Рішення № 136019274, 27.04.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 квітня 2026 року справа № 520/26619/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Національної поліції в Харківській області у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформлену листом від 21.08.2025 №170220-2025;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , переглянути та перерахувати розмір одноразової грошової допомоги згідно з п. п. 1 п. 1 ст. 97 Закону України "Про національну поліцію".

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачем, на думку позивача, вчинено протиправні дії щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі її батька через пропуск трьох річного строку звернення.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Відповідач за допомогою системи «Електронний суд» 30.10.2025 суду надіслав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відсутні правові підстави для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги.

Позивач 30.10.2025 подала до суду відповідь на відзив, у якому заперечив проти доводів відповідача та підтримав свою правову позицію.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 позовну заяву у цій справі залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. На адресу суду у строк, встановлений судом, позивачем надано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії.

Розглянувши усі надані сторонами документи, у тому числі ті, які надійшли до суду через систему "Електронний суд" та наявні у комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" з моменту звернення позивачем до суду з цією позовною заявою, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтва про народження позивача.

ОСОБА_2 , був поліцейським та загинув від нещасного випадку ІНФОРМАЦІЯ_1, під час проходження служби від протиправних дій третіх осіб. Вказана обставина підтверджується даними лікарського свідоцтва про смерть №15 від 04.04.2022.

Позивач 11.07.2025 звернулася до Головного управління Національної поліції в Харківській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги за померлого батька, який загинув від поранення, отриманого під час проходження служби в поліції внаслідок нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням службових обов`язків.

За результатами розгляду заяви від 11.07.2025 відповідачем прийнято рішення від 21.08.2025 №170220-2025 про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги через пропуск трирічного строку звернення із заявою.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію».

Розділом IX зазначеного Закону врегульовані питання соціального захисту поліцейських.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі 1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин; 2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції.

Статтею 99 зазначеного Закону передбачено, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату: 1) загибелі (смерті) поліцейського (пункт 1) - 750 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; 2) смерті поліцейського (пункт 2) - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

У той же час, статтею 98 Закону визначено, що у випадках, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої статті 97 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) поліцейського. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) поліцейського визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 101 Закону призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) поліцейського є наслідком, зокрема, учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства.

Згідно з частиною другою статті 97 Закону Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до статтей 97 - 101 Закону України «Про Національну поліцію» та з метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Відповідно до частини шостої статті 100 Закону особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.

Як вбачається із оскаржувано рішення відповідача від 21.08.2025 №170220-2025, останній відмовив заявнику про виплату одноразової грошової допомоги на підставі частини шостої статті 100 Закону України «Про Національну поліцію», з огляду на пропуск заявником трирічного строку.

Отже, щодо наявності у позивача права на отримання зазначеної допомоги, а також правомірності відмови відповідача в її призначенні та виплаті суд дійшов таких висновків.

Частина шоста статті 100 Закону України №580 передбачає, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.

В той час стаття 101 Закону України №580 дійсно передбачає вичерпний перелік підстав, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються. Так згідно з частиною першою статті Закону України №580 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:

а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Однак, згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 97 Закону України №580 одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції.

Сама конструкція цієї правової норми, а також положення частини шостої статті 100 Закону України №580 свідчить про те, що законодавець відокремлює поняття права на отримання такої допомоги від поняття права на її призначення та виплату (реалізацію такого права).

Тобто, право на отримання одноразової грошової допомоги є первинним і виникає з дати смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції (днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги).

Суд зазначає, що вимоги пункту 1 частини першої статті 97 Закону України №580 так само, як і вимоги статті 101 Закону України №580 передбачають певні обмеження реалізації права на отримання цієї допомоги (підстави призначення та виплати), а не виключають наявності самого права.

З правового аналізу положень статей 97-101 Закону України №580, а також Порядку №4 вбачається, що право на отримання одноразової грошової допомоги у разі смерті поліцейського є майновим, оскільки це право на отримання певної, визначеної законом грошової суми. Отже, на нього розповсюджується дія статті 1 Протоколу 1 від 20.03.1952 до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме її вимоги, що ніхто не може бути позбавлений своїх майнових прав інакше, ніж в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Абзац другий статті 1 Протоколу 1 передбачає, що попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Статтею 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їх юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі 1 цієї Конвенції.

Таким чином, стаття 1 Протоколу 1 Конвенції висуває до держав-учасниць цього договору вимоги щодо наявності легітимної мети для обмежень майнових прав фізичної особи, а саме: таке обмеження може бути здійснено лише в інтересах суспільства на умовах, визначених законом.

У зв`язку з чим суд зазначає, що обмеження для реалізації майнового права на отримання одноразової грошової допомоги в разі смерті поліцейського, передбачені вимогами пункту 1 частини першої статті 97 Закону України №580 на відміну від вимог статті 101 Закону України №580, не мають легітимної мети обмеження такого права, оскільки їх наявність не обумовлена інтересами суспільства. Також це обмеження майнового права не є заходом контролю держави за користуванням майном відповідно до загальних інтересів та не є заходом забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, обмеження для реалізації майнового права на отримання одноразової грошової допомоги в разі смерті поліцейського, передбачені вимогами пункту 1 частини першої статті 97 Закону України №580 не відповідають приписам статті 1 Протоколу 1, оскільки не мають легітимної мети для такого обмеження.

Більше того, суд звертає увагу, що як вбачається з обставин справи, підтверджених документально, ОСОБА_2 загинув від протиправних дій третіх осіб, від вогнепального поранення, що підтверджується актом розслідування №28 від 27.12.2023.

У відповідності до постанови Медичної (військо-лікарської) комісії ДУ «Територільне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №107 від 13.06.2025 травма ОСОБА_2 причина смерті, отримана під час проходження служби в результаті нещасного випадку. Ні, не пов`язана з виконанням службових обов`язків.

Відтак, незважаючи на закріплення 3-річного строку для реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги, необхідно враховувати, що у позивача виникла можливість звернутися із відповідною заявою про виплату одноразової грошової допомоги лише після складання акту розслідування нещасного випадку №28 від 27.12.2023 та постанови Медичної (військо лікарської) комісії ДУ «Територільне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №107 від 13.06.2025, оскільки пунктом 3 частини четвертої розділу 3 Порядку №4 було визначено, що для виплати одноразової грошової допомоги у випадку загибелі (смерті) поліцейського за останнім місцем проходження служби подаються документи особами, які мають право на цю виплату, зокрема, як копії акта (актів) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) поліцейського, за формами, визначеними МВС, зокрема, про те, що цей випадок не пов`язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; копію постанови відповідної ВЛК про визначення причинного зв`язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), що спричинило смерть поліцейського.

Враховуючи викладене, отримання позивачем свідоцтва про смерть батька не могло слугувати єдиною підставою для отримання одноразової грошової допомоги без наявності акту розслідування нещасного випадку №28 від 27.12.2023 та постанови Медичної (військо лікарської) комісії ДУ «Територільне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №107 від 13.06.2025. Належне та своєчасне оформлення зазначених документів не залежало від позивача, а нормативні положення чинного законодавства для отримання одноразової грошової допомоги вимагають від останнього їх наявності та пред`явлення відповідачу для здійснення нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, відтак існувала об`єктивна відсутність можливості реалізації позивачем свого права на отримання одноразової грошової допомоги.

Щодо посилання відповідача, що позивач є повнолітньою особою та не має правового статусу дитини у розумінні сімейного законодавства, суд зазначає наступне.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) поліцейського визначаються відповідно до Сімейного кодексу України , а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Як вбачається із матеріалів справи та не оспорюється відповідачем, позивач є рідною донькою (член сім`ї першого ступеня споріднення ) загиблого поліцейського ОСОБА_2 . Станом на момент смерті донька та батько були зареєстровані в одному будинковолодінні, спільно проживали, були пов`язані спільним побутом та мали взаємні права та обов`язки між собою.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).

Абзацом четвертим пункту 6 мотивувальної частини даного рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року №5-рп/99 визначено, якщо дорослі діти чи батьки мають чи створюють власні сім`ї, то члени їх сімей набувають право на зазначені пільги нарівні з іншими членами сім`ї військовослужбовця, працівника поліції чи особового складу державної пожежної охорони.

Також суд наголошує, що згідно статті 8 Сімейного кодексу України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України , якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Згідно статті 1262 Цивільного кодексу України та інших положень законодавства, членами сім`ї особи, які належать до першого ступеня спорідненості є діти, в тому числі повнолітні син, донька.

Крім того, згідно з підпунктом 14.1.263 Податкового кодексу України, до членів сім`ї першого ступеня споріднення належать батьки, чоловік або дружина, діти (в тому числі усиновлені).

З врахуванням наведеного, суд вважає доводи відповідача, викладені в додаткових поясненнях безпідставними.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність права у позивача на отримання виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю його сина.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд встановив, що за подання позовної заяви у цій справі позивач сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, копія якої наявна у матеріалах справи.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є одна вимога немайнового характеру, а отже, ставка судового збору за подання даного позову становить - 1211,20 грн.

Водночас, суд звертає увагу на те, що у зв`язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку, статтю 4 Закону України «Про судовий збір» доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки у цій справі позивач позовну заяву подав в електронній формі через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору становить 968,96 грн (1211,20 грн* 0,8).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у розмірі 968,96 грн.

Керуючись статями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61002, код ЄДРПОУ: 40108599) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Національної поліції в Харківській області у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформлену листом від 21.08.2025 № 170220-2025.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.07.2025 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , переглянути та перерахувати розмір одноразової грошової допомоги згідно з п. п. 1 п. 1 ст. 97 Закону України "Про національну поліцію", з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ольга НІКОЛАЄВА