Ухвала суду № 136011412, 24.04.2026, Компаніївський районний суд Кіровоградської області

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 387/1746/25

Провадження № 1-кп/391/42/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2026 р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

їх захисників - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Компаніївка обвинувальний акт по кримінальному провадженню у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч.3 ст. 28 ч. 2 ст.317 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.209, ч.3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,

в с т а н о в и в:

На розгляді Компаніївського районного суду Кіровоградської області перебуває вказане кримінальне провадження.

Відповідно до матеріалів справи, ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10.11.2025 р. обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 було продовжено запобіжний захід в вигляді тримання під вартою, який було продовжено останній раз ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 05.03.2026, відповідно до якої строк тримання під вартою обвинувачених спливає 03.05.2026.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , оскільки строк тримання під вартою спливає, однак судове провадження по даному кримінальному провадженню знаходиться на стадії судового розгляду, й до ухвалення рішення по суті необхідно дослідити чимало доказів, допитати свідків, обвинувачених, тощо, що неможливо здійснити до закінчення дії попередньої ухвали про продовження застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених.

На думку прокурора, на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування від суду, ризик незаконного впливу на свідків, а також ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 обвинувачуються у вчинені в складі організованої групи кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, а обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, й злочин, передбачений ч.3 ст. 307 КК України є особливо тяжким, оскільки санкцією статті передбачено покарання від 9 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ступінь та характер суспільної небезпеки діяння вказує на те, що під загрозою покарання, яке не передбачає альтернативи окрім як позбавлення волі, обвинувачений може переховуватись від суду. Інкримінування обвинуваченим вчинення злочину у складі організованої групи підвищує ступінь суспільної небезпечності особи. У даному кримінальному провадженні обставин, які б вказували на зменшення чи відсутність ризику переховування обвинувачених від суду, не встановлено.

Ризик можливого незаконного впливу на свідків підтверджується тим, що на даний час кримінальне провадження знаходиться на початковій стадії судового провадження, свідки, показання яких мають важливе значення для вирішення справи, ще не допитані. Сторона обвинувачення вважає, що обвинувачені, з метою уникнення відповідальності, можуть здійснювати вплив на свідків. Слід враховувати, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень підтверджується наступними обставинами: наявність обгрунтованого обвинувачення у вчиненні особливо тяжких та тяжких кримінальних правопорушень, вчинених у складі організованої групи, свідчить про можливість повторного вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченими. Так, серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб ризик був явним, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи, і зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться. В даному випадку тримання під вартою обвинувачених відповідає публічному інтересу, який переважує право на особисту свободу.

Враховуючи, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачуються обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 є особливо тяжкими та тяжкими злочинами у сфері обігу наркотичних засобів, що має наслідки не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення та суспільства в цілому, а також те, що обвинуваченим інкримінується вчинення злочинів у складній формі співучасті, а саме у складі організованої групи, прокурор вважає, що викладені обставини є достатніми для продовження строку застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених, оскільки жоден з інших більш м`яких запобіжних заходів не дасть змоги запобігти наведеним у клопотанні ризикам та забезпечити виконання покладених на обвинувачених процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного, прокурор просив продовжити термін запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 строком на 60 днів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки ризики є недоведеними, й не підтверджуються жодними доказами. Звертала увагу, що тільки тяжкість обвинувачення не може слугувати підставою для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою. Також зазначала, що обвинувачений ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки, до взяття під варту, офіційно працював в «Ремонтному вагонному депо Помічна», за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має родину. До того ж прокурором не обгрунтовано, чому до обвинуваченого не можна застосувати більш м`який запобіжний захід. На підставі викладеного, просила застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою або визначити розмір застави. Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_10 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, вважав його необгрунтованим, ризики недоведеними, їх наявність - припущенням прокурора, тому просив відмовити в задоволенні клопотання. Також зазначав про наявність міцних соціальних зв`язків в обвинуваченого, його зацікавленість в розгляді справи, тому вважав запобіжний захід в вигляді цілодобового домашнього арешту достатнім для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків. Якщо ж суд буде вважати неможливим застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід в вигляді домашнього арешту, просив визначити розмір застави. Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_11 заперечувала проти клопотання, зазначаючи щодо його необгрунтованості, оскільки докази наявності ризиків, на які посилається прокурор, відсутні. Тому підстави щодо застосування відносно ОСОБА_8 найтяжчого запобіжного заходу тримання під вартою - відсутні. Вказувала, що тільки тяжкість обвинувачення не може слугувати підставою для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою. До того ж прокурором не обгрунтовано щодо неможливості запобігти ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Звертала увагу, що в ОСОБА_8 наявне постійне місце проживання, наявні міцні соціальні зв`язки. У зв`язку з викладеним, просила в задоволенні клопотання прокурора відмовити, застосувати відносно обвинуваченого більш м`який запобіжний захід - в вигляді домашнього арешту. Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 05.03.2026 строк дії застосування запобіжного заходу було продовжено до 05.05.2026.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування кожного обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Суд приймає до уваги суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим, які є тяжкими та особливо тяжким злочином, які відносяться до злочинів в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів які скоєні у складі організованої групи (у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту); враховує матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених та забезпечити виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов`язків під час розгляду кримінального провадження, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки, на думку суду, обвинувачені, не перебуваючи під вартою, усвідомлюючи тяжкість покарання, можуть: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків (на даний час по справі свідків не допитано); вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи те, що судовий розгляд на даний час тільки розпочато, суд приходить до висновку, що обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.

Зміну обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт суд за наведених вище підстав вважає недоцільним. Суд вважає, що ризики наразі є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинувачених на більш м`які, альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинувачених. Продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на даний час відповідає суспільному інтересу щодо охорони прав та інтересів інших осіб.

Також при вирішенні питання щодо продовження строків тримання під вартою суд вважає, що продовження строків тримання під вартою обвинуваченим є виправданим, оскільки в цьому кримінальному провадженні існують істинні потреби публічного інтересу які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують вимогу поваги до особистої свободи (рішення ЄС з прав людини Прокопенко проти України, Лабітта проти Італії).

Тобто, суд вважає клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обгрунтованим, тому таким, що підлягає задоволенню.

Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, до обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави, з чим суд погоджується при розгляді даного клопотання, оскільки обвинувачені звинувачуються у вчиненні, в тому числі, кримінального правопорушення (злочину) за ч.3 ст. 307 КК України, тобто у скоєнні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 199, 331, 350, 369, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, вважати продовженим строком на 60 днів, тобто по 22.06.2026 року включно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч.3 ст. 28 ч. 2 ст.317 КК України, вважати продовженим строком на 60 днів, тобто по 22.06.2026 року включно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.209, ч.3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, вважати продовженим строком на 60 днів, тобто по 22.06.2026 року включно.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу в виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити до ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" №14 для виконання, з врученням під розпис обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , також копію вручити прокурору, захисникам.

Апеляційна скарга на ухвалу про продовження дії запобіжного заходу може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали.

Оскарження ухвали про продовження строку тримання під вартою, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 27.04.2026 р. о 12 год. 15 хвилин в приміщенні Компаніївського районного суду Кіровоградської області.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3