Ухвала суду № 136026121, 24.04.2026, Тетіївський районний суд Київської області

24.04.2026 Справа № 940/694/26

Провадження по справі № 1-кс/940/73/26

У Х В А Л А

Іменем України

24 квітня 2026 року слідчий суддя Тетіївського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - начальника Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , поданого в межах кримінального провадження № 12026111300000080 від 23.04.2026, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця селища Верхнячка Христинівського району Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, невійськовозобов`язаного, не судимого,

встановив:

Слідчий СВ відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026111300000080 від 23.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що в провадженні СВ відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12026111300000080 від 23.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Так, встановлено, що 22 квітня 2026 близько 20 год 30 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи в коридорі другого поверху п`ятиповерхового житлового будинку, поряд із квартирою АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, а також бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення фізичного болю та тяжкого тілесного ушкодження, умисно взяв кухонний ніж, який знаходився на кухні квартири, та, підійшовши до ОСОБА_7 , наніс йому один удар в область черевної порожнини зліва.Вказаними протиправними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного проникаючого поранення черевної порожнини, наскрізного поранення великої кривизни та задньої стінки тіла шлунка, поранення судин великого чепця, поверхневого ушкодження верхнього краю передньої поверхні підшлункової залози, гемоперитонеум, геморагічний шок 2-3-го ст., які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент заподіяння.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.

22.04.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

23.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Водночас, обґрунтовуючи необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається у клопотанні на те, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами, а також встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України,які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До того ж, встановлені ризики не дозволяють застосувати стосовно ОСОБА_4 більш м`які запобіжні заходи аніж тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, вказуючи, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити дієвість кримінального провадження та належну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, слідчим суддею встановлено, що СВ відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026111300000080 від 23.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 о 23 год 30 хв. 22.04.2026 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

23.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.

Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у зазначеному кримінальному провадженні і стосовно нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Як вбачається з матеріалів клопотання, підставою обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:

- протоколом огляду місця події від 22.04.2026, в ході якого виявлено та вилучено чотири кухонні ножі;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.04.2026, відповідно до якого ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 23.04.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 23.04.2026, відповідно до якого свідок повідомила про обставини нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , а саме у її присутності ОСОБА_4 наніс удар ножем у лівий бік грудної клітки потерпілого ОСОБА_7 ;

- протоколом слідчого експерименту від 23.04.2026 із свідком ОСОБА_8 , яка на статистові показала механізм нанесення ОСОБА_4 удару ножем у лівий бік грудної клітки потерпілого ОСОБА_7 .

На переконання слідчого судді, оголошена ОСОБА_4 підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, є обґрунтованою, в розпорядженні органу досудового розслідування є здобуті у визначеному законом порядку достатні відомості, які вказують на наявність ознак вказаного кримінального правопорушення.

Водночас необхідно зазначити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Крім того, обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилалася на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Так, оцінюючи ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що відповідно до приписів кримінального законодавства України є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Отже, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі.

Відтак, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.

Водночас слідчий суддя вважає переконливими доводи прокурора про наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, оскільки на теперішній час не встановлено усі обставини вчинення кримінального правопорушення.

Також досить вірогідним є заявлений ризик можливого незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків кримінального провадження, оскільки вони є жителями одного населеного пункту та до вчинення кримінального правопорушення спілкувалися між собою, тому, з метою створення алібі або спотворення картини вчинення кримінального правопорушення, умовлянням, підкупом чи погрозами підозрюваний може примушувати їх змінити свідчення, виправдовуючи тим самим його дії.

Водночас необхідно зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.Відтак, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від підозрюваного, свідків та дослідження їх судом.

Разом з тим, слідчий суддя вважає переконливими доводи прокурора про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, який обґрунтовано тим, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а саме вироком Тетіївського районного суду Київської області від 18.10.2022 за ч. 1 ст. 263 КК України.

Отже, з урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Одночасно слідчий суддя бере до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, відомості про особу підозрюваного.

Слідчий суддя також бере до уваги вік та стан здоров`я підозрюваного, щодо якого в розпорядженні слідчого судді відсутні об`єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч. 1 ст. 121 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.

Отже, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, підозрюваний ОСОБА_4 є особою, до якої може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Водночас, при вирішенні питання щодо можливості застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, слідчий суддя зазначає таке.

Так, особисте зобов`язання не може бути застосоване до підозрюваного ОСОБА_4 з огляду на обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також наведених ризиків. Зазначений запобіжний захід є занадто м`яким і не здатний повною мірою забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.Також не може бути застосована до підозрюваного особиста порука, оскільки відсутні будь-які відомості про осіб, які заслуговуючи на довіру, можуть надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи суду на першу про те вимогу. Водночас, не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання процесуальних обов`язків підозрюваним ОСОБА_4 і запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з огляду на наявність високого ступеню ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення та переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

З огляду на зазначене, на переконання слідчого судді, застосування більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, до підозрюваного ОСОБА_4 є недостатнім для запобігання встановленим ризикам.

Отже, з огляду на викладене та доведеність прокурором наявності підстав вважати, що на час розгляду клопотання наявні ризики вчинення дій, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, та оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.

Водночас, будь-яких обставин, які би свідчили про те, що застосований захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного слідчим суддею не встановлено та не доведено підозрюваним.

Більш того, будь-яких обставин, які б унеможливлювали утримування підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, слідчому судді не надано.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 12 КК України тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя зазначає, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відтак, враховуючи у сукупності обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та існуючі ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави в межах вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 (3328,00 грн х 80) гривень, який, на переконання слідчого судді, належним чином гарантуватиме та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків у випадку внесення застави.

Поряд з цим, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки цей запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та не зможе запобігти встановленим ризикам, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Керуючись статтями 176-178, 183, 193-194,196, 309 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця селища Верхнячка Христинівського району Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, невійськовозобов`язаного, не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком шістдесят днів, а саме до 23 год 30 хв. 20 червня 2026 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу, що становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у сумі 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: отримувач коштів ТУ ДСА України в Київській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268119; банк отримувача: ДКС України, м. Київ; номер рахунку: UA768201720355259001000018661; код банку отримувача (МФО) 820172.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до частини п`ятої статті 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із м. Тетієва Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- не спілкуватися із свідками зазначеного кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, які необхідно здати до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

Визначити строк дії ухвали в частині обрання запобіжного заходу - до 23 год 30 хв. 20 червня 2026 року.

У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали слідчого судді буде виготовлено та оголошено о 12 год 40 хв. 27 квітня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_9