Рішення № 136015907, 27.04.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 квітня 2026 року Справа № 280/11375/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі третя особа), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у формуванні та подані до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 ) помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 20590 грн., згідно чеку №1566828 від 17.09.2025 (отримувач ГУК в Одеській області, Одеса/241 40500);

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області негайно сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 ) помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 20590 грн., згідно чеку №1566828 від 17.09.2025 (отримувач ГУК в Одеській області, Одеса/241 40500).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 17.09.2025 ним укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна, згідно якого позивач придбав квартиру АДРЕСА_1 . При укладанні договору та придбанні житла вперше, позивачем помилково сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (1% від вартості) у розмірі 20590 грн, оскільки у той час позивач не був платником цього збору відповідно до виключень, передбачених абзацом першим пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», вважає, що мав право на звільнення від сплати цього збору, у зв`язку з придбанням житла вперше. У зв`язку з чим позивач 02.12.2025 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надіслав Заяву про повернення (перерахування) коштів з бюджету на підставі Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Проте, листом від 09.12.2024 №1500-0506 8/198191 ГУ ПФУ проінформувало про відмову у задоволені клопотання про формування та направлення до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення позивачу помилково сплаченого 17.09.2025 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 20590 гривень. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим звернувся з позовом до суду. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 30 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що відсутність інформації в архівній складовій частині Державного реєстру прав РПВН, не у всіх випадках є достовірним підтвердженням того, що особа не придбавала (не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя) житлової нерухомості в період до 01.01.2013 року. Вказує, що позивачем не надано доказів того, що особа не придбавала (не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя) житлової нерухомості в період до 01.01.2013. Звертає увагу, що повернення збору здійснюється Державною казначейською службою за поданням органу Пенсійного фонду України. Враховуючи, що органи Пенсійного фонду України не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, таке подання може бути сформовано лише за наявності документального підтвердження компетентного органу, який би володів інформацією щодо прав на нерухоме майно. З 01.01.2013 функціонує Державний реєстр прав на нерухоме майно як єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав. Зазначений Реєстр включає в себе відомості про зареєстровані лише після 01.01.2013 речові права, що були внесені до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а тому не є повним реєстром щодо прав на нерухоме майно. Таким чином, надати позивачу подання на повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 20590,00грн неможливо. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив позивач наголосив, що відповідачем не надано суду жодних документів і доказів, у тому числі для спростування тверджень і доказів позивача вказаних у позові. Позивач вважає, що заперечення представника відповідача, викладені у відзиві, зокрема, не відповідають принципам добросовісності, обгрунтованості, верховенства права.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі, з огляду на наступне.

Судом установлено, що 17 вересня 2025 року між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко О.І. та зареєстрований в реєстрі за номером 1025.

Відповідно до пунктів 1, 3 договору купівлі-продажу від 17 вересня 2025 року, продавець продає та передає у власність, а покупець купує та приймає у власність квартиру АДРЕСА_2 , яка в цілому складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 12,5 кв.м., загальною площею 49,6 кв.м.

Продаж квартири, за домовленістю сторін, вчиняється за 2 059 000 гривень 00 копійок.

17.09.2025 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко О.І. зареєстровано право власності на придбану квартиру, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 17.09.2025 №443896826.

Відповідно до квитанції №1566828 від 17.09.2025 позивачем сплачено 20590,00 грн. збору з операції придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна.

Відповідно до змісту довідки вих.№10015/0597-3089 від 10.10.2025, виданої ОСОБА_1 , зазначено, що він не значиться у списках громадян, які мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до змісту довідки АТ «Ощадбанк» від 25.11.2025 вих.№403236/100.40/041-17/2025, виданої ОСОБА_1 , зазначено, що список на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_4 , до банку не надходив.

Відповідно до змісту довідки КП «Міське агентство з приватизації житла» Одеської міської ради від 04.09.2025 № 782/03-03, за даними бази підприємства встановлено, що ОСОБА_1 не брав участі у приватизації державного житла за адресою: АДРЕСА_3 , за період реєстрації з 22.02.2024 по теперішній час.

На звернення позивача щодо отримання довідки про невикористання житлових чеків по приватизації державного житлового фонду, про неучасть у приватизації житла державного фонду, листом від 24.09.2025 №06-0900/02-13 Виконавчий комітет Бердянської міської ради Запорізької області, повідомив, що територія Бердянської міської територіальної громади, де знаходиться відповідне житло, перебуває в тимчасовій окупації з 27.02.2022, у зв`язку з цим інформаційні бази та документація органів місцевого самоврядування, необхідні для видачі довідки, перебувають під контролем окупаційних військ і доступ до них відсутній, питання надання відповідної довідки буде можливим лише після деокупації території.

