Рішення № 136026732, 27.04.2026, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/10218/25

Провадження № 2-о/552/19/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

присяжних Пашко В.С., Руснак О.В.,

секретаря судового засідання Резніченко О.С.,

за участю

представника заявника Макеєва Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Полтаві в приміщенні суду в залі судових засідань цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересована особа Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 16.12.2025 звернувся в Київський районний суд м. Полтави з заявою про оголошення фізичної особи померлою.

Подана до суду заява обґрунтована тим, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .

Вказував, що військовослужбовець військової частини за призовом старший механік-водій 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_2 , 01.04.2022 був призваний на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 , 24.07.2022 близько 16.20 під час евакуації з позиції біля залізничної колії в квадраті (7039) 1 РТГр НОМЕР_2 БТГр військової частини НОМЕР_1 в районі Вуглегірської ТЕЦ Донецької області зник безвісті.

Заявник зазначав, що за результатами проведеного службового розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) видано наказ №270 від 06.09.2022 року «Про результати службового розслідування», відповідно до якого наказано вважати, що старший механік-водій 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_2 зник безвісти 24.07.2022 в районі Вуглегірської ТЕС (м. Світлодарськ Донецької області) під час виконання бойового завдання.

В своїй заяві просив оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим, місцем смерті ОСОБА_2 вважати м. Світловодськ Донецької області. Вважати, що смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов`язана із захистом Батьківщини, участю у забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 22.12.2025 відкрито провадження в справі за заявою ОСОБА_1 в порядку окремого провадження.

Міністерство оборони України, як заінтересована особа, 04.02.2026 подало до суду свої письмові пояснення за заяву, в яких вважає, що заява про оголошення фізичної особи померлою підлягає задоволенню після спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Розгляд справи Міністерство просило проводити без участі представника.

Військова частина НОМЕР_1 16.02.2026 подала до суду письмові пояснення, в яких заінтересована особа просила відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 письмові пояснення до суду на заяву не подавав.

Заявник ОСОБА_1 в судовому зсіданні 27.03.2026 підтримав вимоги заяви, в подальшому в судове засідання для участі в розгляді справи не з`явився.

В судовому засіданні представник заявника повністю підтримав подану до суду заяву, посилаючись на викладені в ній обставини.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про розгляд справи.

За таких обставин, враховуючи відсутність підстав, передбачених ст. 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності осіб, які не з`явилися та належним чином повідомлені про розгляд.

Суд, заслухавши представника заявника, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, у встановленому законом порядку зареєстрував своє постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно частини 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Таким чином можливість оголошення особи померлою обумовлена тривалою відсутністю її у місці постійного проживання.

Відповідно до доктрини цивільного права у випадку визнання фізичної особи безвісно відсутньою має місце умовна презумпція смерті (немає підстав вважати її живою), а у випадку оголошення її померлою безумовна презумпція смерті (є підстави, що дають припустити її смерть).

Верховний Суд у складі Великої Палати у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, провадження № 14-94цс24 сформулював такі правові висновки.

Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Велика Палата Верховного Суду враховує, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»).

За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (станом на час виникнення правовідносин у цій справі):

- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;

- бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);

- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;

- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Відповідно бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому воєнні дії, які законодавець згадує у частині другій статті 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Дослідженими в справі доказами встановлено, що відповідно до Акту службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , проведеного з метою уточнення причин і умов, що сприяли відсутності на військовій службі з 24.07.2022 старшого механіка-водія 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_2 , а також встановлення ступеня вини посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , чиї дії та/або бездіяльність стали причиною події, вирішено вважати, що старший механік-водій ОСОБА_2 зник безвісти 24.07.2022 в районі Вуглегірської ТЕС (м. Світлодарськ Донецької області) під час виконання бойового завдання.

Згідно акту, комісія прийшла до висновку про наявність підстав вважати солдата ОСОБА_2 зниклим безвісти, оскільки відносно нього відсутні відомості про місце його перебування понад 15 днів, а доказами зникнення безвісти є: копія рапорту командира 2 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_3 від 26.07.2022; пояснення солдата ОСОБА_4 від 28.07.2022; витяг з журналу.

Зазначеним актом комісією встановлені такі обставини.

24.07.2022 близько 16 години 20 хвилин під час евакуації з позиції біля залізничної колії в квадраті (7039) НОМЕР_2 РТГр військової частини НОМЕР_1 в районі Вугрегірської ТЕЦ Донецької області, був втрачений зв`язок зі старшим механіком-водієм 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 старшим солдатом ОСОБА_2 , який відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.07.2022 № 118 вибув у відрядження у складі НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_1 до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з метою забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії та виконання бойових завдань. З пояснень стрільця ОСОБА_4 встановлено, що 24.07.2022 старший солдат ОСОБА_2 та військовослужбовець з позивним « ОСОБА_5 » знаходилися на позиції біля залізничної колії в квадраті (7039) неподалік Вуглегірської ТЕС, отримали задачу на облаштування спостережного пункту та ведення спостереження за перехрестям залізничної колії. Близько 12 години спостережний пост зазнав обстрілу з танку, внаслідок якого отримав осколкові поранення в обличчя військовослужбовець з позивним « ОСОБА_5 », якого згодом евакуювали. Близько 16 години 20 хвилин розпочався мінометний обстріл, поступила команда про висування на місце евакуації біля мосту. Солдат ОСОБА_4 та старший солдат ОСОБА_2 домовилися висуватися по черзі у зв`язку з тим, що вівся мінометний обстріл та в повітрі літали ворожі БПЛА. Перший пішов солдат ОСОБА_4 .Ю який прийшов на визначену проміжну точку, чекав старшого солдат ОСОБА_2 . Згодом почався мінометний обстріл, не дочекавшись ОСОБА_2 (чекав близько 5 хвилин) солдат ОСОБА_4 продовжив рух до місця евакуації. Пошукові дії по виявленню даного військовослужбовця та неодноразові спроби встановлення мобільного зв`язку результатів не дали. Територія, на якій проводилися бойові дії, захоплена противником.

Також судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 13.08.2022 звертався до органів поліції з заявою щодо зникнення безвісти батька ОСОБА_2 , за заявою внесені відомості до ЄРДР 12022170430000694, відповідно, заявник вживав заходи для пошуку зниклого батька.

Згідно повідомлення ДП «Український національний центр розбудови миру» від 05.01.2026 інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного хреста про ОСОБА_2 , 1976 року народження, до НІБ не надходила.

Частиною першою статті 46 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або

у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Як встановлено судом, за результатами проведення службового розслідування, проведеного військової частиною, комісія дійшла до висновку про встановлення факту того, що старший механік-водій 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , відносно якого відсутні відомості про його місце перебування понад 15 днів, рахується, як зниклий безвісті під час бойових дій в смузі оборони Вуглегірської ТЕС Донецької області, що є підставою вважати його безвісно відсутнім.

Доказами зникнення безвісти є: копія рапорту командира 2 штурмової роти 1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_3 від 26.07.2022; пояснення солдата ОСОБА_4 від 28.07.2022; витяг з журналу.

Згідно даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, активні бойові дії на території м. Світлодарськ Світлодарської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області велися з 20.05.2022 по 23.05.2022, з 24.05.2022 тимчасова окупація.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_2 зник безвісти під час проведення активних бойових дій в зоні проведення активних бойових дій за обставин, що надають підстави обґрунтовано припускати його смерть.

З часу зникнення ОСОБА_2 минуло більше шести місяців, а на час розгляду справи більше року.

Оскільки в судовому засіданні доведено, що ОСОБА_2 зник безвісти у зв`язку з активними воєнними діями, за обставин, які загрожували йому смертю, і в місці його постійного проживання немає відомостей про місце його перебування більше шести місяців після закінчення активних бойових дій в місці його зникнення, суд вважає за необхідне оголосити його померлим.

З врахуванням викладених судом обставин днем смерті ОСОБА_2 необхідно вважати ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Враховуючи наявність інформації, що ОСОБА_2 безвісти зник в районі Вуглерірської ТЕС (м. Світлодарськ Донецької області), місцем його смерті необхідно зазначити м. Світлодарськ Бахмутського району Донецької області.

На підставі викладеного заяву про оголошення особи померлою необхідно задовольнити.

Судові витрати за розгляд справи судом слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 264, 265, 294, 319 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою задовольнити.

Оголосити громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , померлим за особливих обставин під час виконання військового обов`язку по захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Днем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцем смерті вважати місто Світлодарськ Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

заявник ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;

заінтересована особа Міністерство оборони України, місцезнаходження 03168, м. Київ-168, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022;

заінтересована особа Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ;

заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 .

Повне судове рішення складено 27.04.2026.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко

Присяжні В.С.Пашко

О.В.Руснак