Рішення № 136022117, 27.04.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/664/26

Провадження № 2/548/488/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2026 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Хорола у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", представник позивача Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

23.03.2026 представник позивача Усенко М.І., діючи в інтересах свого довірителя ТОВ Фінансова компанія "Кредит-Капітал", за допомогою підсистеми "Електронний суд" звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з вищевказаним позовом та клопотанням про витребування доказів.

У обґрунтування позову зазначив, що 17.11.2020 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту № 1252857. Відповідно до вказаного договору останній надано кредит у сумі 4000,00 грн.

Кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав позичальниці кошти на вказаних у кредитному договорі умовах безготівково шляхом зарахування на вказану ним банківську картку.

Цей кредитний договір укладений між сторонами в електронній формі шляхом підписання кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

21.04.2021 ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № відступлення прав вимоги № ККЛУ-21042021, відповідно до умов якого останнє набуло права грошової вимоги щодо осіб-боржників, у тому числі і до ОСОБА_2 за вищевказаним кредитним договором.

Всупереч умовам кредитного договору ОСОБА_2 своєчасно не вносила платежі на повернення кредиту, порушуючи взяті на себе договірні зобов`язання та станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідачки перед позивачем становить 13120,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4000,00 грн; заборгованість за відсотками - 9120,00 грн.

Станом на момент звернення з позовом до суду заборгованість відповідачкою не погашена.

Посилаючись на вищевикладене, представник позивача прохав суд стягнути з відповідачки на користь ТОВ ''Фінансова компанія ''Кредит-Капітал'' заборгованість за кредитним договором у розмірі 13120,00 грн та судові витрати.

Ухвалою судді від 26.03.2026 відкрито провадження у цій справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання, зокрема відповідачки - шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, оскільки суду немає інформації щодо зареєстрованого місця проживання останньої. Відповідачці визначено п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду на подання відзиву на позов і всіх письмових та електронних доказів. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів, а саме від АТ КБ "Приватбанк" інформації про власника банківської картки № НОМЕР_1 та зарахування кредитних коштів на цю банківську картку.

Витребувана інформація надійшла до суду 21.04.2026.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзив від відповідачки не надходив.

У судове засідання сторони не з`явилися, належним чином були повідомлені про час та місце його проведення. Слід вважати відповідачку ОСОБА_2 належним чином повідомленою про час та місце проведення судового засідання у зв`язку із розміщенням відповідного оголошення про її виклик на офіційному веб-сайті судової влади України.

У позовній заяві представник позивача прохав про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка заяв та клопотань до суду щодо причин своєї неявки не надіслала.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 17.11.2020 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_2 у електронній формі було укладено договір про надання коштів на умовах фінансового кредиту № 1252857. Договір підписано позичальницею за допомогою одноразового електронного ідентифікатора М481, що підтверджується копією довідки про ідентифікацію.

Згідно з умовами договору позичальниця отримала кредитні кошти в сумі 4000,00 грн загальним строком на 30 днів, тобто до 17.12.2020, фіксована стандартна процентна ставка - 1,90% в день. Проценти сплачуються у останній день дії договору та становлять за вказаною ставкою 2280,00 грн.

Зазначене підтверджується копією договору про надання споживчого кредиту, паспорту споживчого кредиту, графіку платежів.

Кошти в сумі 4000,00 грн 17.11.2020 перераховані на вказану у договорі банківську карту позичальниці № НОМЕР_1 , що підтверджується повідомленням ТОВ ФК "Вей Фор Пей" від 10.02.2026 та повідомленням АТ КБ "Приватбанк" від 14.04.2026 про належність цієї банківської картки ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , та зарахування коштів у вказаній сумі на відповідний банківський рахунок.

Як вбачається із матеріалів справи та вищевказаної відповіді АТ КБ "Приватбанк" банківська картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_3 . РНОКПП, зазначений у цій відповіді та у кредитному договорі - ''3747207225'' - відповідає РНОККП ОСОБА_2 , відповідачки по справі. З урахуванням вказаного, суд доходить висновку про зміну прізвища останньою із '' ОСОБА_4 '' на " ОСОБА_5 ", яке слід вважати правильним прізвищем відповідачки.

Відповідачка свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту у повному об`ємі не виконала.

21.04.2021 ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № ККЛУ-21042021, відповідно до умов якого останнє набуло права грошової вимоги щодо осіб-боржників, у тому числі і до ОСОБА_6 за вищевказаним кредитним договором, що підтверджується копією цього договору та витягу із реєстру боржників до нього від 21.04.2021.

Згідно з цим витягом загальна сума заборгованості останньої становить 13120,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 4000,00 грн; заборгованість за відсотками - 2280,00 грн, за простроченими відсотками - 6840,00 грн.

Відповідно до картки обліку договору (розрахунку заборгованості), складеного первісним кредитором, відсотки за користуваня кредитом були нараховані у період з 17.11.2020 по 17.03.2021.

