Ухвала суду № 136037054, 28.04.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/377/26

Провадження № 6/307/58/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Бряник М.М.,

секретар судового засідання Бабинець Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тячів заяву представника заявника ОСОБА_1 , адвоката Поковби В.В. про розстрочення виконання рішення суду ухваленого у цивільній справі за позовом ТОВ "Колект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборогованості,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Поковба Василь Васильович звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення, мотивуючи свої вимоги тим, що на цей час боржник ОСОБА_1 не має змоги виконати рішення суду в повному обсязі, одноразово, у зв`язку з винятковими обставинами, а саме відсутності постійного місця роботи та стабільного заробітку. Зазначає, що ОСОБА_1 має намір розстрочити заборгованість строком на 6 місяців, зі сплатою по 7493 грн. кожного місяця з 10.05.2026 року по 10.10.2026.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 14.04.2026 року прийнято до розгляду заяву представника заявника ОСОБА_1 , адвоката Поковби В.В. про розстрочення виконання рішення суду ухваленого у цивільній справі за позовом ТОВ "Колект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборогованості.

В судове засіданні заявник та його представник не з`явилися. У заяві про розстрочку виконання рішення суду, представник заявника просить розгляд справи проводити без участі заявника та його представника.

Представник ТОВ "Коллект центр" будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився.

За таких обставин суд вважає можливим провести розгляд заяви по суті у відсутність учасників по справі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників, які беруть участь у справі, судом відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Тячівського районного суду Закарпастької області ухваленого 5 березня 2026 року у цивільній справі №307/377/26 провадження №2/307/151/26, позов ТОВ "Коллект центр" задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» 37 296 (тридцять сім тисяч двісті дев`яносто шість) грн. 00 коп. (з яких: з яких: 4 800 грн. 00 коп. заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) та 32 496 грн. 00 коп. заборгованість за нарахованими процентами). Стягнуто із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. сплаченого судового збору. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» 5 000 (п`ять тисяч) грн. витрат на правову допомогу. В інших позовних вимогах - відмовлено.

Згідно із ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.1 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно із ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно із ч.5 ст.435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Зміна способу і порядку виконання рішення допускається у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

За правилом ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.10, 81 ЦПК України саме заявник зобов`язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Посилання заявника на відсутність місця роботи та стабільного заробітку, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами та не дозволяють виконати рішення відразу, не свідчать ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення суду.

Крім того, судом враховано, що ОСОБА_1 в заяві не зазначено, що було вчинено ним як боржником для погашення частини боргу.

Тобто, відповідачем не надано суду належних доказів, виникнення виключних обставин у розумінні ст. 435 ЦПК України, які б давали підстави для розстрочки виконання рішення суду, а наведені підстави не можуть бути визнанні такими, що вказують на необхідність відповідного розстрочення.

Суд звертає увагу, що норми чинного законодавства допускають розстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках. Безпідставне розстрочення виконання рішення суду підриває правовий принцип своєчасного та повного виконання судового рішення у цивільній справі, що являється складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

З огляду на зазначене суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для розстрочення виконання рішення суду, що є підставою для відмови в задоволенні заяви.

Керуючись ст.258, 259, 260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Поковба Василь Васильович про розстрочення виконання рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 05 березня 2026 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» 37 296 (тридцять сім тисяч двісті дев`яносто шість) грн. 00 коп. (з яких: з яких: 4 800 грн. 00 коп. заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) та 32 496 грн. 00 коп. заборгованість за нарахованими процентами), 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. сплаченого судового збору та 5 000 (п`ять тисяч) грн. витрат на правову допомогу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя М.М.Бряник