Рішення № 136031237, 27.04.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/3560/25

Провадження №:2/138/469/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Холодової Т.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.04.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 1363183. Відповідно до умов вказаного договору позикодавець передав позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника. Зазначений договір укладений в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції та підписаний накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. 30.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №30-12/2021, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за договором №1363183 від 20.04.2021. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, зокрема, за договором № 31363183 від 20.04.2021, що укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 . Разом з тим, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів. Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем становить 35639,91 грн., яка складається з тіла кредиту в сумі 11000,00 грн., відсотків за користування кредитом нарахованих на дату відступлення прав вимоги в сумі 24268,00 грн., інфляційних збитків в сумі 321,28 грн. та нарахованих 3% річних в сумі 50,63 грн. За вказаних обставин позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути заборгованість у розмірі 35639,91 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 08.01.2026 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, направлено відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами.

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника.

Відповідач, належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав. 15.01.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. Відзив мотивовано тим, що позивачем не доведено правильність нарахування суми заборгованості, зокрема проценти за користування кредитними коштами нараховані поза межами строку дії договору, який становить 30 календарних днів. Крім того, розмір нарахованих процентів у декілька разів більший, ніж тіло кредиту. Відповідач, посилаючись на норми Закону України «Про захист прав споживачів» вказує, що розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. При цьому положення договору щодо пролонгації строку дії договору є несправедливими, оскільки направлені не на забезпечення повернення боржником коштів, а лише на подальше збільшення суми заборгованості. Також, відповідач посилаючись на судову практику, заперечив нарахування комісії по договору, оскільки умови договору щодо встановлення плати за обслуговування кредиту є нікчемними. Щодо нарахування штрафу та пені відповідач вказав на неможливість такого стягнення в період дії в Україні воєнного стану.

20.01.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача вказав, що у розрахунку заборгованості чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості і відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована, перевірити правильність якої можливо за допомогою елементарних математичних операцій. Також, представник позивача зазначив, що згідно з Договором позики інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною Договору, а відтак вимоги Правил є обов`язковими до застосування та виконання Сторонами і з такими умовами відповідач погодився укладаючи спірний договір. При цьому вказаними Правилами передбачено умови щодо пролонгації строку договору та зважаючи на те, що відповідач здійснював часткове погашення заборгованості за договором відбулось продовження строку користування позикою саме за ініціативою відповідача та, відповідно, продовжувалось нарахування процентів за користування позикою. Представник позивача стверджує, що нарахування відсотків, заявлених до стягнення з відповідача, проведене з дотриманням умов Договору позики та Правил, відтак є правомірним та законним, а наведена в розрахунках сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі. Крім того, долучений до позовної заяви розрахунок заборгованості відповідача, складений ТОВ Вердикт Капітал, містить додатково нарахування 3% річних та інфляційні збитки проведені на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 30.12.2022 (дати набуття права вимоги) по 23.02.2022 включно (по дату застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України), що також повністю відповідає вимогам чинного законодавства України і підлягає стягненню з відповідача. Щодо посилання відповідача на невідповідність розміру процентної ставки нормам передбаченим Законом України «Про захист прав споживачів», представник позивача пояснив, що положення вказаного закону щодо обмеження денної процентної ставки на рівні 1% були введені в дію після укладення спірного кредитного договору. При цьому заборгованість заявлена до стягнення не включає в себе комісії та штрафні санкції.

Відповідач правом подання заперечення на відповідь на відзив не скористався.

Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 20.04.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1363183 за умовами якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі (п. 5 Договору).

Пунктом 2 Договору сторони погодили умови позики, порядок і графік повернення позики та сплати процентів, зокрема, сума позики - 11000,00 грн., строк позики 30 днів, процентна ставка (базова) 1,99 % в день (фіксована). Дата надання позики 20.04.2021, дата повернення 20.05.2021, знижена процентна ставка 1,89% в день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70 % за день.

Згідно п. 4 Договору, підписанням цього договору позичальник підтвердив, що: ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; до моменту підписання вивчив договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (далі «Правила»), їх зміст суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.

Відповідно до п. 10 Договору сторони погодили, що інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною договору.

Згідно з повідомленням вих. № КД-000065308/ТНПП від 22.10.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Фінексперес», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (Рішення НБУ про включення до Реєстру платіжної інфраструктури та видачу ліцензії від 27 квітня 2023 року № 21/764-рк), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код за ЄДРПОУ 39861924) відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: 1) Дата 20.04.2021 року; 2) Номер платежу 3ff52b2d-5ff5-4d5e-9da2-786bac33c2b8; 3) Сума 11000,00 грн.; 4) Отримувач Панасов Олег - ЕПЗ номер НОМЕР_1 .

