Рішення № 136035472, 17.04.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/11504/25

2/243/265/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сидоренко І.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Зубкова В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, яку обґрунтовано тим, що 08 липня 2006 року позивач уклала шлюб із ОСОБА_2 . Від шлюбу у них є спільна неповнолітня дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої є ОСОБА_2 . Інших дітей ані у відповідача, ані у позивача немає. Дитина мешкає з позивачем. Батько дитини ОСОБА_2 мешкає окремо від них та постійної допомоги на дитину не надає. Дитина хвора та потребує постійного лікування починаючи з 21.09.2014 року і потребує постійних додаткових витрат на лікування. За медичними картами дитині встановлено діагноз: Енцефаліт Расмунсена, звичні прості епілептичні припадки, на фоні хронічної вялотекучої герпетичної інфекції. Ця хвороба носить хронічний характер, потребує постійного лікування у домашніх умовах, а також лікування на амбулаторних та стаціонарних умовах. Дитина часто проходить діагностичні обстеження, потребує реабілітації. За призначенням лікарів, позивач змушена постійно придбати для дитини медікаменти, які зазначені у призначенні лікарів у медичних картах хворого, а саме: оксапин 1350 мг/ сут, карбалекс 1200 мг/сут (за оновленою схемою лікування від 11.04.2023, що підтверджується схемою лікування), топіромкс (900 мг/ на добу), сабріл (2000 мг/ на добу), метипред 16 мг однократно зранку через день. При почащенні нападів застосовується клоназепам по 0,5 мг однократно. З 04.10.2025 року по 20.10.2025 року знаходилась на лікуванні в ОКНП «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня» м. Чернівці, вул. Руська, 207 А. Під час лікування отримувала біовен моно 100 мл. 1 р. д. (9.10; 11.10; 13.10), цефтриаксон в/в, амікацин дексометазон, меропенем, преднізолон. Крім того, дитина потребує систематичного медичного спостреження, відвідування медичних закладів, консультацій зі спеціалістами, проходження діагностичних та реабілітаційних процедур. Згідно наданого розрахунку, вартість придбання ліків, спожитих діагностичних та реабілітаційних послуг та товарів, перевезення дитини до медичних закладів для ОСОБА_3 за жовтень-листопад 2025 року становить 60320,12 грн., складеного у відповідності до чеків, наданих медичними закладами. Відповідно половина вказаних додаткових витрат складають 30160,06 грн. Разом з тим, батько оказав допомогу у розмірі 10000 грн. Відповідно, просить стягнути з батька суму у розмірі 20160,06 грн. Матеріальне становище позивача, а саме прибутки в сумі 12000 грн., що підтверджую відповідною довідкою про доходи, не дозволяє забезпечити повноцінне лікування дитини та забезпечити її потреби у лікуванні, які вкрай необхідні за медичними показниками. Та, напроти, батько дитини - ОСОБА_2 працює в органах Національної поліції України, не має на утриманні інших дітей, має стабільну та достатню заробітну платню, що дозволяє надавати повноцінну допомогу доньці. Необхідні додаткові витрати на лікування дитини, які не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. В даному випадку є особливі обставини хвороби дитини, а тому крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат визначено залежно від передбачуваних витрат на дитину.

У зв`язку з чим, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі половини додаткових витрат, які необхідні на лікування дитини, що складають 20160,06 грн. за період жовтень-листопад 2025 року.

В судове засідання позивач не з`явилась, надала суду заяви про розгляд справи без її участі, в якій позовні вимоги підтримала.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, не з`явився в судове засідання.

23.03.2026 року від представника відповідача адвоката Керанчука В.Б. до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії платіжної інструкції про перерахунок відповідачем на лікування доньки 10050,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд доходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 06 серпня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Слов`янську Слов`янського міськрайонного управління юстиції Донецької області, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та її батьком є відповідач ОСОБА_2 , матір`ю є позивач ОСОБА_1 .

Відповідно до Довідок переселенця від 27.02.2023 року, позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Довідки про доходи, наданої Донбаським державним педагогічним університетом, загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з червня 2025 року по листопад 2025 року склала 72000,00 грн.

Рішенням комісії НПУ з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників НПУ від 22 вересня 2017 року за №6/І/V/172, ОСОБА_2 надано статус учасника бойових дій, та на підставі посвідчення учасника бойових дій він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Відповідно до Довідки про доходи, наданої Головним управління Національної поліції в Донецької області, загальна сума доходу ОСОБА_2 за період з січня 2025 року по грудень 2025 року склала 560050,78 грн.

