Рішення № 136015867, 27.04.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 квітня 2026 року Справа № 280/10831/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач 2), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі відповідач 3), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо до не призначення пенсії за віком згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №083850026700 від 01.08.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №083850027027 від 19.08.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 періоди його роботи з 27.10.1999 по 27.04.2000 рік на ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» та з 16.02.2004 по 16.04.2004 рік на ПАТ «Енергомашспецсталь» та призначити з 16.05.2025 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.07.2025 позивач звернувся до УПФУ в м.Краматорськ Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058. За результатом розгляду заяви, ГУ ПФУ в Донецькій області призначено позивачу з 16.05.2025 пільгову пенсію відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058. Однак 01.08.2025 позивач отримав від відповідача 1 в заміну рішення про призначення пенсії №083850026700 від 24.07.2025 рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах №083850026700 від 01.08.2025 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №1, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки №125-268 від 01.07.2025 з 27.10.1999 по 27.04.2000, оскільки наявна перерва в атестації робочих місць №385 від 27.10.1994 (первинна), №477 від 28.04.2000 (чергова). 12.08.2025 позивач знов звернувся з заявою до Пенсійного фонду України що до призначення пенсії за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, яка за екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Рішенням про відмову у призначенні пенсії від 19.08.2025 №083850027027 відмовлено позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, посилаючись на те, що пільговий стаж Позивача за Списком №1 становить 7 років 11 місяців 25 днів, у зв`язку з тим що за доданими до пенсійної справи документами до страхового стажу не зараховано період роботи за липень 2025 року, оскільки відсутня сплата страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу, також до пільгового стажу не зараховано: - період роботи з 27.10.1999 по 27.04.2000 згідно із пільговою довідкою від 01.07.2025 №125-268, оскільки робоче місце не атестоване (наявна перерва між атестаціями робочого місця первинна - 27.10.1994, а повторна 28.04.2000); - період з 16.02.2004 по 16.04.2004 згідно із пільговою довідкою від 08.08.2025 Nє188, оскільки довідка не відповідає додатку №5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. У подальшому посилаючись на рішення відповідача 3 про відмову у призначенні пенсії від 19.08.2025 №083850027027 відповідач 2 своїм листом від 10.09.2025 №15936-16540/11-02/8-0800/25 знов відмовив позивачу в призначенні пільгової пенсії згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV. Позивач вважає, що така позиція відповідачів щодо не призначення пенсії за віком згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV є безпідставною та незаконною, а бездіяльність протиправною. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 15 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області позовні вимоги не визнав, у письмовому відзиві посилається на те, що відповідальними за опрацювання заяв позивача та прийняття рішень в ГУ ПФУ в Донецькій області, ГУ ПФУ в Хмельницькій області. Зазначено, що до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 27.10.1999 по 27.04.2000 згідно із пільговою довідкою від 01.07.2025 №125-268, оскільки атестацію робочого місця за зазначений період не проведено, а саме строк дії первинної атестації (наказ №385 від 27.10.1994) по 26.10.1999 (впродовж 5 років після затвердження її результатів),а чергова атестація (наказ №477 від 2804.2000), період з 16.02.2004 по 16.04.2004, згідно із пільговою довідкою №188 від 0808.2025, оскільки пільгова довідка не відповідає додатку 5 Порядку №637, в довідці зазначено невірне посилання на розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, відповідно до постанови КМУ від 16.01.2003 №36. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області позовні вимоги не визнав, у письмовому відзиві посилається на те, що до пільгового стажу не зараховано період роботи згідно довідок №125-268 від 01.07.2025 з 27.10.1999 по 27.04.2000, оскільки наявна перерва в атестації робочих місць №385 від 27.10.1994 (первинна) та №477 від 28.04.2000 (чергова). У зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стаду відповідач 1 вважає, що його рішення №083850026700 від 01.08.2025 про відмову в призначення пенсії є законним та обґрунтованим. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, суд установив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.07.2025 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заява позивача від 17.07.2025 була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та прийнято рішення №083850026700 від 24.07.2025 про призначення пенсії позивачу відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 16.05.2025.

01.08.2025 позивач отримав від Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах №083850026700 від 01.08.2025 (в заміну рішення про призначення пенсії №083850026700 від 24.07.2025).

Відповідно до змісту рішення №083850026700 від 01.08.2025, дата звернення до територіальних органів 17.07.2025, вік заявника 52 роки 02 місяці. Стразовий стаж складає 33 роки 04 місяці 17 днів. Пільговий стаж за списком №1 складає 07 років 11 місяців 25 днів. До страхового стажу зараховано всі періоди згідно наданих доменів. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідкою №125-268 від 01.07.2025 з 27.10.1999 по 27.04.2000, оскільки наявна перерва в атестації робочих місць №385 від 27.10.1994 (первинна), №477 від 28.04.2000 (чергова). Відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №1.

12.08.2025 позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, яка за екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.08.2025 №083850027027 відмовлено позивачу в призначені пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до змісту рішення від 19.08.2025 №083850027027, стразовий стаж становить 34 роки 7 місяців 21 день. А з урахування кратності пільгового стажу за Списком №1 становить 40 років 4 місяці 17 днів. Пільговий стаж за Списком №1 становить 7 років 11 місяців 25 днів.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи за липень 2025 року, оскільки відсутня сплата страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

До пільгового стажу не зараховано: період роботи з 27.10.1999 по 27.04.2000 згідно із пільговою довідкою від 01.07.2025 №125-268, оскільки робоче місце не атестоване (наявна перерва між атестаціями робочого місця первинна-27.10.1994, а повторна 28.04.2000); період з 16.02.2004 по 16.04.2004 згідно із пільговою довідкою від 08.08.2025 № 188, оскільки довідка не відповідає додатку № 5 Порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, а саме, зазначено посилания на списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, а розділ, підрозділ, позицію вказано відповідно до списків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 № 162.

Для зарахування до пільгового стажу періоду з 16.02.2004 по 16.04.2004, необхідно налити уточнюючу довідку про пільговий стаж згідно з Додатком 5 Порядку, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, із вірним посиланням на Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право па пенсію за віком на пільгових умовах, чинні на період роботи особи, розділ, підрозділ, позицію зазначених Списків та код відповідно до класифікатора професій.

Згідно з відповіддю від 10.09.2025, ГУ ПФУ в Запорізькій області розглянуло звернення позивача, які надійшли за належністю з ГУ ПФУ в Хмельницькій області, ПФУ, та повідомлено, зокрема, що в зв`язку відсутністю пільгового стаду ГУ ПФУ в Хмельницькій області прийнято рішення від 19.08.2025 №083850027027 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058. Запропоновано повторно вернутись з відповідною заявою про призначення пенсії та додатковими документами, які попередньо не були враховані.

Позивач, не погодившись з діями відповідачів щодо не призначення пенсії за віком згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»( далі за текстом -Закон № 1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі за текстом -Закон № 1058-ІV).

Відповідно до пункту а) статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції чинній до внесення змінЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213- VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Відповідно до вимог абз.6 ч.3 ст.24 Закону № 1058-ІV, за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Частиною 4 ст. 24 Закону № 1058-ІV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Згідно із частиною 1 статті 114 Закону № 1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням нормстатті 28 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до відомостей трудової книжки позивача від 09.08.1995, 09.08.2025 позивач призначений плавильним майстром на гарячих ділянках робіт в сталеплавильному цеху № 1 (наказ №766/к від 09.08.1995); 07.12.1999 призначений старшим виробничим майстром на гарячій ділянці робіт (змінний) робіт в сталеплавильному цеху № 1 (наказ №2231/к від 07.12.1999); 29.05.2002 призначений старшим виробничим майстром печей на гарячих ділянках робіт (наказ №1423/к від 29.05.2002); 13.02.2003 призначений старшим майстром печей на гарячих ділянках робіт (наказ №28/к від 13.02.2003); 03.08.2004 звільнений за власним бажанням (наказ №139 від 06.02.2004); 16.02.2004 прийнятий в електросталеплавильний цех майстром пічної ділянки (наказ №26 від 16.02.2004); 16.04.2004 переведений у відділ головного металурга заступником головного металурга зі сталеплавильного виробництва (наказ №114 від 22.04.2004).

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №1.

Верховний Суд України в постанові від 16.09.2014 №21-307а14, від 05.03.2019 №679/774/16-а виклав правову позицію, згідно із якою якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Крім того, у справі №520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

До того ж, Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 16.09.2014 у справі № 21-307а14, згідно яких, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Однак, за обставинами цієї справи відповідачі відмовили у зарахуванні періоду роботи з 27.10.1999 по 27.04.2000, посилаючись на перерву між атестаціями робочих місць.