Також відповідно до листа ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вих № 24/10/25-7 від 24.10.2025 адресованого ТОВ «Вердикт Капітал» про надання інформації щодо даних, які підтверджують видачу на банківську картку ОСОБА_1 онлайн-позики за договором № 1363183, № транзакції 3ff52b2d-5ff5-4d5e-9da2-786bac33c2b8.

До позовної заяви позивачем приєднано копію Договору позики, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором tY56sBIFM1, а також надано правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики).

Отже, Договір позики підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором і в ньому містяться відомості про тип кредиту, суму кредиту, строк та спосіб надання кредиту, розмір процентної ставки, порядок користування та повернення кредиту, відповідальність за порушення умов кредитного договору тощо.

Таким чином, укладаючи вказаний договір відповідач та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За змістом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З вказаного слідує, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позикодавця можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що кредитний договір був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення договору № 1363183 від 20.04.2021 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Також, доданими до позовної заяви доказами підтверджується отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 11000,00 грн., а відтак і факт виконання ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» умов кредитного договору щодо надання кредитних коштів відповідачу.

При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечував факт укладення кредитного договору з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та отримання кредитних коштів.

Також, судом встановлено, що 30.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №30-12/2021 відповідно до умов якого, зокрема, первісний кредитор зобов`язується відступити за оплату права грошової вимоги у сумі 5584753,07 грн., а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченого цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належать клієнту, і стає новим кредитором за договорами позики, укладеними між клієнтом і боржниками. За цим договором клієнт відступає, а фактор приймає право вимоги. Реєстр боржників в електронному вигляді передається фактору за актом приймання передавання реєстру боржників в електронному вигляді не пізніше наступного робочого дня після здійснення повного фінансування на користь клієнта.

На підтвердження факту укладення вказаного договору факторингу позивачем надано копію платіжного доручення № 0317260000 від 30.12.2021 щодо проведення оплати за договором факторингу № 30-12/2021 від 30.12.2021.

30.12.2021 року між вказаними сторонами було підписано Акт приймання-передавання реєстру боржників. Відповідно до вказаного реєстру боржників право вимоги до відповідача від ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" перейшло до ТОВ " Вердикт Капітал", порядковий номер у реєстрі 342.

Відповідно до витягу з реєстру боржників загальна сума заборгованості відповідача на момент відступлення прав вимоги становила 35268,00 грн.

У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, відповідно до договору відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, у тому числі за договором № 1363183 від 20.04.2021, що укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Факт укладення вказаного договору підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 та актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023.

Відповідно до реєстру боржників до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, ТОВ «Коллект Центр» набуло грошової вимоги до відповідача в сумі 35639,91 грн., яка складається з 11000,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням, 24268,00 грн. сума заборгованості за нарахованими процентами та 371,91 грн. відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п. 1 ч. ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підтвердження суми заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 1363183 від 20.04.2021 перед первісним кредитором позивачем надано розрахунок заборгованості за період з 20.04.2021 по 30.12.2021, з якого вбачається, що станом на дату відступлення прав вимоги заборгованість відповідача становила 35268,00 грн, з яких: 11000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 24268,00 грн. сума заборгованості за відсотками, які нараховані за період з 20.04.2021 по 26.11.2021.

Також, відповідно до розрахунку заборгованості відповідача перед ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023 заборгованість відповідача становить 35639,91 грн, з яких: 11000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 24268,00 грн. сума заборгованості за відсотками, нараховані 3% річних за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України за період з 30.12.2021 по 23.02.2022 (включно) 50,63 грн., інфляційні збитки за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України 321,28 грн.

Разом з тим, суд не погоджується із розміром суми, яка підлягає стягненню, наданої позивачем в частині розрахунку суми боргу за відсотками за користування кредитом з таких підстав.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12(провадження № 14-10цс18) дійшла висновків про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та ч. 4 ст. 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося і право позивача нараховувати проценти за кредитом.

Подібні правові висновки викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Представник позивача в позові та в наданій до суду відповіді на відзив вказав, посилаючись на п. 6.5 Правил, що мало місце продовження строку користування позикою саме за ініціативою позичальника, та відповідно продовжувалось нарахування процентів за користування позикою.

Разом з тим, п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передбачає порядок нарахування процентів за понадстрокове користування позикою.

При цьому представник позивача обґрунтовуючи свої вимоги посилається на продовження строку користування позикою саме за ініціативою позичальника.

Так, порядок продовження строку користування позикою визначений розділом 7 вказаних вище Правил. Зокрема, пунктами 7.5 та 7.6 Правил передбачено, що позичальник має право продовжити строк користування позикою необмежену кількість разів. При кожному продовженні строку користування позикою, змінюється кінцева дата строку позики та кінцева дата строку (терміну) дії договору позики на відповідну кількість календарних днів. Після кожного оформлення пролонгації, на електронну адресу позичальника товариство відправляє повідомлення з інформацією про оформлену позичальником пролонгацію. Таке повідомлення містить інформацію, зокрема щодо нового строку позики, кінцевої дати строку позики, розміру заборгованості до повернення позичальником.

