Рішення № 136022247, 18.02.2026, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/2094/25

Провадження № 2/565/91/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18 лютого 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Незнамової І.М.,

з участю: секретаря судового засідання Алексейчик А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

28.08.2025 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №398177286 від 15.02.2022 року в загальній сумі 30114,50 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 7000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 15.02.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №398177286 (далі кредитний договір №398177286 від 15.02.2022 року) у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Первісний кредитор - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед погодженням заявки на кредитування, перевірило особисті дані відповідача та платіжну картку, з метою ідентифікації особи позичальника ОСОБА_1 . Відповідач ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора MNV24SB4, який 15.02.2022 року, о 17 год. 28 хв. 29 сек., ввів у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.

Відповідно до п.2.1. договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалось надати ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 20500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику.

Згідно п.2.3 договору вбачається, що після надання грошових коштів (першого траншу) в сумі 20500,00 грн., такі кошти мають бути повернені до 17.03.2022 року.

15.02.2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало для ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 20500,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , яка зазначена відповідачем при укладенні договору.

Отже, первісний кредитор - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання, щодо надання грошових коштів для ОСОБА_1 виконав в повному обсязі, а саме - надав у кредит грошові кошти в сумі 20500,00 грн.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 на строк до 28.11.2019 року, який неодноразово продовжувався на підставі додаткових угод, востаннє додатковою угодою №32 від 31.12.2023 року, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 23001,00 грн.

30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 року до договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 року, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 30114,50 грн.

У подальшому, 08.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №08/07/25-Е, відповідно до умов якого Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 року, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 30114,50 грн., про що складено акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 року.

Позивач вказує, що загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №398177286 від 15.02.2022 року становить 30114,50 грн., яка складається із: 20500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 9614,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, при цьому, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» не здійснювали нарахувань за кредитним договором.

Також, звертає увагу, що розрахунки, долучені до позову, не суперечать один одному, узгоджуються з іншими письмовими доказами у справі, зокрема із витягами з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 року до договору факторингу 28/1118-01 на строк до 28.11.2019 року (з урахуванням додаткових угод до нього), реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 року до договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 року.

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за кредитним договором №398177286 від 15.02.2022 року в загальній сумі 30114,50 грн.

Окрім того, позивач зазначає, що ним понесено витрати у зв`язку із розглядом вказаної справи, які складаються із витрат по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн., які позивач просить стягнути із відповідача.

У судове засідання представник позивача - ТОВ «ФК «ЕЙС» - Поляков О.В., будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи провести у його відсутності, позов просив задовольнити.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами, повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подавав.

Тому, судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст.280 ЦПК України, оскільки представник позивача проти такого вирішення справи не заперечує.

Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково.

Підставами для такого висновку суду є наступне.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Судом встановлено, що 15.02.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №398177286 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідач ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора MNV24SB4, який 15.02.2022 року, о 17 год. 28 хв. 29 сек., ввів у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, що є підтвердженням підписання договору.

Вказаний одноразовий ідентифікатор було направлено на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , вказаний відповідачем ОСОБА_1 при укладенні договору.

Відповідно до п.2.1. договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалось надати ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 20500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику.

Згідно п.2.3 договору вбачається, що після надання грошових коштів (першого траншу) в сумі 20500,00 грн., такі кошти мають бути повернені до 17.03.2022 року.

Суд зазначає, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання надати грошові кошти для ОСОБА_1 виконало в повному обсязі, а саме: 15.02.2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переказало для ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 20500,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , яка зазначена відповідачем при укладенні договору, на підтвердження чого суду надано платіжне доручення від 15.02.2022 року №e049808-dc33-4611-aadb-8fd7dda82a13, а також довідку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» №398177286/07072025/Э від 07.07.2025 року.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 на строк до 28.11.2019 року, який неодноразово продовжувався на підставі додаткових угод, востаннє додатковою угодою №32 від 31.12.2023 року, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 23001,00 грн. (запис №13910).

30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 року до договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 року, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 30114,50 грн. (запис №2894).

У подальшому, 08.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №08/07/25-Е, відповідно до умов якого Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 року, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 30114,50 грн. (запис №2564), про що складено акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 року.

Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №398177286 від 15.02.2022 року становить 30114,50 грн., яка складається із: 20500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 9614,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Згідно розрахунку первісного кредитора - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» слідує, що відповідачем ОСОБА_1 не проводились оплати на погашення заборгованості.

Разом з тим, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» не здійснювали нарахувань за кредитним договором.

Судом не встановлено розбіжностей в розрахунках, долучених до позову, які узгоджуються з іншими письмовими доказами у справі.

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за кредитним договором №398177286 від 15.02.2022 року в загальній сумі 30114,50 грн.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не подано до суду ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заперечень відносно позову, ні належних і допустимих документальних доказів на спростування вимог, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 не спростовував розрахунок заборгованості, надавши власний розрахунок.

Разом з цим, суд вважає, що перехід права вимоги за кредитним договором проведено згідно вимог законодавства, про що суду позивачем надано належні та допустимі докази.

Кредитний договір з первісним кредитором, за яким ТОВ «ФК «ЕЙС» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги, підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Доказів того, що персональні дані ОСОБА_1 (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку первісним кредитором здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані первісним кредитором чи іншими особами для укладення кредитних договорів від його імені, матеріали справи не містять.

Звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів із заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій, матеріали справи також не містять.

Відповідач ОСОБА_1 не оскаржував правомірність укладеного договору у судовому порядку.

Окрім цього, встановлено, що у відповідності до умов укладеного договору передбачено умови та строки нарахування відсотків за користування коштами, при цьому, визначено, що відповідач зобов`язувався повернути кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

При цьому, суд зауважує, що за весь період перебування права вимоги за вищезазначеним договором у ТОВ «ФК «ЕЙС», позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до боржника.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №398177286 від 15.02.2022 року в загальній сумі 30114,50 грн., яка складається із: 20500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 9614,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує, крім інших обставин, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» у позові заявлено, що судові витрати позивача на правничу допомогу склали 7000,00 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони. У разі недотримання вищезазначених вимог, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат у справі, до суду надано: копію договору про надання правничої допомоги №11/08/25-01 від 11.08.2025 року, укладений між АБ «Соломко та партнери» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»; додаткову угоду №25770687917 від 11.08.2025 року, щодо зобов`язання АБ «Соломко та партнери» надати правничу допомогу у справі про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №398177286 від 15.02.2022 року; акт прийому-передачі наданих послуг від 22.08.2025 року на суму 7000,00 грн.

При цьому, доказів про перерахування коштів ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» для АБ «Соломко та партнери» за надання правничої допомоги, матеріали справи не містять.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу правову допомогу, суд враховуючи, обставини справи, умови укладеного договору про надання правничої допомоги, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та обсяг виконаних робіт, ціну позову, значення справи для сторони, вважає, що витрати за надання професійної правничої допомоги адвоката, понесені позивачем, підлягають до часткового задоволення, в розмірі 2000,00 грн.

При цьому, суд зазначає, що справа не є складною, не потребувала значного часу для аналізу нормативно-правового регулювання та судової практики. Фактичні обставини, які підлягали встановленню також не потребували надмірних трудових затрат для їх доказування.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст.2,3,81,89,263,264,265,268,280,352,354,355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (юридична адреса: 02090, м.Київ, вул.Алматинська, буд.№8, оф.№310А, код ЄДРПОУ: 42986956) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №398177286 від 15.02.2022 року в сумі 30114 (тридцять тисяч сто чотирнадцять) грн. 50 коп., яка складається із: 20500,00 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 9614,50 грн. - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати по справі в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційнускаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя І.М.Незнамова