Ухвала суду № 136032878, 24.04.2026, Тетіївський районний суд Київської області

24.04.2026 Справа № 940/694/26

Провадження по справі № 1-кс/940/72/26

У Х В А Л А

Іменем України

24 квітня 2026 року слідчий суддя Тетіївського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , начальника Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання начальника Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна, поданого в межах кримінального провадження № 12026111300000080 від 23.04.2026,

встановив:

Начальник Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області з клопотанням, в якому в межах кримінального провадження № 12026111300000080 від 23.04.2026 проситьнакласти арешт на майно, яке було вилучено 22.04.2026 під час огляду місця події в квартирі АДРЕСА_1 , а саме: чотири кухонні ножі розмірами 32,5х4 см (довжина леза 20,5 см), 32,5х3 см (довжина леза 20 см), 27х1,7 см (довжина леза 14,5 см) та 18,5х2 см (довжина леза 7,5 см), які поміщено до картонної коробки та скріплено биркою з підписами понятих, яка належать ОСОБА_4 , та знаходяться на території відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області.

У судовому засіданні начальник Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити клопотання у повному обсязі.

ОСОБА_4 , у якого вилучено майно, не заперечував проти задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.

Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, вказуючи, що огляд місця події був проведений без залучення захисника.

Розглянувши матеріали клопотання, заслухавши учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Із матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділенням відділення поліції №3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026111300000080, відомості про яке 23.04.2026 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.04.2026, близько 20:30 год, за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ґрунті неприязних відносин, під час бійки наніс ножове поранення ОСОБА_6 у вигляді проникаючої рани черевної порожнини зліва.

ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, 22.04.2026 в період часу з 22 год. 10 хв. по 23 год. 15 хв. слідчим СВ ВП №3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 проведено огляд місця події квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає та яка належить ОСОБА_4 , під час якого виявлено та вилучено чотири кухонні ножі розмірами 32,5х4 см (довжина леза 20,5 см), 32,5х3 см (довжина леза 20 см), 27х1,7 см (довжина леза 14,5 см) та 18,5х2 см (довжина леза 7,5 см), які поміщено до картонної коробки та скріплено биркою з підписами понятих.

Вилучені чотири кухонні ножі розмірами 32,5х4 см (довжина леза 20,5 см), 32,5х3 см (довжина леза 20 см), 27х1,7 см (довжина леза 14,5 см) та 18,5х2 см (довжина леза 7,5 см) визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 12026111300000080 від 23.04.2026, що підтверджується копією постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 23.04.2026.

Метою арешту є збереження зазначеного майна як речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки може містити відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавленняза ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Перевіривши надані матеріали клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, враховуючи позицію ОСОБА_4 , який не заперечував проти арешту вилученого у нього майна, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки доведено, що зазначене вилучене майно, на яке просить накласти арешт прокурор, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки існує сукупність підстав вважати, що в подальшому зазначені речові докази можуть мати доказове значення під час досудового розслідування, тому з метою запобігання можливого відчуження вилученого майна, наявна правова підстава, передбачена ч. 3 ст. 170 КПК України для арешту вказаного майна.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

Незастосування в цьому конкретному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до відчуження речових доказів і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Водночас необхідно зазначити, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 131-132, 167, 168, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання начальника Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.

Накласти в межах кримінального провадження № 12026111300000080 від 23.04.2026арешт на майно, яке було вилучено 22.04.2026 під час огляду місця події в квартирі АДРЕСА_1 , а саме: чотири кухонні ножі розмірами 32,5х4 см (довжина леза 20,5 см), 32,5х3 см (довжина леза 20 см), 27х1,7 см (довжина леза 14,5 см) та 18,5х2 см (довжина леза 7,5 см), які поміщено до картонної коробки та скріплено биркою з підписами понятих, які належать ОСОБА_4 та знаходяться на території відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області (адреса: Київська область, Білоцерківський район, м. Тетіїв, вул.Я.Острозького, 22).

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали слідчого судді буде оголошено о 12 год 50 хв. 27 квітня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_8