Разом з тим, судом встановлено, що строк кредитування за кредитним договором був погоджений сторонами договору. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всіх сум кредиту у порядку, передбаченому кредитним договором, матеріали справи не містять. Не надано й доказів того, що первісний кредитор погодив зміну строку кредитування, як це передбачено договором та Правилами.

Отже, є безпідставним нарахування до стягнення з боржника суми відсотків, що передбачені договором після спливу визначеного строку кредитування.

За кредитним договором відповідачу надано кредит у розмірі 11000 грн., кредит надано строком на 30 днів (п. 2 Договору). За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 1,99 % на добу. Тип процентної ставки фіксований. Орієнтовна загальна вартість позики за 30 днів становить 17237,00 грн. Згідно кредитного договору строк його дії 30 днів, дата повернення кредиту 20.05.2021, тому сума нарахованих процентів, має бути розрахована наступним чином: 11000 грн. тіло кредиту х 1,99 % х 30 днів = 6567 грн., звідси загальний розмір заборгованості має становити 11000 грн. тіло кредиту + 6567 грн. (відсотки) = 17567 грн. Тобто, з 21.05.2021 припинилося право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та інших платежів за цим договором. Заяви щодо продовження дії договору після 20.05.2021 відповідачем не подавалося.

З урахуванням викладеного вище, та строку користування кредитом (30 днів), доказів про продовження якого матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що нарахування процентів після спливу строку користування кредитом є безпідставним та не підлягають стягненню з відповідача.

При цьому суд звертає увагу учасників справи, що позивач заявив до відповідача вимогу про стягнення процентів, які передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, лише за період із 30.12.2021 до 23.02.2022, а за період, що розпочався з наступного дня після дати повернення позики (21.05.2021) і до 30.12.2021 позовна заява таких позовних вимог не містить, а відповідно і не є предметом розгляду судом, що узгоджується із положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України.

Таким чином, слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики № 1363183 від 20.04.2021, що виникла станом на 10.01.2023, у загальному розмірі 17938,91 грн., що складається із: 11000 грн. заборгованості за тілом кредитом, 6567 грн. заборгованості за процентами, 50,63 грн. нарахованих 3% річних та 321,28 грн. інфляційних втрат.

При цьому позивачу необхідно відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами у розмірі 17701,00 грн. (24268,00 грн. 6567 грн.).

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у сумі 17938,91 грн., тобто 50,33 % від заявленої вимоги, то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1524,00 грн., а судовий збір у сумі 1504,00 грн. суд покладає на позивача.

Також представник позивача просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 13000 грн.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В. 01.07.2024 був укладений Договір про надання правової допомоги №01-07/2024.

До позову додано копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс»; копію заявки на надання юридичної допомоги № 237 від 01.10.2025; копію витягу з акту № 15 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 на суму 13000 грн.

Зі змісту Витягу з Акту № 15 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 вбачається, що адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» в особі керуючого партнера Т.В. Бурдюг відповідно до Заявки на надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 позивачу ТОВ «Коллект Центр» надано наступні послуги: Надання усної консультації з вивченням документів 2 год. по 2000 грн., всього 4000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3 год. по 3000 грн., всього 9000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач заперечуючи щодо задоволення позову у відзиву на позовну заяву також вказував на неспівмірність заявлених позивачем витрат понесених на правову допомогу, посилаючись на відсутність доказів на підтвердження реальності таких витрат, нескладність справи, велику кількість судової практики та практику Європейського суду з прав людини.

При цьому, суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 35639,91 грн., тобто у справі незначної складності, яка розглядається судом у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін та без проведення судового засідання, з огляду на ціну позову. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція ТОВ «Коллект Центр» була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Крім того, підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Також, суд вважає, що виокремлення адвокатом таких послуг як «Надання усної консультації з вивченням документів, 2 год. по 2000 грн., всього 4000 грн.)», як самостійних видів адвокатських послуг є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з «складання позовної заяви», а тому визначення оплати за вказані послуги є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих позивачу послуг правничої допомоги

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог стягнути з відповідача на користь позивача 1500 грн. витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 512, 514, 525, 526, 527, 530, 610, 625, 626, 634, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 7 ч. 13, 12, 76-81, 89, 137, 141, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5, 280-283, 289 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1363183 від 20.04.2021 в розмірі 17938 (сімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять вісім) грн. 91 копійка.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) судовий збір у сумі 1524 (одна тисяча п`ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

Судовий збір в сумі 1504 (одна тисяча п`ятсот чотири) грн. 00 коп. залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр».

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) судові витрати у виді витрат на правову допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя: Т.Ю. Холодова