Матеріалами справи підтверджено, що пільговий стаж позивач здобув, працюючи:

з 09.08.1995 по 06.12.1999 у ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» в сталеплавильному цеху № 1 (СПЦ-1) за професією плавильний майстер на гарячих ділянках робіт;

з 07.12.1999 по 04.03.2002 за професією старший виробничий майстер на гарячій ділянці робіт (змінний), виконував роботи за посадами, які передбачені:

згідно з Постановою КМУ № 162 від 11.03.1994 - Список № 1, розділ ІІІ, підрозділ 26, код 1030200б-23187, як майстри, старші майстри, зайняті на гарячих ділянках робіт і на роботах з шкідливими умовами праці, стор. 4. 5 додатку 1 до наказу про атестацію № 385 від 27.10.1994, атестовані, як «плавильний майстер, зайнятий на гарячих лілянках робіт», «старший виробничий майстер зміни, зайнятий на гарячих ділянках робіт»: стор, б додатку 1 до наказу про атестацію № 477 від 28.04.2000, атестовано як «старший виробничий майстер на гарячих ділянках робіт»;

з 05.03.2002 по 28.05.2002 на посаді виконуючий обов`язки старшого виробничого майстра печей на гарячих ділянках робіт;

з 29.05.2002 по 12.02.2003 старший виробничий майстер печей на гарячих ділянках робіт: згідно з розпорядженням № 131 від 28.01.2003 найменування посади «старший виробничий майстер печей на гарячих ділянках робіт» уточнено на «старший майстер печей, зайнятий на гарячих ділянках робіт»;

з 13.02.2003 по 03.02.2004 старший майстер печей, зайнятий на гарячих ділянках робіт, виконував роботи за посадами (робоче місце номер РМ 01-039), які передбачені: згідно з Постановою КМУ №162 від 11.03.1994 - Список №1, розділ ІІІ, підрозділ 26, код 1030200б-23187, як майстри, старші майстри, зайняті на гарячих ділянках робіт і на роботах з шкідливими умовами праці, стор. 6 додатку 1 до наказу про атестацію № 477 від 28.04.2000; згідно з Постановою КМУ № 36 від 16.01.2003 - Список № 1, розділ ІІІ, підрозділ 2 позиція 3.26, як майстри, старші майстри, зайняті на гарячих ділянках робіт і на роботах із шкідливими умовами праці.

Характер виконуваних робіт: весь період був занятий виконанням робіт з організації та контролю виконання робіт під час технологічних процесів в сталеплавильному виробництві. На підприємстві не змінювались докорінно умови та характер праці, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вищевказаний пільговий стаж позивача складає 08 років 5 місяців 26 днів та підтверджується довідкою ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» від 01.07.2025 №125-268.

Як підстава для видачі довідки ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» від 01.07.2025 №125-268 зазначено: особова картка, розрахункові відомості, результати атестації робочих місць накази №385 від 27.10.1994 (первинна атестація), №477 від 28.04.2000 зареєстровано в Державній експертизі умов праці Запорізької області 17.05.1996, 30.05.2000, реєстраційні 3-00006-3, ІІ-3-00503-3, ч.1, 2 ст.114 Закону №1058. Відпустка без збереження заробітної плати тривалістю більше ніж 30 календарних днів в рік не надавалась.

Крім того, за інформацією, зазначеною в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма - ОК-5), період 1999 рік визначено як пільговий відповідно до коду ЗП3013А1, період з 2000 року по 2009 рік визначено як пільговий відповідно до коду ЗП3013Б1.

Отже, із урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та релевантних правових висновків Верховного Суду, суд вважає, що період роботи позивача з 27.10.1999 по 27.04.2000 підлягає зарахуванню до його пільгового стажу за Списком №1.

Крім того судом установлено, що відповідач 3 відмовив у зарахуванні періоду роботи з 16.02.2004 по 16.04.2004 згідно із пільговою довідкою від 08.08.2025 № 188, оскільки довідка не відповідає додатку № 5 Порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, а саме, зазначено посилания на списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, а розділ, підрозділ, позицію вказано відповідно до списків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 № 162.

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься довідка ПАТ «Енергомашспецсталь» від 27.05.2025 №147 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, за змістом яякої позивач працював повний робочий день на ПАТ «Енергомашспецсталь» в електросталеплавильному цеху і за період з 15.02.2004 по 16.04.2004 та виконував на гарячих ділянках робіт металургійне виробництво (чорна металургія) виробництво сталі та феросплавів, підготовка сумішей та ремонт металургійних печей за професією, посадою майстер пічної ділянки, що передбачена Списком 1, розділом 3, підрозділом 2, 1030200б-23187 постанова КМУ №162 від 11.03.1994. У відпустці без збереження заробітної плати не знаходився. Атестація робочих місць проводилась: наказ №44 від 19.12.1994, №162 від 19.12.2001, №269 від 18.12.2006, №823 від 16.12.2011, №459 від 15.12.2016, №530 від 14.12.2021.

