Рішення № 136034781, 27.04.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1778/25

Провадження №: 2/343/235/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді Керніцького І. І.,

секретаря Луцик Т. В.,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м.Долині справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Укрнафта» в особі НГВУ "Долинанафтогаз", третя особа: ОСОБА_2 , про визнання дій роботодавця незаконними та зобов`язання виконати судове рішення в повному обсязі, стягнення різниці в заробітній платі за весь період, починаючи з моменту звільнення по теперішній час з урахуванням усіх підвищень заробітної плати та поновлення порушених прав,

з участю: позивача - ОСОБА_1

представниці позивача ОСОБА_1 - адвокатки Коваленко О.В.,

представника відповідача АТ "Укрнафта" - Малета А.І.,

третьої особи ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до до АТ «Укрнафта» в особі НГВУ "Долинанафтогаз", третя особа: ОСОБА_2 , про визнання дій роботодавця незаконними та зобов`язання виконати судове рішення в повному обсязі, стягнення різниці в заробітній платі за весь період, починаючи з моменту звільнення по теперішній час з урахуванням усіх підвищень заробітної плати та поновлення порушених прав, в якому просив:

визнати дії НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» щодо неповного виконання рішення Долинського районного суду від 29.07.2024 незаконним та зобов`язати виконати рішення суду в повному обсязі;

визнати незаконним встановлення позивачу посадового окладу в розмірі 28289 грн без належного обґрунтування;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок посадового окладу відповідно до підвищень, які відбулися з 06.11. 2023 по 01.08 2025;

стягнути з відповідача різницю в заробітній платі за час вимушеного прогулу та період після поновлення;

визнати незаконним наказ №83-к від15.01.2024 в частині переведення ОСОБА_2 на посаду майстра з ремонту устаткування на постійній основі;

стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що 9 липня 2024 року Долинським районним судом Івано-Франківської області у справі № 343/3051/23 прийнято рішення, відповідно до якого позов ОСОБА_1 до ПАТ «Укрнафта» в особі НГВУ « Долинанафтогаз» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку задоволено.

Однак, незважаючи на набрання законної сили судовим рішенням та його направлення до виконання, роботодавець не виконав рішення суду в повному обсязі. 29.07.2024 НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ`Укрнафта» приймає наказ № 957-к , відповідно до якого було поновлено ОСОБА_1 на посаді майстра з ремонту устаткування прокатно-ремонтного цеху електрообладнання та електрозабезпечення НГВУ « Долинанафтогаз» ПАТ» Укрнафта». Відповідно, зроблений запис у трудовій книжці такого змісту: Запис за №12 недійсний. Поновити на попередній роботі."

Вважає, що такий запис зроблений неправильно, а відтак, це потягло за собою низку порушень його прав та законних інтересів.

Запис у трудовій книжці має бути оформлений відповідно до Інструкції №58 про порядок ведення трудових книжок (наказ Мінпраці від 29.07.1993 № 58), та вимог КЗпП України, а саме ст. 235. Відповідно до вказаної норми КЗпП України спочатку слід зробити запис про визнання попереднього запису №12 недійсним і вказати підставу : рішення Долинського районного суду від 29.07.2024 року у справі № 343/3051/23 , яке набрало законної сили 29.08.2024.

Наступне: має бути зроблено запис про поновлення на роботі, а саме: «поновлений на посаді майстра з ремонту устаткування прокатно-ремонтного цеху електрообладнання НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта" з 07 листопада 2023 року». Підстава: наказ № 957-к від 29.07.2024.

Запис має бути завірений підписом відповідальної особи та печаткою, чого не було зроблено роботодавцем.

Наступне: після так званого поновлення на роботі, трудові умови ОСОБА_1 погіршились з вини адміністрації НГВУ « Долинанафтогаз» ПАТ »Укрнафта» .

Відповідно до наказу НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта" №1337-к від 14 липня 2020 року посаду майстра з ремонту устаткування прокатно-ремонтного цеху електрообладнання та електрозабезпечення було виключено зі штатного розпису з 20.10.2020 на підставі "оптимізації структури та підвищення ефективності виробництва".

Проте, згідно з Переліком змін №3 до штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта", який був погоджений заступником директора підрозділу Артазей Оленою (без зазначення номера та дати), у графі 6 цього документа чітко зазначено вакансію за посадою "майстер з ремонту устаткування".

