Ухвала суду № 136021481, 24.04.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2544/26

Провадження 1-кс-718/26

ухвала

Іменем України

24 квітня 2026 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області в місті Обухів Київської області клопотання слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, погоджене прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Обухів Київської області, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, із середньо - спеціальною освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , стосовно якого 10.04.2026 до Обухівського районного суду Київської області направлений обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026116230000018 від 24.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, де на даний час перебуває на розгляді; стосовно якого 24.04.2026 до Обухівського районного суду Київської області направлений обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026111230000539 від 10.04.2026 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, де на даний час перебуває на розгляді,

В С Т А Н О В И В:

24.04.2026 року до суду надійшло вказане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , який підозрюється в вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому підстави вважати, що підозрюваний спробує переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Відповідно до наданих суду матеріалів, ОСОБА_5 , 23.04.2026 року, близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_5 , знаходячись в магазині «Онікс-2002», що за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Миру, 8А, діючи умисно, в умовах воєнного введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року №2101-ІХ та в подальшому продовжено відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, які спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, умисно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, не реагуючи на зауваження продавчині, відкрито заволодів з полиць магазину «Онікс» продовольчими товарами, а саме: горілка особлива «Оксіженіум» об`ємом 0.25 л., вартістю 66 грн, пачка цигарок «Davidoff Classic», вартістю 165, 26 грн, печиво «500гПеч «Set №4 400 г. ТМ «Really ENJOY», вартістю 115, 78 грн., молоко 2,6 % ТМ «Яготинське» масою 950 г. в тетра-пакі. Вартістю 49,60 грн. Після чого ОСОБА_5 з місця вчиненого злочину зник, та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ФОП « ОСОБА_6 » матеріальної шкоди на загальну суму 396, 64 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

23.04.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

24.04.2026 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 23.04.2026, проведеним за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Миру 8А; протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 ; протокол допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_6 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 ; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України; протокол огляду відеозапису; іншими матеріалами кримінального провадження.

ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за які законом передбачено покарання від 7 до 10 років позбавлення волі.

Вислухавши учасників розгляду, вивчивши копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення.

В клопотанні слідчим, відповідно до ст. 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, містить обґрунтування необхідності застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.

Прокурор в суді довів обставини, викладені в клопотанні слідчого, посилались на те, що підозрюваний може ухилятись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню.

Захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечив, посилаючись на достатність обрання підозрюваному ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні проти клопотання заперечив, підтримав думку свого захисника.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вважаю, що під час розгляду клопотання в повному обсязі виконано вимоги статтей 177, 178, 194 КПК України, доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, встановлено і враховано слідчим суддею всі інші визначені законом обставини.

Оцінюючи доводи, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України слід прийняти до уваги, що з досліджених письмових доказів, зокрема витягу з кримінального провадження, протоколу огляду місця події, протоколу допиту потерпілого, повідомлення про підозру, інших матеріалів кримінального провадження, вбачається, що підозрюваний може бути причетним до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

Із поданих слідчому судді матеріалів вбачається, що підозрюваний міг перебувати у час скоєння злочину на місці його вчинення, підозрюваним не наведено спростувань достовірності викладених у клопотанні обставин причетності підозрюваного до вчинення злочинних діянь, тому підозра є достатньо обґрунтована, а питання правильності остаточної кваліфікації і доведення винуватості у вчиненні злочину не може вирішуватись на цій стадії кримінального провадження та є передчасним.

За таких обставин, вважаю, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні вказаного у клопотанні злочину є достатньо обґрунтована, оскільки існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому перевірка доведеності вини підозрюваного, встановлення його винності у скоєнні інкримінованого злочину виходять за межі цього судового розгляду та предмету доказування у цій справі.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

На наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), вказує те, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років, Тому, варто врахувати наявність ризику переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду. Окрім цього, враховуючи дані, які характеризують підозрюваного, зокрема, у разі доведення його винуватості, загрожує кримінальна відповідальність у виді безальтернативного покарання, а саме позбавлення волі. Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих наслідків, а також введення в Україні воєнного стану, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, може спонукати підозрюваного ОСОБА_5 змінювати своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризик втечі має оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (позиція Європейського Суду з прав людини у справі «Бекчиєв проти Молдови»).

Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконно впливати на свідків), оскільки підозрюваний ОСОБА_5 , з метою ухилення від подальшого покарання чи спотворення об`єктивної картини може впливати на свідків та потерпілих даного кримінального правопорушення, які безпосередньо стали очевидцями вчинення даного кримінального правопорушення. Крім цього, підозрюваному відоме їхнє місце проживання, а тому умовлянням, підкупом чи погрозами може примушувати задля зміни показань. Поряд із цим необхідно враховувати фактор страху людини перед іншою людиною, яка спроможна застосувати фізичне насильство. Пересічний громадянин, такий як свідок чи потерпілий, приймаючи участь у кримінальному провадженні, має бути захищеним та з усвідомленням своєї невразливості, відсутністю страху перед підозрюваним, надати показання суду. У даному випадку забезпечення безпеки свідків, унеможливлення на них незаконного впливу з боку підозрюваного є основним завданням на даній стадії процесу.

На явність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється), який обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, а також враховуючи відсутність будь яких моральних принципів, про що свідчить характер та спосіб вчинення даного злочину відсутність постійного доходу, про що свідчить характер та спосіб вчинення даного злочину, тому наявний ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення. Також варто враховувати те, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований та не має постійного доходу, про що свідчить характер та спосіб вчинення даного злочину, тому наявний ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, вказані обставини дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення - злочин.

Окрім того, зважаючи на наявність підстав передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеність ризиків, вважаю, що застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , окрім як застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти виникненням ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи, що в наданих до суду матеріалах наявні вагомі докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу підозрюваного, стосовно якого 10.04.2026 до Обухівського районного суду Київської області направлений обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026116230000018 від 24.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, де на даний час перебуває на розгляді; стосовно якого 24.04.2026 до Обухівського районного суду Київської області направлений обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026111230000539 від 10.04.2026 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, де на даний час перебуває на розгляді, не одружений, офіційно не працюючого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, враховуючи його майновий стан, репутацію, відсутність достатньо міцних соціальних зв`язків, а також те, що санкція ч. 2 ст. 186 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов`язків.

Крім того, вважаю неможливим обрання більш м`якого запобіжного заходу, зокрема у виді домашнього арешту, оскільки в разі застосування до ОСОБА_5 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов`язання чи домашній арешт, органи досудового розслідування не зможуть в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матимуть можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками кримінального провадження, здійснення останнім впливу на свідків по кримінальному провадженню з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по провадженню.

Застосування домашнього арешту щодо ОСОБА_5 є неможливим, оскільки це не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання процесуальних обов`язків ОСОБА_5 з огляду на наявність високої ступені ризику переховування від органів досудового розслідування.

Застосування особистого зобов`язання та особистої поруки щодо ОСОБА_5 є неможливим, оскільки перебуваючи на волі, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тому застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а інтереси суспільства переважають обмеження в правах, які має підозрюваний ОСОБА_5 на час досудового розслідування.

За таких обставин, враховуючи принцип диспозитивності кримінального судочинства і змагальності сторін, оцінивши всі подані доводи і докази, вважаю, що доводи клопотання знайшли об`єктивне підтвердження під час судового розгляду, тому немає достатніх підстав для відмови у задоволенні клопотання.

Разом з тим вивчивши матеріали клопотання, вважаю клопотання слідчого таким, що підлягає задоволенню частково, оскільки дані, викладені в матеріалах клопотання дають підстави для висновку, щодо застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання піл вартою є необхідним, але відповідних доказів щодо підстав для застування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою саме строком на 60 днів, прокурором не надано. Враховуючи викладене у вказаній частині клопотання є необґрунтованим.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється підозрюваний, його майновий та сімейний стан, відсутність місця роботи та джерела доходів, а також розмір заподіяної шкоди, вважаю за необхідне визначити розмір застави у 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за № 12050/04, слід прийти до висновку, що вказаний розмір застави не є непропорційним, не порушує право на свободу та особисту недоторканість, передбачене ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і відповідає положенням ч. 5 ст. 182 КПК України.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до часу закінчення дії цієї ухвали, вважаю за необхідне покласти на нього певні обов`язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 177-179, 182-184, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Обухів Київської області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 травня 2026 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з 23 квітня 2026 року.

Строк дії ухвали - до 22 травня 2026 року включно.

Визначити розмір застави у тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 99 840 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119; банк отримувача Держказначейська служба України, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали до 22 травня 2026 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов`язки:

-прибувати на виклики до слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до слідчого судді, суду, прокурора;

-не відлучатися з населеного пункту, де він проживає (Київська область, місто Обухів), без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, а також з особами, які брали участь в якості понятих та свідків під час проведення слідчих, процесуальних дій.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 22 травня 2026 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1