Позивач, вважаючи, що помилково (безпідставно) сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного ним майна, 02.12.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, в якій просив сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 20590грн згідно чеку №1566828 від 17.09.2025.

Листом від 09.12.2025 №1500-0506-8/198191 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило позивача, що відсутність інформації в архівній складовій частині Державного реєстру прав РПВН, не у всіх випадках є достовірним підтвердженням того, що особа не придбавала (не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя) житлової нерухомості в період до 01.01.2013. Згідно відповіді АТ «Державний ощадний банк України» від 01.12.2023 №11/3-21/87925/2023 органи приватизації, в багатьох випадках, з різних причин, здійснювали операції по приватизації державного житлового фонду без участі банку, що призводить до невідповідності і обліку житлових чеків. Громадяни України звертаються до установ АТ «Ощадбанк» за місцем проживання після 1992 року, де знаходяться списки громадян, які мають право на одержання приватизаційних паперів (далі - Списки). Списки складались станом на 1992 рік місцевими Радами народних депутатів та існують лише в документарній формі (паперових носіях), були передані до установ АТ «Ощадбанк» понад 25 років тому мають жахливий фізичний стан і містять неактуальні і недостовірні на сьогоднішній день відомості. Враховуючи зазначене, пістави для повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 20590,00грн відсутні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 400/97-ВР).

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» об`єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно з п.15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою КМУ від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок №1740), збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 18 Порядку №1740 визначено, що облік сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства.

Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, розробленим на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затвердженим наказом Міністерства фінансів України (далі - Порядок № 787, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.5 глави I Порядку №787, повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов`язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб`єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).

Відповідно до п. «в» п.15-2 Порядку №1740 (у редакції після внесених змін постановою КМУ від 23.09.2020 № 866, яка набула чинності 26.09.2020), збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

Згідно з п.15-3 Порядку №1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, з 26.09.2020 держава конкретизувала законодавство, яке регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, зокрема, чітко визначила коло осіб, які у розумінні ЗУ «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.

Тобто, починаючи з 26.09.2020р. в рамках чинного законодавства держава створила механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.

Для цього фізична особа подає нотаріусу:

заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;

дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абз.4 п.15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона може подати заяву до пенсійного органу про повернення помилково сплачених коштів з бюджету.

До такої заяви особа має додати пакет документів, визначений п. «в» п. 15-2 Порядку № 1740 на підтвердження того, що житло придбавається вперше.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20.

Отже, законодавець у випадку помилкової сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна покладає на особу обов`язок подання пакету документів, встановленого Порядком № 1740, для виникнення у пенсійного органу обов`язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20, в якій вирішувалося питання, чи є позивач, який придбав квартиру, платником збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна.

Верховний Суд у п.41 цієї постанови зазначив: «Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду».

У цій справі позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про повернення помилково сплачених коштів.

На підтвердження придбання житла вперше позивачем до заяви додано: обґрунтування наявності права на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно з п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» та пп. «в» пункту 15-2 Порядку сплати збору; копію паспорту; довідку про присвоєння індентифікаційного номера; копії довідок про облік внутрішньо переміщеної особи; копії довідок від 27.08.2025 №441191628, від 17.09.2025 №443852179; копії договору купівлі-продажу від 17.09.2025 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №443896826 від 17.09.2025; копію квитанції №1566828 від 17.09.2025; копії звернень позивача, які направлялись у серпні-вересні 2025 року до органів місцевого самоврядування та установ АТ «Ощадбанк» з запитами на отримання письмової інформації/ довідок; копію довідки КП «Міське агенство з приватизації житла» Одеської міської ради від 04.09.2025 №782/03-03; копії довідок АТ «Ощадбанк» від 10.10.2025, від 25.11.2025; копії листів відповідей АТ «Ощадбанк» від 12.09.2025, виконавчого комітету Бердянської міської ради від 24.09.2025, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 04.09.2025; Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 02.09.2025; Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 04.09.2025.

Так, відповідно до змісту довідки вих.№10015/0597-3089 від 10.10.2025, виданої ОСОБА_1 , зазначено, що він не значиться у списках громадян, які мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до змісту довідки АТ «Ощадбанк» від 25.11.2025 вих.№403236/100.40/041-17/2025, виданої ОСОБА_1 , зазначено, що список на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_4 , до банку не надходив.

