Ухвала суду № 136020154, 16.04.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3227/24

4-с/295/47/26

УХВАЛА

16.04.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі головуючого судді Перекупки І.Г., за участю секретаря судового засідання Конончук Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Янчук Максим Олександрович, заінтересовані особи : ОСОБА_2 , Богунський відділ ДВС у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, на дії державного виконавця та на постанови державного виконавця у виконавчому провадженні № 78739804, -

В С Т А Н О В И В :

07.04.2026 адвокат Янчук Максим Олександрович через підсистему «Електронний суд» подав до Богунського районного суду м. Житомира скаргу, в якій просить :

1. поновити строк на подання скарги на дії державного виконавця та постанови, винесені у межах виконавчого провадження № 78739804, у зв`язку з його пропуском з поважних причин;

2. визнати протиправними дії Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо відкриття виконавчого провадження № 78739804, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та накладення штрафів у межах виконавчого провадження № 78739804;

3. скасувати постанову державного виконавця ВП № 78739804 від 06.10.2025 року про відкриття виконавчого провадження № 78739804;

4. скасувати постанову державного виконавця ВП № 78739804 від 06.10.2025 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 000,00 грн;

5. скасувати постанову державного виконавця ВП № 78739804 від 06.10.2025 року про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 135,87 грн;

6. скасувати постанову державного виконавця ВП № 78739804 від 04.11.2025 року про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн;

7. скасувати постанову державного виконавця ВП № 78739804 від 25.03.2026 року про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн;

8. зобов`язати Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України закрити виконавче провадження № 78739804 як таке, що відкрито без належних правових підстав.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2026 скарга передана на розгляд головуючому судді Перекупці І.Г.

Ухвалою суду від 08.04.2026 скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 16.04.2026.

16.04.2026 до суду надійшов відзив Богунського ВДВС у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просили скаргу залишити без задоволення та розгляд справи проводити без участі їх представника.

Адвокат Янчук М.О. 16.04.2026 подав до суду заяву про розгляд скарги без його участі, скаргу підтримав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши письмові докази у справі, які мають значення для її розгляду, суд приходить до висновку.

Судом встановлено, що ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 12.02.2025 року у справі №295/3227/24 затверджено мирову угоду, укладену 12.02.2025 року між представником позивача ОСОБА_2 адвокатом Вірьовкіним О.І. та відповідачем ОСОБА_1 та встановлено, зокрема, наступний порядок участі батька ОСОБА_2 у спілкуванні з дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

2.1. щоденне спілкування дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_2 у режимі відеозв`язку через мобільні телефони (застосунок вайбер) у період часу з 18 год. до 19 год. 30 хв. за київським часом протягом 30 хвилин, а також два рази на три місяці, а саме: першу суботу першого місяця та останню суботу третього місяця у період часу з 10 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. протягом 1 години за київським часом та в день народження у період часу з 10 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. протягом 2 годин за київським часом.

2.2. щоденне спілкування дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 у режимі відеозв`язку через мобільні телефони (застосунок вайбер) у період часу з 18 год. до 19 год. 30 хв. за київським часом протягом 30 хвилин, а також два рази на три місяці, а саме: першу суботу першого місяця та останню суботу третього місяця у період часу з 10 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. протягом 1 години за київським часом та в день народження у період часу з 10 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. протягом 2 годин за київським часом.

2.3. спільний відпочинок, а саме першу половину літніх канікул, діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за окремою згодою кожної дитини, проводять з батьком ОСОБА_2 за місцем проживання, перебування дітей. У разі якщо діти проживають, перебувають на території України, то спільний відпочинок, а саме першу половину літніх канікул, діти проводять разом з батьком відповідно на території України.

Ухвалою від 26.05.2025 задоволено заяву представника стягувача та виправлено у резолютивній частині ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 12.02.2025 року допущені описки.

Ухвалами Богунського районного суду м. Житомира від 25.08.2025 та від 03.09.2025 зобов`язано державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повторно вирішити питання про відкриття виконавче провадження за виконавчим документом - ухвалою Богунського районного суду міста Житомир від 12.02.2025 по справі № 295/3227/24 з урахуванням доводів, викладених в скарзі.

06.10.2025 старшим державним виконавцем Богунського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зарембінською В.Ю. винесені постанови про відкриття виконавчого провадження №78739804 з примусового виконання ухвали №295/3227/24, виданої 12.02.2025 року Богунським районним судом м. Житомира про затвердження мирової угоди та встановлення порядку участі батька ОСОБА_2 у спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4

06.10.2025 старшим державним виконавцем Богунського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зарембінською В.Ю. в рамках виконавчого провадження №78739804 винесено постанову про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

04.11.2025 старшим державним виконавцем Богунського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зарембінською В.Ю. в рамках виконавчого провадження №78739804 винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1 700 грн.

25.03.2026 старшим державним виконавцем Богунського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зарембінською В.Ю. в рамках виконавчого провадження №78739804 винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 3 400 грн.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом № 1404-VIII (тут і далі в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Положення частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII покладають на виконавця обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі статтею 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Щодо поновлення строку на подання скарги на дії державного виконавця суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 4 ст.127 ЦПК України передбачено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Дане клопотання про поновлення строку на подання скарги надійшло до суду з відповідною скаргою.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, враховуючи вимоги ч.5 ст.12 ЦПК України сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання поновлення пропущеного строку для подання скарги, суд враховує основні засади цивільного судочинства, в тому числі, принципи пропорційності, змагальності, диспозитивності, які гарантують право кожного учасника процесу подати свої докази, відстоювати свою позицію перед судом, враховуючи значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, обов`язок суду сприяти учасникам процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, та розглянути справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог та на підставі поданих доказів.

Оцінюючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного строку на подання скарги на дії державного виконавця, суд виходить із того, що така скарга подається в межах стадії виконання судового рішення та спрямована на перевірку законності рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби.

Суд враховує, що право на оскарження дій державного виконавця є складовою права особи на ефективний судовий захист, а тому процесуальні строки для подання відповідної скарги не можуть тлумачитися надмірно формально, якщо їх пропуск обумовлений об`єктивними причинами.

Беручи до уваги наведені заявником обставини, які, на його думку, перешкоджали своєчасному зверненню до суду, а також зважаючи на необхідність забезпечення судового контролю за виконанням судових рішень, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання причин пропуску строку поважними.

Крім того, суд враховує, що поновлення строку на подання скарги на дії державного виконавця не впливає на вирішення спору по суті, а спрямоване виключно на перевірку законності дій під час виконання судового рішення, та саме по собі не порушує прав та інтересів інших учасників виконавчого провадження.

За таких обставин, з метою забезпечення ефективного судового контролю за виконанням судового рішення та реалізації заявником права на оскарження дій державного виконавця, суд вважає за необхідне поновити строк на подання відповідної скарги.

За змістом частини третьої статті 431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження", що передбачено частиною другою статті 208 ЦПК України.

Належність ухвал до виконавчих документів підтверджується і нормою статті 3 Закону № 1404-VIII. У свою чергу, вимоги до виконавчого документа наведені у статті 4 Закону № 1404-VIII, однією з яких є зазначення у виконавчому документів резолютивної частини рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 431 ЦПК України якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих листів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Встановлено, що умови затвердженої судом 12.02.2025 року мирової угоди передбачали кілька способів участі батька ОСОБА_2 у спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Оскільки судовим рішенням передбачено вчинення кількох дій по відношенню до двох дітей судом видано за заявою стягувача два примірники ухвали суду від 12.02.2025.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Таким чином, проаналізувавши встановлені в ході судового розгляду обставини справи суд дійшов висновку, що боржником ОСОБА_1 не надано доказів порушення державним виконавцем положень ст. 3, 4, 26 Закону № 1404-VIII під час відкриття виконавчого провадження. Виконавче провадження №78739804 було відкрите за заявою стягувача на підставі належним чином завіреного примірника ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 12.02.2025 у справі №295/3227/24, що відповідає вимогам Закону № 1404-VIII та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Відповідно до статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відтак, викладені боржником в обґрунтуванням своїх вимог доводи скарги суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України та не є підставою для визнання дій старшого державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зарембінської В.Ю. неправомірними.

Підсумовуючи викладене суд вважає, що дії старшого державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зарембінської В.Ю. стосовно відкриття виконавчого провадження №78739804 вчинені відповідно до закону та в межах наданих повноважень.

