Постанова № 136033522, 27.04.2026, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/613/26

Провадження № 3/386/88/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року селище Голованівськ

Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області Гут Ю. О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді головного бухгалтера АФ «Хлібороб» у формі ТОВ, проживаючого по АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №89/34-00-07-01 від 07.04.2026, який надійшов до суду від Південного міжрегіонального управління ПДС по роботі з великими платниками податків (м. Одеса), ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що будучи на посаді головного бухгалтера АФ «Хлібороб» у формі ТОВ в порушення підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПКУ, статті 7 та статті 10 Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, в частині неутримання та не перерахування до бюджету податку за ставкою 15% від суми сплаченого доходу нерезиденту в результаті-чого занижено податок на прибуток іноземних юридичних осіб за 2018 рік в сумі 79 309 818 грн: пункту 2 статті 6, статті 9 Закону Закон №996, пунктів 1.2, 2.1, 2.2. 2.4 Положення №88. Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами та доповненнями), пункту 44.1 статті 44. пунктів 198.1. 198.2, 198.3, 198.6 статті 198. пунктів 200.4 статті 200. пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.7 статті 198 ПКУ: занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 796 942 грн, у тому числі за вересень 2020 року на суму 1 796 942 грн; - завищено суми від`ємного значення (ряд.21 Декларації) у розмірі 163 002 грн: завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 1 744 061 грн, у тому числі за березень 2024 року на суму 449 289 грн та квітень 2024 року на суму 1 294 772 грн., чим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи.

ОСОБА_1 27.04.2026 через канцелярію суду подано заперечення в яких тим вказано, що висновок про вчинення ним адміністративного правопорушення був зроблений посадовою особою, яка склала протокол лише на підставі суб`єктивних висновків наведених в Акті про результати документальної планової виїзної перевірки Агрофірми «Хлібороб» у формі ТОВ (код ЄДРПОУ 30702633) від 16.03.2026 № 173/34-00-07/30702633, який був складений Південним міжрегіональним Управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується виключно на акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки.

Будь-які інші докази, окрім акта перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення, складених інспектором ДПС в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Сам по собі Акт позапланової виїзної перевірки, не замінює головний документ - протокол про адміністративне правопорушення, який і є підставою адміністративної відповідальності.

Акт є лише документом, що фіксує певні обставини так, як їх бачить працівник податкового органу, який проводить перевірку.

В силу норм Податкового кодексу України, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Інших доказів вини у вчиненні правопорушення, крім акту, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП суду не надано.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові по справі N 811/119/13-а від 10 травня 2018 року, в якій Суд зазначив наступне: "акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що, в свою чергу, відповідає встановленим правилам складання акту перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України.

Дії службової особи щодо включення до акту певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді. Заперечення, зауваження до акту перевірки (за його наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акту. Це свідчить про те, то дії, пов`язані з включенням до акту висновків, є обов`язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язків характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акту можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акту.

Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору". Таким чином, акт перевірки від 03.06.2021 року N 406/32-00-25-01-15/00191158 не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України, а висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків.

З наведених норм права вбачається, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.

Податкове зобов`язання це сума податку, яку платник повинен сплатити до бюджету. Воно вважається узгодженим у таких випадках: якщо сума податку задекларована самим платником одразу після подання декларації; якщо податковий орган нарахував зобов`язання після перевірки, і платник не оскаржує рішення через 10 робочих днів після отримання податкового повідомлення-рішення (ППР).

Якщо платник не згоден із донарахованою сумою, він має право на адміністративне оскарження подати скаргу до ДПС упродовж 10 робочих днів з моменту отримання ППР. На час розгляду скарги податкове зобов`язання не вважається узгодженим. Якщо рішення залишається без змін, воно набуває статусу узгодженого.

Судове оскарження податкове зобов`язання не вважається узгодженим до набрання законної сили рішенням суду. Для виведення суми з податкового боргу необхідно надати ухвалу суду про відкриття провадження.

Вважає, що посадова особа, яка склала протокол, дійшла завчасного висновку про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 163-1 КпАП, з огляду на наступне:

Так, як зазначено вище висновок про вчинення мною адміністративного правопорушення був зроблений посадовою особою, яка склала протокол лише на підставі суб`єктивних висновків наведених в Акті про результати документальної планової виїзної перевірки Агрофірми «Хлібороб» у формі ТОВ (код ЄДРПОУ 30702633) від 16.03.2026 № 173/34-00-07/30702633, який був складений Південним міжрегіональним Управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Відповідно до п. 86.7. ст. 86 ПКУ - у разі не згоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

п. 86.7.1. ст. 86 ПКУ - акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Зазначив, що Товариство, не погоджуючись із висновками отриманого Акту, в рамках п. 86.7 ст. 86 ПК України, направляло на адресу Південного міжрегіонального Управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України заперечення №176 від 06.04.2026 р.

21.04.2026 від Південного міжрегіонального Управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшло запрошення на розгляд заперечення від 13.04.26 № 1145/6/34-00-07-01

Станом на момент направлення цих пояснень Голованівському районному суду Кіровоградської області, відповідь щодо результатів розгляду вказаного заперечення не надходила.

АФ «Хлібороб» ТОВ після отримання податкових повідомлень - рішень має намір та буде їх оскаржувати в передбаченому Податковим кодексом України порядку.

Зазначив, що факт порушення податкового законодавства ще не встановлено, а тому будь - які висновки та податкові зобов`язання є неузгодженими.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Підставою притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Вказав, що перевірка проводилася за період 2018 р. по вересень 2025 а він був призначений на посаду в. о. головного бухгалтера АФ «Хлібороб» ТОВ 26.04.2023 р. безоплатно, тобто до свого призначення він не був відповідальний за ведення податкового обліку та обставини з цим пов`язані до цього моменту.

Враховуючи вище викладене просив закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, в тому числі додане до заперечення ОСОБА_1 копію заперечення до акту «про результати документальної планової вихідної перевірки Агрофірма «Хлібороб» у формі ТОВ від 16.03.2026 №173/34-00-07/30702633, аресовану Південному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків від 06.04.2026 №176, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 256 КУпАП визначені вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, а саме в ньому зазначається: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі порушення керівниками підприємств та іншими посадовими особами, встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

В порушення вищевказаних норм закону в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 конкретно не викладені обставини вчинення ним адміністративного правопорушення. Зокрема, не вказано суть конкретних дій або бездіяльності, які призвели до порушень встановленого законом порядку ведення податкового обліку, що ставляться йому в провину та підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Виявлені при перевірці АФ «Хлібороб» у формі ТОВ, порушення не можуть автоматично ставитись в провину головного бухгалтера без зазначення конкретних дій, які призвели до цього.

Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

До матеріалів справи додано акт, складений за результатами проведеної перевірки, що саме по собі не може бути покладене в основу визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Таким чином в матеріалах справи відсутні достатні докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 163-1, п. 1 ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати невинним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а провадження по справі стосовно нього закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Суддя: Гут Ю. О.