Вирок № 136025608, 27.04.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/3744/26

провадження № 1-кп/361/132/26

27.04.2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Бровари Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026110000000268 від 18 березня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Носівка Чернігівської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що за змістом обвинувального акту та угоди про визнання винуватості у невстановлені час та місці у директора Княжицького ліцею Броварської міської ради Броварського району Київської області Особа_1, щодо якої досудове розслідування здійснюється в іншому кримінальному провадженні, виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, для чого залучила ОСОБА_4 , який надасть відповідні документи для фіктивного працевлаштування, після чого передасть останній свою банківську карту, на яку здійснюватиметься нарахування заробітної плати, чим сприятиме в отриманні Особа_1, щодо якої досудове розслідування здійснюється в іншому кримінальному провадженні, грошових коштів та усуне перешкоди у доведенні злочинних дій до кінця.

Реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, Особа_1, щодо якої досудове розслідування здійснюється в іншому кримінальному провадженні, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, 02 вересня 2024 року на підставі поданої ОСОБА_4 заяви прийняла останнього на роботу на посаду вчителя інформатики відповідно до наказу Княжицького ліцею Броварської міської ради Броварського району Київської області № 125-к/тр від 30 серпня 2024 року.

Після цього Особа_1, щодо якої досудове розслідування здійснюється в іншому кримінальному провадженні, достовірно розуміючи, що ОСОБА_4 ніякою викладацькою та педагогічною діяльністю у Княжицькому ліцеї Броварської міської ради Броварського району Київської області займатися не буде, повідомила підпорядкованим працівникам, які не були обізнані про її злочинні наміри, складати тарифікаційні списки, документи необхідні для обліку робочого часу ОСОБА_4 та нарахування йому заробітної плати.

У зв`язку з цим Особа_1, щодо якої досудове розслідування здійснюється в іншому кримінальному провадженні, за пособництва ОСОБА_4 у період з 02 вересня 2024 року по 30 травня 2025 року, перебуваючи за адресою свого робочого місця по вул. Шкільній, 8 в с. Княжичі Броварського району Київської області, 8, будучи директором Княжицького ліцею Броварської міської ради Броварського району Київської області, зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділа бюджетними грошовими коштами, виділеними для оплати праці працівників Княжицького ліцею Броварської міської ради Броварського району Київської області, шляхом безпосереднього зняття готівки та розпорядження на власний розсуд грошовими коштами у загальній сумі 119 992,33 грн, що були нараховані ОСОБА_4 , який у вказаний період не з`являвся на робочому місці для виконання функціональних обов`язків, у вигляді заробітної плати на відкритий в АТ «ОЩАДБАНК» банківський рахунок НОМЕР_1 .

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у пособництві в заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України.

31 березня 2026 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості, укладеною між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 , з якої вбачається таке.

Угода про визнання винуватості укладена 25 березня 2026 року в місті Києві під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026110000000268 від 18 березня 2026 року.

Сторонами цієї угоди є:

прокурор прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12026110000000268 від 18 березня 2026 року;

підозрюваний у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Угода про визнання винуватості укладена між сторонами за участю захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 .

Угода про визнання винуватості містить: формулювання підозри (обвинувачення) та його правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що наведено вище за текстом мотивувальної частини цього вироку; істотні для цього кримінального провадження обставини; беззастережне визнання підозрюваним своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення й зобов`язання співпрацювати зі стороною обвинувачення у викритті корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України; узгоджене покарання та згода підозрюваного (обвинуваченого) на його призначення.

Так, згідно з угодою прокурор та підозрюваний ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для цього кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України, підозрюваний в повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні цього злочину.

Також сторонами угоди визначено узгоджене покарання ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях державної та комунальної форми власності строком на 1 (один) рік, зі звільненням від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, яке останній повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення.

Угода про визнання винуватості скріплена підписами сторін (прокурора і підозрюваного), а також підписана захисником підозрюваного адвокатом ОСОБА_5 .

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 ознайомлений зі своїми правами, усвідомлює формулювання і характер обвинувачення, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, у тому числі наслідки її невиконання і наслідки відмови від здійснення права на судовий розгляд.

За умовами угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, зобов`язався співпрацювати зі стороною обвинувачення у викритті корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України; узгодив з прокурором вид та розмір остаточного покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях державної та комунальної форми власності; зі звільненням від відбування основного покарання та надав згоду на його призначення судом.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до правил статей 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену сторонами міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України, за викладених в обвинувальному акті обставин.

Захисник у підготовчому судовому засіданні просив цю угоду затвердити.

Суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості укладена між сторонами добровільно, тобто без застосування примусу, погроз, насильства, та не є наслідком обіцянок, дій або інших обставин, ніж ті, які нею передбачені.

Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України.

При цьому суд враховує обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, щире каяття й активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, а також відсутність обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 .

Суд, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому встановив, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення щодо якого визнає себе винним, вид та розмір покарання, яке буде до нього застосовано у разі затвердження угоди, цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

З огляду на викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 відповідають вимогам КПК України та КК України, укладення угоди про визнання винуватості не порушує права потерпілого, оскільки представником потерпілого Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області ОСОБА_7 надано письмову згоду прокурору на укладення цієї угоди, що відповідає положенню абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, інформація про речові докази в наданих суду матеріалах відсутня.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати на проведення експертизи підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

Запобіжний захід ОСОБА_4 судом не обирався.

Керуючись положеннями статей 100, 124, 314, 373, 374, 468 469, 472 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 25 березня 2026 року, укладену між прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12026110000000268 від 18 березня 2026 року, та підозрюваним у цьому ж кримінальному провадженні ОСОБА_4 , укладену за участю захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях державної та комунальної форми власності строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Процесуальні витрати на проведення експертизи у сумі 13 371 (тринадцять тисяч триста сімдесят одна) гривня 00 коп. (висновок експерта № СЕ-19/111-25/77065-ЕК від 23 січня 2025 року) стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1