Оплати за кредитом позичальницею не вносилися.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором та необхідність погашення заборгованості ТОВ ''ФК ''Кредит-Капітал'' повідомило ОСОБА_2 11.03.2026 шляхом надіслання їй досудової вимоги на адресу, вказану у кредитному договорі. Доказів її отримання останньою суду не надано.

У зв`язку із наявністю заборгованості за кредитним договором, позивач прохає стягнути із ОСОБА_2 на свою користь 13120,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4000,00 грн; заборгованість за відсотками - 9120,00 грн, а також судові витрати.

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч.ч.1,2 ст. 1046 ЦК).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України ''Про електронну комерцію'' передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України ''Про електронну комерцію'' визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України ''Про електронну комерцію'' моментом підписання електронної правової угоди є використання:

1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України ''Про електронний цифровий підпис'', за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;

2) електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом;

3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 536 ЦК України, встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 28.03.2018 року у цивільній справі № 444/9510/12.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Мотивована оцінка аргументів сторін.

Суд вважає доведеним факт підписання та укладення 17.11.2020 між ТОВ ''Лінеура Україна" та ОСОБА_6 у електронній формі договору про надання споживчого кредиту № 1252857, погодженого на умовах, викладених у ньому. На доведення факту укладення цього договору позивачем надано суду письмові докази, які суд вважає належними та достатніми. Доказів протилежного відповідачкою суду не надано.

Судом встановлено, що у цьому випадку підлягають застосуванню положення Закону України ''Про електронну комерцію'', оскільки договір був підписаний з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі за допомогою електронного підпису відповідачки одноразовим ідентифікатором.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що стороною позивача доведено факт погодження між сторонами всіх суттєвих умов договору та належної інформації про підстави та розмір відповідальності позичальника за прострочення виконання зобов`язання. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України ''Про електронну комерцію'', містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Отже, виходячи з принципу правомірності даного правочину, який не визнано судом недійсним, у позичальниці ОСОБА_6 виникло зобов`язання з повернення одержаного кредиту.

Матеріалами справи безспірно стверджується дійсність грошової вимоги позивача до ОСОБА_6 . Договір про надання споживчого кредиту № 1252857 від 17.11.2020, як і договір факторингу № ККЛУ-21042021 від 21.04.2021, є чинними, доказів погашення заборгованості повністю ні позивачу, ні попередньому кредитору відповідачкою не надано.

Заборгованість за вказаним кредитним договором визначена позивачем у розмірі, на який останній отримав право відповідно до вказаного договору відступлення прав вимоги від 21.04.2021, тобто подальші нарахування ним не здійснювалися.

Однак, судом встановлено, що заборгованість відповідачки за вищевказаним договором, що нарахована позивачем станом на дату звернення з позовом до суду, виходить за межі строку дії договору, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалося 17.11.2020 по 17.03.2021 і сума заборгованості по відсотках складає 9120,00 грн. Однак, строк дії договору становить 30 днів, тобто до 17.12.2020, як це визначено умовами договору та графіком платежів (Додаток № 1 до нього).

Суд, здійснивши власні розрахунки для визначення розміру заборгованості відповідачки по вищевказаному кредиту, дійшов висновку про таке.

Оскільки за умовами договору нарахування відсотків за користування кредитом мало здійснюватися виключно в період з 17.11.2020 по 17.12.2020, доказів пролонгації кредитного договору суду не надано, виходячи із розміру кредиту - 4000,00 грн, строку дії договору - 30 днів, стандартної процентної ставки 1,90% в день у зв`язку із невиконанням умов договору в частині застосування зниженої процентної ставки позичальницею, заборгованість за відсотками має становити 2280,00 грн.

Загальна вартість кредиту складає 6280,00 грн (4000,00 грн тіло + 2280,00 грн відсотки), яка підлягає стягненню із відповідачки повністю.

У іншій частині позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн згідно з квитанцією про сплату від 13.03.2026.

Зважаючи на те, що позов задоволено частково, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 47,87 % сплаченого позивачем судового збору, що становить 1274,49 грн.

Щодо стягнення із відповідачки витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 8000,00 грн, суд зазначає таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження судових витрат у вказаному вище розмірі до суду подано: копію Договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням "Апогет", копію акту наданих послуг № 1552 від 09.03.2026, детального опису наданих послуг, копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордеру від 02.07.2025 адвоката Усенка М.І., про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом (виконання робіт, послуг) на загальну суму 8000,00 грн.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на юридичну (правничу) допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт понесення таких витрат та їх розмір.

Клопотання про неспівмірність цих витрат відповідачкою не надано, їх розмір не заперечувався.

Зважаючи на те, що позов задоволено частково, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 47,87 % від заявленого розміру, тобто 3829,60 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610-612, 1050, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", представник позивача Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання коштів на умовах фінансового кредиту № 1252857 від 17.11.2020 в розмірі 6280 (шість тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова Компанія ''Кредит-Капітал''.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова Компанія ''Кредит-Капітал'' судовий збір в сумі 1274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) грн 49 коп та 3829 (три тисячі вісімсот двадцять дев`ять) грн 60 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит - Капітал" (код ЄДРПОУ 35234236), адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, корпус 28, 3-й поверх.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий