Рішення № 136015857, 27.04.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 квітня 2026 року Справа № 280/1478/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000041/2 від 26.01.2026.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 12 березня 2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом установлено наступне.

15.02.2023 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (м. Запоріжжя) (покупець) уклало з компанією YANGZHOU AILIDA ELEKTROMECHANICAL MANUFACTURING CO.,LTD (Китай) (продавець) зовнішньоекономічний контракт №AIDA-1-2023 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємними частинами даного контракту.

В подальшому компанією-продавцем відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, специфікації №3 від 05.09.2025, додаткової угоди №5/5 від 18.12.2025, коносамента №BW25110094 від 10.11.2025, залізничних накладних №№625038, 625277, 625301 від 13.01.2026, рахунку-фактури №КЕ202501-1 від 16.10.2025 було здійснено поставку товарів (бетонозмішувачів з електричним приводом) на суму 77070.00 дол.США.

Товарна партія поставлялась на умовах FOB CN YANGZOU згідно міжнародних торговельних правил ІНКОТЕРМС 2010.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів 23.01.2026 їх було задекларовано товариством до митного поста Тернопільської митниці за електронною митною декларацією (ЕМД) №26UA403070000634U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Машини виробництва торговельної марки "Vitals" для приготування бетонних сумішей або будівельних розчинів, перемішування будівельних матеріалів: бетонозмішувачі з електричним приводом, з місткістю барабану 140-180л, що являють собою змішувальний барабан з розташованими всередині неактивними лопатями, встановлений на опорній рамі зі змінним кутом нахилу, який приводиться в дію (обертання) за допомогою електродвигуна (з редуктором або без нього), у розібраному стані для транспортування: -мод.Cm 140a-294шт.; -мод.Cm 160a -264шт.; -мод.Cm 180a -248шт. Галузь застосування - приватне господарство.».

Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження вартості товару, та транспортних витрат, які повинні бути сплачені продавцю, та Експедитору підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в графі 44 митної декларації.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення наступного змісту: «за результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: в договорі про транспортно-експедиторське обслуговування від 03.03.2025 № 0303/912/25 де експедитором зазначено «GlobaІ Container Lines SIA» Латвія, а в залізничних накладних від 13.01.2026 № 625038, 625277, 625301 до виконання перевезення вантажу залізничним транспортом залучалась третя особа - «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Lezno 12, 01-192 Warszawa». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Lezno 12, 01-192 Warszawa» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «Global Container Lines Latvija SIA», «Хіллдом Логістікс» та «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Lezno 12, 01-192 Warszawa». Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. У зв`язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи:- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:- копію митної декларації країни відправлення;- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.- каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару. Відповідно до ч.6 ст,53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».

Листом №002-26/01 від 26.01.2026 позивач додатково надав митниці комерційну пропозицію виробника від 18.08.2025; прайс-лист виробника від 11.08.2025, а також повідомило, що всі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

26.01.2026 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000041/2, відповідно до якого митна вартість задекларованих Товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач задекларував зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД №26UA403070000734U7 від 26.01.2026 із застосуванням індивідуальної гарантії №26UA1200120006XВ5 від 26.01.2026. Загальна різниця митних платежів (ввізне мито, ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 945567,22 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000041/2 від 26.01.2026 протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

З ЕМД №26UA403070000634U0, №26UA403070000734U7 вбачається, що для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в графі 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №AIDA-1-2023 від 15.02.2023; специфікація №3 від 05.09.2025; додаткова угода № 5/5 від 18.12.25, банківська платіжна інструкція №484 від 06.01.2022, рахунок-фактура №КЕ202501-1 від 16.10.2025; пакувальний лист від 16.10.2025, прайс-лист від 11.08.2025, та комерційна пропозиція виробника від 18.08.2025.

