Рішення № 136015722, 27.04.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 квітня 2026 року Справа № 280/1910/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),

про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

09.03.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (далі по тексту - третя особа), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 335/к від 19 лютого 2026 року «Про скасування наказу»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №336/к від 19 лютого 2026 року «Про скасування наказів»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді Першого заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з 20 лютого 2026 року.

В обґрунтування позову зазначено, що наказом відповідача від 20.03.2024 № 444/к «Про поновлення» позивача було поновлено на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. В подальшому наказом відповідача від 01.05.2024 № 644/к «Про переведення», позивача було переведено та призначено на посаду першого заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). На переконання позивача, з 01.05.2024 почалися нові трудові відносини з Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро). 23.02.2026 позивач отримав лист відповідача, в якому його було повідомлено про скасування наказів про його поновлення, переведення та увільнення від виконання обов`язків у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації на виконання резолютивної частини постанови Верховного Суду від 14.03.2025 у справі № 280/7366/23, ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі № 280/7366/23 про залишення позовної заяви без розгляду, постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі 280/7366/23. На переконання позивача спірні накази відповідача були видані з грубим порушенням конституційних та трудових прав. Вважає, що Кодекс законів про працю України та Закон України «Про державну службу» не передбачають звільнення працівника на підставі скасування наказу про його прийняття на роботу (зарахування чи переведення), однак містять вичерпний перелік таких підстав. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

13.03.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/1910/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Міністерством юстиції України позов не визнано. У письмовому відзиві, який надійшов до суду 27.03.2026 за вх.№16597 посилається на наступні обставини. Наказом від 01.06.2023 № 757/к позивача на підставі судових рішень в адміністративній справі № 280/531/20 поновлено на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. В подальшому наказом від 23.08.2023 № 1346/к позивача звільнено з цієї посади. Зазначений наказ знаходився на судовому оскарженні в рамках адміністративної справи №280/7366/23. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі №280/7366/23 зазначений наказ визнано протиправним та скасовано, відповідача зобов`язано поновити на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з 24.08.2023 та увільнити від виконання посадових обов`язків на час проходження військової служби із збереженням посади та місця роботи. На виконання судового рішення відповідачем видано накази від 20.03.2024 № 444/к, від 01.05.2024 № 643/к, від 01.05.2024 № 644/к, від 01.05.2024 № 646/к, якими позивача: поновлено на посаді; присвоєно черговий ранг державного службовця; переведено на посаду першого заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро); увільнено від виконання посадових обов`язків на час проходження військової служби із збереженням посади та місця роботи. Постановою Верховного Суду від 14.03.2025 у справі №280/7366/23 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі №280/7366/23 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі №280/7366/23 скасовано, справу направлено на новий розгляд. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі № 280/7366/23, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.12.2025, позов залишено без розгляду. З огляду на обов`язковість виконання судових рішень, відповідачем видано спірні накази, якими скасовано попередньо прийняті накази з поновлення позивача на роботі на виконання судових рішень у справі №280/7366/23. Вважає безпідставними твердження позивача стосовно початку спірних правовідносин, оскільки поновлення на роботі не створює нових відносин, а лише відновлює попередні. Будь-які розпорядчі акти (переведення, присвоєння рангів), видані в період дії скасованого згодом рішення про поновлення, мають похідний характер. Скасування судового рішення, на підставі якого позивача було поновлено на посаді, є самостійною підставою для припинення таких відносин і не потребує окремої згоди профспілки чи дотримання процедур звільнення за Кодексом законів про працю України чи Законом України «Про державну службу». На переконання відповідача, спірні накази відповідають принципам адміністративної процедури, оскільки спрямовані на відновлення правопорядку, порушеного скасованим рішенням суду, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Пояснення від третьої особи надійшли до суду 30.03.2026 за вх.№16901, в яких позицію відповідача стосовно правомірності оскаржуваних наказів підтримано у повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.04.2026 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального провадження відмовлено.

Від позивача 14.04.2026 за вх.№19841 надійшла відповідь на відзив, в якій проти доводів відповідача заперечено у повному обсязі. Вважає прийняті спірні накази такими, що не ґрунтуються жодними нормами законодавства, оскільки такого механізму чи способу захисту, як відновлення становища, яке існувало до порушення, не існує. Посилається на те, що ухвала суду від 17.06.2025 у справі № 280/7366/23 не встановлює жодних фактів та не покладає на відповідача обов`язку вчиняти будь-які дії, а тому не є рішенням по суті спору. Наполягає на тому, що переведення працівника на іншу посаду та до іншої юридичної особи означає виникнення самостійних трудових правовідносин, а також відсутність у трудовому законодавстві самостійної підстави для скасування наказу про переведення працівника у зв`язку зі скасуванням попереднього наказу про поновлення.

16.04.2026 за вх.№20345 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких заперечено проти доводів позивача у повному обсязі. Наголошено на тому, що відповідач діяв з огляду на висновки Верховного Суду та відсутність підстав для залишення виконавчого розпорядчого акта у дії через скасування рішення суду, яким відповідача зобов`язано його вчинити.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Наказом Міністерства юстиції України від 01.06.2023 № 757/к «Про поновлення» ОСОБА_1 поновлено з 25.12.2019 на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.01.2021 у справі № 280/531/20, постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021 у справі № 280/531/20, постанови Верховного Суду від 04.08.2022 у справі № 280/531/20, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.11.2022 у справі № 280/531/20, постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі № 280/531/20.

Наказом Міністерства юстиції України від 23.08.2023 № 1346/к «Про звільнення» ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 24.08.2023 відповідно до пункту 1 частини першої, абзацу третього частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу» з припиненням державної служби.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі №280/7366/23, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №1346/к від 23.08.2023 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, та поновити його на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з 24.08.2023.

Зобов`язано Міністерство юстиції України увільнити ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків начальника Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з 27 червня 2023 року на час проходження військової служби із збереженням посади та місця роботи.

Рішення суду в частині поновлення на посаді звернуто до негайного виконання.

Наказом Міністерства юстиції України від 20.03.2024 № 444/к «Про поновлення» ОСОБА_1 поновлено з 24.08.2023 на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі № 280/7366/23.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 01.05.2024 № 643/к «Про присвоєння чергового рангу державного службовця» ОСОБА_1 , начальнику Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області: присвоєно з 20.01.2020 черговий 5 ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби; з 20.01.2023 черговий 4 ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби.

Наказом Міністерства юстиції України від 01.05.2024 № 644/к «Про переведення» у зв`язку з поданою заявою ОСОБА_1 , начальника Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, переведено з 01.05.2024 на посаду першого заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відповідно до статті 41 Закону .

Наказом Міністерства юстиції України від 01.05.2024 № 646/к «Про увільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації» ОСОБА_1 , першого заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), увільнено від виконання обов`язків у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації зі збереженням за ним місця роботи і посади до закінчення мобілізації або до дня його фактичного звільнення згідно з поданої заяви та документів про увільнення.

Постановою Верховного Суду від 14.03.2025 у справі № 280/7366/23 касаційну скаргу Міністерства юстиції задоволено частково, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі №280/7366/23 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі №280/7366/23 скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі № 280/7366/23 задоволено заяву представника ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду. Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без розгляду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі № 280/7366/23 ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2025 в адміністративній справі № 280/7366/23 залишено без змін.

На підставі постанови Верховного Суду від 14.03.2025 у справі №280/7366/23, ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі №280/7366/23 про залишення позовної заяви без розгляду та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі №280/7366/23, наказом Міністерства юстиції України від 19.02.2026 № 335/к скасовано наказ Міністерства юстиції України від 20.03.2024 № 444/к «Про поновлення».

Наказом Міністерства юстиції України від 19.02.2026 № 336/к скасовано накази Міністерства юстиції України: від 01.05.2024 № 643/к «Про присвоєння чергового рангу державного службовця»; від 01.05.2024 № 644/к «Про переведення»; від 01.05.2024 № 646/к «Про увільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації».

Не погоджуючись з наказами відповідача, якими скасовано накази про його поновлення, присвоєння чергового рангу державного службовця, переведення, увільнення від виконання обов`язків у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частинами 2-3 статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Частиною 2 статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Зазначені положення кореспондовані частиною сьомою статті 235 Кодексу законів про працю України, згідно якої рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

У справі №640/10445/21 Верховний Суд зауважив, що з аналізу указаних положень КАС України та КЗпП України висновується, що звільнений без законної підстави працівник підлягає поновленню на попередній роботі. Роботодавець зобов`язаний виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі добровільно і негайно шляхом видання про це наказу. Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивості обов`язковості та підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно - з дати його ухвалення, чим забезпечується швидкий і реальний захист прав працівника, гарантованих Конституцією України. У разі невиконання рішення суду в добровільному порядку воно підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою.

З матеріалів справи вбачається, що позивача з 24.08.2023 було поновлено на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі №280/7366/23, що звернуто до негайного виконання в частині поновлення на посаді.

Також внаслідок поновлення позивача на посаді у відповідача виник обов`язок з вирішення питання про присвоєння позивачу чергового рангу державного службовця, подальшого переведення на іншу посаду у зв`язку з реорганізацією установи, в якій позивача поновлено на посаді, та увільнення від виконання обов`язків у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації.

В подальшому постановою Верховного Суду від 14.03.2025 у справі № 280/7366/23 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі №280/7366/23 скасовано, справу направлено на новий розгляд.

За результатом нового розгляду справи ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі № 280/7366/23, залишеної судом апеляційної інстанції без змін, позовну заяву було залишено без розгляду.

З пояснень відповідача вбачається, що спірні накази було видано на підставі прийнятих судових рішень у справі №280/7366/23, задля повернення попереднього правового становища, в якому позивача не було поновлено на посаді.

Водночас, суд звертає увагу відповідача на те, що питання стосовно поновлення позивача на посаді розглядалось в рамках адміністративної справи №280/7366/23, за наслідком якого прийнято судове рішення.

Наявні матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про вирішення судом питання про поворот виконання судового рішення у справі №280/7366/23.

Статтею 380 КАС України регламентовано питання повороту виконання судових рішень.

Так, відповідно до частин 2, 4, 7 зазначеної норми, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини 9 стаття 380 КАС України суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Системний аналіз вищенаведених приписів процесуального законодавства надає підстави стверджувати, що метою інституту повороту виконання судового рішення є усунення наслідків скасованого рішення суду.

Таким чином, вирішення питання стосовно повороту виконання судового рішення є виключною компетенцією суду, який розглядав справу.

Відповідач не надає доказів щодо вирішення судом питання повороту виконання судового рішення у справі №280/7366/23.

Як суб`єкт владних повноважень та учасник судової справи №280/7366/23 відповідач не наділений повноваженнями на самостійне встановлення підстав, визначення способу та порядку повороту виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, прийняті відповідачем спірні накази було видано поза межами повноважень, без урахування всіх обставин, що мають значення, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Позовні вимоги в частині поновлення позивача на посаді суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки визнання протиправними та скасування спірних наказів є достатнім та належним способом захисту порушених прав, за наслідком яких накази відповідача про поновлення позивача на посаді, присвоєння позивачу чергового рангу державного службовця, подальшого переведення на іншу посаду у зв`язку з реорганізацією установи, в якій позивача поновлено на посаді, та увільнення від виконання обов`язків у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, відновлюють свою дію з моменту їх безпідставного скасування.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору за даним позовом, розподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, ЄДРПОУ 00015622), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (49027, м. Дніпро, вул. Дмитра Яворницького, буд. 21А; ЄДРПОУ 43314918), про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 335/к від 19 лютого 2026 року «Про скасування наказу».

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №336/к від 19 лютого 2026 року «Про скасування наказів».

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 27.04.2026.

Суддя М.С. Лазаренко