Ухвала суду № 136029046, 27.04.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/10932/26 Провадження №2-з/760/168/26

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення доказів

«27» квітня 2026 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Тесленко І. О., розглянувши матеріали заяви адвоката Кузнецова Анатолія Ігоровича, який діє від імені ОСОБА_1 , про забезпечення доказів до подання позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2026 року адвокат Кузнецов А.І., який діє від імені ОСОБА_1 , звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви,

15 квітня 2026 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали заяви передані судді Тесленко І.О. Фактично заяву передано судді по реєстру 15 квітня 2026 року.

Дослідивши матеріали заяви і додані до неї документи на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства, суддя дійшов наступних висновків.

Порядок звернення до суду із заявою про забезпечення доказів урегульовано ст. ст. 116, 117 ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Вимоги, що ставляться до форми та змісту заяви про забезпечення доказів, визначені положеннями ст. 117 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення доказів зазначається: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Аналіз вищенаведених процесуальних норм вказує на те, що у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені всі відомості, визначені частиною 1 статті 117 ЦПК України, серед яких - докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені доказами, які необхідно забезпечити (ці обставини повинні входити до предмета доказування у справі); обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим; справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.

Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобувати докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів (правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18, та у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19).

В свою чергу, у поданій до суду заяві представник заявника не навів обставин та не зазначив доказів, які б вказували на те, що засіб доказування може бути втрачений або збирання/подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, а також не навів обґрунтування необхідності забезпечення доказів, що фактично не відповідає вказаним положенням ЦПК України.

Представник у заяві зазначив, що метою звернення до суду з заявою про забезпечення доказів є реалізація в подальшому його права на звернення до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації в судовому порядку, пов`язане зі здійсненням службового розслідування ДП «ДержавтотрансНДІпроект».

Суддя вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного суду від 17 липня 2019 року (справа № справа № 756/3363/16-ц), «відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Отже, суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації. У випадку звернення особи із заявою до правоохоронних органів судам необхідно враховувати висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003 (справа про поширення відомостей). Разом з тим наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обов`язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України.»

Також, суддя зважає на те, що представник заявника посилається в заяві на положення ст. 86 ЦПК України, яка надає можливість учасникам справи, у разі неможливості самостійно надати докази, подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

Таким чином, у випадку відсутності підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, учасник процесу має право звернутись з відповідним клопотанням про витребування доказів при зверненні з позовом до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що заява адвоката Кузнецова Анатолія Ігоровича, який діє від імені ОСОБА_1 , про забезпечення доказів до подання позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 116, 117, 258, 260, 261, 353 - 355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Кузнецова Анатолія Ігоровича, який діє від імені ОСОБА_1 , про забезпечення доказів до подання позовної заяви, - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.О. Тесленко