Ухвала суду № 136016150, 27.04.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви

про зміну способу і порядку виконання судового рішення

27 квітня 2026 року м.Київ справа №320/18996/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Головного управління ДПС у м.Києві про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю РПТК Плюс про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю РПТК Плюс, в якому просить суд надати ГУ ДПС у м.Києві дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 адміністративний позов задоволено частково.

Надано Головному управлінню ДПС у м.Києві дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю РПТК Плюс за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі згідно актів опису майна від 01.09.2021 №232/26-15-13-03-27 та №233/26-15-13-03-27 з метою погашення податкового боргу у розмірі 3772229,85 грн. (три мільйони сімсот сімдесят дві тисячі двісті двадцять дев`ять гривень 85 коп).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 заяву Головного управління ДПС у м.Києві про зміну способу і порядку виконання судового рішення повернуто без розгляду.

20.03.2026 на адресу суду від Головного управління ДПС у м.Києві, надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №320/18996/24.

За результатами автоматизованого розподілу вказана заява була передана для розгляду судді Дудіну С.О. 23.03.2026.

Згідно з частиною першою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Частиною другою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд зазначає, що у зв`язку з розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

Відповідно до рішення Ради суддів України від 24.02.2022 "Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації", рекомендовано, зокрема, особливості роботи суду визначати виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні; по можливості відкладати розгляд справ (за винятком не відкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Враховуючи встановлення на території України воєнного стану та недопущення створення можливої небезпеки для життя учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність розгляду вищевказаної заяви у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву позивача про зміну способу виконання рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд зазначає, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Суд звертає увагу, що судове рішення про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, не виконується органами ДВС як звичайний виконавчий документ. Його юридичний сенс інший: воно є підставою для прийняття самим контролюючим органом внутрішнього рішення про погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.

Саме так прямо побудований механізм у пункті 95.3 статті 95 ПК України:

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Після цього здійснюється організація продажу майна.

Відповідно до пункту 95.7 статті 95 ПК України продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затверджено Hаказом Міністерства фінансів України від 22.05.2017 № 518 (далі Порядок №518).

Відповідно до пункту 3 Розділу 1 Порядку №518 заходи, пов`язані з продажем майна на цільовому аукціоні, здійснюються за місцем реєстрації платника податків після прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З цього випливають практичні наслідки:

- компетентним залишається той контролюючий орган, у якому платник перебуває на обліку, а не орган за місцезнаходженням майна; саме цей орган звертається до суду, а після рішення суду приймає власне рішення про погашення боргу і організовує продаж;

- сам факт розташування майна в іншій області не змінює процедуру продажу, оскільки Порядок №518 прив`язує організацію реалізації майна не до місця його розташування, а до місця реєстрації платника.

Таким чином, оскільки, місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю РПТК Плюс є м.Київ, вул. Козелецька, 24, відповідно, продаж майна має здійснюватися Головним управлінням ДПС у м.Києві.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Головного управління ДПС у м.Києві про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС у м.Києві про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Копію ухвали направити (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Дудін С.О.