Рішення № 136011785, 27.04.2026, Зміївський районний суд Харківської області

621/521/26

2/621/1130/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

27 квітня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області :

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.,

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - Доценко Н. В.,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

у с т а н о в и в:

20.02.2026 адвокат Доценко Н. В. в інтересах ОСОБА_1 подала до суду через систему "Електронний суд" позовну заяву до ОСОБА_2 з вимогою: змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з твердої грошової суми в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На обґрунтування позову зазначила, що з позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Зміївського районного суду Харківської області від 17.08.2018 по справі 621/1607/18.

За час перебування у шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_3 , який після розірвання шлюбу залишився проживати разом з матір`ю ОСОБА_1 .

На підставі судового наказу виданого Зміївським районним судом Харківської області 20.06.2024 у справі № 621/2180/18 державним виконавцем Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Смагловою Л. С. 25.06.2024 було відкрито виконавче провадження №75358949 про стягнення з відповідача на корить позивача аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що підлягає індексації відповідно до закону, щомісячно починаючи з 20.08.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

З часу ухвалення вказаного рішення матеріальне становище відповідача змінилося останній отримує дохід у військовій частині НОМЕР_3 .

У зв`язку із зміною матеріального становища платника аліментів, зміни цінової політики на одяг та продукти харчування внаслідок війни на території України позивач вважає що наявні усі правові підстави для зміни способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від доходів відповідача, а тому позивач через свого представника звернулася до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 02.03.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 03.04.2026.

03.04.2026 у зв`язку з першою неявкою відповідача, судовий розгляд відкладено на 27.04.2026.

27.04.2026 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися повторно.

Представник позивача Доценко Н. В. надіслала заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, на задоволенні позовних вимог наполягала, не заперечувала проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 не повідомив про причини повторної неявки в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав.

Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному ЦПК України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, проти чого не заперечувала представник позивача.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не заявилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.)

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, тому вирішив спір по суті за відсутності відповідача.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Даними свідоцтва про народження Серія НОМЕР_4 , виданого повторно 10.03.2017 підтверджується, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 9).

На підставі судового наказу Зміївського районного суду Харківської області від 10.09.2018 по справі № 621/2180/18, виданого 20.06.2024, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі, в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що підлягає індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 20.08.2018 і до досягнення дитиною повноліття. (а. с. 10-11, 12-13).

Даними відповіді на запит № 312926554 від 06.02.2026 наданої Пенсійним фондом України на запит Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в рамках відкритого виконавчого провадження № 75358949 з примусового виконання виконавчого документу виданого Зміївським районним судом Харківської області 20.06.2024 по справі 621/2180/18 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , боржник ОСОБА_2 отримує дохід, ознака виду виплат: 02-заробітна плата/дохід застрахованої особи, у військовій частині НОМЕР_3 (а. с. 38).

Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зі статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ч. ч. 2, 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У відповідністю з частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частини 1 статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 23 постанови пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів").

На підставі системного аналізу зазначених вище норм слід зазначити, що чинним законодавством (статті 182, 183 Сімейного кодексу України) підвищений мінімальний розмір аліментів до 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також передбачено стягування аліментів у розмірі частки від заробітку платника аліментів, якщо стягувач не просить визначити аліменти у твердій грошовій сумі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умова для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

У справі наявні підстави для зміни способу стягування аліментів та визначення їх у розмірі частки від доходів батька дитини, оскільки позивач вимагала стягування аліментів у розмірі частки від доходів відповідача, а відповідач, у свою чергу, будь яких заперечень щодо позову не подавав.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню шляхом зміни способу стягування аліментів та визначення нового розміру аліментів - в 1/4 частині заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

У новому розмірі аліменти мають стягуватися починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Зміївського районного суду Харківської області від 10.09.2018 у справі № 621/2180/18, виданого 20.06.2018, зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 20 серпня 2018 року і до повноліття дитини з послідуючою індексацією відповідно до закону.

Стягувати зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути зі ОСОБА_2 до Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп., які перерахувати на р/ р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили припинити стягнення аліментів зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на підставі судового наказу Зміївського районного суду Харківської області від 10.09.2018 у справі № 621/2180/18, виданого 20.06.2018.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,

Повне рішення складене 27.04.2026.

Головуючий: В. В. Овдієнко