Ухвала суду № 136021750, 22.04.2026, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 2-280/2009

Провадження № 4-с/529/1/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року селище Диканька

Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Чуб К.В.,

за участю секретаря с/з Єфременко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Диканський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, акціонерне товариство Комерційний банк "Приват Банк", про визнання неправомірною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії , -

встановив:

ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Гудзь Л.Г., звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Диканського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Подільського ВДВС у м. Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо невжиття заходів про скасування арешту майна, якою просить визнати неправомірними бездіяльність вказаних органів виконавчої служби щодо невжиття заходів для зняття арешту, накладеного постановою від 22.11.2010 у виконавчих провадженнях № 227905557 від 22789390 та у провадженні № 37711219 від 23.04.2013, зобов`язати уповноважених осіб цих виконавчих органів зняти арешт.

Ухвалою від 22.01.2026 скаргу прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали скарги, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК України).

Відповідно до копії постанови державного виконавця ВДВС Диканського РУЮ № 22790557 від 22.11.2010 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-280 від 15.11.2009, виданого Диканським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» в рахунок відшкодування боргу 1408315,24 грн., якою зокрема, заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.

Крім того, 22.11.2010 державним виконавцем ВДВС Диканського РУЮ винесено постанову № 22789390 про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2-280, виданого 15.11.2009 Диканським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» в рахунок відшкодування судових витрат 1700 грн. судового збору та 30 грн витрат на ІТЗ розгляду справи у суді, а всього разом 1730 грн.

Постановами державного виконавця ВДВС Диканського РУЮ від 27.06.2012 виконавчі провадження №№ 22790557, 22789390 закриті, відповідно до постанов виконавчі документи підлягали направленню за належністю до Ленінського (наразі Подільського) ВДВС Полтавського МУЮ. Питання зняття заборони здійснювати відчуження майна не вирішувалося.

Згідно листа Подільського ВДВС у м. Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 16.01.2026 № 3699 на виконанні вказаного відділу перебувало виконавче провадження № 37711219 з примусового виконання листа Диканського районного суду Полтавської області від 15.11.2009 № 2-280-2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 1408315,24 грн. Постановою державного виконавця від 23.04.2013 на майно боржника накладено арешт. 18 лютого 2015 року вказане виконавче провадження завершено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місце проживання, перебування боржника), виконавчий документ повернуто стягувачу. Матеріали виконавчого провадження знищені у зв`язку з закінченням строку зберігання. Станом на 16.01.2026 виконавчий документ повторно до Подільського ВДВС у м. Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції не надходив.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (№ інформаційної довідки 464073755 від 13.02.2026) вбачається, що стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) містяться два записи про обтяження:

- № 21289326 від 07.07.2017, вид обтяження арешт нерухомого майна, документом, поданим для державної реєстрації є постанова № 51085009, видана 01.08.2017 Подільським ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області;

- № 10524718 від 24.11.2010, тип обтяження арешт нерухомого майна, підставою обтяження зазначено ВП 22789390, 22.11.2010, ВДВС Диканського РУЮ.

Як відомо з матеріалів справи виконавчі провадження №№ 22790557, 22789390, 37711219 відкриті державними виконавцями під час дії ЗУ «Про виконавче провадження» № 606-XIV (далі- Закон № 606-XIV).

Згідно ст. 49 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

За змістом ч. 1 ст. 50 Закону № 606-XIV (в редакції станом на 27.06.2012) у разі закінчення виконавчого провадження, арешт, накладений на майно боржника, знімається, крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби.

Отже, підстави для зняття арешту на момент винесення постанов про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2012 у державного виконавця ВДВС Диканського РУЮ були відсутні.

З аналізу Закону № 606-XIV, зокрема ст.ст. 47, 49, також вбачається, що ним не передбачалося обов`язку виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження й у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано.

На момент звернення адвоката Гудзь Л.Г. в інтересах ОСОБА_1 до Диканського ВДВС та Подільського ВДВС у м. Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (грудень 2025 року - січень 2026 року) порядок зняття виконавцем арешту з майна божника був визначений ЗУ «Про виконавче провадження» №1404-VIII.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 59 ЗУ № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 ЗУ № 1404-VIII).

Відтак, підстави для задоволення скарги в частині визнання неправомірною бездіяльність Диканського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Подільського ВДВС у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відсутні.

З листа Подільського ВДВС у м. Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 16.01.2026 № 3699 також вбачається, що в рамках виконавчого провадження № 37711219 постановою державного виконавця від 23.04.2013 накладався арешт на майно.

Водночас з наданої скаржником інформаційної довідки № 464073755 від 13.02.2026 відомості щодо такого в Державному реєстрі речових прав та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутні, а отже, скаржником не доведено факту порушення його прав щодо обтяження арешту нерухомого майна на підставі постанови від 23.04.2013 у виконавчому провадженні № 37711219, що знаходилося в провадженні Ленінського (Подільського) ВДВС у м. Полтаві.

Щодо обтяження, зареєстрованого за № 10524718 від 24.11.2010, суд зазначає наступне.

Згідно матеріалів справи на підставі виконавчих листів № 2-280 від 15.11.2009 ВДВС Диканського РУЮ 22.11.2010 було відкрито два виконавчих провадження: № 22790557 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» в рахунок відшкодування боргу 1408315,24 грн. та № 22789390 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» в рахунок відшкодування судових витрат 1700 грн, судового збору та 30 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи у суді, а всього разом 1730 грн.

З копій постанов про відкриття провадження вбачається, що арешт на майно боржника накладено в межах провадження № 22790557, в той час як у провадженні № 22789390 арешт не накладався.

Водночас, згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 24.11.2010 за № 10524718 зареєстровано обтяження арешт нерухомого майна, підставою обтяження вказано постанову про відкриття провадження, ВП 22789390, 22.11.2010, додаткові дані: виконавчий лист № 2-280/2009, виданий Диканським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» відшкодування боргу, заявник та обтяжувач Відділ державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції.

Згідно листа Диканського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 06.04.2026 № 3796 в рамках виконавчого провадження ВП № 22789390 окрема постанова про арешт майна не виносилася.

Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист № 2-280 від 15.11.2009, виданий Диканським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» в рахунок відшкодування боргу 1408315,24 грн. повернуто стягувачу 18.02.2015. Повторно на виконання не надходив.

Відтак, суд вважає, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Встановивши зазначені обставини, суд дійшов до висновку, що необхідно скасувати арешт нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , накладений постановою ВДВС Диканського районного управління юстиції від 22 листопада 2010 року ВП № 22790557 (реєстраційний номер обтяження 10524718).

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 259-261, 268, 352, 354, 355, 447-453 ЦПК України, суд

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати арешт нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений постановою ВДВС Диканського РУЮ від 22.11.2010, реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 10524718.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.В. Чуб