Рішення № 136024735, 20.04.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/11545/25

2/296/1991/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"20" квітня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира

в складі: головуючої - судді Пилипюк Л. М.

за участю секретаря судового засідання Клименко Е. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Трикотажник» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2025 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла позовна заява ОСББ «Трикотажник» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовна заява подана представником позивача Могильницькою І.М. через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд».

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 створене Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Трикотажник», яке виконує функції балансоутримувача та управителя багатоквартирного будинку. Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , а тому зобов`язаний брати участь в утримання спільного майна та сплачувати внески на утримання будинку та прибудинкової території.

Представник позивача зазначає, що відповідачу нараховувався внесок на утримання спільного майна та додаткові внески, однак відповідач такі внески не сплачує, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої становить: 6664,96 гривень внесок на утримання спільного майна; 14 889,62 гривень додатковий внесок протягом 18 місяців для виплати заборгованості за надання безвідсоткової фінансової допомоги ТОВ «Гольфстрім»; 7 780,61 гривень додатковий внесок протягом 3 місяців для оплати за модернізацію мереж газопостачання АТ «Житомиргаз»; 32 083,20 гривень додатковий внесок для погашення поворотної безвідсоткової допомоги ТОВ «Будівельна компанія «Будстар».

Окрім того, відповідач ОСОБА_1 отримував житлово-комунальні послуги від постачальників, які відповідач повинен компенсувати ОСББ «Трикотажник», а саме: послуги централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання, водовідведення та опалення місць загального користування.

Загальний розмір заборгованості відповідача становить 88 094,52 гривень, з яких внесок на утримання спільного майна - 6664,96 гривень; додаткові внески 54 753,44 гривень, компенсація житлово-комунальних послуг 8 172,16 гривень, 3 % річних 2 789,06 гривень та інфляційні втрати 15 714,91 гривень.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Трикотажник» заборгованість зі сплати внесків співвласника багатоквартирного будинку та витрат за надання житлово-комунальних послуг з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат в розмірі 88 094,52 гривень, а також витрати понесені по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді від 21 жовтня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Представник позивача Могильницька І. М. у судове засідання не з`явилася, попередньо заявила про розгляд справи за її відсутності. У вказаній заяві представник позивача також надає згоду на ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Установлено, що ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 . Матеріали справи містять відомості про те, що позивачем належно виконано вимоги ч. 7 ст. 43 ЦПК України та надіслано відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання копію позовної заяви з додатками. Крім того, відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, а також судові повістки надіслані рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України. Однак, відповідні поштові відправлення повернулись на адресу суду неврученими відповідачу з відміткою пошти про причину повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». А тому, відповідно до змісту п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач ОСОБА_1 вважається таким, що отримав судову повістку.

За наявності всіх умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд установив, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджено інформаційною довідкою № 445361098 від 26 вересня 2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповіддю №1888273 від 14 жовтня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , дата реєстрації місця проживання 29 травня 2023 року.

Співвласниками будинку АДРЕСА_1 , створене ОСББ «Трикотажник», яке виконує функції належного утримання та використання спільного майна будинку.

Суд установив, що протоколом загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням АДРЕСА_1 , проведених 17 лютого 2023 року, затверджено кошторис на 2023 рік.

Згідно з п. 3.1 протоколу від 17 лютого 2023 року загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням АДРЕСА_1 , проведених 05 лютого 2023 року, співвласники багатоквартирного будинку затвердити кошторис ОСББ «Трикотажник» та визначили порядок сплати внесків нарахованих за місяць до 20 числа наступного місяця. Для співвласників квартир визначено внески на місяць в розмірі 12 гривень за 1 м?, в тому числі, утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 11,70 гривень за 1 м?, ремонтний фонд - 0,19 гривень за 1 м?, резервний фонд в розмірі 0,11 гривень за 1 м?. Також визначено внесок на утримання будинку та прибудинкової території для співвласників нежитлових приміщень на місяць в розмірі 10 гривень за 1 м?.

Крім того, у п. 5 цього протоколу вирішено здійснити першочергову модернізацію дахової котельні (в тому числі, газової частини), ГПВ, здійснити утеплення труб опалення та ГПВ в рамках участі ОСББ «Трикотажник» в програмі «Енергодім» від ДУ Фонд енергоефективності. Також ухвалено рішення про укладення договорів підряду на виконання будівельно монтажних робіт з ТОВ «Гольфстрім» з граничною вартістю послуг 4 258 00 гривень та з АТ «Житомиргаз» з граничною вартістю 440 000 гривень. Для погашення поворотної безвідсоткової допомоги ТОВ «Будівельна компанія «Будстар» було погоджено затвердити додаткові внески співвласників в розмірі гривень за 1 м? приміщення.

Відповідно до протоколу № 1 від 26 квітня 2024 року загальних зборів ОСББ за місцезнаходженням м. Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 30, проведених 13 квітня 2024 року (пункт 3) затверджено кошторис ОСББ на 2024 рік та визначено внески для співвласників квартир на місяць в розмірі 12 гривень за 1 м?, в тому числі, утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 11,70 гривень за 1 м?, ремонтний фонд - 0,19 гривень за 1 м?, резервний фонд в розмірі 0,11 гривень за 1 м?. Також визначено внесок на утримання будинку та прибудинкової території для співвласників нежитлових приміщень на місяць в розмірі 10 гривень за 1 м?.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано розрахунок заборгованості за період з січня 2023 року по вересень 2025 року, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 становить 88 094,52 гривень, з яких внесок на утримання спільного майна - 6664,96 гривень; додаткові внески 54 753,44 гривень, компенсація житлово-комунальних послуг 8 172,16 гривень, 3 % річних 2 789,06 гривень та інфляційні втрати 15 714,91 гривень.

05 березня 2026 року до суду від представника позивача адвоката Могильницької І. М. до суду надійшла заява про закриття провадження у справі. У вказаній заяві представник позивача зазначає, що після відкриття провадження у справі відповідачем сплачено частину боргу в розмірі 2 950,84 гривень внеску на утримання спільного майна та 4 426,37 гривень додаткових внесків. А тому, позов в частині вимог в розмірі 7 377,21 гривень позивач не підтримує та просить закрити провадження.

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає, що представник позивача фактично заявляє про зменшення позовних вимог у зв`язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем після відкриття провадження у справі. Суд зазначає, що вимога позову стягнення заборгованості, а тому зменшення розміру заборгованості не може бути підставою для закриття провадження у частині вимог позову. Суд не вважає доцільним постановляти ухвалу про закриття провадження в частині вимог стягнення заборгованості в розмірі 7 377,21 гривень, однак ураховує таку заяву представника позивача під час ухвалення рішення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує таке.

Відповідно до ст. 359 Цивільного кодексу України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.ч.1, 4 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Статтею 322 Цивільного кодексу України «Тягар утримання майна» встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» одним із обов`язків співвласника є своєчасна і в повному обсязі сплата належних внесків і платежів.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (ч. 1 ст. 20 статтею 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг.

Зокрема, правом споживача є одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»), а обов`язком - оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Обов`язком виконавця, зокрема, є забезпечення своєчасності надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів (п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Власник квартири зобов`язаний нести витрати з її утримання, у тому числі оплачувати комунальні послуги, незалежно від того, проживає він у належній йому квартирі чи ні, якщо він в установленому порядку не відмовився від надання таких послуг (Постанова КЦС ВС від 02 квітня 2020 року у справі № 757/29813/17-ц).

Досліджені судом матеріали справи дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 свого обов`язку щодо утримання майна належним чином не виконує, не сплачує внески до ОСББ та не компенсує ОСББ вартість наданих житлово-комунальних послуг, внаслідок чого має заборгованість, розмір якої станом на дату звернення до суду 69 590,55 гривень, з яких внесок на утримання спільного майна 6 664,96 гривень; додаткові внески 54 753,44 гривень, компенсація житлово-комунальних послуг 8 172,16 гривень.

Також суд ураховує заяву представника позивача про відмову від позову в частині вимог щодо стягнення 2 950,84 гривень внеску на утримання спільного майна та 4 426,37 гривень додаткових внесків.

З урахуванням наведеного заборгованість відповідача становить 62 213,35 гривень, з яких 3 714,12 гривень - внесок на утримання спільного майна; 50 327,07 гривень додаткові внески; 8 172,16 гривень - компенсація житлово-комунальних послуг.

Щодо вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за час прострочення грошового зобов`язання суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання як спосіб захисту грошового інтересу і полягає у відшкодуванні грошових втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляції та отримані компенсації за неналежне виконання зобов`язань (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року, справа №703/2718/16).

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів, річних нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у наступній редакції: «1. Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року №285)».

Таким чином, з 30 грудня 2023 року заборона нарахування та стягнення інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, стосується виключно територій, де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій.

Наведене дає підстави для висновку, що у спірних правовідносинах інфляційні та три проценти річних підлягають нарахуванню з 30 грудня 2023 року по 30 вересня 2025 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок нарахованих позивачем індексу інфляції та 3 % річних.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Здійснивши відповідний розрахунок, суд встановив, що сума 3% річних щодо кожного простроченого платежу, який підлягав сплаті за період з 30 грудня 2023 року по 30 вересня 2025 року становить 2 361,91 гривень. Сума інфляційний втрат щодо кожного простроченого платежу за період з 30 грудня 2023 року по 30 вересня 2025 року становить 10 558,85 гривень.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення, з відповідача в користь позивача слід стягнути заборгованість в розмірі 62 213,35 гривень, а також 3 % річних в розмірі 2 361,91 гривень та інфляційні втрати в розмірі 10 558,85 гривень.

Розподіл судових витрат.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

У зв`язку з висновком суду про часткове задоволення позову (на 93,08 % від ціни позову), на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути 2 254,77 гривень судового збору. При цьому суд урахував зменшення позивачем ціни позову до 80 717,32 гривень.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Звертаючись до суду із цим позовом, ОСББ «Трикотажник» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 в свою користь 2 500 гривень витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесених витрат позивач надав копію договору про надання правової допомоги від 14 квітня 2025 року; копію погодженого переліку та вартості правової допомоги; копію платіжної інструкції № 307 від 10 жовтня 2025 року, відповідно до якої ОСББ «Трикотажник» сплатило адвокату Могильницькій І. М. гонорар у розмірі 2 500 гривень.

А тому, суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу ОСББ «Трикотажник» є реальними, доведеними, тобто є такими, що підтверджені належними доказами, а тому підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Ураховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 327 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Трикотажник» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Трикотажник» заборгованість зі сплати внесків співвласника та витрат на надання житлово-комунальних послуг з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат в загальному розмірі 75 134 (сімдесят п`ять тисяч сто тридцять чотири) гривні 11 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Трикотажник» 2 254 (дві тисячі двісті п`ятдесят чотири) гривні 77 копійок судового збору, а також 2 327 (дві тисячі триста двадцять сім) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Корольовським районним судом міста Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Виконання рішення суду слід провадити з урахуванням положень Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 № 2479-IX.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Трикотажник», адреса 10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 30, ЄДРПОУ 13578433.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК