховим пристроєм військового призначення та відноситься до бойових припасів і містить в собі заряд вибухової речовини за грошові кошти у сумі 22000 грн. 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у незаконному носінні, зберіганні, придбанні та збуті бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Крім цього, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи прямий умисел на незаконне придбання, зберігання, носіння та збут бойових припасів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, всупереч вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, тобто без передбаченого законом дозволу, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення та подальшого збуту, у невстановлену слідством точну дату, але не пізніше 17 год. 30 хв.

22.04.2026 року, за невстановлених органом досудового розслідування обставин, придбав 4 корпуси гранати РГО, підривачі типу УДЗ у кількості 4 одиниці та почав зберігати вказані предмети з метою їх подальшого збуту. 22.04.2026 року, приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 приховавши у полімерному пакеті білого кольору 4 корпуси гранати типу РГО та 4 підривачі УДЗ, переніс його до ділянки місцевості за адресою саме: м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, поблизу буд. 15-г, де контактним шляхом, з рук в руки, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення незаконно збув ОСОБА_6 , який надав працівникам поліції добровільну згоду на участь у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, у якості покупця 4 корпуси гранати типу РГО, що відповідно до довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів належить до категорії «обмежено небезпечно», 4 підривачі УДЗ, що відповідно до довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів належить до категорії «небезпечно» за грошові кошти у сумі 6000 грн. 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у незаконному носінні, зберіганні, придбанні та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

22.04.2026 року, слідчим слідчого відділення відділу поліції № Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України (фактично затримано о 18 год. 45 хв. 22.04.2026).

Під час особистого обшуку в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України у ОСОБА_5 виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 7000 грн., наступним номіналом:

- 1 купюра номіналом 1000 гривень, серія та номер ЛИ 5464119;

- 1 купюра номіналом 1000 гривень, серія та номер ЛИ 5464120;

- 1 купюра номіналом 1000 гривень, серія та номер ЛИ 5464121;

- 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер КИ 3991363;

- 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер ЛГ 5217613;

- 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер МА 5235841;

- 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер МА 0665969;

- 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер КА 9058637;

- 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер ЄБ 5342994;

- 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер ЄР 4136150;

- 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер ВТ 3501614, упаковані до спецпакету CRI 1116689.

23.04.2026 вищевказані вилучені предмети визнані речовими доказами та долучені до матеріалів кримінального провадження для проведення відповідних слідчих дій.

Згідно з ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Вилучені предмети мають доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки є предметом та знаряддям вчинення кримінального правопорушення так як зберегли на собі сліди злочину містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Отже вилучені предмети мають доказове значення в рамках проведення досудового розслідування.

З метою збереження речових доказів, які були вилучені під час огляду необхідно накласти арешт з метою попередження їх можливого зникнення, втрати або пошкодження, а також для проведення відповідних слідчих дій.

В судове засідання слідчий не з`явився, надав заяву, за змістом якої клопотання підтримав повністю, просив суд його задовольнити.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

З матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області знаходяться матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082040000522 від 03.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Шевченківською окружною прокуратурою м. Запоріжжя.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається будь-яка фізична або юридичної особа за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно ч. 5 ст. 170 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Так, слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше робочого дня після вилучення майна, в порядку з ч. 5 ст. 171 КПК України.

Визначені у клопотанні слідчим грошові кошти у сумі 7000 грн., наступним номіналом: - 1 купюра номіналом 1000 гривень, серія та номер ЛИ 5464119; - 1 купюра номіналом 1000 гривень, серія та номер ЛИ 5464120; - 1 купюра номіналом 1000 гривень, серія та номер ЛИ 5464121; - 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер КИ 3991363; - 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер ЛГ 5217613; - 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер МА 5235841; - 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер МА 0665969; - 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер КА 9058637; - 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер ЄБ 5342994; - 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер ЄР 4136150; - 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер ВТ 3501614, упаковані до спецпакету CRI 1116689, слідчого у зв`язку з його відповідністю критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу.

Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що існують підстави, визначені у ч. 2 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на зазначені в клопотанні грошові кошти.

При цьому, слідчим суддею враховано, що відповідно до положень ч. 2 статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи викладене вище, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, клопотання підлягає задоволенню, що не позбавляє права власника майна ставити питання про скасування арешту в порядку статті 174 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 369-372, 392 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12026082040000522, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України задовольнити.

Накласти арешт до прийняття рішення по кримінальному провадженню на майно, яке було вилучено в ході обшуку, а саме:

- 1 купюра номіналом 1000 гривень, серія та номер ЛИ 5464119;

- 1 купюра номіналом 1000 гривень, серія та номер ЛИ 5464120;

- 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер КИ 3991363;

- 1 купюра номіналом 1000 гривень, серія та номер ЛИ 5464121;

- 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер ЛГ 5217613;

- 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер МА 5235841;

- 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер МА 0665969;

- 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер КА 9058637;

- 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер ЄБ 5342994;

- 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер ЄР 4136150;

- 1 купюра номіналом 500 гривень, серія та номер ВТ 3501614, упаковані до спецпакету CRI 1116689.

Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя ОСОБА_1