Ухвала суду № 136022090, 24.04.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 24.04.2026Справа № 554/11227/25 Провадження № 1-кс/554/5806/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , захисників - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, капітана Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 , погоджене начальником відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оболонь Семенівського району Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду заступника начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Лубенського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, по матеріалам досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024170000000061 від 29.05.2024 р.,-

ВСТАНОВИВ :

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 . З поданого клопотання слідує, що він, обіймаючи посаду заступника начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства ГУ ДПСС в Полтавській області, відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», абз. 1 п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу», п. «в» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки № 1 до ст. 364 КК України та примітки № 2 до ст. 368 КК України, займав відповідальне становище та здійснював функції представника влади, являючись одночасно суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

У ході досудового розслідування встановлено, що 10.12.2024 року, більш точної дати на даний час слідством не встановлено, ТОВ «Хорольський завод дитячих продуктів харчування» (код ЄДРПОУ 40573272, реєстраційний номер a-UA-16-22-02-IX-PP, адреса реєстрації потужності: Полтавська область, Лубенський район, м. Хорол, вулиця Молодіжна, будинок 17) з метою дотримання вимог Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» щодо проведення інспектування потужності на відповідність Законам України та вимогам законодавства Республіки Молдова звернулося з письмовою заявою до ГУ ДПСС в Полтавській області з метою проведення позапланового заходу державного контролю потужності з метою підтвердження відповідності чинному законодавству України про харчові продукти та з метою підтвердження відповідності вимогам законодавства Республіки Молдова, яку було зареєстровано в ГУ ДПСС в Полтавській області за вхідним №Вх-10052-24 від 12.12.2024.

13.12.2024 ГУ ДПСС в Полтавській області видано наказ № 1392-ОД про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), відповідно до якого для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері безпечності харчових продуктів створено комісію у складі головних спеціалістів відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Лубенського РУ ГУ ДПСС в Полтавській області: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Пунктом 2 цього ж наказу вказано, комісії, в межах повноважень, провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) 13.12 та 16.12.2024 року із застосування засобів відеофіксації на потужності ТОВ «Хорольський завод дитячих продуктів харчування», що розташована за адресою: 37800, Полтавська область, Лубенський район, м. Хорол, вулиця Молодіжна, будинок 17. Контроль за виконанням даного наказу покладено на начальника Лубенського РУ ГУ ДПСС в Полтавській області ОСОБА_11 . Цього ж дня створено посвідчення (направлення) на проведення планового (позапланового) заходу державного контролю стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин № 883 від 20.02.2025.

Після цього, у ОСОБА_11 , як керівника районного управління ГУ Дерпродспоживслужби в області, виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди від представника ТОВ «Хорольський завод дитячих продуктів харчування» за складання позитивного акту за результатами проведення державного контролю (інспектування) потужності на відповідність Законам України та вимогам законодавства Республіки Молдова.

З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_11 вступив у злочинну змову з заступником начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства ГУ ДПСС в Полтавській області ОСОБА_5 .

Так, 14.12.2024 о 12 год. 42 хв. ОСОБА_11 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з метою одержання неправомірної вигоди, використовуючи абонентський номер телефону НОМЕР_1 здійснив телефонний дзвінок до заступника начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства ГУ ДПСС в Полтавській області ОСОБА_5 , який користувався абонентським номером телефону НОМЕР_2 , під час якого з метою реалізації злочинного умислу надав останньому вказівку зв`язатися з представником ТОВ "Хорольський завод дитячих продуктів харчування" та висунути вимогу щодо надання неправомірної вигоди в розмірі 30 000 гривень шляхом перерахування зазначених коштів на розрахунковий рахунок, реквізити якого ОСОБА_11 мав надіслати ОСОБА_5 через месенджер «Viber» за складання позитивного акту за результатами проведення державного контролю (інспектування) потужності на відповідність Законам України та вимогам законодавства Республіки Молдова.

У подальшому, а саме 14.12.2024 о 12 год 45 хв. ОСОБА_5 з метою реалізації спільного злочинного умислу, на виконання вказівки ОСОБА_11 , з метою одержання неправомірної вигоди останнім, використовуючи абонентський номер телефону НОМЕР_2 здійснив телефонний дзвінок до заступника директора ТОВ "Хорольський завод дитячих продуктів харчування" ОСОБА_12 , який користувався абонентським номером телефону НОМЕР_3 та висунув вимогу щодо надання неправомірної вигоди в розмірі 30 000 гривень шляхом перерахування зазначених коштів на розрахунковий рахунок, реквізити якого ОСОБА_5 мав наддати ОСОБА_12 за складання позитивного акту за результатами проведення державного контролю (інспектування) потужності на відповідність Законам України та вимогам законодавства Республіки Молдова.

ОСОБА_12 достовірно усвідомлюючи, що ОСОБА_5 будучи особою, яка займає відповідальне становище, прохає надати неправомірну вигоду за складання позитивного акту за результатами проведення державного контролю погодився на надання неправомірної вигоди останньому.

З метою реалізації злочинного умислу направленого на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище ОСОБА_12 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з метою конспірації, залучив працівника ТОВ "Хорольський завод дитячих продуктів харчування" ОСОБА_13 , якій 18.12.2024 доручив здійснити грошовий переказ на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_4 ) НОМЕР_5 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570), який вказаний ОСОБА_5 , в розмірі 30 000 гривень.

У свою чергу ОСОБА_13 надала свою згоду на здійснення перерахування грошових коштів та 18.12.2024 09 год. 38 хв. на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_4 ) НОМЕР_5 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) здійснила грошовий переказ в розмірі 30 000 гривень про, що повідомила ОСОБА_12 .

Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились в проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надання неправомірної вигоди для третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осібпоєднане з вимаганням неправомірної вигоди кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

24 квітня 2026 року ОСОБА_5 , у зв`язку з наявністю достатніх доказів, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надання неправомірної вигоди для третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осібпоєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Вина підозрюваного ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджується зібраними у провадженні доказами.

Слідчим зазначається, що на теперішній час стороною обвинувачення вживаються заходи щодо встановлення всіх обставин кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 у тому числі допити свідків, відшукання речей та документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.

Слідчим зазначається, що ОСОБА_5 через тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування, у зв`язку чим, у сторони обвинувачення достатньо підстав вважати, що у разі не застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, так як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від органів досудового розслідування та суду.

Підозрюваний ОСОБА_5 може тиснути та впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще не допитані. Підґрунтям такого ризику є те, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати як особисто, так і через третіх осіб з числа діючих працівників територіальних підрозділів ГУ ДПСС в Полтавській області та Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини ГУ ДПСС в Полтавській області на учасників кримінального провадження, з метою запобігання надання ними правдивих показань, зокрема, на вже допитаних свідків та інших свідків, в тому числі з мотивів помсти їм за надані в ході досудового розслідування показання, чи з метою схилити їх у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ними показань, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Враховуючи викладене, існує ризик здійснення тиску на вказаних осіб з боку підозрюваного. Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, - незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи його нехтування положеннями чинного законодавства, шляхом уникнення від явок до органу досудового розслідування та суду, а також не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки. Вказане також свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчим зазначається, що у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_5 інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. З метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчим зазначається, що більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв`язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства може запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчим зазначається, що враховуючи положення, ч. 3 ст. 183 КПК України, у випадку визначення розміру застави, з метою запобігання вищевказаним ризикам, об`єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу - застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде відповідати пропорційності одержаної неправомірної вигоди.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив клопотання задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисники заперечували проти задоволення клопотання.

Підозрюваний прохав врахувати сімейні обставини, а саме зазначив що його дружина має онкологічне захворювання та потребує постійного лікування. він сам також має ряд хронічних хвороб та потребує стаціонарного лікування

Захисник ОСОБА_6 зазначив, що кримінальне провадження розслідується з 2024 року, підозрюваний не переховувався, впливу не здійснює, повідомив, що розмір застави який просить слідчий є неспівмірним. Прохав врахувати стан здоров`я дружини підозрюваного та самого підозрюваного.

Захисник ОСОБА_7 прохав обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт в нічний час доби або заставу у мінімальному розмірі.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисників, дослідивши письмові докази, долучені до клопотання, приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Судом встановлено, що слідчими слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024170000000061 від 29.05.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3662, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

24.04.2026 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим цим Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Слідчий суддя погоджується, із доводами прокурора про існування ризиків: переховування від органів досудового розслідування та суду, так як кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання від п`яти до десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Можливість незаконно впливати свідків у кримінальному провадженні обумовлена тим, що може підозрюваний може незаконно впливати як особисто, так і через третіх осіб з числа діючих працівників територіальних підрозділів ГУ ДПСС в Полтавській області та Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини ГУ ДПСС в Полтавській області на учасників кримінального провадження, з метою запобігання надання ними правдивих показань, чи з метою схилити їх у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ними показань, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

Оцінюючи обставини, визначені ст. 178 КПК України, що враховуються при обрані запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з такого.

Підозрюваний раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, має на утриманні дружину, яка страждає на тяжке онкологічне захворювання та сам потребує лікування.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Клопотання не містить будь-якого обґрунтування, крім тяжкості кримінального правопорушення, недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам. Однак тяжкість кримінального правопорушення сама по собі не може бути підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про недоцільність застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте вважає, що є достатні підстави для застосування запобіжного заходу у виді застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що забезпечить дотримання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням вказаного та положень ч. 5 ст. 182 КПК України, застава у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 166 400 грн., не буде непомірною для підозрюваного та є достатньою для забезпечення виконання ОСОБА_5 процесуальних обов`язків та недопущення ризиків, які можуть створювати суттєві перешкоди для проведення досудового розслідування кримінального провадження.

Також, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Клопотання слідчого - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме розмірі 166 400 гривень.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: UA398201720355289002000015950 , В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, Отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатись за межі Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора та суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити до 27 травня 2026 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 24 квітня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1