Ухвала суду № 136027521, 27.04.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/411/26

номер провадження 1-кп/546/55/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі прокурора ОСОБА_2 , потерпілої ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 та секретаря судового засідання ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді застави в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170440000086 від 04 лютого 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

встановив:

У провадженні Решетилівського районного суду Полтавської області перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Підготовче судове засідання було призначене на 27 квітня 2026 року.

У підготовчому судовому засіданні 27 квітня 2026 року прокурор ОСОБА_2 заявила клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , у якому прокурор зазначила наступне. Обвинувачений ОСОБА_4 у порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, маючи прямий умисел на заподіяння психологічних страждань, зумовлене певним дискримінаційним ставленням до потерпілої, з метою підтримання панівного становища по відношенню до неї, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім`ї, упродовж 2020-2026 років, систематично вчиняє домашнє насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_3 , з якою має двох дітей та наразі спільно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тобто пов`язаний спільним побутом та має взаємні права та обов`язки.

Так, ОСОБА_4 04 січня 2026 року близько 15 год 00 хв за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , будучи особою вже підданою протягом року адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства відносно сина ОСОБА_7 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_3 , що виражалося в образах нецензурною та брутальною лайкою, що завдало шкоди психічному здоров`ю потерпілої, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, про що стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 396125 від 04.01.2026.

Постановою Решетилівського районного суду від 13.01.2026 у справі № 546/22/26, яка набрала законної сили 26.01.2026, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173?2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 грн.

У подальшому ОСОБА_4 , будучи особою, двічі упродовж року притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та 03.02.2026 близько 18 год 30 хв, перебуваючи за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вчинив психологічне насильство по відношенню до своєї колишньої дружини ОСОБА_3 , що виражалося у образах нецензурною та брутальною лайкою, що завдало шкоди психічному здоров`ю потерпілої та з приводу чого ОСОБА_3 звернулася із повідомленням на лінію «102» (ЄО № 2073 від 03.02.2026).

Продовжуючи свої неправомірні дії, відчуваючи свою перевагу, панівне становище та певну безкарність, ОСОБА_4 13.02.2026 близько 17 год 30 хв, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп`яніння, не зміг самостійно потрапити до будинку за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим почав голосно ображати брутальною та нецензурною лайкою свою колишню дружину ОСОБА_3 та здійснив завідомо неправдивий виклик на лінію «102» з приводу неправомірних дій колишньої дружини, які під час перевірки не знайшли свого підтвердження, за що відносно ОСОБА_4 інспектором СПД № 1 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області винесено постанову серії ЕГА № 1973363 від 13.02.2026, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400,00 грн, тобто вчинив черговий факт домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_3 (ЄО № 2572 від 13.02.2026).

Незважаючи на зазначені вище заходи, ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше притягалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ст. 173-2 КУпАП, належних висновків для себе не зробив, та продовжуючи реалізовувати свій протиправний намір, спрямований на заподіяння потерпілій психологічних страждань та погіршення якості її життя, 15.02.2026 близько 01 год 07 хв за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім`ї в черговий раз вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_3 , яка в цей час намагалася захистити від психологічного тиску їх спільного сина ОСОБА_7 , що виражалося у образах нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою, завдало шкоди психічному здоров`ю потерпілої та з приводу чого ОСОБА_3 звернулася із повідомленням на лінію «102» (ЄО № 2649 від 15.02.2026).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово?психологічної експертизи щодо потерпілої ОСОБА_3 від 23.02.2026, ситуація, що досліджується у кримінальному провадженні, а саме факти систематичного домашнього насильства з боку колишнього чоловіка підекспертної ОСОБА_4 є істотно психотравмуючою для потерпілої. Систематичне вчинення домашнього насильства ОСОБА_4 відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_3 завдало останній істотних психологічних (моральних) страждань у вигляді змін в емоційному стані, в індивідуально?психологічних проявах, які перешкоджають активному спілкуванню, функціонуванню її як особистості та порушують якість її життя.

Продовжуючи реалізовувати свій протиправний намір, спрямований на заподіяння потерпілій психологічних страждань та погіршення якості її життя, ОСОБА_4 01.03.2026 близько 17 год 00 хв за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім`ї в черговий раз вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_3 , що виражалося у образах та погрозах фізичною розправою, завдало шкоди психічному здоров`ю потерпілої та з приводу чого ОСОБА_3 звернулася із повідомленням на лінію «102» (ЄО № 3589 від 01.03.2026).

Тобто, ОСОБА_4 у порушення вимог Конституції України та «Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, маючи прямий умисел на заподіяння потерпілій психологічних страждань та погіршення якості її життя, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім`ї упродовж 2020?2026 років щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_3 , із якою перебував до 25.11.2025 у зареєстрованому шлюбі, має двох дітей та продовжує спільно проживати за адресою: АДРЕСА_1 , тобто пов`язаний спільним побутом, має взаємні права та обов`язки, систематично вчиняє домашнє насильство психологічного характеру, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а саме у систематичному вчиненні фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань потерпілої особи.

Підставою застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави є наявність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може:

1) переховуватися від суду (враховуючи те, що покарання за інкримінований злочин передбачає позбавлення волі на строк до двох років, обвинувачений, який не має місця роботи, міцних соціальних зв`язків, зловживає алкоголем, передбачаючи отримання реальної міри покарання за скоєне, в разі винесення судом обвинувального вироку, може ухилитись від явки до органу досудового розслідування або суду);

2) незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні (а саме, шляхом незаконного впливу на зазначених осіб, оскільки останні надали свідчення не на його користь);

3) вчинити інше кримінальне правопорушення (враховуючи те, що ОСОБА_4 не має місця роботи, міцних соціальних зв`язків, зловживає алкогольними напоями, засуджений за вчинення кримінального правопорушення вироком Решетилівського районного суду Полтавської області від 27.02.2026, який набрав законної сили 31.03.2026, за ч. 1 ст. 369 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн).

Підставою застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нетяжкого злочину, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що він може здійснити зазначені вище дії.

Застосування до ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки не може запобігти зазначеним вище ризикам з наступних підстав:

у відповідності ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, які відповідним чином не зарадять вищезазначеним ризикам, тобто дадуть можливість ОСОБА_4 як переховуватися від органів досудового розслідування або суду, так незаконно впливати на потерпілу, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення;

відсутність осіб, яких суд вважав би такими, що заслуговують на довіру, та які могли б дати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, передбачених до ст. 194 КПК України, і зобов`язуються за необхідності доставити його в суд на першу про те вимогу, унеможливлюють застосування до ОСОБА_4 , такого запобіжного заходу, як особиста порука, який передбачено ст. 180 КПК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 09.03.2026 клопотання слідчого ВП №2 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області задоволено, застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком до 27.04.2026, та застосовано до нього обмежувальні заходи, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 6 ст. 194 КПК України, у вигляді: заборони перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства, заборони наближатися на відстань 100 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; направлення для проходження програми для кривдників за місцем проживання строком на 2 місяці.

Згідно листів Центру надання соціальних послуг Решетилівської міської ради ОСОБА_4 взято на облік згідно вище вказаної ухвали. Програма розрахована з 11.03.2026 до 11.05.2026. Проте на заплановані заняття 03.04.2026 та 08.04.2026 ОСОБА_4 з`явився у стані алкогольного сп`яніння.

Під час заняття 08.04.2026 учасника було доставлено у стані алкогольного сп`яніння представником поліції. Фахівцями Центру надання соціальних послуг було здійснено направлення до комунального некомерційного підприємства «Решетилівська центральна лікарня» для проходження огляду лікарем-наркологом. Також фахівець супроводжував кривдника до відповідного лікаря. ОСОБА_4 пройшов огляд лікаря та був госпіталізований в об`єднане відділення терапевтичного профілю 08.04.2026, але самовільно покинув його 09.04.2026.

Також ОСОБА_4 не з`явився на заплановані заняття 10.04.2026 та 13.04.2026.

Крім того, ОСОБА_4 не в повному обсязі дотримується заборони перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства, та періодично дозволяє собі перебувати на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в приміщенні господарської будівлі.

Головним чинником дій ОСОБА_4 є зловживання алкоголем. Відповідно до наданих обвинуваченим документів, він розпочав амбулаторне лікування у лікаря-нарколога за місцем проживання.

Посилаючись на вищевказані обставини, прокурор ОСОБА_2 просила застосувати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

не відлучатися з населеного пункту села Малий Бакай Решетилівської територіальної громади Полтавського району Полтавської області, де він проживає, без дозволу прокурора або суду;

з`являтися до суду за кожним викликом;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

пройти курс лікування від алкогольної залежності.

Також на підставі п. 1, 3, 5 ч. 6 ст. 194 КПК України, в інтересах потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, просила застосувати щодо ОСОБА_4 обмежувальні заходи у виді:

заборони перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;

заборони наближатися на відстань 100 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;

направлення для проходження програми для кривдників за місцем проживання строком на 2 місяці.

Потерпіла ОСОБА_3 підтримала клопотання прокурора ОСОБА_2 та просила його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 у вирішенні клопотання прокурора поклався на розсуд суду. На запитання суду повідомив, що через два будинки від їхнього із потерпілою будинку проживає його мати, відстань становить близько 100 метрів, можливо менше. Зазначив, що єдиним його доходом є пенсія у сімнадцять тисяч гривень, із якої він сплачує аліменти у розмірі частки. На запитання прокурора повідомив, що він також отримав виплату від держави у розмірі сімсот п`ятдесяти тисяч гривень за отримане порання, унаслідок якого він став особою з інвалідністю третьої групи. У подальшому змінив позицію та зазначив, що проти задоволення клопотання заперечує.

Захисник ОСОБА_8 проти задоволення клопотання прокурора ОСОБА_2 заперечував, зазначив. що воно є безпідставним та необґрунтованим. Обвинувачений має постійне місце проживання, є особою з інвалідністю унаслідок війни. На його утриманні є неповнолітній син. Крім того вину обвинувачений визнав повністю, щиро розкаявся. Тому просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та вивчивши клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , доходить висновку, що у даний час є передбачені законом підстави для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави, виходячи з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати, зокрема, на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти, зокрема, інше кримінальне правопорушення. Відповідно до ч. 2 цієї статті, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Статтею 178 КПК України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

При розгляді даного клопотання суд враховує також загальні положення ч. 3 ст. 176 КПК України, виходячи з встановленого КПК України принципу змагальності сторін, про те, що слідчий, прокурор, якщо не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, то слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу.

Частиною 1 статті 180 КПК України встановлено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Аналізуючи доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення в контексті положень п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, суд доходить висновку, що прокурором у підготовчому судовому засіданні при розгляді вказаного клопотання доведено обставини та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Також, встановлюючи та аналізуючи наявність обставин, які передбачені п. 2 та 3 ч. 1 ст. 194 КПК України (щодо ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів), суд доходить висновку, що при розгляді даного клопотання обставини, передбачені п. 2 та 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є доведеними, виходячи з таких підстав.

ОСОБА_4 у даний час обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, пов`язаного з домашнім насильством, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років. Тому застосування іншого запобіжного заходу, крім застави, суд вважає при даних обставинах недоцільним.

Щодо ризику незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження суд враховує, що наразі кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України відкриті матеріали кримінального провадження, у тому числі протоколи допиту потерпілої з наданими показаннями, тому існує ймовірність того, що ОСОБА_4 може впливати на неї з метою спонукання до ненадання показань або спотворення обставин, які їй достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її.

Крім того, на думку суду, продовжують існування ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме - ризики переховування від суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження, ризики вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 .

При цьому судом ураховується, що як вбачається зі змісту клопотання прокурора ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 09.03.2026 до підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком до 27.04.2026 та обмежувальні заходи, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 6 ст. 194 КПК України, у вигляді: заборони перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства, заборони наближатися на відстань 100 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; направлення для проходження програми для кривдників за місцем проживання строком на 2 місяці.

Однак ОСОБА_4 не у повному обсязі дотримався визначених в ухвалі суду заборон, зокрема щодо перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства, та періодично дозволяє собі перебувати на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в приміщенні господарської будівлі.

Указану обставину обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував.

З огляду на викладене, повторне застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання суд вважає недоцільним.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності» за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж застава не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Тому застава зможе належним чином забезпечити обвинуваченому його належну процесуальну поведінку та буде достатнім для запобігання реалізації встановлених ризиків, а також відповідатиме інтересам обвинуваченого.

Щодо розміру застави суд зазначає наступне.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

За змістом п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому, має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Потрібно не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Таким чином, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до застосування більш суворого запобіжного заходу.

При визначенні розміру застави суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , обставини його вчинення та її роль, індивідуальні особливості обвинуваченого.

При визначенні розміру застави суд враховує надані учасниками кримінального провадження відомості про майновий стан обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме те, що обвинувачений отримав виплати за поранення у сумі 750 тисяч гривень, а також отримує пенсію у розмірі 17 тисяч гривень.

За таких обставин суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 33280,00 грн. Саме такий розмір з урахуванням забезпеченого майнового стану обвинуваченого, на думку суду, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами кримінального правопорушення, зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для нього.

Ураховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, установлення передбачених ст. 177 КПК України ризиків, суд вважає за необхідне при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави покласти на нього передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки, а саме:

не відлучатися з населеного пункту села Малий Бакай Решетилівської територіальної громади Полтавського району Полтавської області, де він проживає, без дозволу суду;

з`являтися до суду за кожним викликом;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

пройти курс лікування від алкогольної залежності.

Згідно з ч. 6 ст. 194 КПК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, крім обов`язків, передбачених частиною п`ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;

2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;

3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;

4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;

5) направлення для проходження програми для кривдників.

Ураховуючи те, що злочин, який вчинив ОСОБА_4 відносно потерпілої, пов`язаний з домашнім насильством, суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого наступні обмежувальні заходи:

заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;

заборона наближатися на відстань 50 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;

направлення для проходження програми для кривдників за місцем проживання строком на 2 місяці.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Ураховуючи викладене, строк дії обов`язків суд визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, на два місяці.

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 9, 26, 28, 176, 177, 178, 180, 186, 193, 194, 196, 395 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді застави в розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 33280 гривень 00 копійок.

Сума застави може бути внесена обвинуваченим або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України на спеціальний рахунок: рахунок отримувача № UA398201720355289002000015950, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855, банк ДКСУ м. Київ, МФО - 820172.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

не відлучатися з населеного пункту села Малий Бакай Решетилівської територіальної громади Полтавського району Полтавської області, де він проживає, без дозволу прокурора або суду;

з`являтися до суду за кожним викликом;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

пройти курс лікування від алкогольної залежності.

Застосувати до ОСОБА_4 наступні обмежувальні заходи у виді:

заборони перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;

заборони наближатися на відстань 50 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;

направлення для проходження програми для кривдників за місцем проживання строком на 2 місяці.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити строком на два місяці.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що він не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує суду. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо він порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 для негайної постановки на облік обвинуваченого, про що повідомити суд.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1