Ухвала суду № 136011685, 08.04.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/22986/24

Провадження № 1-кп/638/864/26

УХВАЛА

Іменем України

08 квітня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170020003199 від 15.12.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Базаліївка Чугуївського району Харківської області, громадянина України, який має вищу освіту, є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, який на час вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді санітара хірургічного відділення (з палатами інтенсивної терапії та стерилізаційної клініки) військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

встановив:

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 05.12.2022 №471 солдата ОСОБА_5 зараховано до списів особового складу, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду санітара хірургічного відділення (з палатами інтенсивної терапії та стерилізаційної клініки) військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ОСОБА_5 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за мобілізацією в особливий період.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв?язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до ст. 1,2 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, Збройні сили України - військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності є обов?язком громадян України.

Відповідно до вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов?язки та бути готовим до виконання завдань, пов?язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших, про все, що сталося з ним і стосується виконання службових обов?язків, та про зроблені йому зауваження зобов?язаний доповідати безпосередньому начальникові.

Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов?язком громадян України.

Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов?язків, зобов?язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов?язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов?язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Однак, солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби, перебуваючи на посаді санітара хірургічного відділення (з палатами інтенсивної терапії та стерилізаційної клініки) військової частини НОМЕР_2 , 11.10.2023 вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та поважних причин тимчасово, незаконно ухилився від проходження військової служби та провів час на власний розсуд.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_5 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, та за відсутності законних підстав, в умовах воєнного стану, без поважних причин та відповідного дозволу командирів, 11.10.2023 самовільно залишив тимчасове місце несення служби - військову частину НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 та у період з 11.10.2023 по 17.10.2023 перебував за межами частини, знаходячись постійно за місцем свого мешкання, де проводив час на власний розсуд, не пов?язуючи його з виконанням обов?язків військової служби.

Доводячи свій злочинний умисел до кінця, солдат ОСОБА_5 в період з 11.10.2023 по 17.10.2023 в умовах воєнного стану, незаконно постійно перебував поза межами військової частини НОМЕР_2 не пов?язуючи його з виконанням обов?язків військової служби та без поважних причин.

За час відсутності на території військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_5 обов?язки військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами території військової частини України в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд, до 17.10.2023 - до моменту добровільного самостійного повернення до військової частини НОМЕР_2 .

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК, а саме як самовільне залишення місця служби без поважних причини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Під час судового розгляду захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_4 , заявив клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження закрити у зв`язку із тим, що він виявив бажання проходити службу в лавах ЗСУ.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував у задоволені клопотання, вважає за можливе на підставі ч. 5 ст. 401 КК України звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, а провадження у справі закрити.

Обвинувачений у судовому засіданні клопотання захисника підтримав та просив задовольнити. Також добровільно проявив намір продовжити військову службу та виконувати військовий обов`язок і отримав погодження з військової часини.

На обґрунтування клопотання до матеріалів справи долучено письмову згоду від 17.12.2025 р. командира військової частини НОМЕР_3 , який надає згоду на продовження проходження ОСОБА_5 військової служби у військовій частині НОМЕР_3 .

Також у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України раніше не притягувався.

У судовому засіданні суд переконався в тому, що ОСОБА_5 добровільно проявив намір продовжити проходження військової служби, без будь-якого тиску або впливу. Крім того, обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження щодо нього з наведеної підстави.

Положеннями КПК України передбачено, що у судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених частиною другою ст. 284 цього Кодексу. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Як вбачається з ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.

Відповідно до ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов`язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов`язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.

Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Зважаючи на те, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягувався, добровільно висловив своє бажання продовжити військову службу у військовій частині та на момент судового розгляду, командир військової частини надав письмову згоду на проходження ним військової служби, суд дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України та закриття кримінального провадження.

При цьому, судом встановлено, що обвинувачений розуміє підстави та наслідки закриття кримінального провадження з підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України, та звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, і безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Відповідно даної норми, військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій ч. 5 ст. 401 КК України, зобов`язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ч. 5 ст. 401 КК України, ст. ст. 284, 286, 288, КПК України, суд,-

ухвалив:

Клопотання захисника - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби.

Кримінальне провадження № 62023170020003199 від 15.12.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - закрити, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Зобов`язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_3 , для продовження проходження військової служби.

Зобов`язати командира військової частини НОМЕР_3 після набрання ухвалою законної сили забезпечити продовження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходження військової служби.

Ухвала може бути оскаржена в частині звільнення від кримінальної відповідальності до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: ОСОБА_1