Ухвала суду № 136034959, 27.04.2026, Зміївський районний суд Харківської області

УХВАЛА

Справа № 621/2824/25

Провадження 1-кп/621/130/26

27 квітня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

учасники справи:

прокурор ОСОБА_3

потерпілий ОСОБА_4 (не з`явилася)

обвинувачений - ОСОБА_5

захисник ОСОБА_6 ( в режимі відеоконференції),

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальну справу №621/2824/25 (провадження ЄРДР № №12025221260000413 від 14.08.2025) за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Зміївського районного суду Харківської області перебуває зазначене кримінальне провадження.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 02.09.2025 по справі призначено підготовче судове засідання.

В підготовчі судові засідання, призначені на 03.09.2025, 15.10.2025, 24.11.2025, 24.12.2025, 12.02.2026 року обвинувачений ОСОБА_5 не з`явився, ухвали суду про примусовий привід обвинуваченого не виконувалися в зв`язку з відсутністю ОСОБА_8 за місцем проживання.

12.02.2026 року ухвалою Зміївського районного суду Харківської області надано дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Одночасно, ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 12.02.2026 оголошено розшук обвинуваченого та зупинено провадження у справі.

27.04.2026 року обвинувачений ОСОБА_5 був затриманий в порядку статті 191 КПК України та доставлений до Зміївського районного суду Харківської області для розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 27.04.2026 відновлено провадження в кримінальній справі.

В підготовче судове засідання з`явилися прокурор, доставлений обвинувачений, захисник ОСОБА_6 приймає участь в режимі відеоконференції.

В судове засідання не з`явилися потерпіла ОСОБА_4 , подала до суду письмові заяви про проведення підготовчого судового засідання та судовий розгляд кримінального проадження без її участі.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою вказавши, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Обвинувачений неодноразово не з`являвся в судові засідання, ухвали про привід співробітниками поліції не виконані в зв`язку з відсутністю обвинуваченого за місцем реєстрації. 12.02.2026 судом було оголошено розшук обвинуваченого та надано дозвіл на його затримання з метою приводу. При цьому, ухвалою слідчого судді від 29.08.2025 року ОСОБА_9 був обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням безумовного обов`язку не покидати своє місце проживання, з`являтися за кожною вимогою до суду та прокурора, які обвинуваченим були порушені, що свідчить про доведеність ризику ухилення від суду та перешкоджання провадженню іншим чином. Обвинувачений є раніше судимою особою за вчинення корисливого злочину, а отже ризик вчинення іншого кримінального правопорушення також є доведеним. Отже, враховуючи підтверджене існування вказаних ризиків, прокурор просив обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання та вказав, що не мав наміру ухилятися від суду, просив обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вказав, що 03.09.2025 року не з`явився в судове засідання, оскількт був затриманий співробітниками ТЦК, які цілий день тримали його у військкоматі, а в подальшому жодних повідомлень про дату і час судового засідання не отримував. Власного телефону для зв`язку він не має, за місцем реєстрації 10 місяців не проживає, оскільки посварився з матір`ю та знайшов роботу в м.Харків.

Захисник заперечувала проти задоволення клопотання та просила обрати обвинуваченому більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зазначила, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення обвинуваченого про дату, час і місце судового засідання, а працівники поліції недобросовісно виконували ухвали про привід, тому підстав для обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 немає.

Дослідивши клопотання, заслухавши доводи учасників справи, суд зазначає наступне:

Згідно ч.1 статті 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

Відповідно до ч.1, ч.2 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно пункту 1"b" статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, а саме: законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Відповідно до ч.1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 статті 177 Кримінального процесуального України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частиною 1, частиною 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:

1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;

2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років;

5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;

6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ч.1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Під час розгляду клопотання прокурора встановлено, що ОСОБА_9 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, яке відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (п.32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) у вчиненні тяжкого злочину сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бекчієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Суд також приймає до уваги роз`яснення Верховного Суду, який у своєму Листі № 1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» вказав, що слідчим суддям (суду) необхідно зважати на обставини воєнного стану, що введений в Україні з 24.02.2022 в зв`язку з агресією російської федерації, та близькість місця перебування підозрюваного до зони активних бойових дій і тимчасово непідконтрольних державі територій, суд вважає ризик ймовірного переховування та втечі достатньо високим.

Окрім пред`явленого обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, суд вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені прокурором у клопотанні, які підтверджені належними й допустимими доказами.

Так, під час знаходження справи в Зміївському районному суді Харківської області, з 03.09.2025 обвинувачений ОСОБА_5 жодного разу в підготовче судове засідання не з`явився, порушував умови раніше обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Судом постановлювалися ухвали про привід та оголошувався розшук обвинуваченого. Обвинувачений ОСОБА_5 є раніше судимою особою, востаннє - вироком Зміївського районного суду Харківської області від 20.01.2020 за ч.3 статті 185 Кримінального кодексу України до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений 20.01.2023 року за відбуттям строку покарання.

Враховуючи наявність підтверджених ризиків, визначених пунктами 1, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою, не зважаючи на виключний характер вказаного заходу. З цих же підстав суд вважає недоцільним застосувати до обвинуваченого менш суворий запобіжний захід, оскільки, на думку суду, такий запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не сприятиме запобіганню ризикам, встановленим судом.

При цьому, згідно ч.3 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.5 статті 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З метою уникнення безальтернативності визначеного запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за можливе одночасно визначити підозрюваному запобіжний захід у виді застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених станом на 01 січня поточного року, з покладенням обов`язків, встановлених статтею 194 КПК України.

Відповідно до положень ч.1-3 статті 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту його затримання.

З протоколу затримання підозрюваного від 27.04.2026 року вбачається, що фактично ОСОБА_5 був затриманий 27 квітня 2026 року, в зв`язку з чим строк тримання під вартою обвинуваченому належить рахувати з цього часу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, в Державній установі "Харківській слідчий ізолятор" строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 25 червня 2026 року включно.

Строк тримання під вартою обвинуваченому рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 27.04.2026 року.

Виконання ухвали доручити співробітникам БКС ГУНП в Харківській області та направити підозрюваного до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Зобов`язати прокурора негайно повідомити родичів про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Визначити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання в сумі 133 120,00 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, що становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених станом на 01 січня поточного року, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: р/р ua 208201720355299002000006674, одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249, банк одержувача: ДКСУ м Київ, МФО одержувача: 820172. Призначення платежу: застава за _____ (ПІБ) , згідно ухвали Зміївського районного суду Харківської області внесені (ПІБ особи, що вносить заставу).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

- прибувати за першою вимогою - до прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та засобів зв`язку

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого чи прокурора в даному кримінальному провадженні

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обвинуваченим обов`язків, покладених цією ухвалою, застава звертається в дохід Державного бюджету України та може бути застосовано інший запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а особами, які не були присутні під час її проголошення з дня отримання копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено і проголошено 28.04.2026

Суддя ОСОБА_10