Суд звертає увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту заповнення документів адміністрацією підприємства, а тому вказані відповідачем обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення та розрахунку пенсії.

Можливі порушення у заповненні та оформленні довідки на підтвердження пільгового стажу, зазначені відповідачем, не впливають на факт роботи позивача у спірний період та отримання ним трудового стажу.

За загальним правилом, формальні неточності у документах не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації її права на соціальний захист.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17, від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а, від 23 жовтня 2019 року у справі №263/3783/17, від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17, від 20 січня 2021 року у справі №588/647/17, від 18 листопада 2022 року у справі №560/3734/22 та інших

При цьому, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а та від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а.

Отже, із урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та релевантних правових висновків Верховного Суду, суд вважає, що період роботи позивача з 16.02.2004 по 16.04.2004 підлягає зарахуванню до його пільгового стажу за Списком №1.

Судом установлено, що за результатами розгляду заяв позивача відповідачами визнається пільговий стаж позивача за Списком №1 у розмірі 7 років 11 місяців 25 днів.

Разом з тим, з урахуванням висновків суду щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача з 27.10.1999 по 27.04.2000 та з 16.02.2004 по 16.04.2004, загальна тривалість пільгового стажу становить 8 років 7 місяців 27 днів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Оскільки позивач має понад 5 років пільгового стажу (8 років 7 місяців 27 днів), до нього підлягає застосуванню механізм зменшення пенсійного віку. Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії позивач досяг відповідного віку.

Таким чином, зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу має наслідком виникнення у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положень ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

У постанові від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 Верховний Суд зазначив, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбачених законом.

У постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а Верховний Суд виклав правовий висновок, згідно із яким повноваження пенсійного органу не є дискреційними якщо порядок їх реалізації передбачає лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов`язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд виходить з наступного.

Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 передбачено, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Таким чином, наразі органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

В спірному випадку повторна заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та за результатом її розгляду прийнято рішення №083850027027 від 19.08.2025. Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у цьому спорі є органом, що призначає пенсію.

В свою чергу, відповідно до пункту 4.10 зазначеного Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

Тобто, в даному випадку повноваження щодо призначення позивачу пенсії були делеговані ГУ ПФУ в Хмельницькій області, проте обов`язок виплати пенсії, у випадку її призначення залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера.

Разом з тим, суд зазначає, що заявлена позивачем вимога про визнання протиправними дій відповідачів щодо непризначення пенсії не є необхідною для ефективного захисту порушеного права, оскільки спірні правовідносини виникли в зв`язку з прийняттям відповідачами індивідуальних рішень про відмову в призначенні пенсії. За таких обставин належним та достатнім способом захисту є саме скасування відповідних рішень та зобов`язання відповідача вчинити певні дії. Визнання дій протиправними в цьому випадку має похідний характер та не є самостійно необхідним для відновлення порушеного права позивача.

Таким чином, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту прав позивача буде: визнання протиправним та скасування рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №083850026700 від 01.08.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №083850027027 від 19.08.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 27.10.1999 по 27.04.2000 рік на ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» та з 16.02.2004 по 16.04.2004 рік на ПАТ «Енергомашспецсталь» та призначити з 16.05.2025 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Як визначено ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовим витратами у справі є судовий збір, який позивач сплатила у розмірі 1211,20 грн, доказів понесення інших судових витрат учасники справи суду не подавали.

Позов поданий через систему "Електронний суд".

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи заявлені вимоги, позивач повинен був сплатити судовий збір із урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження ставки судового збору в розмірі 968,96 грн.

За таких обставин, позивач надмірно сплатив 242,24 грн судового збору та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" може бути повернутий судом за клопотанням.

Отже, судові витрати у виді судового збору присуджуються позивачу в розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, м.Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд.10, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №083850026700 від 01.08.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №083850027027 від 19.08.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 27.10.1999 по 27.04.2000 рік на ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна», з 16.02.2004 по 16.04.2004 рік на ПАТ «Енергомашспецсталь», та призначити з 16.05.2025 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова