Постанова № 136033585, 27.04.2026, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/546/26

провадження № 3/631/286/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року селище Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Тетяна Михайлівна, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Нововодолазьким РВ УМВС України в Харківській області 08 серпня 1998 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазького районного суду Харківської області від відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду по суті надійшов адміністративний матеріал, складений відносно ОСОБА_1 .

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 204148, складеного 27 квітня 2026 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Тетяною Токар, убачається, що 27 квітня 2026 року близько 08 години 50 хвилин в АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 в аптеці «911», перебуваючи у присутності сторонніх осіб, вчинив дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, а саме ображав нецензурною лайкою провізора і прибиральницю аптеки, кричав та не реагував на зауваження. Своїми умисними діями правопорушник порушив громадський порядок та спокій громадян, чим проявив явну неповагу до суспільства.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як дрібне хуліганство.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнав у повному обсязі, підтвердив обставини вчинення дрібного хуліганства, що зазначені у протоколі.

Суддя, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Положення частин 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до приписів частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (проступок) це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

При цьому, положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Водночас, положеннями статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення основним доказом про вчинення особою адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який повинен відповідати вимогам, визначеним у статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення та містити перелік всіх обов`язкових реквізитів протоколу.

У відповідності до приписів статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, одним із найважливіших джерел доказів у справі про адміністративне правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення, який повинен містити ознаки правопорушення, передбаченого відповідними статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, у протоколі серії ВБА № 204148 від 27 квітня 2026 року про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановлено фактичні обставини правопорушення, скоєного ОСОБА_1 27 квітня 2026 року.

Відповідно до диспозиції статті 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Верховний Суд України у постанові від 04 жовтня 2012 року у справі № 5-17кс12 сформулював правову позицію, відповідно до якої громадський порядок слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформулювався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного тощо.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Так, окрім визнання своєї провини, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення підтверджується даними, що містяться у:

протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 204148, складеному 27 квітня 2026 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Тетяною Токар, у якому зафіксовано, що 27 квітня 2026 року близько 08 години 50 хвилин в селищі Нова Водолага, вулиця Кооперативна, будинок № 15, громадянин ОСОБА_1 в аптеці «911», перебуваючи у присутності сторонніх осіб, вчинив дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, а саме ображав нецензурною лайкою провізора і прибиральницю аптеки, кричав та не реагував на зауваження. Своїми умисними діями правопорушник порушив громадський порядок та спокій громадян, чим проявив явну неповагу до суспільства. Від підпису у вказаному протоколі та надані пояснень ОСОБА_1 відмовився (а. с. 2);

протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 27 квітня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , просить органи поліції прийняти міри до ОСОБА_1 , який 27 квітня 2026 року близько 08 години 00 хвилин в приміщені аптеки за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи у нетверезому стані, з пляшкою горілки, поводив себе зухвало та агресивно, висловлюючись у її бік нецензурною лайкою, бив ногами у вхідні двері та меблі. На зауваження припинити неадекватні дії не реагував (а. с. 3);

письмових поясненнях ОСОБА_3 від 27 квітня 2026 року, яка повідомила, що 27 квітня 2026 року близько 08 години 00 хвилин вона знаходилась на робочому місці в аптеці за адресою: селище Нова Водолага, вулиця Кооперативна, будинок № 15. В цей час до приміщення аптеки зайшов у нетверезому стані, з пляшкою горілки в руках, раніше знайомий їй ОСОБА_4 , який без будь-яких причин почав поводити себе зухвало та неадекватно, а саме: висловлювався у її бік та в бік прибиральниці, ОСОБА_5 нецензурною лайкою, кидався в бійку, вибивав ногами двері та штовхав меблі, а також намагався схопити її за одяг. На зауваження присутніх припинити протиправні дії не реагував (а. с. 4);

письмових поясненнях ОСОБА_5 від 27 квітня 2026 року, яка зазначила, що працює на посаді прибиральниці в аптеці, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Так, 27 квітня 2026 року близько 08 години 00 хвилин вона знаходилась на робочому місці в приміщенні аптеки та мила підлогу. В цей час до приміщення аптеки зайшов раніше знайомий їй ОСОБА_4 , який перебував у нетверезому стані, з пляшкою горілки у руках та почав її вживати, тому вона зробила йому зауваження, щоб він вийшов з приміщення аптеки. На її зауваження останній почав висловлюватись нецензурною лайкою, гупати ногами по двері, кричати, поводити себе зухвало та неадекватно. На зауваження ОСОБА_4 не реагував, після чого вийшов з аптеки та пішов у невідомому напрямку (а. с. 5).

Також з матеріалів справи установлено, що 27 квітня 2026 року о 08 годині 57 хвилин в селищі Нова Водолага Харківського району Харківської області по вулиці Кооперативна, поблизу магазину «Майсер» громадянин ОСОБА_1 перебував у громадському місці у стані алкогольного сп`яніння, що виражалась у різкому запаху алкоголю з порожнини рота, нечіткій мові, неадекватній поведінці, привертав увагу оточуючих, чим порушив громадський порядок, за що відповідно до постанови серії ЕГА № 2019309 про справі про адміністративне правопорушення від 27 квітня 2026 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладання адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 51 гривня 00 копійок (а. с. 7).

Даний факт ОСОБА_1 не заперечувався, відомостей про те, що вказана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку була оскаржена матеріали справи не містять.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні дрібного хуліганства.

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 судді не надано.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за статті 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення як вчинення дрібного хуліганство, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Згідно з частиною 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддя враховує характер його вчинення, ступінь вини, майновий стан, особу правопорушника, а також наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

В силу пункту 1 частини 1 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя визнає обставиною, яка пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 щире розкаяння винного.

Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є вчинення правопорушення в стані сп`яніння.

Майнової шкоди проступками не заподіяно.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 суддя зазначає наступне.

Адміністративна відповідальність має подвійну мету захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.

Перша репресивно-каральна («штрафна») полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави правопорушнику, а по-друге, - засобом, який попереджає нові правопорушення.

Друга функція запобіжно-виховна тісно пов`язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.

Тобто, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що і матиме місце в цій ситуації.

Відтак, керуючись принципом верховенства права, з урахуванням вимог статей 33, 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника та ступень його вини, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, з урахуванням вимог статтей 34 та 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Саме ця міра покарання, на думку суду, буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.

Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з частиною 1 та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Статтею 7 Закону України № 4695-IX від 03 грудня 2025 року «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3328 гривень 00 копійок.

В зв`язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 665 гривень 60 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9 11, 23, 27, 33 35, частиною 2 статті 38, статтями 40-1, 173, 245, 246, 249 252, частиною 1 статті 255, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 285, частиною 2 статті 287, статтями 294, 298, частинами 1 і 2 статті 299 та частиною 1 статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 4 (чотирьох) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 68 (шістдесят вісім) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA UA948999980313010106000020559, код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач: ГУК Харків обл/СТГ Нова Вод/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В разі не сплати штрафу у строк встановлений частиною 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі (136 гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Т. М. Трояновська