Ухвала суду № 136011288, 24.04.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/570/26

Номер провадження 2-о/387/34/26

У Х В А Л А

про залищення заяви без руху

24 квітня 2026 року селище Добровеличківка

Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Солоненко Т. В.

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , інша особа Тишківська сільська рада Кіровоградської області про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна

ВСТАНОВИВ:

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 21.04.2026 надійшла заява представника заявника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною бабусею заявника. ОСОБА_3 страждає на стійке психічне захворювання, а саме деменцію, а також потребує постійного стороннього догляду. Заявник являється єдиним можливим опікуном ОСОБА_3 , оскільки дочка ОСОБА_4 , являється інвалідом ІІІ групи по зору та іноді сама потребує допомоги. Інших осіб, які можуть здійснювати опіку не має. Заявник вважає, що має можливість дбати про свою бабусю, створювати необхідні побутові умови, забезпечувати її доглядом та лікуванням, тому звернувся до суду із заявою про визнання ОСОБА_3 недієздатною та встановлення над нею опіки, призначивши заявника опікуном.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026 вказану заяву розподілено судді Солоненко Т.В..

Відповідно до протоколу автоматичного визначення присяжних у цивільній справі ЄУН 387/570/26 від 21.04.2026 присяжними визначено Бабчинську І.С. та Дубину М.О.

Вказану заяву подано до суду у порядку окремого провадження, передбаченого статтями293 -300 ЦПК України.

Перевіривши заяву та додані до неї документи, суд вважає необхідним залишити заяву без руху, з таких підстав.

Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи недієздатною.

Згідно із частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Отже, заяви у справах окремого провадження повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, так і спеціальним нормам процесуального законодавства статтями 315-319 ЦПК України, що врегульовують порядок вирішення судом порушеного питання, зокрема у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Так, частиною четвертою статті 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Згідно із частиною 3 статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

У поданій заяві ОСОБА_1 посилається на те, що особа, яку він просить визнати недієздатною та встановити над нею опіку - ОСОБА_3 є його бабусею.

На підтвердження даних обставин заявником додається копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , копію свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 .

Проте, доказів на підтвердження того, що заявник є онуком ОСОБА_3 матеріали заяви не містять.

Відсутність такого роду підтверджуючих даних унеможливлює встановити чи є ОСОБА_1 особою, яка у відповідності до положень статті 296 ЦПК України може бути заявником у справі даної категорії.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, передбачені статтею 143 ЦПК, зокрема, з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Так, зі змісту заяви слідує, що у особи, стосовно якої розглядається питання про визнання її недієздатною - ОСОБА_3 , є інші близькі родичі, а саме : донька ОСОБА_4 , однак достатніх та допустимих доказів того, що ОСОБА_4 є близьким родичем ОСОБА_3 , заявником не надано.

Крім того, заявником у заяві "іншою особою" вказано Тишківську сільську раду Кіровоградської області. Однак за вимогами ч.1 ст.56 ЦК України органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Крім того, відповідно до положень п.1.3., 1.4. Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.99 року №34/166/131/88, органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад. У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.

Отже, у заяві не вірно визначено заінтересовану особу, яка одночасно є юридичною особою та органом опіки та піклування.

Нормами процесуального законодавства не передбачено права суду за власною ініціативою залучати до участі у справі заінтересованих осіб.

Правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун (ст.41 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Отож призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Однак, до заяви не додано відповідне подання органу опіки та піклування, за наявності якого у відповідності до положень ч.1 с т.60 ЦК України можливе встановлення опіки.

Відтак, в порядку усунення недоліків, заявнику необхідно визначити належний склад учасників справи, шляхом залучення до участі в справі в якості заінтересованої особи: ОСОБА_4 (за надання доказів родинного звязку) та Виконавчий комітет Тишківської сільська рада Кіровоградської області, вказавши відомості, встановлені пунктом 2 частини третьої статті 175 ЦПК України , шляхом подання заяви в новій редакції та надати до суду подання органу опіки та піклування про призначення опікуна.

Суд також звертає увагу, що у разі подання до суду заяви в новій редакції та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет заявник зобов`язаний додати до заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Крім того, в порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, заява не містить зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які заявник поніс або які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Також, положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношені до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Частиною 3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про державний бюджет України 2026 року" з 1 січня 2026 році встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб в розмірі 3328,00 гривень.

Отже 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 665,60 грн.

Заявником не надано до суду квитанцію про сплату судового збору або доказів про звільнення від сплати судового збору .

Оскільки, заявник звернувся до суду в електронній формі за подання даної заяви необхідно сплатити судовий збір у розмірі 532,48 гривень, із зазначенням реквізитів: Отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг Добровел/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA638999980313111206000011503, Код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу: 101 __ (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за заявою (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Добровеличківський районний суд Кіровоградської області (назва суду, де розглядається справа).

Також у прохальній частині заяви представник заявника просить вирішити питання про призначення у справі судово-психіатричної експертизи.

Згідно ч.1 ст. 298 ЦПК України, суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Поряд з цим суд зауважує, що відповідно до вимог ч.1 та ч.3 ст.103 ЦПК суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких установити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Однак заявником, не зазначена експертна установа, якій сторона заявника вважає за необхідне доручити проведення судово-психіатричної експертизи.

Крім того у прохальній частині заяви представник заявника просить витребувати у КНП "Тишківська ЦПМСД "Тишківської сільської ради Кіровоградської області, медичну картку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд звертає увагу представника заявника на необхідності дотримання приписів частин 1, 2 ст. 84 ЦПКУкраїни при зверненні до суду з клопотанням про витребування доказів.

Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.

При цьому суд зауважує, що залишення заяви без руху не є обмеженням права заявника на доступ до правосуддя.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенціїпрозахист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання заявником цих вимог на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити заяву ОСОБА_1 без руху та надати йому строк для усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі .

Керуючись статтями175, 177, 185, 293, 294, 295-300 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , інша особа Тишківська сільська рада Кіровоградської області про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО