Рішення № 136034052, 27.04.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/31155/25

пр. № 2/759/5507/26

27 квітня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01032, м. Київ, площа І.Франка, 5 ) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

Позивач, КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі, будучи споживачами послуг з постачання теплової енергії, гарячої води та абонентського обслуговування, не виконували належним чином свої зобов`язання щодо оплати, що призвело до утворення заборгованості. Позивач також набув право вимоги щодо заборгованості, яка виникла до 01.05.2018 року, на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18. Загальна сума заборгованості станом на 31.10.2025 року, з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних та пені, становить 69 511,53 грн.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року відкрито провадження в порядку спрощеного без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачам запропоновано надати відзив на позовну заяву.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в якому просила задовольнити позов лише частково (в частині послуг з опалення та абонплати) та відмовити в частині стягнення боргу за гаряче водопостачання. Свою позицію обґрунтовувала тим, що з липня 2016 року в квартирі встановлено електричний бойлер, у зв`язку з чим споживання гарячої води не здійснювалося. Показники квартирного лічильника гарячої води ЛК-15 Г (№2066237) залишаються незмінними з 2016 року і становлять 78,43 куб.м.

На підтвердження сталого показника лічильника Відповідач надала акти повірки, приписи ПрАТ «Київводоканал» за 2024-2025 роки та фотофіксацію приладу обліку з цілісними пломбами.

Відповідач наголошувала, що письмового договору з Позивачем не укладала, а нараховані обсяги споживання (понад 470 куб.м.) є фіктивними та не відповідають дійсності.

Власником квартири ще у 2020 році подавалася заява до КП «Київтеплоенерго» про перерахунок та припинення нарахувань у зв`язку з невикористанням послуги, проте вона була проігнорована.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи

З 01.05.2018 року Комунальне підприємство "Київтеплоенерго" є виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а з 01.11.2021 року, відповідно до змін у законодавстві, -виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води.

Відповідачі є споживачами цих комунальних послуг, оскільки квартира за адресою: АДРЕСА_1 , під`єднана до внутрішньобудинкових мереж.

Договори про надання послуг були укладені в публічній формі (договори приєднання) шляхом публікації їх текстів у ЗМІ та на веб-сайті Позивача. Факт споживання послуг відповідачами є підтвердженням повного і беззастережного прийняття умов цих договорів.

Відповідачі не виконували свої зобов`язання щодо своєчасної оплати за спожиті послуги, внаслідок чого станом на 31.10.2025 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 69 511,53 грн. Ця сума включає:

Основну заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води (спожиті до і після 01.05.2018).

Заборгованість з плати за абонентське обслуговування.

Нараховані штрафні санкції: 3% річних, інфляційні втрати та пеню.

Позивач, на підставі Договору цесії від 11.10.2018 № 602-18, набув право вимоги щодо заборгованості, яка виникла до 01.05.2018 року перед ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».

Оскільки відповідачі зареєстровані/проживають за однією адресою, вони несуть солідарну відповідальність за оплату житлово-комунальних послуг, згідно з Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідачі не надали суду жодних доказів, які б спростовували або частково заперечували наявність та розмір вказаної заборгованості.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

За змістом ст. 6 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками право відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальних послуг є: 1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача; 2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом; 3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; 4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; 5) послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; 6) послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення; 7) послуг з управління побутовими відходами - адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності - визначений у встановленому законодавством порядку суб`єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів.

Обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг визначені ст.ст. 7, 8 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Зі свого боку, виконавець комунальної послуги, зокрема, зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором (п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

На підтвердження надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в будинок за адресою: АДРЕСА_1 позивачем надано корінці нарядів про включення та відключення будинку, відомості спожитої теплової енергії.

Доказів, які б спростували визначений позивачем розмір заборгованості, відповідачі в ході судового розгляду справи не надали, як і не надали допустимих доказів належного виконання ним зобов`язань по сплаті за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Так, необхідність укладення договору про надання комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено, як обов`язок, а не право сторін, і відмова споживача від укладення договору у такому разі суперечить вимогам ч.3 ст. ст. 627, 630 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Разом із тим за змістом наведених норм закону споживач зобов`язаний оплатити комунальні послуги, якщо він фактично користується ними, відсутність договору про надання комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, що й відповідає спірним правовідносинам.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 10 жовтня 2012 року у справі 6-110цс12.

Договори про надання комунальних послуг є публічними договорами приєднання. Оскільки Відповідачі фактично користуються послугами з опалення та мають технічне підключення до мереж гарячого водопостачання, відсутність підписаного паперового примірника договору не звільняє їх від обов`язку оплачувати спожиті послуги.

Відповідач зазначає, що з 2016 року використовує електричний бойлер, а показники лічильника гарячої води (ЛК-15 Г №2066237) залишаються незмінними (78 куб.м.).

За відсутності доказів офіційного повідомлення позивача про встановлення бойлера та відсутності доказів про щомісячне повідомлення відповідачами про неспоживання гарячої води, позивач правомірно нарахував плату за споживання гарячої види за показниками будинкового засобу обліку.

Виникнення цивільних прав та обов`язків підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого постачання гарячої води, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Отримуючи в квитанціях суми заборгованості за спожиту гарячу воду, то якщо такі послуги відповідач дійсно не отримував, відповідачі бездіяли та не повідомляли позивача про те, що послуги не споживаються, що призвело до нарахування заборгованості та стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач ОСОБА_2 у відзиві посилається на те, що власником квартири ОСОБА_3 ще 20.01.2020 року на адресу КП «Київтеплоенерго» було направлено заяву про перерахунок та повідомлення про встановлення бойлера і припинення споживання гарячої води (показник лічильника 78,43 куб.м.). На думку Відповідача, це свідчить про обізнаність Позивача з відсутністю факту споживання послуги та безпідставність подальших нарахувань.

Оцінюючи аргумент відповідача щодо надіслання заяви на адресу КП «Київтеплоенерго» від 20.01.2020 року, суд зазначає наступне.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів (опису вкладення, поштового фіскального чека або відмітки про вручення), які б підтверджували факт отримання цієї заяви Позивачем. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Оскільки факт отримання заяви Позивачем не доведений, вона не може вважатися офіційним повідомленням про припинення споживання послуг.

Навіть за умови отримання такої заяви, сам факт повідомлення про встановлення бойлера не звільняє споживача від оплати. Припинення надання послуги з гарячого водопостачання потребує фізичного відключення квартири від мереж, що фіксується відповідним актом та опломбуванням запірної арматури представником виконавця послуг. Доказів допуску представників КП «Київтеплоенерго» до квартири для проведення таких дій Відповідачем не надано.

Суд звертає увагу на те, що відповідачі протягом декількох років отримували квитанції з нарахуваннями, які не відповідали їхнім фактичним показникам. Попри це, споживачі проявляли пасивну поведінку: не забезпечили періодичну повірку лічильника, що є їхнім обов`язком та не оскаржували нарахування в адміністративному чи судовому порядку до моменту звернення Позивача з цим позовом.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» підлягають задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів підлягають стягненню пропорційно судовий збір по 1514,00 грн.

Керуючись ст. 13, 81, 258, 258, 265, 268, 280 ЦПК України, на підставі ст.509, 525, 526, 625, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01032, м. Київ, площа І.Франка, 5 ) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 69 511,53 грн., яка складається з:

заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 3,81 грн. (рахунок № НОМЕР_3 );

інфляційну складову боргу у розмірі 0,65 грн., три відсотки річних у розмірі 0,17 грн. (рахунок № НОМЕР_4 );

заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 15,10 грн. (рахунок № НОМЕР_5 );

інфляційну складову боргу у розмірі 2,73 грн., три відсотки річних у розмірі 0,79 грн. (рахунок № НОМЕР_4 );

заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 15 332,95 грн. (рахунок № НОМЕР_3 );

інфляційну складову боргу у розмірі 2 103,15 грн., три відсотки річних у розмірі 625,36 грн., пеня у розмірі 760,85 грн. (рахунок № НОМЕР_4 );

заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 38 936,75 грн. (рахунок № НОМЕР_5 );

інфляційну складову боргу у розмірі 5 567,75 грн., три відсотки річних у розмірі 1 630,03 грн., пеня у розмірі 1 983,21 грн. (рахунок № НОМЕР_4 );

заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 639,35 грн. (рахунок № НОМЕР_6 );

заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 884,00 грн. (рахунок № НОМЕР_7 );

заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 24,88 грн. (рахунок № НОМЕР_8 ).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» (м. Київ, площа І. Франка, 5, ЄДРПОУ 40538421, поточний рахунок № НОМЕР_9 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669) судовий збір у розмірі 1 514,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» (м. Київ, площа І. Франка, 5, ЄДРПОУ 40538421, поточний рахунок № НОМЕР_9 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669) судовий збір у розмірі 1 514,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя Н.О. Петренко