Щодо тверджень заявника, що ухвала суду від 12.02.2025 не містить обов`язку, що може бути виконаний у примусовому порядку, суд зазначає, що зміст ухвали про затвердження мирової угоди за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Житомирської міської ради як орган опіки та піклування про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дітьми батьком, які проживають окремо від них, містить затверджену судом спільну домовленість сторін з наведенням чіткого порядку та умов спілкування дітей із батьком, їх зустрічей.

Слід звернути увагу, що в підставу заявленого на розв`язання судом спору позивачем покладалась наявність перешкод з боку відповідача у спілкуванні з дітьми. Вимоги до відповідача скеровувались як до особи, спільно з якою проживають діти та яка безпосередньо здатна впливати на події та обставини, пов`язані з вільною реалізацією позивачем батьківських обов`язків.

Ухвала суду від 12.02.2025 як виконавчий документ передбачає можливість контролю за фактичним дотриманням та сприянням з боку боржника тих умов, що наведені судом як порядок участі у спілкуванні з дітьми, висновок скаржника та його представника про невідповідність виконавчого документа вимогам ст. 4 Закону України № 1404-VIII в частині відсутності заходів примусово виконання є помилковим.

Щодо заявлених вимог в частині скасування постанов про стягнення виконавчого збору, про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, про накладення двох штрафів суд зазначає, що норма частини першої статті 74 Закону № 1404-VIII передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат ВП та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина друга статті 74 Закону № 1404-VIII).

Питання юрисдикційності справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби неодноразово розглядалося Великою Палатою Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 759/15553/14-ц (провадження № 14-579цс19) вказано, що «юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), від 20 вересня 2018 року у справі № 821/872/17 (провадження № 11-734апп18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 826/5195/17 (провадження № 11-801апп18), від 16 січня 2019 року у справі № 279/3458/17-ц (провадження № 14-543цс18), від 09 жовтня 2019 року у справі № 758/201/17 (провадження № 14-468цс19), і підстав для відступлення від неї не вбачається».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17 (провадження № 11-1009апп19) зазначено, що «імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні. Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18)».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 229/1026/21 (провадження № 14-205цс21) вказано, що «частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Аналізуючи зазначені норми права у поєднанні з висловленими Великою Палатою Верховного Суду принципами визначення юрисдикції спорів, пов`язаних з виконанням виконавчих документів, слід дійти висновків, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, за винятком рішень щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу здійснюється до суду, який ухвалив судове рішення. Оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень інших органів, у тому числі щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні, здійснюється до судів адміністративної юрисдикції. Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово робила висновок про те, що спір з приводу оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, прийнятої під час дії Закону України «Про виконавче провадження», підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, було видано виконавчий документ, що знаходився на примусовому виконанні у державного виконавця».

Суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

У відповідності із ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

У зв`язку із тим, що предметом розгляду скарги ОСОБА_1 , серед іншого, є вимоги про скасування постанов державного виконавця про стягнення з неї виконавчого збору, мінімальних витрат виконавчого провадження та штрафів, які належать до юрисдикції адміністративного суду, суд вважає за необхідне закрити провадження у зазначеній частині вимог скарги.

Дана практика Верховного Суду є сталою на момент розгляду скарги ОСОБА_1 та має враховуватись судом першої інстанції з огляду на положення частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Зокрема, висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07 травня 2025 року у справі № 761/19104/15-ц.

Враховуючи викладене, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 447-1, 450, 451 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Янчук Максим Олександрович, строк на подання скарги на дії державного виконавця та постанови, винесені у межах виконавчого провадження № 78739804.

Провадження у справі у частині вимог скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Янчук Максим Олександрович, про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 06.10.2025, постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 06.10.2025, постанов про накладення штрафів від 04.11.2025 та 25.03.2026, винесених старшим державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зарембінською В.Ю. у виконавчому провадженні №78739804 закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 та її представнику, що розгляд вимог скарги про скасування постанови про стягнення виконавчого збору, постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про накладення штрафів, винесених старшим державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зарембінською В.Ю. у виконавчому провадженні №78739804 віднесений до юрисдикції Житомирського окружного адміністративного суду.

У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.Г. Перекупка