Рішення № 136035470, 27.04.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/1285/2026

Номер справи 243/3070/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Агеєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Овчаренко Олег Олексійович до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Овчаренко О.О. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що батьки позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 2007 року перебували у шлюбі та рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23.03.2020 року шлюб було розірвано. Після розлучення мати позивача вдруге одружилася, та має прізвище ОСОБА_4 .

Після розлучення батьків позивач постійно проживав з мамою. Судовим наказом від 23.09.2019 року у справі № 505/10904/19 провадження № 2-н/243/1411/2029 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області були стягнуті з батька - ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 , у розмірі 1\4 частини доходу, на його утримання, до досягнення повноліття.

З 01 вересня 2025 року позивач навчається на 1 курсі, денної форми навчання, Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 19. Згідно довідки № 16-42/563 від 13.03.2026 року, наданої навчальним закладом, період навчання позивача передбачає закінчення курсу навчання 30.06.2029 року.

Позивач зазначає, що в зв`язку із тим, що він навчається на денній формі, то позбавлений можливості працевлаштуватися, мати заробіток, та самостійно забезпечувати себе, в зв`язку із чим потребує матеріальної допомоги батьків. Його мати ОСОБА_5 була працевлаштована, але після народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває у відпустці по догляду за дитиною. В теперішній час вона отримує від держави допомогу в розмірі 860,00 гривень. Тому ОСОБА_5 не має можливості надавати йому матеріальну допомогу на період навчання.

Позивач навчається в Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка» на денній формі навчання, за державним замовленням, стипендія яку виплачує держава є невеликою. Позивач зазначає, що з поважних причин не має самостійних доходів, щоб забезпечувати себе під час отримання вищої освіти. Тому він потребує матеріальної допомоги на період навчання батьків.

Позивач вказує на те, що його мати ОСОБА_7 перебуває у відпустці по догляду за дитиною, отримує соціальну допомогу від Держави в розмірі 860 гривень на місяць та не може мене забезпечувати. Його батько - ОСОБА_2 . офіційно працевлаштований, та наскільки відомо позивачу перебуває на посаді монтера колії Первинної профспілкової організації структурного підрозділу Слов`янська дистанція колії регіональної філії Донецька залізниця ПАТ «Укрзалізниця», має стабільний високий заробіток. Він не є інвалідом, не має на утримані ні інших дітей, не має батьків інвалідів.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання - у розмірі однієї чверті усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи стягнення з 01 квітня 2026 року і до закінчення навчання 30.06.2029 року. Відповідно до положень ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межі суми платежу за один місяць. А також стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , витрати на правову допомогу в розмірі 2500 гривень.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

24.04.2026 року через підсистему Електронний суд від представника позивача адвоката Овчаренко О.О. надійшла заява проведення слухання справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги просить задовільнити в повному обсязі.

27.04.2026 року через підсистему Електронний суд від представника позивача адвоката Овчаренко О.О. надійшла заява про долучення до справи заяви відповідача про розгляд справи без участі відповідача. Заява представника позивача про долучення до справи заяви відповідача обґрунтована тим, що 26.04.2026 року до представника позивача (адвоката) Овчаренка О.О. звернувся відповідач у справі ОСОБА_2 з прохання направити до суду його заяву про розгляд справи без участі відповідача, посилаючись на те, що в нього немає технічної можливості самостійно направити заяву до суду.

Згідно із наданої представником позивача заяви відповідача ОСОБА_2 від 26.04.2026 року, вбачається, що відповідач просить слухання справи його сина ОСОБА_1 до нього про стягнення аліментів на утримання сина , який продовжує навчання проводити без його участі. Не заперечує проти задоволення позовних вимог та не відмовляється виплачувати сину аліменти.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступних висновків.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (частина перша статті 206 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 15.04.2008 року виконкомом Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батьками дитини зазначені: батько ОСОБА_2 , мати: ОСОБА_3 .

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25.03.2020 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано.

В позовній заяві позивачем зазначено, що Судовим наказом від 23.09.2019 року у справі № 505/10904/19 провадження № 2-н/243/1411/2029 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області були стягнуті з батька - ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 , у розмірі 1\4 частини доходу, на моє утримання, до досягнення повноліття.

01.04.2026 року позивачу виповнилося 18 років.

З довідки Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» від 13.03.2026 року № 16-42/563, вбачається, що ОСОБА_1 навчається на 1 курсі, факультету інформаційних технологій. Форма навчання денна. Зарахований з 01.09.2025 року, за державним замовленням, передбачене закінчення навчання 30.06.2029 року.

Відповідно до довідки № 17.09.2025 № 1201-5003814185 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи та фактичним місцем проживання останнього є: АДРЕСА_1 .

З довідки про доходи № 39 від 30.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , який з 01.09.2025 року є студентом Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» має соціальну стипендію в розмірі 1180,00 грн. Розмір стипендії за період з вересня 2025 року по березень 2026 року включно складає 8260,00 грн.

Як вбачається з акту звірки розрахунку з дебіторами та кредиторами за період з 01.08.2025 року по 31.03.2026 року, вартість проживання в гуртожитку для студента 1 курсу ОСОБА_1 складає 800 гривень на місяць, за 2025-2026 учбовий рік складає 8000 гривень, та на 31.03.2026 року є заборгованість по сплаті за гуртожиток в сумі 2400 гривень.

Крім того, позивачем надано копію свідоцтва про шлюб, з якого вбачається, що ОСОБА_3 , мати позивача 05.02.2024 року уклала шлюб з ОСОБА_8 . Після укладення шлюбу ОСОБА_3 має прізвище ОСОБА_7 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження у ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_6 народився син ОСОБА_6 .

Відповідно до копії наказу № 15057/к ОСОБА_7 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 04.11.2024 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 включно.

В позовній заяві позивач зазначає, що його мати ОСОБА_5 не має можливості надавати позивачу матеріальну допомогу на період навчання ОСОБА_7 оскільки отримує від держави допомогу в розмірі 860,00 гривень. На підтвердження зазначеної обставини позивач надає довідку про зарахування коштів на рахунок.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні діти продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Таким чином, законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених уст. 182 цього Кодексу.

У відповідності зі ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати, стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

З`ясовуючи наявність вищезазначених умов, судом встановлено, що на даний час ОСОБА_1 є повнолітньою особою та навчається на денній формі навчання, за державним замовленням, проживає в гуртожитку та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги з боку батька, зокрема додаткових значних витрат, пов`язаних з навчанням в вищому навчальному закладі, а це витрати на навчання та існування: придбання підручників, канцелярії, щоденне харчування, та інші щоденні витрати, тісно пов`язані з навчанням.

Суд приймає до уваги посилання позивача в тій частині, що оскільки він навчається на денній формі, то позбавлений можливості працевлаштуватися, мати заробіток, та самостійно забезпечувати себе, в зв`язку із чим потребує матеріальної допомоги батьків.

Вирішуючи питання щодо спроможності відповідача ОСОБА_2 надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, судом враховується що відповідач є особою працездатного віку, з матеріалів справи не вбачається даних про його поганий стан здоров`я чи наявність інших істотних обставин, які б перешкоджали йому у виконанні його батьківських обов`язків щодо його повнолітньої дитини.

Разом з цим судом враховується заява відповідача ОСОБА_2 про те, що він не заперечує сплачувати аліменти своєму сину.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними 23 років (постанова Верховного Суду від 16.02.2022 року у справі №381/2423/20 (провадження №61-17937св21).

Згідно з ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Тобто, повнолітній син відповідача по справі продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги батьків у зв`язку з цим.

Статтею ст. 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Суд констатує, що під час судового розгляду справи не було встановлено підстав, які б свідчили про неможливість відповідача утримувати свого повнолітнього сина, враховуючи, що він позов визнав.

Відповідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Враховуючи вищенаведене та із урахуванням визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення із відповідача аліментів у розмірі однієї чверті всіх видів доходу (заробітку) платника аліментів щомісяця, підлягає задоволенню.

Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Проте, в позовній заяві позивач просить стягувати аліменти з 01.04.2026 року , тобто з дати його повноліття.

У відповідності до ч.2 ст.199 СК України право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Оскільки запланована дата закінчення навчання ОСОБА_1 30.06.2029, то аліменти слід стягувати до цієї дати.

Крім того, при визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені ч.1 ст.182 та ч.2 ст. 200 Сімейного кодексу України, які підлягають застосовуванню до даних правовідносин в силу ст. 200 цього Кодексу.

З огляду на вище викладене, враховуючи, що ОСОБА_1 з 01.04.2026 року є повнолітнім, проте продовжує навчатися та потребує матеріальної допомоги батьків, з урахуванням визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом стягнення із відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в розмірі однієї чверті усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи стягнення з 01 квітня 2026 року і до закінчення навчання 30.06.2029 року.

Суд вважає, що визначений розмір аліментів у розмірі частини заробітку, доходу відповідача, є реальним і дає змогу підтримати повнолітнього сина для забезпечення його життєдіяльності.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд врахує наступне.

Згідно з частиною першою статі 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини другої статі 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на час подання до суду позовної заяви, встановлено ставку судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (підпункт 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на час подання позову).

Згідно статті 7 «Про державний бюджет на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2026 року складає 3328,00 грн.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, а тому з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 1064,94 грн. (3328,00 грн. *0,4 * 0,8). Судом застосовано коефіцієнт 0,8, оскільки позивач подав позов через підсистему «Електронний суд».

Також, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги від 30.03.2026, укладений між позивачем та адвокатом Овчаренко О.О.

Крім цього, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу в розмірі 2500,00 позивачем додано до позову: акт надання правничої (правової) допомоги від 30.03.2026 року та акт здійснення розрахунку за надання правничої (правової) допомоги за договором про надання правничої допомоги від 30.03.2026 року, мі адвокатом Овчаренком О.О. та ОСОБА_1 ; Ордер серії АН №1940155 від 31 березня 2026 року, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 Рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 Рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009,пункті 80 Рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 Рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд приходить до такого.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, суд прийшов до висновку про задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 2500,00 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно ст.430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів в частині виплати за один місяць підлягає до негайного виконання.

Керуючись ст. ст. 185, 191,199 СК України, ст. 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Овчаренко Олег Олексійович до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за аресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , та який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , аліменти на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання - у розмірі однієї чверті усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи стягнення з 01 квітня 2026 року і до закінчення навчання 30.06.2029 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за аресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , та який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , витрати на правову допомогу в розмірі 2500 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1064,94 грн. (одна тисяча шістдесят чотири грн. 94 коп.) (отримувач коштів Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.податок) рахунок отримувача UA 59899980313111206000005658, код класифікації доходів бюджету 22030101).

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 27 квітня 2026 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Донецької області О.В. Агеєва