Ухвала суду № 136024741, 22.04.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/14031/25

2/296/1910/26

У Х В А Л А

Іменем України

22 квітня 2026 рокум. Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючої судді Пилипюк Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Клименко Е. В.,

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,

у с т а н о в и в:

05 грудня 2025 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшов позов ОСОБА_1 до Житомирської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_1 з 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Корольовського районного суду міста Житомира від 09 грудня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

У підготовче засідання, яке було призначене на 14 січня 2026 року, позивач ОСОБА_1 не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце проведення засідання. З метою сповіщення позивача про проведення підготовчого засідання у цій справі судом було надіслано рекомендованим листом копію ухвали про відкриття провадження та судову повістку на поштову адресу, яка вказана позивачем у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 . Однак, вказаний лист повернувся на адресу суду неврученим позивачу з відміткою «адресат відсутній». А тому, відповідно до змісту п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається такою, що отримала судову повістку.

У зв`язку з неявкою позивача підготовче засідання судом відкладено на 02 березня 2026 року.

02 березня 2026 року позивач ОСОБА_1 подала суду заяву, в якій просила розгляд справи відкласти в зв`язку з її поганим самопочуттям та відсутністю адвоката.

Відповідно до довідки секретаря судового засідання Клименко Е. В. від 02 березня 2026 року в зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось, дата наступного засідання 22 квітня 2026 року.

У підготовче засідання 22 квітня 2026 року позивач не з`явилась втретє поспіль.

Суд зазначає, що надіслана позивачу судова повістка повернулась неврученою з відміткою «адресат відсутній». При цьому, судом надіслано відповідний лист на адресу, яку вказала позивач у позовній заяві як адресу свого фактичного проживання. А тому, відповідно до змісту п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається такою, що отримала судову повістку.

Також суд зазначає, що 22 квітня 2026 року на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Поліщук Т. О. про відкладення розгляду справи. Однак, таке клопотання не може бути прийняте судом до розгляду та підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 Цивільного процесуального кодексу України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (ч. 4 ст. 183 ЦПК України).

У висновку Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 13 вересня 2023 року у справі №204/2321/22 зазначено, що законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом. Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Разом з тим, у зазначеному судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду вказано, що наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Таким чином, відповідно до норм ЦПК України та Положення про ЄСІТС, а також з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного суду, викладеного у постанові від 13 вересня 2023 року у справі №204/2321/22, адвокат може подати заяву по суті справи або з процесуальних питань в електронній формі лише через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та «Електронний кабінет».

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19 жовтня 2023 року у справі №380/17452/21, від 30 листопада 2023 року у справі №372/1428/22, від 21 грудня 2023 року у справі № 320/15824/23, від 07 лютого 2024 року у справі № 759/17914/21.

Заява про відкладення судового засідання подана адвокатом Поліщук Т. О. через електронну пошту Корольовського районного суду м. Житомира без використання підсистеми «Електронний суд».

Вказане свідчить про використання адвокатом Поліщук Т. О. непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду із заявою з процесуальних питань в електронній формі.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 03 січня 2024 року у справі №990/1/24, у разі якщо позовна заява засвідчена електронним цифровим підписом, проте подана представником позивача адвокатом на електронну пошту суду, остання не може вважатися підписаною у встановленому законом порядку, а тому вважається не підписаною, не приймається до розгляду і повертається особі, яка її подала.

Отже, суд установив, що позивач ОСОБА_1 тричі поспіль не з`явилась у підготовче засідання, хоча була належним чином повідомлена про призначені засідання, та не подала заяву про можливість розгляду справи за її відсутності.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України в разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи {Пункт 3 частини першої статті 257 в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023}.

Підготовче засідання є формою підготовчого провадження і проводиться судом із повідомленням учасників справи (ч. 1 ст. 197 ЦПК України).

У своєму Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 у справі № 1-9/2011 Конституційний Суд України зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до правового висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час проведення засідання, повторність неявки в судове чи підготовче засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.

Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені вище норми дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права чи інтересу, має бути активним учасником судового провадження безпосередньо чи опосередковано (через представника).

Суд установив, що позивач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи двічі поспіль не з`явилася у підготовче засідання та не подала заяву про можливість розгляду справи за її відсутності.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Житомирської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення.

Керуючись ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, 258, 260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до Житомирської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК