Рішення № 136022730, 16.04.2026, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/1548/25

Провадження № 2/708/107/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-схід», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору оренди землі та

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Ткаченка О. А. із використанням системи «Електронний суд» звернулася до суду із позовом до ТОВ «Райз-схід» про визнання недійсним договору оренди землі. В обґрунтування поданого позову зазначила, що у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом земельна ділянка, яка була предметом договору оренди землі від 09.12.2015, перейшла у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожен із яких успадкував частку цієї земельної ділянки. Успадкована земельна ділянка належить їм на праві спільної часткової власності, проте такі частки не виділені в натурі.

Між ОСОБА_3 та ТОВ «Агрофірма «Тіньки» був укладений договір оренди землі від 09.12.2015, який припинив свою дію у 2023 році.

У подальшому між ТОВ «Райз-схід», як правонаступником ТОВ «Агрофірма «Тіньки», та ОСОБА_1 14.11.2019 була укладена додаткова угода № 2 до первісного договору оренди землі від 09.12.2015, на підставі якого здійснена заміна сторони договору та відповідач продовжував використання земельної ділянки.

На адресу ОСОБА_1 від адвоката Горобця С. О. надійшов лист щодо надання йому інформації за договором оренди земельної ділянки від 15.12.2021, який був укладений між позивачкою та відповідачем, відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером 7125486500:01:000:0833 передана ТОВ «Райз-схід» строком на 7 років до 08.09.2030.

Оскільки ОСОБА_1 не укладала 15.12.2021 договір оренди земельної ділянки з ТОВ «Райз-схід» та будь-яких листів чи повідомлень від товариства не отримувала, вважає, що такий договір є нікчемним. Зокрема оскаржуваний договір не містить підпису позивачки, що свідчить про відсутність у неї волевиявлення на настання правових наслідків, передбачених таким договором. За таких обставин наявні усі підстави для визнання відсутності у відповідача права оренди на цю земельну ділянку та її повернення ОСОБА_1 . Тому просить суд визнати недійсним договір оренди землі від 15.12.2021, укладений між ТОВ «Райз-схід» та ОСОБА_1 . Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 15.12.2021, укладеного між ТОВ «Райз-схід» та ОСОБА_1 , згідно якого остання передала в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 7125486500:01:000:0833, внесену до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна державним реєстратором Черкаського районного нотаріального округу Циндою Р. М.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 21.01.2026 позовна заява залишена без руху, позивачеві наданий час на усунення виявлених у ній недоліків.

Ухвалою суду від 28.01.2026 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження з призначенням справи до підготовчого засідання. До участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача залучений ОСОБА_2 . Відповідачеві визначений строк на подання відзиву на позовну заяву.

У визначений судом строк відповідач ТОВ «Райз-схід» через свого представника - за посадою Саєнка О. С. подав відзив на позовну заяву. У поданому відзиві представник відповідача проти задоволення позову заперечував. На обґрунтування наявних заперечень представник зазначив, що 15.12.2021 між сторонами дійсно був укладений договір оренди землі. Твердження про фальсифікацію підпису ОСОБА_1 відповідачем є необґрунтованим. Крім того, під час розгляду справи про розірвання цього договору за позовом іншого співвласника ОСОБА_2 . ОСОБА_1 його позов визнавала та визнавала, що вона дійсно підписувала договір від 15.12.2021. Зміна її позиції щодо підписання договору не відповідає доктрині «заборони суперечливої поведінки». За час існування договірних відносин ОСОБА_1 отримувала орендну плату відповідно до умов укладеного договору, жодних претензій за час дії договору від неї на адресу відповідача не надходило. Відповідно договір виконувався обома його сторонами, зокрема орендар користувався майном і сплачував за нього орендну плату, а орендодавець приймав платежі, тому кваліфікація його як неукладеного виключається, оскільки такий договір вважається укладеним та може бути оспорюваним.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 24.02.2026 підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду по суті. За ініціативою суду з архіву Чигиринського районного суду Черкаської області витребувана цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Райз-схід», ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та скасування державної реєстрації (справа № 708/1073/24, провадження № 2/708/22/25).

У визначений судом день та час судового розгляду учасники не з`явилися.

Представник позивача - адвокат Ткаченко О. А. засобами електронного зв`язку із використанням системи «Електронний суд» подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивачки. Позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Відповідач ТОВ «Райз-схід» через свого представника - за посадою Саєнка О. О. засобами електронного зв`язку із використанням системи «Електронний суд» подав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника відповідача. Проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.

Третя особа ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив. Правом подання письмових пояснень суду не скористався.

За таких обставин неявка учасників не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Спірні правовідносини сторін стосуються питань укладення правочинів та загальних вимог, необхідних для чинності правочинів, тому до їх правового регулювання застосуванню підлягають положення Розділу IV «Правочини. Представництво» Книги Першої «Загальні положення» Цивільного кодексу України.

Зі змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.ч. 2, 4 ст. 202 ЦК України).

Форма правочину та способи волевиявлення сторін регламентовані статтею 205 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері оренди землі є Закону України «Про оренду землі» (Закон № 161-XIV).

У статті першій зазначеного Закону надано визначення оренди землі, відповідно до якого це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Форма договору оренди землі визначена положеннями статті 14 Закону № 161-XIV, якою встановлена обов`язкова письмова форма договору оренди землі, яка за бажанням однієї зі сторін може бути нотаріально посвідчена.

Загальні вимоги до письмової форми правочину, визначені статтею 207 ЦК України, передбачають, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону визначені у параграфі 2 Глави 16 Книги Першої Цивільного кодексу України, відповідно до якого підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (ст. 215 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Наведені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21).

Також суд ураховує, що у вказаній постанові ВП ВС зробила висновок, що у випадку заперечення самого факту укладення правочину, як і його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Порушенням права у такому випадку є не саме по собі існування письмового тексту правочину, волевиявлення позивача щодо якого не було, а вчинення конкретних дій, які порушують право позивача (наприклад, зайняттям та використанням іншою особою приміщення позивача за відсутності встановлених для цього правових підстав). Протилежне тлумачення означало б, що суд надає документу, підробку якого встановлено належним чином, статус дійсного, визнає настання відповідних правових наслідків за відсутності як волевиявлення, так і інших законних підстав для цього та покладає на особу нічим не обґрунтований обов`язок застосовувати для уникнення настання правових наслідків за підробленим документом ті самі способи захисту, що й в умовах, коли правочин дійсно вчинено, а його правомірність презюмується.

Під час розгляду справи судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом на підставі свідоцтва про право на спадщину від 05.02.2019, виданого державним нотаріусом Чигиринської державної нотаріальної контори, набули право спільної часткової власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7125486500:01:000:0833, площею 2,26 га, по частці кожен. Належне їм право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підтвердження чого суду надані свідоцтво про право на спадщину, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відповідна інформаційна довідка.

15.12.2021 між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Райз-схід» (орендар) був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого позивачка передала відповідачеві в оренду належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 7125486500:01:000:0833 площею 1,13 га строком на 7 років до 08.09.2030. Зазначене речове право зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підтвердження чого суду надана відповідна інформація з реєстру.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка ОСОБА_1 зазначила, що їй стало відомо про існування договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125486500:01:000:0833, право власності на частку якої вона набула у порядку спадкування за законом, лише у 2025 році з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.10.2025. Позивачка стверджує, що зазначений договір вона не підписувала, тому на її переконання відповідач шляхом фальсифікації її підпису самостійно створив та зареєстрував спірний договір земельної ділянки.

Натомість суд ураховує, що під час розгляду Чигиринським районним судом Черкаської області цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Райз-схід», ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та скасування державної реєстрації (справа № 708/1073/24, провадження № 2/708/22/25) ОСОБА_1 направляла суду заяву про визнання позову від 14.10.2024 (а.с. 61-62). У зазначені заяві вона зазначила, що між нею та ТОВ «Райз-схід» був укладений договір оренди землі, відповідно до якого вона передала ТОВ «Райз-схід» частку земельної ділянки з кадастровим номером 7125486500:01:000:0833. Також визнала, що укладала цей договір особисто, оскільки зазначила, що на момент його укладення їй не було відомо про необхідність отримання згоди співвласника для передачі земельної ділянки в оренду. Також зазначені обставини були встановлені рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 11.06.2025, яке набрало законної сили.

Аналізуючи наведене суд також ураховує, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

До основних засад цивільного судочинства законодавцем віднесено принцип змагальності сторін, реалізація якого відбувається шляхом надання сторонам рівних прав щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, та покладенням на сторони обов`язку довести обставини, які мають значення для справи і на які така сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а також ризиків настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням стороною процесуальних дій (ст. 12 ЦПК України).

Притаманний цивільному процесу принцип диспозитивності передбачає розгляд справ судом не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

У свою чергу обов`язок доказування і подання доказів, регламентований статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України, покладає на сторони обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Виключенням із загального правила можуть бути випадки, які регламентовані законодавцем у статті 82 цього Кодексу, та можуть слугувати підставами звільнення від доказування, зокрема обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 74 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі частини другої статті 74 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 82 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За таких обставин за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що позивачка ОСОБА_1 не надала суду належних, допустимих і достатніх доказів на обґрунтування заявлених позовних вимог та підтвердження того факту, що договір оренди землі від 15.12.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Райз-схід» вона не підписувала. Натомість наявні у справі докази підтверджують, що про існування такого договору вона була обізнана з моменту його укладення, оскільки визнала факт його особистого підписання, що було установлено судом під час розгляду іншої цивільної справи, відповідно зазначена обставина звільнена від доказування. Ураховуючи наведене суд дійшов висновку що позовна вимога про визнання недійсним договору оренди землі не підлягає до задоволення у зв`язку із недоведеністю. У свою чергу підстави для визнання такого правочину нікчемним із застосуванням наслідків його нікчемності під час розгляду справи судом не встановлені. Оскільки позовна вимога про скасування державної реєстрації є похідною, вона також не підлягає задоволенню.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд керується положеннями статті 141 Цивільного процесуального кодексу України. Ураховуючи, що за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, понесені позивачкою судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 202-215, 316-321, 387, 391, 626 ЦК України, ЗУ «Про оренду землі», ст. ст. 4, 10-13, 76-83, 89, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-схід», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору оренди землі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники та їх адреси:

Позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_1 );

Представник позивача: адвокат Ткаченко Олег Анатолійович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 735 від 15.04.2025, видане Радою адвокатів Черкаської області, адреса робочого місця адвоката: Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Черкаси, вул. В`ячеслава Липинського, буд. 85);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю«Райз-схід» (код ЄДРПОУ: 41104731, місцезнаходження: Полтавська обл., Миргородський р-н, м. Лохвиця, вул. Аеродромна, буд. 1/1);

Представник відповідача: Саєнко Олександр Олексійович (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса робочого місця: Полтавська обл., Миргородський р-н, м. Лохвиця, вул. Аеродромна, буд. 1/1);

Представниця відповідача: Лиходій Юлія Сергіївна (РНОКПП: НОМЕР_3 , прож.: АДРЕСА_2 );

Третя особа: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 , прож.: АДРЕСА_3 ).

Повний текст рішення складений 27.04.2026.

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