Рішення № 136011609, 14.04.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

Р І Ш Е Н Н Я (заочне)

Іменем України

610/2373/25 2/610/246/2026 14 квітня 2026 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

судді: Стригуненка В.М.

за участю

позивача: представника за довіреністю Дудуки І.О.,

секретаря: Ворони І.О.,

розглянувши у місті Балаклія Ізюмського району Харківської області у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Савинської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

Позивач просить:

відібрати у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , без позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову вказує, що діти відповідачів перебувають у них на обліку, як діти, що перебувають у складних життєвих обставинах, з 23.12.2024. На такому обліку діти вже перебували неодноразово. Вперше вони були виявлені і поставлені на облік 21.04.2021. 19.08.2021 дітей було відібрано від батьків у зв`язку з неналежним виконанням ними своїх батьківських обов`язків, однак суд відмовив у позбавленні їх батьківських прав, оскільки під час розгляду справи батьки виконали заходи щодо подолання складних життєвих обставин і запевнили про намір відповідально виконувати батьківські обов`язки. Після розірвання шлюбу між батьками дітей батько самоусунувся від їхнього виховання. Повторно діти були взяті на облік 05.05.2023 у зв`язку з ухиленням матері від виконання батьківських обов`язків. 18.09.2023 діти були зняті з обліку через зміну місця проживання. 17.12.2024 працівниками Служби у справах дітей БМР ХО при обстеженні умов проживання матері та дітей було встановлено неналежне виконання нею своїх батьківських обов`язків, тому щодо матері були складені відповідні протоколи про адміністративні правопорушення. Після чого за заявою матері діти були тимчасово влаштовані до сім`ї патронатного вихователя в м. Богодухів на три місяці, однак за заявою матері 20.03.2025 термін перебування дітей у патронатного вихователя було продовжено до 30.06.2025, оскільки мати не має постійного місця проживання, не працює та потребує ще часу для вирішення складних життєвих обставин. За час перебування дітей у сім`ї патронатного вихователя батько дітей спілкувався з ними лише один раз, мати дітей телефонує їм з різною періодичністю, цікавиться навчанням дітей, висилала кошти на дні народження, проте батьки дітей за цей час жодного разу їх не відвідували, іншої допомоги від них не надходило. Під час перевірок умов проживання батьків дітей було встановлено, що для дітей у них не створені жодні умови, тобто вони не створили умов для повернення їм дітей. Все це свідчить про свідоме ухилення відповідачів від належного виконання своїх батьківських обов`язків. Тому позивачем 13.06.2025 на комісії, де онлайн були присутні батьки дітей, було вирішено за доцільне відібрати дітей у відповідачів без позбавлення їх батьківських прав з метою соціального захисту дітей. Водночас комісією було враховано, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків, тому, зважаючи на прохання матері дітей надати їй останній шанс, вирішила доцільним просити суд про відібрання дітей у батьків без позбавлення їх батьківських прав.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 06.01.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду (а.с. 91).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в викладених позові підстав, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 про час і місце судових засідань неодноразово повідомлялась належним чином за зареєстрованим місцем проживання (перебування) (а.с. 63, 68), а також фактичним місцем проживання (а.с. 103), однак на пошту за отриманням судових повісток, копії позову з доданими до нього документами і в судове засідання не з`явилась (а.с. 101, 102, 120, 121, 122-123, 138-139, 140-141, 146-147, 150, 151, 152), причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за її відсутності не надала, поважності неявки не убачається. Про її виклик у судові засідання також свідчить розміщення оголошень на сайті "Судова влада України" від 17.02.2026 та 25.03.2026 (а.с. 107, 129).

Відповідач ОСОБА_2 про час і місце судових засідань неодноразово повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання (перебування) (а.с. 67), а також фактичним місцем проживання, однак на пошту за отриманням судових повісток, копії позову з доданими до нього документами і в судове засідання не з`явився (а.с. 98, 99, 114-115, 116-117, 136-137, 144-145, 148, 149), причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, поважності неявки не убачається. Про його виклик у судові засідання також свідчить розміщення оголошень на сайті "Судова влада України" від 17.02.2026 та 25.03.2026 (а.с. 109, 131). Крім того про розгляд справи був повідомлений за телефоном, про що свідчать телефонограми від 23.03.2026 та 10.04.2026 (а.с. 124, 143), по телефону повідомив про неможливість прибуття до суду та обізнаність щодо розгляду вказаної позовної заяви.

Тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів і зважаючи на вжиті заходи для забезпечення відповідачів участі в розгляді справи.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Забезпечення найкращих інтересів дитини це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").

Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 Сімейного кодексу України).

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частини дев`ята-десята статті 7 СК України).

Згідно до ч. 1 ст. 170 Сімейного кодексу України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Такими випадками є, якщо мати, батько:

oухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

oжорстоко поводяться з дитиною;

oє хронічними алкоголіками або наркоманами;

oвдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06 зазначено, що відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

За загальним правилом, доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідачів від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою для відібрання дітей від батьків, покладено на позивача.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Судом встановлені обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 11-14).

Всі діти зареєстровані разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15-18, 20).

25.08.2021 шлюб між батьками дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано за рішенням Балаклійського районного суду Харківської області (а.с. 34-35).

За рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 10.01.2022 було відмовлено у позові Служби у справах дітей Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та їх було попереджено про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, виконання обов`язків щодо їх виховання та утримання, передбачених сімейним законодавством, було покладено на орган опіки та піклування контроль за виконанням ними батьківських обов`язків (а.с. 36-38).

За актом оцінки потреб сім`ї від 23.12.2024 № 710 встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 , проживає ОСОБА_1 разом з дітьми ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , які на момент відвідування мали занедбаний вигляд, брудний одяг, не дотримувалися особистої гігієни, запас продуктів обмежений, приготовленої їжі не було, діти харчувались нерегулярно, зі слів ОСОБА_7 мати їм не готує, вони самі готують собі їжу, було з`ясовано, що діти не доглядають за особистими речами (скрізь розкиданий одяг, підручники, зошити, іграшки), стан помешкання незадовільний, оскільки в помешканні брудно, що свідчить про наявність складних життєвих обставин. При цьому, зі слів матері, діти регулярно навчаються онлайн, мають гаджети, підручники, зошити, емоційний стан дітей урівноважений та спокійний, діти шкідливих звичок не мають, володіють навичками самообслуговування, мати має шкідливу звичку - палить та інколи вживає алкоголь, не працює, сім`я є багатодітною, члени сім`ї мають статус ВПО. Також, зі слів матері, вона виконує свої батьківські обов`язки, але на момент відвідування було з`ясовано, що вона виконує їх лише частково. Випадок було класифіковано, як складний та в коментарях зазначено, що родина проживає в 2-х кімнатній квартирі, на момент відвідування сім`ї у помешканні було дуже брудно (речі розкидані, брудні, меблі, посуд брудний із залишками їжі, на підлозі сміття), стан помешкання незадовільний, немає місця для виконання домашніх завдань, гри, у дітей є окремі ліжка, але вони в неохайному стані, не мають постільної білизни (а.с. 28-32).

Відповідно до висновку оцінки потреб сім`ї ОСОБА_1 та її дітей, яке проводилось з 17.12.2024 по 23.12.2024, за результатами оцінювання з`ясовано, що складні життєві обставини наявні, основними ознаками та чинниками, що їх спричиняють, є невиконання матір`ю батьківських обов`язків, незадовільні умови для проживання дітей, потреби дітей задовольняються на неналежному рівні, сім`я потребує підтримки для покращення складних життєвих обставин, мати усвідомлює потреби та готова до співпраці, сім`я потребує соціального супроводу (а.с. 31-32).

Згідно з наказами служби у справах дітей Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області від 23.12.2024 було взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , які проживають за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов`язків (а.с. 24-27).

У своєму листі від 28.05.2025 Служба у справах дітей Богодухівської міської ради Харківської області надала інформацію щодо виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по відношенню до своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , які тимчасово влаштовані до патронатної сім`ї ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 . Зазначили, що батьки дітей до Служби у справах дітей не звертались за дозволом щодо відвідування та спілкування з дітьми, а також не цікавилися їх здоров`ям, навчанням та вихованням.

Разом з листом надали письмові пояснення патронатного вихователя ОСОБА_8 , яка пояснила, що за час перебування дітей в їхній родині батько дітей спілкувався з ними по телефону один раз (діти категорично відмовляються з ним спілкуватися). Мати дітей намагається брати участь у житті дітей, висилала кошти на день народження сину ОСОБА_9 , донькам ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , телефонує дітям, буває довго не телефонує, а інколи кожен день, спілкування відбувається виключно більше зі старшою донькою, а ОСОБА_9 тримає на маму образу, тому не хоче з нею спілкуватися, навчанням дітей цікавиться. За весь час перебування дітей у патронатній родині мати жодного разу не відвідувала дітей. Іншої допомоги від батьків дітей не надходило (а.с. 41, 42).

З відповіді Служби у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 29.05.2025 встановлено, що їхніми спеціалістами було здійснено виїзд за адресою проживання батька дітей ОСОБА_2 : АДРЕСА_4 . В ході перевірки було складено відповідний акт обстеження умов проживання, відповідно до якого ОСОБА_2 проживає в малогабаритній однокімнатній квартирі разом з власницею житла ОСОБА_12 , санітарний стан житла задовільний, квартира мебльована, обладнана побутовою та відео технікою в невеликій кількості, всі комунікації працюють, однак для дітей не створені жодні умови та навіть немає можливості їх створити для їх проживання (а.с. 43, 44).

З відповіді Служби у справах дітей Хмельницької міської ради від 04.06.2025 вбачається, що 02.06.2025 ними було здійснено відвідування ОСОБА_1 за адресою проживання: АДРЕСА_5 , вивчено умови проживання сім`ї, проведено інформаційну роботу з матір`ю дітей. З`ясовано, що ОСОБА_1 проживає разом зі співмешканцем ОСОБА_13 в орендовані однокімнатній квартирі, в якій наявні комунікації (газопостачання, електропостачання, водопостачання, водовідведення, опалення централізоване), у квартирі зроблено косметичний ремонт, чисто. Однак мати не створила умов для повернення дітей у сім`ю, оскільки відсутні спальні місця для дітей, не облаштовано місця для навчання, відсутній дитячий одяг, шкільне приладдя, іграшки, дитячі книжки, запасу продуктів харчування, передбаченого для дітей, немає. Мати не працевлаштована, з її слів у м. Хмельницький проживає тимчасово. Повідомила, що щодня спілкується з дітьми у телефонному режимі, але наразі повернути дітей у сім`ю можливості не має. З нею було проведено профілактичну бесіду щодо належного виконання батьківських обов`язків, роз`яснено права та обов`язки як матері, а також вимоги законодавства щодо дотримання прав та інтересів дітей. На підтвердження викладеного було надано копію акту обстеження умов проживання сім`ї від 02.06.2025 (а.с. 39, 40).

Згідно з довідками КЗ "Балаклійська спеціалізована школа" Харківської обласної ради від 10.01.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , дійсно навчається в 7 класі, а ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , навчається у 2 класі їхнього закладу за дистанційною формою навчання та знаходяться на неповному державному забезпеченні (а.с. 45, 49).

Згідно з довідкою Савинського ліцею Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області від 21.01.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , дійсно навчається у 5-А класі у 2024/2025 навчальному році (а.с. 47).

За характеристиками з вищевказаних навчальних закладів ОСОБА_3 проживає в багатодітній родині, вихованням займається мати, яка приділяє належну увагу до виховання дитини, який навчається за типовою освітньою програмою для дітей, які мають порушення інтелектуального розвитку. Фізичний розвиток відповідає віковій нормі, засвоїв програмний матеріал на середньому рівні, домашнє завдання виконує, але нерегулярно, відвідує навчання дистанційно, пропуски занять без поважних причин відсутні, хлопець забезпечений усім необхідним для дистанційного навчання та шкільним приладдям, зовнішній вигляд на заняттях задовільний. Мати дитини цікавилась його успіхами у навчанні, поведінкою, емоційним станом, у телефонному режимі спілкується з класним керівником (а.с. 46).

ОСОБА_5 проживає в багатодітній родині, вихованням займається мати, яка приділяє належну увагу до виховання дитини, яка навчається за типовою освітньою програмою початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 2 класу з порушенням інтелектуального розвитку. Фізичний розвиток відповідає віковій нормі, засвоїла програмний матеріал на середньому рівні, навички самообслуговування сформовані, відвідує навчання дистанційно, пропуски занять без поважних причин відсутні, дитина шкільним приладдям забезпечена, на уроках має чистий та охайний вигляд. Мати проявляє зацікавленість у навчанні та емоційному стані дитини, на постійній основі підтримує зв`язок з класним керівником (а.с. 50-51).

ОСОБА_4 навчається на достатньому та середньому рівнях, онлайн уроки відвідує, домашні завдання в основному виконує, з однолітками спілкується, випадків булінгу, вчинених дитиною або стосовно неї, не спостерігалось, без поважних причин уроки не пропускає, патронатний вихователь постійно підтримує контакт з класним керівником (а.с. 48).

Відповідно до висновків КНП БМР ХО "БКБЛІЛ" від 30.12.2024 діти здорові (а.с. 52-55).

За інформацією ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області від 19.12.2024 під час перевірки звернення Служби у справах дітей БМР ХО від 18.12.2024 встановлено, що 17.12.2024 під час проведення профілактичного рейду було виявлено малолітніх дітей, які проживають разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , у квартирі з антисанітарними умовами (підлога брудна, липка, на ній розкидане сміття, столові прибори, посуд, дитячий одяг, підручники тощо), на меблях все лежить купами, посуд брудний, у квартирі стоїть дим, діти сплять на занедбаних ліжках та кріслах, постільна білизна є лише на одному спальному місці, але вона брудна та занедбана, як і подушки, ковдри та пледи, місця для навчання дітей не облаштовані, приготована їжа відсутня, зі слів дітей вони вже 2 дні нічого не їли, матір їсти не готує, діти харчуються тим, що в змозі самостійно собі приготувати, якщо є продукти. Встановлено, що ОСОБА_1 отримує щомісяця грошову допомогу, як ВПО у сумі 14000 грн, допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях, у сумі 2100 грн, а також у грудні отримала одноразову виплату окремим категоріям осіб для проходження зимового періоду 2024-2025 року у сумі 26000 грн. Однак виплати матір використовує не за цільовим призначенням. Для забезпечення безпеки дітей було поміщено до КНП БМР ХО "БКБЛІЛ". Також перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 в силу складних життєвих обставин самоусунулась від виконання покладених на неї обов`язків по вихованню та забезпеченню належних умов проживання малолітніх дітей. Тому щодо неї були складені протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 2 ст. 184 та ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та скеровані до суду(а.с. 33).

За висновками органу опіки та піклування Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області визнано доцільним відібрання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , від батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків щодо них. Зазначено, що після розірвання шлюбу батько дітей самоусунувся від їх виховання. 17.12.2024 при обстеженні умов проживання матері та дітей було встановлено неналежне виконання нею своїх батьківських обов`язків, оскільки вона опинилась у складних життєвих обставинах, тому за її за заявою діти були тимчасово влаштовані до сім`ї патронатного вихователя, проте батьки дітей за цей час жодного разу їх не відвідували, іншої допомоги від них не надходило. Під час перевірок умов проживання батьків дітей було встановлено, що для вони не створили умов для повернення їм дітей. Тому позивачем було вирішено за доцільне відібрати дітей у відповідачів без позбавлення їх батьківських прав (а.с. 56-57).

Відповідно до положень ст. 12 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що її стосується, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Відповідно до ст. 3 Конвенції, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Аналогічної позиції притримується і судова практика. Зокрема, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 357/17852/15-ц визначено, що: «Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть переважати інтереси батьків. При цьому при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, для того, щоб здійснити забезпечення найкращих інтересів дитини, потрібно, для початку, виявити ці інтереси. Одним з основних способів визначення інтересів дитини (яка досягла віку і такого рівня розвитку, який дозволяє їй сформулювати й висловити власні погляди) є визначення думки самої дитини щодо ситуації, що склалась.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

На виконання вимоги ст. 171 СК України щодо врахування думки дитини при вирішенні питань, що стосуються її життя, та врахування її найкращих інтересів, судом за згодою та в присутності представника позивача та патронатного вихователя була заслухана думка дітей.

Малолітня ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що їй 12 років, вона проживає у патронатній родині більше року, з нею проживають усі її брати та сестри. Навчаються онлайн, кожен у своїй кімнаті, умови забезпечені, є комп`ютер, гаджети, мають гарне різноманітне харчування, одягу вистачає. З батьком не хоче розмовляти, він дзвонив її тільки раз у 2025 році на Пасху. З мамою розмовляє по телефону 1 раз на тиждень, каже, що вона перебуває у якомусь духовному центрі та поки що не може їх забрати, поки не вилікується. Вказала, що не хоче повертатися до матері.

Неповнолітній ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що йому 15 років, проживає у патронатній родині з братами та сестрами, навчається дистанційно. У нього є стіл, комп`ютер, телефон, навушники, проживає у кімнаті з братом. Зазначив, що зранку вони поснідали, в патронатній родині його не ображають, додому не хоче. За цей період батьки до них не приїздили. Мама на день народження не привітала, в останнє телефонувала у березні, як і батько, який телефонує дуже рідко. Не знає, чому їх не забирають батьки, вони їм не пояснювали. Вказав, що не бажає проживати з батьками, оскільки був голодний, не було інтернету для навчання, умови проживання були погані, їв сиру гречку. Мати залишала на нього менших дітей та разом з ОСОБА_11 кудись йшла. Крайній раз її не було цілий тиждень.

Малолітня ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що їй 9 років, вона проживає у патронатній родині разом братами та сестрами, живе у кімнаті з ОСОБА_11 , навчається дистанційно, є свій телефон. У них є телевізор, комп`ютери, планшет, ноутбук, стіл для занять. Батьки до них не приїздили. У тому році мати телефонувала їй на день народження, більше не телефонувала, дитина і сама цього не хоче. Також не хоче повертатися до батьків, їм ніде жити, мати наркоманить, а батько з дому не виходить, боїться ТЦК, про це казав їй брат ОСОБА_9 . Зазначила, що матері часто дома не було, їсти було нічого, порядку не було.

Думка малолітньої дитини ОСОБА_6 не заслуховувалась, бо йому лише 6 років.

Звертаючись в суд з позовом, позивач посилалась на неналежне виконання відповідачами своїх батьківських обов`язків щодо забезпечення належних умов проживання та виховання дітей.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 17.12.2024 по 23.12.2024 під час комісійного відвідування родини ОСОБА_14 було встановлено, що діти мали занедбаний вигляд, брудний одяг, не дотримувалися особистої гігієни, запас продуктів був обмежений, приготовленої їжі не було, зі слів ОСОБА_7 мати їм не готує, вони самі готують собі їжу, в помешканні було дуже брудно, стан помешкання був незадовільний. Після цього дітей одразу було взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв`язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов`язків для забезпечення безпеки дітей було поміщено до КНП БМР ХО "БКБЛІЛ", а потім за згодою матері влаштовано до патронатної родини.

Батьки малолітніх дітей після їх відібрання не створили належних умов для їх проживання, що підтверджується наданими актами обстеження умов їхнього проживання, не зверталися до органів опіки та піклування за сприянням у здійсненні своїх батьківських прав і виконанні батьківських обов`язків, навіть не проявили бажання забрати дітей, жодного разу не відвідали їх, лише телефонували, і то дуже рідко, не забезпечували їх належним доглядом, вихованням та харчуванням, утриманням, навчанням та підготовкою до дорослого життя, не піклувалися про їх духовний, фізичний розвиток. Батько взагалі ще після розірвання шлюбу з матір`ю дітей самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків.

При цьому відповідачі могли вжити якихось заходів, щоб змінити ситуацію та належним чином виконувати свої батьківські обов`язки, забрати дітей, але до теперішнього часу вони так цього і не зробили і навіть не намагалися.

Матір, яка добровільно погодилась на влаштування дітей до патронатної сім`ї, оскільки опинилась у складних життєвих обставинах, вочевидь, їх так і не подолала, на роботу не влаштувалася, житлові умови не поліпшила, протилежного суду не доведено.

Водночас, діти після відібрання їх у матері по теперішній час перебувають в патронатній родині, де для них створені усі належні умови для їх життя, виховання та розвитку.

В судовому засіданні була з`ясована думка неповнолітніх дітей, які пояснили, що вже більше року проживають у патронатній родині, де для них створені усі необхідні умови, з того часу батьків не бачили, з матір`ю та батьком спілкуються лише по телефону дуже рідко, ОСОБА_9 матір навіть на день народження не привітала, деякі діти взагалі не хочуть з батьками спілкуватися, а повертатися до них тим більше, оскільки вони проживали у поганих умовах.

Досліджені в судовому засіданні докази свідчать, що відповідачі до теперішнього часу ніяких дій, спрямованих на зміну своєї поведінки не вчинили, ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків не змінили, дітей не навідують та майже не спілкуються з ними.

Все це свідчить про те, що відповідачі свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків.

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проте у цій справі суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів дійшов висновку, що позивач довела неналежне виконання відповідачами батьківських обов'язків щодо малолітніх дітей, що відповідає положенням ч. 1 ст. 170 СК України, тому відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав, насамперед, буде відповідати інтересам дітей.

Факт неявки до суду та не заперечення відповідачами відібрання у них дітей свідчить про відсутність інтересу до них та реальне небажання змінити свою поведінку.

Крім того, необхідно зазначити, що відібрання дітей від батьків не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє їх на спілкування з дітьми і побачення з ними, а також права на звернення до суду з заявою про повернення їм дітей, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню ними дітей.

Внаслідок задоволення позову судові витрати покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України

у х в а л и в:

1)Позов задовольнити повністю.

2)Відібрати в ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , без позбавлення батьківських прав.

3)Відібрати в ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , без позбавлення батьківських прав.

4)Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь держави 3028 гривень судового збору.

5)Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь держави 3028 гривень судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Савинська селищна військова адміністрація Ізюмського району Харківської області, місцезнаходження: 64270, Харківська область, Ізюмський район, с-ще Савинці, вул. Соборна, буд. 49, код ЄДРПОУ 45088991.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_7 , рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_9 , рнокпп НОМЕР_2 .

Суддя Стригуненко В.М.