Ухвала суду № 136020079, 27.04.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №274/9314/23

Провадження № 2/0274/240/26

У Х В А Л А

про визнання заяви про відвід необґрунтованою

"27" квітня 2026 р. м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Хуторної І.Ю., розглянувши в письмовому провадженні заяву про відвід судді, яка подана представником позивачки - ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, третя особа без самостійних вимог - Комунальний заклад "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області

про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

У провадженні суду перебуває вказана справа.

23.04.2026 до суду надійшла заява представника позивачки ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Хуторної І.Ю., яка ним подана через підсистему "Електронний суд" 22.04.2026.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що під час ознайомлення із записом судового засідання в режимі відеоконференції від 27.03.2026 р. у справі, доступ до якого отримано позивачкою 20.04.2026 р., виявилося, що суддя, в ході вказаного судового засідання, до винесення судового рішення фактично надана оцінка доказам у справі на користь позиції відповідача й висловила думку щодо майбутнього результату розгляду справи, що є продовженням низки взаємопов`язаних дій з боку вказаного судді, що на думку позивача та її представника свідчать на підтвердження обставин, що викликають сумнів в її неупередженості та об`єктивності, що є підставою для її відводу з підстав визначених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Вказує, що позивачка та її представник переконані, що всупереч завданню та основним засадам цивільного судочинства, принципам верховенства права, змагальності та рівності учасників процесу перед законом та судом, принципу правової визначеності, з порушенням норм процесуального права, низкою процесуальних дій, які знайшли своє завершення в судовому засіданні 27.03.2026 р., головуючий суддя Хуторна І.Ю. процесуально вчинила дії з відмови позивачці в праві на справедливий судовий розгляд, безпідставно зайнявши бік відповідача у справі і фактично відмовила в позові до прийняття рішення по справі.

Це підтверджується тим, що в грудні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, Комунального закладу "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, із вищевказаним позовом, в якому просила зокрема стягнути з комунального закладу "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 квітня 2021 року до 07 листопада 2023 року в сумі 536293,34 грн.

02.07.2024 через канцелярію суду від відповідача Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник просить продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву із тих підстав, що позовна заява із додатками була вручена лише в минулому засіданні (а.с.1-5, том 2).

Ухвалою від 10.07.2024 р. у справі через пропуск строку на подання відзиву без поважних причин, відмовлено Краснопільській сільській раді Бердичівського району Житомирської області у продовженні процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, а відзив Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області залишено без розгляду.

16.03.2025 року представником Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Грициком А.В. подано клопотання про долучення доказів, в якому він просить суд поновити Краснопільській сільській раді Бердичівського району Житомирської області строк на подання письмових доказів у справі №274/9314/23 й долучити до матеріалів справи №274/9314/23 письмові докази в копіях на 107 аркушах, серед яких з 21 по 107 аркуш - документи понад річний період з дати подання позову позивачкою. Ці докази були подані з метою спростування преюдиційних обставин справи, які встановлені двома рішеннями судів, і не підлягали оспорюванню відповідно до ЦПК України.

При цьому, крім того, що додані документи з 21 по 107 аркуш не стосувалися річного періоду з дати подання позову позивачкою у справі №274/2930/21, тобто виходили за межі визначені самим відповідачем, останні два документи на аркушах 106, 107 взагалі не були письмовими доказами у справі №274/2930/21 й явно виходили за межі докування по справі та були виготовлені поточними датами самим відповідачем і повинні були бути залишені без розгляду - копії довідки Краснопільскої сільради від 05 березня 2025 р. щодо заробітної плати ОСОБА_2 за лютий березень 2021 р. та Наказу про звільнення учителя ОСОБА_3 від 08.09.2022 року.

Відповідач мотивував наступним чином: «Краснопільська сільська рада вважає, що в цілях повноти, всебічності та об`єктивності розгляду трудового спору, а також дотримання принципу рівності сторін та основних засад цивільного судочинства, сільська рада, як відповідач у справі, також має право на даній стадії судового процесу подати власні письмові докази в обґрунтування відсутності в ОСОБА_2 права на стягнення середнього заробітку за період часу, що перевищує один рік з моменту її звільнення, тобто за період часу з 11.04.2022 р. по 07.11.2023 р., оскільки трудовий спір в справі №274/2930/21 вирішений по суті, а тому повторне звернення не допускається, розгляд заяви позивачки про поновлення на роботі в даній справі тривав більше одного року з вини працівника, що стверджується письмовими доказами, копії яких додаються на 107 арк.».

Однак, суддя без належного обгрунтування, із грубим порушенням процесуальних норм, поновила строк на подання цих доказів відповідачу та долучила їх до матеріалів справи, а в подальшому в судовому засіданні фактично надала їм правову оцінку на користь позиції відповідача та запропонувала позивачу відмовитися від визнання певних обставин на користь позиції відповідача під загрозою притягнення до відповідальності останнього.

Далі, 18.08.2025 року представником позивачки подано клопотання, у якому він просив замінити неналежного відповідача - Комунальний заклад "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області належним відповідачем, яким є Краснопільська сільська рада Бердичівського району Житомирської області; місцезнаходження: вул. Центральна,1, с. Краснопіль, Бердичівський район, Житомирська область.

Клопотання мотивовано тим, що про те, що первісний відповідач є неналежним позивачу стало відомо вже після подання позову у зв`язку із зміною судової практики Верховного суду, а саме - у зв`язку із появою Постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2024 року у справі № 761/13951/22 (провадження № 61-12932 сво 23), про яку підставу не знав та не міг знати позивач до подання позову у справі, що є підставою для заміни відповідача в порядку ч.3 ст.51 ЦПК України.

Однак, ухвалою від 18.08.2025 року у справі головуючий суддя Хуторна І.Ю. безпідставно відмовила у задоволенні клопотання представника позивачки - Іванцова О.В. про заміну відповідача Комунального закладу "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області на Краснопільську сільську раду Бердичівського району Житомирської області.

У подальшому, суддею також без належних процесуальних підстав прийнято відзив на змінену позовну заяву та долучені до нього нові докази на спростування преюдиційних обставин справи, які встановлені двома рішеннями суду, без клопотання про поновлення строку на їх подання, в той час як відповідно до вимог процесуального закону ці докази повинні були бути повернуті відповідачу без розгляду.

В судовому засіданні від 27.03.2026 року суддя Хуторна І.Ю. дуже ретельно вивчала докази на спростування преюдиційних обставин, які були долучені до справи з боку відповідача у справі із грубим порушеннями процесуального закону, фактично надала їм правової оцінки на користь позиції відповідача, запропонувавши представнику позивача визнати певні факти що стверджувальні відповідачем, чим фактично виступила представником відповідача, що фактично свідчить про прийняття нею рішення на користь відповідача до судових дебатів, що свідчить про її упередженість та об`єктивність у справі.

Суть порушення принципу правової певності полягає в безпідставному долученні до матеріалів справи доказів на спростування преюдиційних обставин справи, які встановлені двома рішеннями судів, які набрали законної сили та не підлягали оспорюванню відповідно до ЦПК України.

Дослідивши доводи заяви про відвід, суд доходить висновку про його необґрунтованість із таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частинами 1-3 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

У ч. 1 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) вказано, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням судді обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує (ухвала суду Верховного Суду від 18 серпня 2025 року у справі № 754/1282/25).

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).

У цій справі 28.12.2023 позивачка пред`явила позов до КЗ "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області та КЗ "Іванопільський ліцей" та просила стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу із КЗ "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області з 10 квітня 2021 року до 07 листопада 2023 року в сумі 536293,34 грн.

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакової Т.Б. від 25.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.05.2024 у цивільній справі № 274/9314/23 задоволено заяву позивачки та її представника ОСОБА_1 про відвід судді Большакової Т.Б.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.05.2024 задоволено заяву про самовідвід судді Вдовиченко Т.М.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2024, вказану справу № 274/9314/23 передано на розгляд судді Хуторній І.Ю.

Ухвалою судді Хуторної І.Ю. від 03.06.2024 дану справу прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 05.08.2024, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції, закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, Комунального закладу "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період із 10.04.2021 до 10.04.2022.

Протокольною ухвалою суду від 05.08.2024 у справі закрито підготовче провадження.

У справі за участі сторін було проведено судові засідання 06.03.2025, 19.03.2025, 29.04.2025, 05.06.2025, 01.08.2025.

У судовому засіданні, яке проведено за участі представника позивачки ОСОБА_1 - 01.08.2025, досліджено письмові докази та за його клопотанням для підготовлення додаткових письмових пояснень судовий розгляд відкладено на 18.08.2025.

18.08.2025 представник позивачки ОСОБА_1 подав заяву про заміну відповідача Комунального закладу "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області на Краснопільську сільську раду Бердичівського району Житомирської області.

18.08.2025 судом постановлено ухвалу, якою у задоволенні клопотання представника позивачки Іванцова О.В. про заміну відповідача на належного відмовлено через те, що заяву про заміну відповідача подано із порушенням визначеного процесуальним законом строку та обґрунтованість доводів заяви.

28.08.2025 представником позивачки ОСОБА_1 було подано заяву про відвід судді Хуторної І.Ю., у задоволенні якої відмовлено.

Ухвалою від 16.09.2025 суд задовольнив клопотання представника позивачки та повернувся до стадії підготовчого провадження у цій справі.

15.10.2025 ОСОБА_2 подала заяву про зміну підстав позову, подавши позовну заяву в новій редакції до відповідача Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, у якому просить стягнути з Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 квітня 2021 року до 07 листопада 2023 року в сумі 536 293, 34 грн.

Протокольною ухвалою від 17.11.2026 суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 , в новій редакції та встановив відповідачеві - Краснопільській сільській раді Бердичівського району Житомирської області строк для подання відзиву.

Краснопільська сільська рада Бердичівського району Житомирської області подала відзив на позовну заяву, до якого долучила докази.

Ухвалою суду від 27.01.2026, яка сторонами не оскаржена закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період із 10.04.2021 до 10.04.2022.

У судовому засіданні 27.03.2026 суд дослідив докази, та за наполяганням представника позивача та представника відповідача відклав судове засідання для підготовки до судових дебатів.

Оцінюючи доводи заяви про відвід суд констатує, що її доводи фактично зводяться до незгоди сторони позивача із процесуальними рішеннями судді, а також діями судді щодо порядку долучення доказів, наданих стороною відповідача, порядком їх дослідження судом.

Проте, процесуальний закон чітко визначає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Щодо доводів про безпідставне поновлення строку на подання доказів та їх долучення до матеріалів справи, то суд зазначає, що відповідно до норм ЦПК України питання поновлення процесуальних строків та прийняття доказів вирішується судом з урахуванням конкретних обставин справи. Сам по собі факт ухвалення судом рішення про долучення доказів не свідчить про упередженість судді, а є реалізацією його процесуальних повноважень.

У цій справі суд обом сторонам поновлював процесуальний строк та долучав докази. Крім того після того, як представник позивач уточнив позовні вимоги після повернення судом до стадії підготовчого провадження, суд встановив стороні відповідача строк для подання відзив на позов, до якого, згідно із ч. 5 ст. 178 ЦПК України відповідач долучив докази.

Стосовно доводів про долучення доказів, які, на думку представника позивачки, спрямовані на спростування преюдиційних обставин, суд зазначає, що питання про наявність чи відсутність преюдиційності певних обставин, а також допустимість доказів, підлягає оцінці судом під час ухвалення рішення у справі. Сам факт дослідження таких доказів у судовому засіданні не свідчить про наперед сформовану позицію суду.

Щодо доводів про безпідставну відмову у заміні відповідача, суд зазначає, що відповідне клопотання представника позивачки було розглянуто судом та вирішено ухвалою від 18.08.2025. Із підстав відмови судом у заміні відповідача на належного представник позивачки уже заявляв відвід судді Хуторній І.Ю., у задоволенні якого було відмовлено.

Стосовно доводів заявника про те, що у судовому засіданні 27.03.2026 суд ретельно досліджував докази на спростування преюдиційних обставин, чим фактично, на думку представника позивача, надав оцінку доказам та висловив позицію щодо результату розгляду справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Відповідно до положень статті 229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Тобто, суд має своїм обов`язком дослідити усі наявні у справі докази. Письмові докази суд відповідно до встановленого порядку оголошував в судовому засіданні.

Щодо доводів заяви про, начебто, примушування суду відмовитися від визнання певних обставин на користь позиції відповідача під загрозою притягнення до відповідальності останнього, то суд зазначає, що під час судового розгляду суд вправі ставити запитання учасникам справи, з`ясовувати їх позицію та обговорювати надані докази, з метою повного і всебічного встановлення обставин справи.

Такі дії самі по собі не є підтвердженням того, що судом наперед вирішено спір.

В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи, серед іншого, зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Отже, доводи заяви про відвід мають характер суб`єктивної оцінки процесуальної поведінки судді та не підтверджені належними і допустимими доказами, які б свідчили про існування обставин, що викликають обґрунтований сумнів у неупередженості чи об`єктивності судді.

З огляду на викладене, заява представника позивачки ОСОБА_1 про відвід судді Хуторної І.Ю. є необґрунтованою.

Оскільки заява подана за 3 робочі дні до судового засідання, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, заяву про відвід судді слід передати на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 261 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представника позивачки - ОСОБА_1 про відвід судді Хуторної І.Ю. від розгляду цивільної справи № 274/9314/23 за позовом ОСОБА_2 до Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, третя особа без самостійних вимог Комунальний заклад "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - визнати необґрунтованою.

Справу передати до канцелярії суду для визначення судді для розгляду заяви про відвід судді відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Ю. Хуторна