Рішення № 136011642, 27.04.2026, Близнюківський районний суд Харківської області

638/25031/25

2/612/159/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року селище Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лобановської С.М.

за участю секретаря судового засідання Шевченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в селищі Близнюки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Фінтраст капітал», в особі представника Столітнього М.М., звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором споживчого кредиту № 4314958 від 20.01.2024 в розмірі 23975,62 грн та судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.01.2024 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 , за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4314958, відповідно якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності та платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені договором. За умовами кредитного договору: сума кредиту - 2500 грн 00 коп.; строк кредиту - 360 днів: з 20.01.2024 по 14.01.2025.

У період договору було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою, яка становить 2,5% в день.

25.10.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 25/10/2024, згідно з умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло права вимоги за даним кредитним договором.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Всупереч вимогам кредитного договору відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

01.04.2026 від представника відповідача адвоката Москвічова А.С. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому вказує на те, що позивач не надав до суду виписку з рахунку відповідача, на який зараховувались грошові кошти. Крім того, зазначає, що розрахунок відсотків зроблено всупереч чинному законодавству, а саме ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування». Також звернув увагу на те, що стягнення з відповідача штрафних санкцій є грубим порушення чинного законодавства, оскільки спірний договір укладено в період воєнного стану в Україні. Також вважає, що позивачем до суду першої інстанції не надано належних та допустимих доказів факту відступлення права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, так як ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» є неналежним позивачем. Вважає суму, яку позивач просить стягнути з відповідача на правничу допомогу занадто перевищеною, так як даний позов є шаблонним та адвокат не витратив на нього того часу та зусиль, які зазначені в позові.

Представник позивача у позовній заяві, просила проводити судовий розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, представник відповідача надав заяву, в якій просив розгляд справи провести за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечують з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

У зв`язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог, дійшов наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, судом встановлено, що 20 січня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 4314958 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 2500,00 грн, на строк 360 днів з 20.01.2024 по 14.01.2025, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «28181», з умовами якого останній був ознайомлений. Дані обставини підтверджуються копією договору № 4314958 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 20.01.2024; паспортом споживчого кредиту від 20.01.2024 та копією правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА Україна».

Відповідно до паспорту споживчого кредиту, ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису підтвердив, що отримав та ознайомився із інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, а саме: 20.01.2024 здійснило перерахунок грошей у сумі 2500,00 грн на банківський рахунок картки ОСОБА_1 .. Дані обставини знайшли своє підтвердження повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» від 01.11.2024 № 444-0111, а також інформацією наданої АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали суду від 17.02.2026 про витребування доказів.

25 жовтня 2024 року право вимоги за договором № 4314958 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 20.01.2024 перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», що підтверджується копією договору факторингу № 25/10/24 від 25.10.2024, витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 25/10/24 від 25.10.2024, рішенням № 251124/1 від 25.11.2024.

Згідно розрахунків заборгованості за договором № 4314958 від 20.01.2024 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», ОСОБА_1 має заборгованість 23975грн 62 коп., яка складається з наступного: 2499 грн 99 коп. - тіло кредиту; 20225 грн 63 коп. заборгованість за процентами; 1250 грн 00 коп. штрафні санкції.

Зазначені розрахунки містить відомості про порядок нарахування заборгованості, дату та суми нарахування процентів, та часткову оплату процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку укладанням: 20.01.2024 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 кредитного договору № 4314958, та подальшим укладанням 25.10.2024 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" договору факторингу № 25/10/2024, у результаті чого ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4314958 від 20.01.2024 та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Щодо нарахування відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 627 ЦК України також передбачено, що у договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Укладений 20 січня 2024 року договір № 4314958 за своєю суттю є договором споживчого кредитування, тому ні ТОВ «Лінеура України», ні позивач не мали права визначати проценту ставку у розмірі 2,50% в день та розраховувати за нею заборгованість, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% в день.

Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Договір з відповідачем укладено 20 січня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договорів щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 2,50% є нікчемною в силу положень частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», тому суд доходить висновку, що по зазначеному договору розмір заборгованості по процентах необхідно розраховувати за процентною ставкою 1 % в день за заявлений у позові період, а саме з 20 січня 2024 року по 14 січня 2025 року, тобто за 360 днів.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення заборгованість по тілу кредиту у розмірі 2499,99 грн, то 1 % в день становить 24,99 грн, у зв`язку із чим розмір заборгованості по процентах за 360 днів становить 8996,40 грн (24,99х360), який і підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Також з розрахунку видно, що 17 лютого, 25 березня, 17 травня та 14 жовтня 2024 року відповідач сплатив первісному кредитору 1678,27 грн (1178,27+350,00+100,00+50,00=1678,27), а тому суму боргу необхідно зменшити на суму сплачених відповідачем коштів в сумі 1678,27 грн.

Тобто з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом в розмірі 7318,13 грн (8996,40-1678,27=7318,13).

Що стосується стягнення штрафних санкцій в розмірі 1250,00 грн суд зазначає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Таким чином, оскільки договір № 4314958 був укладений сторонами 20.01.2024, тобто в період дії в Україні воєнного стану, то нараховані позивачем штрафні санкції в розмірі 1250,00 грн не можуть бути стягнуті із ОСОБА_1 , оскільки відповідач нормою закону звільнений від обов`язку такої сплати.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення тіла кредиту та процентів за користування кредитом, в розмірі 9818,12 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 2499,99 грн, суми прострочених платежів по процентах в розмірі 7318,13 грн.

Інші доводи сторони відповідача суд не приймає, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме: копією договору № 4314958 про надання споживчого кредиту від 20.01.2024, паспортом споживчого кредиту від 20.01.2024, які підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором; листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 01.11.2024 № 444-0111, а також інформацією наданої АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали суду від 17.02.2026 про витребування доказів, згідно яких 20.01.2024 відповідачу на картковий рахунок НОМЕР_1 , відкритої на ім`я ОСОБА_1 , перераховано 2500,00 грн; копією договору факторингу № 25/10/2024 та витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024, згідно яких право вимоги за договором № 4314958 про надання споживчого кредиту від 20.01.2024 перейшло до позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подачу позову сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 7790 від 04.12.2025.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги частково, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 991,97 грн (40,95%) за відшкодування судових витрат.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Доля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи в суді, суд враховує те, що справа про стягнення заборгованості є малозначною справою, всі обставини по цій справі були встановленні в судовому порядку.

На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано копію договору № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024 укладеного між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М., заявку на виконання доручення від 05.11.2025 до договору № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024, акт прийому-передачі виконаних робіт № 12952 до договору № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024. Відповідно до вказаних документів ТОВ «ФК «Фінанс Капітал» понесло судові витрати на правничу допомогу у справі за позовом до ОСОБА_1 в сумі 10000,00 грн, з яких 4095,00 грн (40,95%) підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 4314958 в розмірі 9818 (дев`ять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн 12 коп.; понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 991 (дев`ятсот дев`яносто одна) гривня 97 копійок та витрати на професійну правничу допомогу 4095 (чотири тисячі дев`яносто п`ять) гривень 00 копійок, а всього 14905 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ять) гривень 09 (дев`ять) копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене повністю або частково в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області в тридцятиденний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03045, місто Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2.

Представник позивача.

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача.

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3

Суддя С.М. Лобановська