Це свідчить про наявність посади у штатному розписі після дати її ніби-то скорочення, що спростовує об`єктивність та необхідність скорочення як підстави його звільнення. Таким чином, вказані дії роботодавця носять ознаки фіктивного скорочення або зловживання правом на зміну структури штату з метою незаконного звільнення.

У ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Долинанафтогаз» діє грейдова система оплати праці, відповідно до якої посадові оклади працівників встановлюються в межах діапазонів, затверджених схемою посадових окладів. Зокрема, згідно зі штатним розписом НГВУ «Долинанафтогаз « АТ « Укрнафта», для посади майстра з ремонту устаткування передбачено грейд МЕ, в межах якого, відповідно до схеми посадових окладів (додаток №26), посадовий оклад має становити від 25665 грн до 36365 грн.

Згідно з довідкою підприємства від 25.07.2025, з 01.04.2024 йому, як майстру з ремонту устаткування, було встановлено оклад у розмірі 28289 грн. Проте підприємство не надало жодного пояснення, яким чином був визначений саме цей рівень оплати праці в межах грейду МЕ, які критерії оцінювання (досвід, кваліфікація, результати атестації тощо) були застосовані, і чому оклад не був встановлений на попередньому рівні або змінений без згоди працівника.

Таким чином, встановлення йому окладу у розмірі 28289 грн, без чітко визначених підстав, при наявності судового рішення про поновлення його на попередній посаді, є необґрунтованим та таким, що порушує його трудові права. Така дія роботодавця свідчить про формальне, а не фактичне поновлення на посаді в умовах, які не відповідають попереднім до незаконного звільнення.

Наступний важливий факт: відповідно до рішення суду від 29.07.2024, його було поновлено на посаді майстра з ремонту устаткування з 07.11.2023 (на цю посаду, а саме майстер з ремонту устаткування, бригада 1 він був переведений постійно з 27.12.2018 наказом №3067-к ). Отже, з цієї дати його трудові права вважаються такими, що не переривалися, а він вважався працівником підприємства на цій посаді.

Проте, наказом №83-к від 15.01.2024 працівника ОСОБА_2 , який тимчасово виконував його обов`язки після його незаконного звільнення, переведено на постійне місце роботи на цю ж посаду майстра з ремонту устаткування у бригаду №1, з посадовим окладом 24900 грн, з фактичним початком роботи з 16.01.2024. Це означає, що після дати його поновлення, підприємство офіційно закріпило його робоче місце за іншою особою, чим порушило його права як поновленого працівника.

У відповідь на вимоги позивача щодо неправомірного встановлення посадового окладу після поновлення на роботі, адміністрація НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта" повідомила, що якби ОСОБА_1 не було звільнено 06.11.2023, то його посадовий оклад був би визначений на рівні: з 29.07.2024 28289,00 грн, з 01.12.2024 29703,00 грн, з 01.04.2025 31189,00 грн, відповідно до грейду його посади згідно зі схемою посадових окладів.

Таким чином, адміністрація прямо вказує, що не здійснила підвищення окладу, яке відбулося на підприємстві для всіх працівників на аналогічній посаді, лише з тієї причини, що він був незаконно звільнений, і нібито не мав формального статусу працівника в момент таких підвищень.

Однак, згідно з рішенням суду, його було поновлено на посаді з 07.11.2023, тобто з моменту незаконного звільнення, а не з дати винесення судового рішення (29.07.2024). Це означає, що весь період з 07.11.2023 він формально вважався працівником підприємства, і мав би користуватися тими самими правами, що й усі інші працівники на аналогічній посаді.

Отже, працівник не може нести негативних наслідків від незаконних дій роботодавця, зокрема втрачати в оплаті праці, у випадку поновлення на посаді. Той факт, що він був позбавлений можливості отримувати підвищення посадового окладу разом з іншими працівниками це не його провина, а відповідальність роботодавця, який незаконно його звільнив.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області, суддею Керніцьким І.І., від 15.09.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

02.10.2025 представник відповідача АТ "Укрнафта" - Малета А.І. сформував в системі Електронний суд відзив, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та 03.11.2025, 05.01.2026 пояснення, які просив взяти до уваги під час розгляду справи.

В обґрунтування відзиву та пояснень зазначено, що 29 липня 2024 року Долинським районним судом Івано-Франківської області у справі № 343/3051/23 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Долинанафтогаз» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, прийнято рішення, яким позов позивача задоволено.

На момент подання позивачем цієї позовної заяви рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області 29 липня 2024 року у справі № 343/3051/23 щодо позивача виконано повністю.

Із цієї позовної вимоги вбачається, що незаконність встановлення посадового окладу в розмірі 28289 грн. позивач ставить в залежність із неналежним його обґрунтуванням.

Чинним трудовим законодавством, встановлення посадового окладу працівнику не передбачено обов`язку роботодавця в його належному обґрунтуванні.

У відповідача не було підвищень за період з 06.11.2023 по 01.08.2025.

Посадовий оклад позивача за період з 06.11.2023 по 01.08.2025 формувався в межах Схеми посадових окладів у відповідності до грейду посади в таких розмірах долучена до позовної заяви): 06.11.2023 (початок періоду визначений позивачем) оклад становив - 28289.00 грн.; 01.12.2024 - 29703.00 грн.; 01.04.2025 - 31189.00 грн.; 01.08.2025 (кінець періоду визначений позивачем) оклад становив - 31189.00 грн.

Відповідно до додатку № 2б, зокрема по рівню грейду E3 визначено категорію оплати А (грейд посади позивача) від 25 665 грн. до 36 365 грн., в межах якого сформовано оклад позивача.

Оскільки позивачем не зазначено розмір різниці в заробітній платі і за який час вимушеного прогулу та період після поновлення, відповідач позбавлений можливості в повній мірі забезпечити свій захист, та не може позицію захисту формувати через припущення щодо самостійної деталізації можливої різниці в заробітній платі, можливого часу вимушеного прогулу та можливого періоду після поновлення.

В частині стягнення з відповідача різниці в заробітній платі в період після поновлення, то в цьому періоді чергуються як періоди перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати, оплачуваних відпустках, тимчасової непрацездатності і кількох робочих днів, а відповідно встановити відповідачу, якусь можливу різницю в заробітній платі без чіткого визначення позивачем різниці та відповідного періоду, не вбачається за можливе.

Натомість в частині щодо нарахування заробітної плати позивачу після 26 липня 2024 із застосуванням чинних умов оплати праці заробітної плати на посаді майстра з ремонту устаткування прокатно-ремонтного цеху електрообладнання та електрозабезпечення НГВУ «Долинанафтогаз» АТ «Укрнафта», відповідач зазначає, що таке нарахування та виплату позивачу здійснено з урахуванням вимог та дотримання норм чинного трудового законодавства та колективного договору АТ «Укрнафта».

Оскільки позивачем не зазначено в позовній заяві, яким чином наказ № 83-к від 15.01.2024 можливо порушує його якісь трудові права, відповідач позбавлений можливості в повній мірі забезпечити свій захист, та не може позицію захисту формувати через припущення щодо самостійної деталізації / визначення можливого порушення цим наказом якихось трудових прав позивача.

Якщо позивач вважає, що АТ «Укрнафта» порушила його трудові права, він повинен був звернутись до суду за захистом свого права в межах тримісячного строку з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, чого фактично не зробив, чим і порушив цей строк, що як наслідок, тільки у випадку обґрунтованості та законності вимог позивача, є підставою для застосування судом строку звернення до суду та відмови позивачу в задоволенні позовної заяви.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи становить 0,00 грн.

Ухвалами суду від 23.10.2025 та 19.12.2025 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.

20.02.2026 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зіславшись на викладені в позовній заяві обставини. Просив позов задоволити в повному об`ємі.

У судовому засіданні представниця позивача ОСОБА_1 - адвокатка Коваленко О.В. позовні вимоги підтримала, просила визнати дії відповідача щодо фіктивного поновлення незаконними, зобов`язати відповідача забезпечити реальне поновлення позивача на його посаду з повним обсягом прав та функціоналом, стягнути на користь позивача різницю в заробітній платі за весь період, починаючи з моменту поновлення за період: з 01.04.2025 по 07.04.2026, з урахуванням усіх підвищень, визнати незаконним наказ № 83-к від 15.01.2023 рокус в частині переведення ОСОБА_2 на посаду майстра з ремонту устаткування на постійній основі. Просила звернути увагу суду на стягнути з відповідача різниці у заробітній платі за період після поновлення до моменту подання заяви до суду. Станом на 01 квітня 2025 року: ОСОБА_1 встановлено посадовий оклад 31189 грн, іншому працівнику, який обіймає ту саму посаду ОСОБА_2 -35950 грн. Тобто різниця становить майже 5 тисяч гривень щомісяця. При цьому: мова йде про одну і ту саму посаду, в одному підрозділі, за однакових умов праці. Відповідач не надав суду жодного доказу того, що: у них різна кваліфікація, різний обсяг роботи або різні умови праці . Отже, відповідно до статті 96 КЗпП України: за однакову працю має бути однакова оплата. Більше того, така різниця виникла не випадково. Вона є прямим наслідком того, що: ОСОБА_1 був незаконно звільнений і позбавлений підвищень, які отримували інші працівники. Тобто роботодавець фактично спочатку порушив його права, а потім використав це порушення, щоб платити йому менше. Це прямо суперечить статті 235 КЗпП України, яка передбачає повне відновлення прав працівника. І головне: працівник не може нести фінансові втрати через незаконні дії роботодавця. Таким чином, різниця в оплаті праці підлягає стягненню за весь період: з моменту поновлення ОСОБА_1 до моменту звернення до суду як реальні втрати доходу, спричинені незаконними діями відповідача. Отже, різниця в місяць становить 4761 грн. Період: з 01.04.2025 по 07.04.2026 (поточна дата). Розрахунок: повні місяці: з 01.04.2025 по 01.04.2026 = 12 місяців, 4761 ? 12 = 57 132 грн. Неповний період: з 01.04.2026 по 07.04.2026 = 7 днів, денна різниця:4761 ? 30 ? 158,70 грн, за 7 днів: 158,70 ? 7 = 1 110,90 грн. Загальна сума становить : 57 132 + 1 110,90 = 58 242,90 грн.

Представник відповідача АТ "Укрнафта" Малета А.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в позові відмовити за безпідставністю позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позов та поясненняхи. Просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності, визначено ч. 1 ст. 233 КЗпП Україн.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_2 вказав, що працює майстром бригади № 1 НГВУ "Долинанафтогаз", назва його посади не змінювалась. До цього часу на цій посаді працював ОСОБА_1 . Йому відомо, що ОСОБА_1 поновлено на займаній посаді. ОСОБА_1 він табелює, однак чого саме він це робить, пояснити не може. ОСОБА_1 входить до штатного розпису.

Суд, заслухавши позивача, представницю позивача, представника відповідача, третю особу, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2024 року в цивільній справі № 343/3051/23 позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі НГВУ "Долинанафтогаз" про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку - задоволено. Ухвалено: Поновити ОСОБА_1 на посаді майстра з ремонту устаткування прокатно-ремонтного цеху електрообладнання та електрозабезпечення НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» з 07 листопада 2023 року. Стягнути із Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі НГВУ "Долинанафтогаз" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 листопада 2023 року до 26 липня 2024 року в сумі 215437 (двісті п`ятнадцять тисяч чотириста тридцять сім) гривень 20 коп., з утриманням з цієї суми податку та інших обов`язкових платежів відповідно до законодавства України. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах одного місяця звернути до негайного виконання. Стягнути із Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі НГВУ "Долинанафтогаз" на користь ОСОБА_1 13800 (тринадцять тисяч вісімсот) гривень 00 коп., витрат за надання правової допомоги згідно квитанцій. Стягнути із Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі НГВУ "Долинанафтогаз" на користь держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення набрало законної сили 11.02.2025.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 29 травня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі НГВУ «Долинанафтогаз» про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку - відмовлено.

29.07.2024 на виконання рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2024 року в цивільній справі № 343/3051/23 в.о.начальника НГВУ "Долинанафтогаз" А.Андріївим виданий наказ № 957-к Про поновлення на роботі ОСОБА_1 з 07 листопада 2023 року на посаді майстра з ремонту устаткування прокатно-ремонтного цеху електрообладнання НГВУ « Долинанафтогаз» ПАТ» Укрнафта».

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

У відповідності до статті 129 Конституції України обов`язковість судових рішень є однією із основних засад судочинства.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом; право на судовий захист є гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Встановлено в судовому засіданні та вбачається із трудової книжки серії НОМЕР_1 зроблено запис за № 13 - 29.07.2024 Запис за № 12 недійсний. Поновлений на попередній роботі. Нак. № 957 від 29.07.2024.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29 липня 1993 року №58, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилається на те, що мав місце запис у трудовій книжці оформлений не відповідно до Інструкції № 58 про порядок ведення трудових книжок (наказ Мінпраці від 29.07.1993 № 58), та вимог КЗпП України, а саме ст. 235, зокрема, спершу слід зробити запис про визнання попереднього запису №12 недійсним і вказати підставу - рішення Долинського районного суду від 29.07.2024, слідом зробити запис про поновлення на роботі, а саме: «поновлений на посаді майстра з ремонту устаткування прокатно-ремонтного цеху електрообладнання НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта" з 07 листопада 2023 року». Підстава: наказ № 957-к від 29.07.2024. Запис має бути завірений підписом відповідальної особи та печаткою, чого не було зроблено роботодавцем.

Натомість сторона відповідача, заперечуючи проти позову, стверджує, що на момент подання позивачем цієї позовної заяви рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області 29 липня 2024 року у справі № 343/3051/23 щодо позивача виконано повністю.

Суд не погоджується з твердженнями сторони відповідача про те, що на момент подання позивачем цієї позовної заяви рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області 29 липня 2024 року у справі № 343/3051/23 щодо позивача виконано повністю.

Судом встановлено, що 29.07.2024 зроблено запис за № 13 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 - Запис за № 12 недійсний. Поновлений на попередній роботі. Нак. № 957 від 29.07.2024.

Таким чином, 29.07.2024 зроблено запис за № 13 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 у невідповідності до Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58.

У відповідності до наказу НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта" №1337-к від 14 липня 2020 року виключено із штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців НГВУ "Долинанафтогаз" з 20.10.2020 наступну посаду: - майстра з ремонту устаткування, прокатно-ремонтний цех електрообладнання та електрозабезпечення.

Згідно з переліком змін № 3 до штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта", затвердженого заступником директора підрозділу Артазей Оленою, вказано вакансію за посадою "майстер з ремонту устаткування".

Як вбачається із схеми посадових окладів відповідно до грейдів посад керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта", посади майстра з ремонту устаткування передбачено грейд МЕ, в межах якого, посадовий оклад становить від 25665 грн до 36365 грн.

В.о. начальника НГВУ "Долинанафтогаз" А.Андріївим виданий наказ № 83-к про переведення на іншу роботу ОСОБА_2 , перевести постійно з 16.01.2024, посад майстер з ремонту устаткування, оклад 24900 грн.

Довідка НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта" від 25.07.2025 свідчить, що з 01.04.2025 майстру з ремонту устаткування ОСОБА_2 було встановлено оклад у розмірі 35 950 грн., з 01.04.2025 майстру з ремонту устаткування ОСОБА_1 було встановлено оклад у розмірі 31 189 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 3 та ст. 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частина 4 статті 97 КЗпП України визначає, що власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входить основна заробітна плата (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців), додаткова заробітна плата (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій) та інші заохочувальні та компенсаційні виплати до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Як визначено у ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представницею позивача зроблено розрахунок різниці оплати праці позивачу, як вказує остання, на користь позивача слід стягнути різницю в заробітній платі за весь період, починаючи з моменту поновлення за період: з 01.04.2025 по 07.04.2026, з урахуванням усіх підвищень з моменту поновлення ОСОБА_1 до моменту звернення до суду як реальні втрати доходу, спричинені незаконними діями відповідача. Різниця в місяць між окладами майстра з ремонту устаткування ОСОБА_2 та майстра з ремонту устаткування ОСОБА_1 становить 4761 грн. Період: з 01.04.2025 по 07.04.2026 (поточна дата). Розрахунок: повні місяці: з 01.04.2025 по 01.04.2026 = 12 місяців, 4761 ? 12 = 57 132 грн. Неповний період: з 01.04.2026 по 07.04.2026 = 7 днів, денна різниця:4761 ? 30 ? 158,70 грн, за 7 днів: 158,70 ? 7 = 1 110,90 грн. Загальна сума становить : 57 132 + 1 110,90 = 58 242,90 грн, визнати незаконним наказ № 83-к від 15.01.2023 в частині переведення ОСОБА_2 на посаду майстра з ремонту устаткування на постійній основі.

Представник відповідача вказує у відзиві: у відповідача не було підвищень за період з 06.11.2023 по 01.08.2025, дане формулювання суд не бере до уваги.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

«Аналіз положень КЗпП України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» дозволяє окреслити випадки, в яких може мати місце вимушений прогул, а саме у разі: незаконного звільнення працівника; незаконного переведення працівника на іншу роботу; затримки видачі трудової книжки з вини власника чи уповноваженого ним органу; затримки виконання рішення про поновлення на роботі; необґрунтованої відмови в прийнятті на роботу; несвоєчасного укладення трудового договору; унаслідок неправильного формулювання причин звільнення у трудовій книжці, що перешкоджало подальшому працевлаштуванню працівника.

Вказані висновки свідчать про те, що вимушеності прогулу надають протиправні дії чи бездіяльність роботодавця, унаслідок яких працівник позбавляється права виконувати трудові обов`язки й отримувати за це заробітну плату. Тобто працівник не може вийти на роботу та реалізовувати належне йому право на працю й оплату праці через винні дії (бездіяльність) роботодавця.

Отже, у трудовому праві превалює підхід, за яким вимушений прогул визначають як час, протягом якого працівник з вини роботодавця був позбавлений можливості працювати, тобто виконувати трудові функції, обумовлені трудовим договором.

Суд приходить до переконання, що в межах заявлених позовних вимог, враховуючи вищевикладене, слід задоволити позовні вимоги щодо визнання незаконним встановлення позивачу посадового окладу в розмірі 28289 гривень без належного обґрунтування, зобов`язання відповідача здійснити перерахунок посадового окладу позивачу відповідно до підвищень, які відбулися з 06.11. 2023 по 01.08 2025, стягнути з відповідача на користь позивача різницю в заробітній платі за час вимушеного прогулу та період після поновлення, бере до уваги розрахунок різниці оплати праці позивачу, що наданий його представницею, а саме: з 01.04.2025 по 07.04.2026, в сумі 58 242 гривні 90 копійок, визнати незаконним наказ №83-к від 15.01.2024 в частині переведення третьої особи на посаду майстра з ремонту устаткування на постійній основі, що буде відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості.

Відповідач завляє про пропуск позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р /2025 справа № 1-7/2024(337/24) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

Згідно з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, висловленої у постанові від 07.08.2024 у справі № 616/458/21, рішення Конституційного Суду України щодо неконституційності положення нормативно-правового акта за підставою, що такий акт не відповідає Конституції України, підлягають врахуванню при вирішенні справи судом незалежно від моменту виникнення спірних правовідносин або його ухвалення після прийняття оскарженого (оскаржених) судового рішення.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, беручи до уваги рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 справі № 1-7/2024(337/24), провадження № 1-р/2025, яким частину 1 статті 233 КЗпП України визнано неконституційною в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, позивач не може бути обмежений будь-яким строком, а тому суд вважає, що відсутні правові підстави для застосування строку позовної давності до вимог позивача.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 4 844,80 грн, а тому враховуючи задоволення цього позову та приписи частини першої статті 141 ЦПК України, такий збір підлягає відшкодуванню шляхом його стягнення із відповідача на користь позивача.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до АТ «Укрнафта» в особі НГВУ "Долинанафтогаз", третя особа: ОСОБА_2 , про визнання дій роботодавця незаконними та зобов`язання виконати судове рішення в повному обсязі, стягнення різниці в заробітній платі за весь період, починаючи з моменту звільнення по теперішній час з урахуванням усіх підвищень заробітної плати та поновлення порушених прав - задоволити .

Визнати дії АТ «Укрнафта» в особі НГВУ "Долинанафтогаз" щодо неповного виконання рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 29.07.2024 справа № 343/3051/23 незаконним та зобов`язати АТ «Укрнафта» в особі НГВУ "Долинанафтогаз" виконати рішення суду в повному обсязі.

Визнати незаконним встановлення ОСОБА_1 посадового окладу в розмірі 28289 гривень без належного обґрунтування.

Зобов`язати АТ «Укрнафта» в особі НГВУ "Долинанафтогаз" здійснити перерахунок посадового окладу ОСОБА_1 відповідно до підвищень, які відбулися з 06.11. 2023 по 01.08 2025.

Стягнути з АТ «Укрнафта» в особі НГВУ "Долинанафтогаз" на користь ОСОБА_1 різницю в заробітній платі за час вимушеного прогулу та період після поновлення, а саме: з 01.04.2025 по 07.04.2026, в сумі 58 242 (п`ятдесят вісім тисяч двісті сорок дві) гривні 90 копійок.

Визнати незаконним наказ № 83-к від 15.01.2024 в частині переведення ОСОБА_2 на посаду майстра з ремонту устаткування на постійній основі.

Стягнути із АТ «Укрнафта» в особі НГВУ "Долинанафтогаз" на користь ОСОБА_1 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 80 копійок сплаченого судового збору згідно квитанцій.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач : Акціонерного товариства "Укрнафта" в особі НГВУ "Долинанафтогаз", код ЄДРПОУ 00135390, вул. Промислова,7, м.Долина, Калуського району, Івано-Франківської області,77503.

Третя особа: ОСОБА_2 , адреса: с.Гошів, Калуського району Івано-Франківської області 77520.

Суддя Долинського районного суду І.І.Керніцький

Повне судове рішення складено та підписано 28.04.2026.