Ухвала суду № 136018488, 24.04.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань залишення позову без розгляду

(повний текст ухвали)

24 квітня 2026 року м. Рівне№460/1174/26Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ясковець О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

представник Рівненської окружної прокуратури: Марщівська О.П.;

представник Рівненської міської ради: Сидорчук К.В.;

представник Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради: Андрєєв Р.В.;

представник Управління культури та туризму Рівненської обласної державної адміністрації: Калітинський Ю.М.;

представник Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради: не прибув,

представник Негрі Богдана Петровича: не прибув;

представник ОСОБА_1 : не прибув,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом

Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації доУправління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування будівельних паспортів,В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування будівельних паспортів.

Ухвалою суду від 09.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

17.04.2026 представник треьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 подав клопотання про залишення позову без розляду. Обґрунтовуючи вказану заяву, представник зазначив, що спірні будівельні паспорти, які самі по собі припинили свою дію в момент реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт, тобто 24 червня 2021 року, коли Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради зареєстровані відповідні повідомлення про початок виконання будівельних робіт і саме з цього часу прокурор мав три місяці для звернення з цим позовом. До того ж скасування паспортів не є підставою для припинення права на виконання будівельних робіт, а відтак не може вважатися триваючим правопорушенням, бо ж навіть скасування будівельного паспорту не є підставою для скасування права на виконання будівельних робіт бо таке право набувається на підставі поданого до уповноваженого органу повідомлення. Водночас прокурор у своїй позовній заяві вдався до підміни понять, адже під видом скасування будівельних паспортів він намагається фактично припинити право на будівництво третіх осіб. Тому посилання прокурора на непропуск строку звернення до суду з підстав триваючого правопорушення є безпідставним та необґрунтованим.

Представник Рівненської окружної прокуратури подав письмові заперечення на заяву про залишення позовної заяви без розгляду, в яких вказав, що допущені та зазначені в позовній заяві порушення мають триваючий характер і на даний час їх не усунуто, що підтверджується належними та достатніми доказами, наданими суду, тому прокурор не позбавлений можливості пред`явити даний позов до суб`єкта владних повноважень впродовж усього часу триваючого порушення, за відсутності доказів усунення ним такого порушення самостійно.

В судовому засіданні 24.04.2026 представник Рівненської окружної прокуратури, представник Рівненської міської ради, представник Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації проти задоволення вищезазначеного клопотання заперечували.

В судове засідання представник Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради не прибув, разом з тим подав заяву про проведення підготовчого судового засідання без його участі.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_1 подали клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, однак враховуючи повторну неявку вказаних сторін, ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати продовжено розгляд підготовчого засідання без їхньої участі.

Розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.

Частинами 1 та 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд н знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

При застосуванні строків звернення до адміністративного суду слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права.

Суд зазначає, що підставою звернення прокурора до суду слугувало те, що здійснення будівельних робіт на земельних ділянках з к.н. 5610100000:01:015:0206 та 5610100000:01:015:0205 не відповідає намірам, задекларованим у будівельних паспортах № 01-П/57 та № 01-П/58, вимогам містобудівного законодавства та законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

У ст. 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що серед інших органів, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", до уповноважених органів містобудування та архітектури належать виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

У свою чергу, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування проектної документації (ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

При цьому, суд зауважує, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється упродовж усього періоду забудови земельної ділянки її власником або користувачем та навіть після реєстрації права власності на об`єкт містобудування. У разі змін у законодавстві, до таких правовідносин, якщо вони не припинились, застосовується нормативно-правове регулювання, чинне станом на момент вчинення суб`єктом владних повноважень відповідних дій, прийняття ним певних рішень у цих правовідносинах.

Водночас, слід зазначити, що триваюче правопорушення це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Особливостями застосування строків звернення суб`єктів владних повноважень до адміністративного суду у справах, пов`язаних з триваючими правопорушеннями, є наступне:

1) не може бути однозначною підставою для відмови у застосуванні примусових заходів, спрямованих на припинення такого правопорушення;

2) встановлення строків звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не може слугувати меті легалізації триваючого правопорушення та здійснення незаконної діяльності;

3) строк притягнення до відповідальності встановлюється передусім щодо форм відповідальності майнового (фінансового) характеру та, як правило, не повинен застосовуватися стосовно вжиття заходів юридичної відповідальності, які спрямовані на припинення неправомірної поведінки.

У постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 127/2-2177/2005 викладено правовий висновок, що бездіяльність, на відміну від дії, не має моменту вчинення. Бездіяльність має триваючий характер та існує до часу початку дій, які свідчать про припинення бездіяльності. Триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого вчинення особою протиправних дій (бездіяльності), у зв`язку із чим неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж усього часу тривання відповідного правопорушення. Встановлення строків звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не може слугувати меті легалізації триваючого правопорушення та, відповідно, здійснення незаконної бездіяльності. Вказаний висновок також висловлено Верховним Судом у постанові від 31.05.2023 в справі № 372/1436/13-ц.

Щодо посилання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , що спірні будівельні паспорти, які самі по собі припинили свою дію в момент реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт, тобто 24 червня 2021 і саме з цього часу прокурор мав три місяці для звернення з цим позовом, суд зазначає, що будівельні паспорти № 01-П/57 «Реконструкція житлового будинку під блокований житловий будинок» та № 01-П/58 «Будівництво житлового будинку», на підставі яких, у тому числі, набуто право на виконання будівельних робіт, є чинними (як і рішення про їх видачу), у встановленому законом порядку не скасовані.

Отже, виходячи із обставин даної справи, спірні правовідносини є триваючими, а тому, приписи ч. 2 ст. 122 КАС України до них не застосовуються.

Триваюче право повинно бути захищено, а триваюче порушення - припинено, тобто протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду в будь-який час за весь період, протягом якого вона триває. В іншому разі суб`єкт владних повноважень отримав би легітимацію з боку держави у формі забезпечення можливості зловживання правом та безкінечне продовження протиправної поведінки з огляду на відсутність дієвого механізму спонукання до виконання обов`язку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2025 по справі №990/29/22.

Отже, не є слушними доводи представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із цим позовом.

Таким чином, враховуючи викладене та виходячи із вказаних приписів та обставин, суд зазначає про необґрунтованість клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 щодо залишення даної позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 240, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду у справі №460/1174/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складений 27.04.2026

Суддя С.А. Борискін