Згідно з Платіжною інструкцією від 23.10.2025 року, ОСОБА_2 перерахував ОСОБА_1 на лікування доньки 10050,00 грн., з яких, з урахування послуг банку, ОСОБА_4 отримала 10000,00 грн., що підтверджується скріншотом з банківського додатку позивача.

Матеріали справи містять медичні висновки про захворювання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2648, ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні в ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології» в період з 29 серпня 2018 року по 14 вересня 2018 року з діагнозом: Енцефаліт Расмунсена, звичні прості епілептичні припадки, на фоні хроничної вялотетекущої герпетичної інфекції.

Згідно з Випискою із медичної картки стаціонарного хворого від 07 жовтня 2019 року, ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні в КЛПЗ «Міська дитяча лікарня» м. Слов`янська в період з 19 вересня 2019 року по 24 вересня 2019 року з діагнозом: Енцефаліт Расмунсена, звичні прості епілептичні припадки, на фоні хроничної вялотетекущої герпетичної інфекції.

Згідно з Випискою із медичної картки стаціонарного хворого від 20 січня 2020 року, ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні в КЛПЗ «Міська дитяча лікарня» м. Слов`янська в період з 05 січня 2020 року по 10 січня 2020 року з діагнозом: Енцефаліт Расмуссена, судомний стан.

Згідно з Випискою із медичної картки стаціонарного хворого від 05 квітня 2020 року, ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні в КЛПЗ «Міська дитяча лікарня» м. Слов`янська в період з 05 квітня 2020 року по 13 квітня 2020 року з діагнозом: Енцефаліт Расмуссена, судомний стан.

Згідно з Випискою із медичної картки стаціонарного хворого від 03 липня 2020 року, ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні в КЛПЗ «Міська дитяча лікарня» м. Слов`янська в період з 20 червня 2020 року по 26 червня 2020 року з діагнозом: Енцефаліт Расмунсена, звичні прості епілептичні припадки, на фоні хроничної вялотетекущої герпетичної інфекції.

Згідно з Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 661, ОСОБА_3 з 14 березня 2023 року проходила стаціонарне лікування у відділенні крапельних інфекцій Обласної дитячої клінічної лікарні з діагнозом: Енцефаліт. Судомний синдром.

Згідно з Виписного епікризу із медичної картки стаціонарного хворого № 02/3305 від 04 жовтня 2025 року, ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні в ОКНП «Чернівецька обласні дитяча клінічна лікарня» в період з 04 жовтня 2025 року по 20 жовтня 2025 року з діагнозом: Позалікарняна двобічна вогнищево-зливна пневмонія нижніх часток, гострий перебіг, ДН ІІ ст. Підгострий склорозуючий Енцефаліт Расмунсена, викликаний хронічною гіпертонічною інфекцією. Симптоматична епілепсія, генералізовані клонічні часті напади, терапевтично резистентні. Гострий назофарингіт.

В зазначених висновках дитині рекомендовано лікування медичними препаратами, серед яких зазначені біовен моно, цефтриаксон в/в, меропенем, амікацин дексометазон, преднізолоноксапін, оксапін, фінлепсін, сабріл, топіромакс, метипред, фенобарбітал, інфулган, нерофен.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Відповідно до п. 6 ч. 1 статті 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України

Відповідно до частин 1 і 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батькиабо інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до положень ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Одним із різновидів аліментних зобов`язань між батьками і дітьми є зобов`язання батьків брати участь у додаткових витратах на дитину (частина перша статті 185 СК України): той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Аналіз положень ст. 185 СК України дає підстави для висновку про те, що при вирішенні вимог про участь одного з батьків у додаткових витратах на дитину, суд має встановити реальне існування особливих обставин, які викликають необхідність таких витрат. Лише при наявності цих умов і їх встановленні можливе ухвалення рішення про стягнення таких витрат в конкретній сумі.

До особливих обставин, які викликають необхідність додаткових витрат на дитину закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначаються за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення (ч. 2 ст. 185 СК України).

Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров`я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (ч. 3 ст. 185 СК України).

У п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що до участі у додаткових витратах на утримання дитини, можна притягати лише батьків, у цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Відповідні правові висновки щодо застосування ст. 185 СК України наведені в постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 638/13860/16-ц; від 16 жовтня 2019 року у справі № 219/1766/18; від 26 серпня 2020 року у справі № 336/1488/19; від 25 лютого 2020 року у справі № 521/4397/17; від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, з виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2648 видно, що ОСОБА_3 встановлено діагноз: Енцефаліт Расмуссена, часті прості парціальні епілептичні припадки на тлі хронічної уповільненої герпетичної інфекції, та з наданих медичних документів вбачається періодичне проходження дитиною лікування в умовах стаціонару.

У виписках із медичної карти хворого лікарями зазначено перелік необхідних дитині лікарських засобів. Позивачем зазначено, що витрати на лікування дитини за період жовтень-листопад 2025 року складають 60320,12 грн.

В той же час, на підтвердження понесених витрат позивач надала до суду декілька квитанції на придбання ліків за червень 2025 року та за серпень 2025 року, та за придбання послуг (перевезення таксі) за 2023 рік, 2024 рік, 2025 рік, які датовані поза межами періоду жовтень-листопад 2025 року (за який просить позивач у позовній заяві), тому суд до уваги їх не приймає.

Також позивач надала до суду деякі квитанції сплачені за товари, які не є лікарськими засобами (вода, підгузки, пелюшки, рушники, серветки, пакети для сміття, лосьйон для волосся).

Суд вважає, що дані витрати є витратами на утримання дитини (аліментами), які вже були стягнуті з відповідача, які не є додатковими витратами, що викликані особливими обставинами в розумінні ст. 185 СК України.

Отже, належними та документально підтвердженими доказами, а саме квитанціями, сплаченими на додаткові витрати на дитину, суд вважає: квитанції у розмірах: 14193,70 грн. від 06.10.2025 року, 14187,10 грн. від 06.10.2025 року, 14187,00 грн. від 10.10.2025 року, 37,50 грн. від 07.10.2025 року, 177,31 грн. від 08.10.2025 року, 575,87 грн. від 11.10.2025 року, 104,80 грн. від 11.10.2025 року, 240,00 грн. від 13.10.2025 року, 625,20 грн. від 13.10.2025 року, 16,64 грн. від 15.10.2025 року, 50,00 грн. від 15.10.2025 року, 790,00 грн. від 01.11.2025 року (лікарські засоби які призначені лікарем), та квитанції у розмірах: 153,00 грн. від 24.10.2025 року, 121,00 грн. від 24.10.2025 року (послуги з перевезення на таксі до медичного закладу, що підтверджено скріном з додатку таксі з зазначенням маршруту, дати та суми), що загалом становить у сумі 45459,12 грн., які суд вважає додатковими витратами на дитину, яка перебувала на лікування в медичному закладі в жовтні 2025 року, що викликані особливими обставинами в розумінні ст. 185 СК України.

Тому додаткові витрати на утримання дитини, які викликані особливими обставинами, у розмірі 45459,12 грн. обґрунтовані та 1/2 частина їх вартості (22729,56 грн.) повинна бути відшкодована відповідачем на користь позивача, а з врахуванням перерахунку позивачу відповідачем на лікування доньки в жовтні 2025 року 10000,00 грн., відповідачем на користь позивача повинна бути відшкодовані додаткові витрати у розмірі 12729,56 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, пов`язані з лікуванням, підлягають частковому задоволенню на суму 12729,56 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про оплату додаткових витрат на дитину.

Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2025 року складає 3028,00 грн.

Позивач звернулася до суду з позовною заявою в електронній формі, а відповідно до частини 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення додаткових витрат на утримання дитини в розмірі 12729,56 грн.

Процентне співвідношення задоволених вимог про стягнення додаткових витрат на утримання дитини становить 63,14 % ((12729,56 грн. - задоволені вимоги) / (20160,06 грн. - заявлені позовні вимоги )*100%), тому з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 611,83 грн. (968,96 грн. * 63,14%) за вимоги майнового характеру.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст.180,182,183 СК України,4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , додаткові витрати на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період жовтень-листопад 2025 року, у розмірі 12729 (дванадцять тисяч сімсот двадцять дев`ять) грн. 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір на користь держави у сумі 611 (шістсот одинадцять) грн. 83 коп. на рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

В задоволенні іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення виготовлений 22.04.2026 року.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду І.О. Сидоренко