Рішення № 136018649, 27.04.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року м. Суми Справа № 480/740/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.

Суть спору. Клопотання сторін. Процесуальні дії суду.

Позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Відповідач за результатами розгляду заяви позивача прийняв рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії, оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж. До пільгового стажу не було зараховано період роботи позивача.

Тому позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправним рішення відповідача від 28.12.2023 № 262240022360 про відмову у призначенні пенсії позивачу за списком №1; зобов`язати відповідача призначити з 26.12.2023 позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV, із зарахуванням до пільгового стажу за списком № 1 всього періоду роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену) з 25.12.1998 до 03.08.2016.

Судом відкрито провадження у справі 06.02.2024.

До суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, у задоволенні якого судом відмовлено, про що постановлено ухвалу 01.10.2024.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що спірне рішення прийнято правомірно, у зв`язку з відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу. Період роботи позивача з 25.12.1998 до 13.03.2023 не зараховано до його пільгового стажу, оскільки в довідці від 13.03.2023 відсутнє посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 та відсутня інформація про надання відпусток без збереження заробітної плати.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій просить вимоги задовольнити.

Встановлені судом фактичні обставини.

Згідно з записами трудової книжки позивача від 29.11.1991 серії НОМЕР_1 позивача 25.12.1998 переведено машиністом електропоїздів електродепо ''Дарниця'' Київського метрополітену. 29.12.1999 позивачу присвоєна кваліфікація машиніста електропоїздів третього класу, 30.01.2003 - така ж класифікація другого класу, а 01.03.2007 - першого класу.

Відповідно до довідки Комунального підприємства ''Київський метрополітен'' електродепо ''Дарниця'' від 13.03.2023 № 30/01/11-41 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у період з 25.12.1998 до теперішнього часу (24 роки 2 місяці 13 днів) позивач працював повний робочий день в Комунальному підприємстві ''Київський метрополітен'' електродепо ''Дарниця'', безпосередньо здійснював організацію перевезень і забезпечував безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах за професією машиніст електропоїзда, що передбачена списком № 1 розділу ХХІ підрозділу 21.1а код КП 8311.1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36. Довідка видана на підставі особової картки П-2, наказів та відомостей про заробітну плату. В додаткових відомостях зазначено наказ від 24.12.1998 № 266. Довідка скрпілена підписами начальників електродепо, управління кадрової роботи та відділу розрахунків з оплати праці, а також печаткою Комунального підприємства ''Київський метрополітен'' електродепо ''Дарниця''.

26.12.2023 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.

Рішенням відповідача від 28.12.2023 № 262240022360 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 на підставаі норми п.1 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV у зв`язку з відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу. У рішенні зазначено вік позивача - 50 років 10 місяців 20 днів, страховий стаж позивача - 35 років 19 днів. До пільгового стажу за списком № 1 не зараховано період роботи з 25.12.1998 до 13.03.2023 на підставі довідки від 13.03.2023 № 30/01/11-41, оскільки у довідці відсутнє посилання на Постанову № 461 та відсутня інформація про надання відпусток без збереження заробітної плати. Зазначено, що посада ''машиніст електропоїзда'' у Постанові № 461 відсутня.

Висновки суду та їх мотиви.

Спірним у даній справі є незарахування відповідачем до пільгового стажу за списком № 1 періоду роботи позивача машиністом електропоїзда у метрополітені, що є неправомірним. Натомість страховий стаж та вік позивача, необхідний для призначення пільгової пенсії за нормою п.1 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV відповідачем не заперечується.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 затверджено список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.1994 № 773 внесені зміни і доповнення до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме підп. "а" підр.1 розділу XXI "Транспорт" списку № 1 після позиції 1200100а-12180 доповнено позицією 1200100а-14409 такого змісту: "1200100а-14409 Машиністи електропоїздів метрополітену".

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 затверджено список № 1 та визнано такими, що втратили чинність Постанови № 162 та № 773.

При цьому, до списку № 1, затвердженого Постановою № 36 позиція "Машиністи електропоїздів метрополітену" не внесена.

Разом з тим, відповідно до рішення Національної служби посередництва і примирення від 11.07.2005 № 05-07-05 "Про колективний трудовий спір між машиністами електропоїздів метрополітенів України та Кабінетом Міністрів України Кабінету Міністрів України" рекомендовано виконати п.1 рішення примирної комісії по вирішенню колективного трудового спору між машиністами електропоїздів метрополітенів України та Кабінетом Міністрів України від 10.02.2005: "1. Задовольнити вимогу машиністів електропоїздів метрополітенів України: "відновити професію "машиніст електропоїздів метрополітену" у списку № 1, затвердженого Постановою № 36.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2006 № 276 внесені зміни до списку № 1. Підрозділ "Транспортні послуги" зазначеного Списку доповнено позицією "Машиністи електропоїздів (метрополітену)".

До 01.04.2006 Міністерству транспорту та зв`язку разом з Міністерством охорони здоров`я запропоновано розробити методику проведення атестації робочих місць за умовами праці машиністів електропоїздів (метрополітену), а також забезпечити проведення атестації робочих місць за умовами праці машиністів електропоїздів (метрополітену) державних підприємств "Дніпропетровський метрополітен" і "Харківський метрополітен", а разом з Київською міськдержадміністрацією - на комунальному підприємстві "Київській метрополітен" і подати Мінпраці та соціальної політики до 01.07.2006.

24.06.2016 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 461, якою затверджено список № 1 (набрала чинності 03.08.2016). Відповідно до Постанови № 461 професія машиніст електропоїзда метрополітену не входить до списку № 1.

Згідно з п.3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до списків.

Оскільки Постановою № 36 від (зі змінами внесеними Постановою № 276) робота машиністом електропоїзду (метрополітену) віднесена до списку № 1, то позивач у період з 25.12.1998 до 02.08.2016 працював за професією та в умовах праці, що віднесені до списку № 1, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача, а також довідкою Комунального підприємства ''Київський метрополітен'' електродепо ''Дарниця'' від 13.03.2023 № 30/01/11-41. Період роботи позивача 03.08.2016 не зараховується до пільгового стажу за списком № 1, оскільки станом 03.08.2016 Постанови № 36 та № 276 втратили чинність.

До подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.09.2020 у справі № 2040/6395/18, а також Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 16.02.2026 у справі № 520/18190/25.

Суд зазначає, що відповідач у спірному рішенні не заперечує характер праці позивача за списком № 1 у період з 25.12.1998 до 02.08.2016, в тому числі не зазначає про невідповідність наказів про атестацію робочого місця позивача, карток умов праці, тощо. Натомість не зараховує жодного періоду до пільгового стажу позивача у зв`язку із незазначенням певної інформації в уточнюючій довідці та відсутності інформації про надання відпусток без збереження заробітної плати. Також через те, що посада ''машиніст електропоїзда'' у Постанові № 461 відсутня.

Cуд звертає увагу відповідача, що відповідно до норми ч.3 ст.44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно з ст.101 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' від 05.11.1991 № 1788-ІV органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Крім того, п.6 Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, фонд має право отримувати безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених на нього завдань інформацію, документи і матеріали, а також користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами. Також передбачені і інші права, які необхіді для виконання завдань фондом.

Отже, саме на відповідача, як суб`єкта, який розглядає заяву про призначення пенсії, покладено обов`язок надавати оцінку змісту поданих особою заяви та документів, в тому числі, вчиняти вказані дії щодо витребування необхідних доказів у колишніх роботодавців позивача, архівів, тощо, а також роз`яснювати позивачу реальний алгоритм дій для можливості усунення недоліків. Відповідальність за правильне заповнення довідок трудових книжок, а також уточнюючих довідок, документів про працівників несе роботодавець, а позивач не повинен нести негативні наслідки від поведінки работодавця. Недоліки в оформленні документів працівників, в тому числі уточнюючих довідок не залежали від волі позивача. Суд звертає увагу відповідача, що він першочергово зобов`язаний врахувати записи у трудовій книжці позивача, а вже потім, у разі відсутності у ній записів, надавати оцінку уточнючючим довідкам. Відповідач переклав всі ризики щодо оформлення уточнюючих довідок на позивача, не вчинивши активних дій щодо отримання необхідних документів. Крім того, відповідачем не надано доказів підроблення позивачем записів у трудовій книжці та наданої ним довідкці, зокрема звернень до правоохоронних органів. Перекладання обов`язку доказування, в тому числі надання додаткових довідок для підтвердження характеру пільгової роботи позивача, тощо на позивача є неправомірним. Відсутність можливості пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених відомостей також не може бути підставою для обмеження права особи на отримання пенсії.

Таким чином, спірне рішення відповідача не відповідає критеріям правоміності, визначеним нормою ч.2 ст.2 КАС України, в тому числі, обгрунтованості.

Отже, вказане рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до п.4 частин 2,4 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії. Отже, врахування правової оцінки спірного питання є обов`язком суб`єкта при вирішенні питання, з якого звернувся позивач.

Тому, окрім визнання протиправним та скасування спірного рішення, суд зобов`язує відповідача зарахувати позивачу до його пільгового стажу за списком № 1 період роботи з 25.12.1998 до 02.08.2016.

Крім того, суд зобов`язує відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за нормами Закону № 1058-IV та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні (щодо наявності у позивача необхідного віку, страхового та пільгового стажу за списком № 1 для признаечння пенсії за віокм на пільгових умовах на підставі норми п.1 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV).

Вимоги зобов`язати відповідача призначити з 26.12.2023 позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 згідно з п.1 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV, із зарахуванням до пільгового стажу за списком № 1 всього періоду роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену), задоволенню не підлягають, оскільки на момент розгляду справи є передчасними.

Суд звертає увагу, що відповідач ще не зарахував до пільгового стажу за списком № 1 період роботи позивача з 25.12.1998 до 02.08.2016. Тому відповідач при повторному розгляді заяви позивача повинен зарахувати такий період, а суд не підміняє відповідача як суб`єкта владних повноважень.

Отже, позовні вимогим задовольняються судом частково.

Судові витрати.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, але даний спір виник внаслідок непраомірного рішення відповідача, суд на підставі норми ч.8 ст.139 КАС України стягує з відповідача судовий збір у повному обсязі в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.12.2023 № 262240022360.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву від 26.12.2023 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та прийняти рішення, зарахувавши до його пільгового стажу за списком № 1 період роботи з 25.12.1998 до 02.08.2016, а також врахувати правову оцінку, надану судом у рішенні.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп. витрат судового збору.

6. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук