Ухвала суду № 136022253, 04.03.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/4124/26

1-кп/569/1342/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі: головуючого судді - ОСОБА_1

з участю секретаря с/з - ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рівне кримінальне провадження за №12026186010000055 від 21.01.2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Рівненської області, Сарненського району, с. Чудель, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,

у вчиненні ним вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.190 КК України,-

в с т а н о в и в:

На розгляді у Рівненському міському суді Рівненської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні ним вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

З обвинувального акту вбачається, що Згідно зі статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон №796-ХІІ) у редакції, чинній до 01 січня 2015 року, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Рішенням від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким, в тому числі, виключено зі статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» положення про виплату підвищення непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення.

Таким чином, з 17 липня 2018 року відновила дію редакція статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка була чинною до 01 січня 2015 року.

Відповідно до додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів Української PCP від 27.07.1991 № 106 визначено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, серед яких с. Чудель, Вирівської ТГ Сарненського району Рівненської області.

Так, у ОСОБА_4 який був обізнаним у положеннях законодавства щодо підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, на підставі статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», точного часу органом досудового розслідування не встановлено, однак не пізніше 07.04.2023 виник умисел, спрямований на заволодіння чужим майном (грошовими коштами Державного бюджету України) шляхом обману.

Реалізуючи свій злочинний та корисливий умисел спрямований на заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_4 , 07.04.2023 керуючись корисливим мотивом, звернувся до Вирівської сільської ради, що по вул. Центральній, 2-а в с. Вири, Сарненського р-ну, Рівненської області з метою реєстрації свого місця проживання за по АДРЕСА_1 , та сільським головою Вирівської територіальної громади прийнято заяву від ОСОБА_4 про реєстрацію місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларовного/зареєстрованого місця проживання (перебування), і зареєстровано місце проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому ОСОБА_4 , до січня 2024 року фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 , яке відповідно до додатку №1 до постанови Кабінету міністрів Української PCP від 27.07.1991 № 106 не входить до населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Далі, ОСОБА_4 звернувся письмовим зверненням до ГУ ПФУ в Рівненській області з метою виплат підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, та отримав відмову у виплаті підвищення до пенсії.

В подальшому, 12.05.2023 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України, розпорядником яких є ГУ ПФУ Рівненській області, ОСОБА_4 звернувся з адміністративним позовом про зобов`язання проведення перерахунку і виплати коштів із внесеними до нього завідомо неправдивими відомостями про її проживання у зоні гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС, а саме по АДРЕСА_1 , та подав позов до Рівненського окружного адміністративного суду.

10.07.2023 за результатом розгляду вказаного адміністративного позову ОСОБА_4 . Рівненським окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі №460/11240/23, яким позов ОСОБА_4 до ГУ ПФУ в Рівненській області задоволено, а саме зобов`язано ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити з 20.04.2023 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 01 січня календарного року.

На підставі вказаного рішення Рівненського окружного адміністративного суду Головним управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, працівники якого не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_4 , останньому, за 2023 рік б виплачено грошові кошти в сумі 45568 грн., як підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно та цілеспрямовано, шляхом обману незаконно заволодів грошовими коштами Державного бюджету України, розпорядником яких є Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, на загальну суму 45568грн., чим спричинив матеріальну шкоду на вищевказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України.

Представник потерпілого ОСОБА_5 підтвердила, що не заперечує проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальност, вказала, що претензій до обвинуваченого матеріального чи морального характеру не має.

Прокурор не заперечив проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, яке згідно з ст. 12 КК України, є проступком.

Одночасно обвинуваченому ОСОБА_4 , судом роз`яснено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закриттям кримінального провадження на підставі ст. 45 КК України є нереабілітуючою підставою, між тим він підтримав заявлене клопотання.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 , повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, суд прийшов до наступних висновків.

При розгляді клопотання обвинуваченого суд виходить із положень ст. 285-288 КПК України, роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п. 1постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року, згідно яких звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правих підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 1ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Частиною 4 ст. 286 КПК України передбачає, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ст. 45 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Статтею 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Вимогами ст. 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Враховуючи, що дії обвинуваченого свідчать про його щире каяття, суд вважає за можливе не застосовувати до нього заходи примусу кримінального характеру.

Злочин, передбачений ч.1 ст.190 КК України відноситься до кримінальних проступків згідно класифікації кримінальних правопорушень, встановлених ст. 12 КК України.

Оскільки ОСОБА_4 , є таким, що вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.190 КК України, який відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, не є корупційним злочином, щиро кається у вчиненому, потерпілий жодних претензій до обвинуваченого не має, крім того, обвинувачений та потерпілий примирилися.

Обставини, які пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої шкоди.

Обставини, що обтяжують покарання судом не встановлені.

З огляду на вище наведене суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , від кримінальної відповідальності у даному кримінальному провадженні за ч.1 ст.190 КК України, у зв`язку із дійовим каяттям, що є підставою до закриття провадження.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст.ст. 45, 96-1 КК України, ст.ст. 284,285 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.190 КК України, на підставі ст. 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям.

Кримінальне провадження №12026186010000055 від 21.01.2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст.190 КК України - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_6