Відповідно до змісту довідки КП «Міське агентство з приватизації житла» Одеської міської ради від 04.09.2025 № 782/03-03, за даними бази підприємства встановлено, що ОСОБА_1 не брав участі у приватизації державного житла за адресою: АДРЕСА_3 , за період реєстрації з 22.02.2024 по теперішній час.

На звернення позивача щодо отримання довідки про невикористання житлових чеків по приватизації державного житлового фонду, про неучасть у приватизації житла державного фонду, листом від 24.09.2025 №06-0900/02-13 Виконавчий комітет Бердянської міської ради Запорізької області, повідомив, що територія Бердянської міської територіальної громади, де знаходиться відповідне житло, перебуває в тимчасовій окупації з 27.02.2022, у зв`язку з цим інформаційні бази та документація органів місцевого самоврядування, необхідні для видачі довідки, перебувають під контролем окупаційних військ і доступ до них відсутній, питання надання відповідної довідки буде можливим лише після деокупації території.

Таким чином, позивачем були додані документи, визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740, що сторонами не спростовується.

Відповідач відмовив у наданні позивачу подання на повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів того, що він не придбавав (не успадковував, не отримував у дар, не купував, зокрема, як частку в спільному майні подружжя) житлової нерухомості, що умотивовано відповідачем тим, що відсутність інформації в архівній складовій частині Державного реєстру прав не у всіх випадках є достовірним підтвердженням того, що особа не придбавала (не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя) житлової нерухомості в період до 01.01.2013.

Таким чином, відповідач фактично як умову для задоволення заяви позивача визначив необхідність надання додаткових документів, які безпосередньо підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 не визначені, що є протиправним.

Суд зазначає, що документи, які прямо визначені пунктом 15-2 Порядку № 1740 як підстава для звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, були подані відповідачу.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок № 787).

Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

Відповідно до пп. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 15.04.2015, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на управління Пенсійного фонду України покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні відсутні механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміну придбавають житло вперше, що міститься у п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України №29-у/2000 від 23.03.2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincovd and Pine v. The Czech Republic), Ґаші проти Хорватії (Gashiv. Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia), щодо застосування принципу належного урядування, згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Таким чином, покликання на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивач дійсно 17.09.2025 вперше придбав квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , та при оформленні документів безпідставно сплатив збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 20590,00 грн, що підтверджується квитанцією № 1566828 від 17.09.2025.

Разом з цим суд зазначає, що предметом спірних правовідносин у цій справі є правомірність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у формуванні та поданні до органу Казначейства подання про повернення помилково сплаченого збору, а не безпосереднє здійснення органом Пенсійного фонду перерахування коштів позивачу. Зазначення у резолютивній частині рішення конкретного банківського рахунку позивача не є необхідним для ефективного захисту його права, оскільки такі реквізити містяться у поданій позивачем заяві про повернення коштів та підлягають врахуванню при виконанні рішення у межах відповідної бюджетної процедури. При цьому банківські реквізити можуть бути змінені, уточнені на стадії виконання, що не впливає на сам обов`язок відповідача сформувати і подати подання про повернення помилково сплаченого збору.

Також суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді зобов`язання відповідача негайно сформувати та подати до органу Казначейства подання про повернення коштів не ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Судовий захист має бути ефективним, але водночас таким, що відповідає характеру спірних правовідносин та повноваженням суб`єкта владних повноважень. Покладення на відповідача обов`язку вчинити дії «негайно» фактично означало б встановлення судом особливого порядку та строку виконання рішення, не передбаченого законом і не обумовленого встановленими у справі обставинами.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення (вчинення дії), то порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 20590 грн, згідно чеку №1566828 від 17.09.2025 (отримувач ГУК в Одеській області, Одеса/24140500).

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 24.12.2025.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положеньстатті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028 грн.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються, зокрема, у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано: фізичною особою або фізичною особою підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву подано за допомогою системи «Електронний суд», позивачу за звернення до суду з вищевказаною позовної заявою належало сплатити судовий збір в розмірі 968,96 грн.

Таким чином, позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі.

Відтак, судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають відшкодуванню відповідно до статті 139 КАС України, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, а саме Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ; фактичне місце проживання/ перебування: АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385), третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65001, м. Одеса, вул. Садова, буд.1А, код ЄДРПОУ 37607526) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у формуванні та подані до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 20590 грн, згідно чеку №1566828 від 17.09.2025 (отримувач ГУК в Одеській області, Одеса/24140500).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 20590 грн, згідно чеку №1566828 від 17.09.2025 (отримувач ГУК в Одеській області, Одеса/24140500).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова