Ухвала суду № 136034844, 06.04.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3773/26

Номер провадження 1-кс/404/1566/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року місто Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі

слідчої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_7 , погодженого прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні №62023050010004737, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рені Ренійського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Старший слідчий СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області капітан поліції ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 , звернувся до слідчої судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб , тобто в межах досудового слідства.

В обґрунтування ініціатор клопотання послався на те, що в провадженні СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42025052210001354, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 квітня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 25 від 23.01.2025 року, молодшого сержанта ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 постановлено на всі види забезпечення, а також визнано таким, що справи штаб сержанта 3 категорії відділення персоналу штабу стрільця номера обслуги 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», прийняв та приступив до виконання службових обов`язків.

Таким чином, з моменту зарахування 23.01.2025 року, до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , останній набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу, та з того ж дня, 23.01.2025 року, приступив до виконання військового обов`язку проходження військової служби.

Так, відповідно до п.п.1-3 ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Молодший сержант ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації та перебуваючи на посаді штаб сержанта 3 категорії відділення персоналу штабу стрільця номера обслуги 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», діючи умисно в порушення вимог ст.ст.2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.1, 3 ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, самовільно залишив розташування пункту тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово дислокувалась АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану та ухиляється від проходження військової служби по теперішній час, перебуваючи різних в місцях, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби, до моменту його добровільного прибуття до військової частини НОМЕР_3 , яка дислокується АДРЕСА_3 .

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.5 ст.407 КК України.

09 год. 00 хв. 04.04.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст.208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

04.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує матеріалами службового розслідування та доданими до нього матеріалами, показами військовослужбовців, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України.

ІІ. Позиції сторін.

Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити посилаючись на обставини, викладені в ньому.

Підозрюваний у судовому засіданні підтвердив, що дійсно залишав місце несення військової служби через керівництво (командування), через побиття та утримання його в підвалі. Після всього, що сталося він перестав довіряти своїм побратимам. Має вади зі здоров`ям та на цьому грунті погано себе почуває. Зі скаргами на здоров`я та до командування в/ч щодо подальшого проходження служби не звертався. Підтримав позицію захисника.

Щодо себе підозрюваний ОСОБА_5 вказав, що зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , який належить його матері, проживає з батьками, розлучений, утриманців не має, з базовою вищою освітою (бакалавр), офіційно не працює, має хвороби (неврологічного характеру), раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, група інвалідності відсутня, ухомого, нерухомого майна у власності не має, заощадження відсутні.

Захисник в судовому засіданні зазначив, що його підзахисному сама служба (керівництво) створювало такі умови та фактично підводило під те, що він є небажаним у військовій частині, де останній проходив службу. Оскільки ОСОБА_5 переживав за своє життя та погано себе почував, що в подальшому його і підштовхнуло до прийняття рішення про залишення розташування військової служби. При обранні запобіжного заходу просив врахувати вказані обставини, особу підозрюваного, який є учасником бойових дій, та має вади зі здоров`ям, а тому визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу у разі застосування тримання під вартою в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та з покладенням на останнього обов`язків, визначених ст.194 КПК України. Додав низку характеризуючіх документів: тимчасове посвідчення військовозобов`язаного; витяг з додатку «Дія» - посвідчення ветерана війни, які долучені до матеріалів клопотання.

ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

За правилами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді

Слідчим суддею встановлено, що СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області здійснюється досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42025052210001354, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 квітня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

09 год. 00 хв. 04.04.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст.208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

04.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років, тобто даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Harav. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

Розумна підозра, згадана в ст.5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).

Дослідивши докази, надані в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, у об`ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри на ранній стадії досудового розслідування на переконання слідчої судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема: повідомленням про кримінальне правопорушення; матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини, письмовими поясненнями військовослужбовців, та іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності, долученими до матеріалів клопотання.

Слідча суддя зазначає, що на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможливо стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.5 ст.407 КК України, є тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисних тяжких кримінальннях правопорушеннях проти порядку несення військової служби в період дії воєнного стану, офіційно не працевлаштований, розлучений утриманців не має, має вік 40 років, хронічні хвороби та група інвалідності відсутня, заощаджень та накопичень не має, проживає тривалий час в житлі, належному його матері, має постійне місце проживання і реєстрації, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_5 підозрюється у тому, що неодноразово самовільно залишав військову частину, востаннє 09.07.2025, після чого до військової частини або уповноважених органів з метою повернення на військову службу не звертався, доказів поважності причин неповернення до військової частини, сторона захисту слідчій судді не надала. З наданих суду заперечень вбачається, що ОСОБА_5 відомі наслідки для військових за самовільне залишення військової частини. Факт залишення військової частини свідчить про свідоме ухилення від виконання покладених на підозрюваного обов`язків.

Отже, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, слідча суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_5 (п.1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України).

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.23, ст.224, ч.4 ст.95 КПК України.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

За наведених обставин в сукупності слідча суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є неможливим, оскільки не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти встановленим ризикам на цій стадії досудового розслідування, а тому слідча суддя дійшла висновку про задоволення клопотання і вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Визначаючи вид запобіжного заходу слідчий суддя враховує, вимоги ч.8 ст.176 КПК України, відповідно до якої під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою. Отже, більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може бути застосовано до ОСОБА_5 .

Доказів наявності хвороб, які б перешкоджали застосуванню до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчій судді строною захисту в судовому засіданні не було надано.

Крім того, слідча суддя зазначає, що сама по собі тяжкість вчиненого злочину, не є підставою для задоволення клопотання, проте у сукупності з іншими обставинами є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого ЗУ від 24.02.2022 року «2102-ІХ», воєнний стан запроваджується із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Таке рішення ухвалено у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану», який відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №2119-IX (реєстр. №7168) продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб; в подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ, Указами Президента України військовий стан продовжувався, який діє і на даний час.

Відповідно до абз.3 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, проте це є право, а не обов`язок слідчого судді.

Вирішуючи питання щодо визначення чи не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя, окрім врахування обставин та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, також враховує особу підозрюваного, його вік, матеріальний стан, міцні соціальні зв`язки підозрюваного. Відтак, відповідно до положення ч.5 ст.182, ч.ч.3-4 ст.183 КПК України, слідча суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 99 840 гривень, що відповідає 30 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст.182 КПК України.

При визначенні суми застави, слідчою суддею враховується, що застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини - це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним) процесуальних обов`язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.

Керуючись ч.3 ст.183 КПК України, слідча суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 09 год. 00 хв. 04.04.2026.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити з 09 год. 00 хв. 04.04.2026 до 09 год. 00 хв. 02.06.2026.

Визначити розмір застави в сумі 99 840 гривень, яка може бути внесена: рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м.Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 .

З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти у разі внесення застави останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 до 02.06.2026 виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному проваджені або будь-якою особою визначеною слідчим, за винятком їх участі в процесуальних діях;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч.10 ст.182 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідча суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1