Для підтвердження факту мультимодального перевезення митниці надані договір перевезення №0303/912/2025 від 03.03.2025, заявки на перевезення №G260107 06/1,№G260107-06|/2/1 від 07.01.2026, коносамент №BW25110094 від 10.11.2025, рахунки №G260107-06/1,№G260107-06|/2/1 від 07.01.2026, довідки перевізника про вартість транспортування від 07.01.2026, акти виконаних робіт від 22.01.2026.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, митний орган зазначає нижчевикладені розбіжності, які на його думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування, а саме:

«Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні.

1. Відповідно до пункту 2.17 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 03.03.2025 №0303/912/25 передбачено, що замовник зобов`язується оплатити фрахт, послуги із завантаження-розвантаження, стивідорні витрати, витрати за понаднормове використання лінійного контейнерного обладнання, а також інші взаємоузгодженні платежі. Проте у наданих до митного оформлення фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 07.01.2026 №№ G260107-06/1, G260107-06/2.1, та Акті виконаних послуг від 22.01.2026 наявні відомості щодо плати за фрахт з урахування перевалки на НРР (навантажувально розвантажувальні роботи) та відсутні відомості щодо плати за зберігання контейнерів у порту призначення до перевантаження їх на потяг. До митного оформлення надано коносамент від 10.11.2026 №BW25110094, а накладні від 13.01.2026 №№625038, 625277, 62530, однак документів, що підтверджують зберігання товарів не були надані з іншими товаросупровідними документами. У відповідності до відомостей, зазначених у митній декларації від 23.01.2026 №26UA403070000634U0 та коносаменті від 10.11.2025 №ZJSM25110026 поставку оцінюваної партії товару здійснено морським транспортом у контейнері з порту YANGZHOU, CHINA до порту Gdansk, POLAND. Разом з цим, згідно із даних, наведених у накладних УМВС від 13.01.2026 №№ 625038, 625277, 625301 товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND до Пшемисль/Мостиська та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару. Вищенаведені факти не дають можливості перевірити числові значення понесених витрат на транспортування товару, які є складовою митної вартості товару. Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до ввезення на митну територію України, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ. У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується.

2. Відповідно до пункту 3.1.1 Контракту № AIDA-1-2023 від 15.02.2023 Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна на товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту, проте митної декларації країни відправлення, яка б підтверджувала здійснення митних формальностей та сплату експортних мит і інших зборів до митного оформлення надана не була. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР № 52 (2008 року). В рамках проведення консультацій декларанту надіслано повідомлення щодо необхідності надати копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2 та п. 3 ст. 53 МКУ. На запит митного органу декларантом не надано експортну декларацію відправника, яка надала б можливість митному органу впевнитися у заявлених відомостях про зовнішньоекономічну операцію, таких як судно перевезення, порт відправлення, порт призначення, відправник, отримувач, дата здійснення експортної операції, вагові, кількісні та вартісні характеристики товарів тощо.».

Зазначені зауваження щодо наданих документів, на думку суду, не можуть бути підставами для коригування митної вартості товарів, оскільки не можуть вважатись розбіжностями в наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, з наступних підстав.

Під час митного оформлення товарів митний орган не посилався на зазначені розбіжності як на підставу для витребування додаткових документів, що свідчить про недотримання вимог статті 53 Митного кодексу України.

Верховним Судом в постановах від 29.01.2019 по справі №804/441/18 та від 18.12.2018 по справі №821/289/18 здійснено наступні правові висновки щодо положень ч.2 ст.53 МК України: «Частиною другою статті 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митному органу права направляти декларанту вимоги про надання додаткових документів.

Верховний Суд також зазначає, що факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості».

Стосовно твердження митного органу про те, що документи не містять відомостей щодо витрат на зберігання вантажу в порту, навантаження, вивантаження та обробку, а також щодо відсутності відомостей про вартість цих витрат, суд зазначає наступне.

З наданих документів вбачається, що перевезення товарів в контейнері здійснювалось на підставі договору мультимодального перевезення №0303/912/25 від 03.03.2025. Для підтвердження факту мультимодального перевезення митниці надані договір перевезення №0303/912/2025 від 03.03.25, заявки на перевезення №G260107-06/1, №G260107-06|/2/1 від 07.01.2026, коносамент №BW25110094 від 10.11.2025, рахунки №G260107-06/1, №G260107-06|/2/1 від 07.01.2026, довідки перевізника про вартість транспортування від 07.01.2026, акти виконаних робіт від 22.01.2026.

За приписами статті 10 Закону України «Про мультимодальні перевезення» за договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про мультимодальні перевезення» розрахунки за роботи та послуги, пов`язані з мультимодальним перевезенням, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про мультимодальні перевезення», оператор мультимодального перевезення має право:

обирати або змінювати вид транспорту та маршрут мультимодального перевезення, діючи в інтересах замовника послуги мультимодального перевезення, за умови внесення змін до договору мультимодального перевезення, за згодою сторін та дозволу митного органу, якщо товари та транспортні засоби, що перевозяться, перебувають під митним контролем під час здійснення міжнародних перевезень;

здійснювати мультимодальне перевезення вантажів за одним або більше документом мультимодального перевезення вантажів;

відступати від вказівок замовника послуги мультимодального перевезення в порядку, передбаченому договором мультимодального перевезення;

не приступати до виконання обов`язків за договором мультимодального перевезення до отримання від замовника послуги мультимодального перевезення товарно- транспортних документів, документів, необхідних для контролю за дотриманням встановлених заборон та/або обмежень на переміщення товарів через митний кордон України, та інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також інформації, передбаченої договором мультимодального перевезення;

залучати до надання послуги мультимодального перевезення інших учасників мультимодального перевезення вантажів на умовах укладення з ними договорів, відповідаючи перед замовником послуги мультимодального перевезення за результати їх роботи. У такому разі оператор мультимодального перевезення виступає перед іншими учасниками мультимодального перевезення вантажів, залученими до надання послуги мультимодального перевезення, як замовник.

У наданих до митного оформлення інвойсах №G260107-06/1, №G260107-06|/2/1 від 07.01.2026, актах виконаних робіт від 22.01.2026 зазначено, що у вартість послуг з перевезення витрати з перевантаження вже включені.

Так, згідно відомостей Актів виконаних робіт вартість фрахту з урахуванням перевантаження по маршрут у YANGZOU (Китай)-Пшемишль-Мостиська в порту склала 5000 та 2300 дол.США, Вартість доставки по маршруту Гданськ -Пшемишль Мостиська склала 2000 та 920 дол.США. Вартість перевезення від Пшемишль Мостиська до Тернопіля -1780 та 819 дол.США.

Аналогічна інформація міститься в інвойсі (рахунку-фактурі).

У довідцах про транспортні витрати від 07.01.2026 зазначено, що перевантаження контейнерів враховано в загальну вартість перевезення.

Окрім того, пунктом 3.3 Договору №0303/912/25 сторони погодили, що у випадку перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інший транспортний засіб в проміжному порту або терміналі вартість даного перевантаження включається в загальну вартість перевезення (фрахту), що зазначена в рахунку (інвойсі) та акті виконаних робіт.

Таким чином, витрати НРР включені до загальної ставки фрахту. Чинне законодавство не зобов`язує експедитора виокремлювати вартість навантажувальних робіт в окремий рядок, якщо сторони домовилися про комплексну ставку («all-in»).

Отже, твердження про відсутність відомостей щодо вартості цих операцій є необґрунтованим, оскільки їх вартість врахована у ціні перевезення, яка була в повному обсязі включена декларантом до митної вартості.

Митний орган зазначає, що товар знаходився на зберіганні, посилаючись на коносамент від 10.11.2025 та залізничні накладні від 13.01.2025, однак у вказаних документах відсутні будь-які відомості про оплату відповідних послуг.

Таке посилання є необґрунтованим, оскільки коносамент підтверджує лише дату прийняття вантажу до перевезення в порту відправлення (Китай), тоді як залізничні накладні відображають початок перезення залізничним транспортом після прибуття товару до порту призначення (Гданськ), а не факт надання чи оплати послуг зберігання. Декларантом надавався митниці лист перевізника, який підтверджує, що для вантажів ТОВ «ТД «АМТ» у порту Гданськ надається 15 днів безкоштовного зберігання («free time»). Період перебування контейнера в порту Гданськ (з моменту вивантаження до моменту відправлення залізничної накладної) склав менше 15 діб, що повністю охоплюється наданим пільговим періодом. Оскільки послуга зберігання у цей період надавалась безоплатно, відомості про «плату» за неї об`єктивно не можуть міститися у фінансових документах (Інвойсі та Акті).

Щодо висновку митного органу про «неможливість здійснити перевірку» та «транспортна складова не розраховується», то зазначений висновок відповідача є також необґрунтованим, оскільки транспортна складова митної вартості (витрати на доставку товару до місця ввезення на митну територію України) деталізована у рахунках-фактурах (інвойсах) від 07.01.2026 та складається з наступних вичерпних елементів: морський фрахт, включаючи перевантаження (порт, Китай порт Гданськ, Польща), - 7300,00 дол. США.; перевезення залізницею до кордону України (Пшемишль-Мостиська) - 2920 дол.США. Загальна сума транспортних витрат до кордону України становить: 10220,00 дол. США (морський фрахт, наземне перевезення). Саме ця сума (10220,00 дол. США) була заявлена позивачем як транспортна складова митної вартості у графі 20 Декларації митної вартості та перерахована у гривневий еквівалент (441163,67 грн).

Твердження митного органу про ненадання копії митної декларації країни відправлення та висновоку про вартісні характеристики товару є необґрунтованим, виходячи з того, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контрактом №AIDA-1-2023 (п.3.5,3.6) сторонами узгоджені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином підприємство, в рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.

Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України, ні КНР не передбачено зобов`язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.

Верховний Суд в постанові від 19 березня 2019 року по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Отже, під час митного оформлення позивачем було подано повний пакет документів, які належним чином ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні й достовірні відомості, що підтверджують заявлену митну вартість за ціною договору. Водночас відповідачем не наведено належних доказів існування обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення такої вартості за основним методом. За цих обставин відсутні підстави для коригування митної вартості імпортованого товару, а оскаржуване рішення не відповідає вимогам законодавства.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Зі змісту гр. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості взято інформацію щодо вартості товарів: Товар №1 за ЕМД від 09.06.2025 №25UA209230053961U8 на рівні 4,6727 дол. США/кг (товар - Обладнання для змішування, бетономішалки: Двовальний бетонозмішувач, модель KTSB1500/1000 -1шт. Постачається частково в розібраному стані для зручності транспортування. Країна виробництва: CN Торговельна марка: SDMIX Виробник: Shandong Mix Machinery Equipment Co.,LTD, умови поставки EXW). Митну вартість скориговано з урахуванням: митної вартості товарів, ввезених на митну територію України у наближений до митного оформлення час, опису товару, країни виробництва, митне оформлення якого ґрунтується на раніше визнаній митними органами митній вартості товарів.

Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах: від 30.01.2018 по справі № 813/7903/14, від 18.12.2018 по справі № 826/15706/13-а, від 29.01.2019 по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 по справі № 815/6698/17, митна вартість товарів, відкорегована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС). При цьому, у такій ситуації митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

За положеннями ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).

Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000041/2 від 26.01.2026 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують, при цьому суд звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд.13, прим.23, код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (46400, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000041/2 від 26.01.2026.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 11346,81 грн (одинадцять тисяч триста сорок шість гривень 81 копійка).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова