Рішення № 136011232, 20.04.2026, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/129/26

Провадження № 2/353/267/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Лущак Н. І.,

з участю секретаря судового засідання Гаврилів Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмежено відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») через систему «Електронний суд» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 511318-КС-002 про надання кредиту від 31.03.2025 року у розмірі 19810,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував, у зв`язку з чим станом на 07.01.2026 року допустив виникнення заборгованості по кредитному договору в сумі 19810,00 грн., що складається з 7000,00 грн. суми прострочених платежів по тілу кредиту; 7910,00 грн. суми прострочених платежів по процентах; 3500,00 грн. суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України; 1400,00 грн. суми прострочених платежів за комісією, яку просило стягнути на користь позивача. Також просило стягнути з відповідача понесені судові витрати та справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В позовній заяві ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» також просило витребувати у АТ КБ «ПриватБанк» докази, які становлять банківську таємницю, а саме: рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); виписки про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 31.03.2025 року (дата видачі кредиту) по 21.07.2025 року (дата закінчення терміну кредитування).

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 17.02.2026 року вирішено розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження о 14 год. 00 хв. 04.03.2026 року без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Також даною ухвалою було встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Роз`яснено відповідачу, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву він має право пред`явити зустрічний позов. Витребувано АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Однак, у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача про розгляд справи, дану цивільну справу було відкладено та викликано сторін в судове засідання, з метою заслухання їх усних пояснень в приміщення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області.

05.03.2026 року від АТ КБ «ПриватБанк» на адресу суду надійшли витребувані судом докази.

Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати без участі позивача, не заперечив проти ухвалення заочного рішення суду.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву суду не надав, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 103).

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 Заочний розгляд справи.

Тому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, а позивачем подано достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушеного права на належне виконання умов кредитного договору шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи https://my.tpozyka.comвід 04.02.2026 року ОСОБА_1 (відповідач) 31.03.2025 року звернувся до ТОВ «Бізнес Позика» (позивач) з анкетою клієнта, в якій зазначив про необхідність отримання бажаного кредиту в сумі 7000,0 грн. (а.с. 49).

У зв`язку з цим 31.03.2025 року ТОВ «Бізнес Позика» було направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферта) укласти Договір про надання кредиту № 511318-КС-002 (Споживчий кредит. Електронна форма) (а.с. 27-28). 31.03.2025 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферти) щодо укладення Договору про надання кредиту № 511318-КС-002 (Споживчий кредит. Електронна форма) (а.с. 38).

31.03.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 511318-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), дистанційно, в електронній формі, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 17-26). Відповідно до умов вищевказаного договору кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 7000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика». Тип кредиту кредит. Строк кредиту: 16 тижні. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1 % фіксована. Комісія за надання кредиту: 1400,00 грн. Загальний розмір даного кредиту: 7000,00 грн. Термін дії договору: 21.07.2025 року. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 14218,24 грн. Загальні витати за кредитом: 7218,24 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 9780,38 %. Денна процентна ставка: 0,91%. Дата видачі кредиту: 31.03.2025 року. Дата повернення кредиту 21.07.2025 року (розділ 2 договору). Підписанням цього договору позичальник підтвердив, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та Пррвилами, а також він отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема ч.ч. 2, 5 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», ст.ст. 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на веб-сайті кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння позичальником сумі фінансової послуги без нав`язування її придбання (п. 11.3.1. Договору).

Кредитний договір підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) UA-6370. Позичальник також вказав свої паспортні дані, місце проживання, ідентифікаційний номер, номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_3 .

Невід`ємною частиною цього договору є Правила надання споживчих кредитів для продуктів «Кредит 4 місяці» та «Кредит 6 місяців» ТОВ «Бізнес Позика» (а.с. 51-63).

Згідно підписаного сторонами Паспорту споживчого кредиту, який визначає умови кредитування, сторони погодили, що сума кредиту становить 7000,00 грн., строк кредитування складає 113 дні (16 тижнів), комісія за надання кредиту - 1400,00 грн., загальні витрати за кредитом 7218,24 грн., орієнтова загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом: 14218,24 грн., реальна річна процентна ставка: 9780,38 процентів (а.с. 14-16).

Паспорт споживчого кредиту підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) UA-0783.

Відповідно до візуальної форми послідовності дій клієнта ОСОБА_1 (відповідач) щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 511318-КС-002 від 31.03.2025 року в інформаційно-телекомунікаційній системі Твариства на сайті https:// my.tpozyka.com (а.с. 48)ОСОБА_1 (відповідач) за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі ознайомився з умовами споживчого кредиту, підписав паспорт споживчого кредиту та Договір про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними одноразовими ідентифікаторами (UA-6370 та UA-0783) у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».

31.03.2025 року кредитні кошти в розмірі 7000,0 грн. були перераховані відповідачу на його картковий рахунок НОМЕР_3 , зазначений у Договорі № 511318-КС-002 про надання кредиту, про що свідчить підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» про успішне проведення транзакції на переказ коштів (а.с. 50), а також лист-повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260224/72617-БТ від 25.02.2026 року (а.с. 115) та виписка АТ КБ «ПриватБанк» по картковому рахунку ОСОБА_1 (відповідач) за період з 31.03.2025 року по 21.07.2025 року (а.с. 116).

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Так відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право у встановленому законом порядку звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Статтями 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Частиною 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України, ГК України, а також іншими актами законодавства.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 12.01.2021року у справі №524/5556/19.

Оскільки у копії Договору № 511318-КС-002 про надання кредиту від 31.03.2025 рокута паспорті споживчого кредиту наявні всі істотні умови кредитного договору, зокрема: сума кредиту, строк користування кредитом, процентна ставка за користування кредитом, комісія, графік платежів, а ці документи підписані власноручним електронним підписом відповідача (одноразовим ідентифікатором), суд вважає, що відсутні підстави вважати, що відповідач не підписував кредитний договір та не був проінформований про всі істотні умови кредитного договору.

Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, ст. 13 Закону України «Про споживчий кредит»).

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому за змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов та обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів.

Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань за Договором № 511318-КС-002 про надання кредиту від 31.03.2025 рокута станом на 07.01.2026 року допустив перед позивачем заборгованість в розмірі 19810,00 грн., що складається з 7000,00 грн. суми прострочених платежів по тілу кредиту; 7910,00 грн. суми прострочених платежів по процентах; 3500,00 грн. суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України; 1400,00 грн. суми прострочених платежів за комісією, що підтверджується розрахунком заборгованості та довідкою про стан заборгованості станом на 04.02.2026 року (а.с. 10-12, 13).

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним договором, відповідачем по справі суду не представлено.

Щодо нарахованої позивачем заборгованості за відсотками річних на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 3500,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Відповідно до розрахунку позивача нарахування заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України розраховано за період з 15.04.2025 року по 09.05.2025 року (а.с. 10-12).

Беручи до уваги наведене, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) за кредитним договором не несе відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, з нього не може бути стягнуто нараховану заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України за укладеним договором, тобто у період воєнного стану.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і є безпідставними, а тому в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за відсотками річних на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 3500,00 грн. слід відмовити.

Згідно ст. 16 ЦК України однією з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані сторонами докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог діючому законодавству України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 511318-КС-002 про надання кредиту від 31.03.2025 рокув загальному розмірі 16310,00 грн., яка складається з: 7000 грн. 00 коп. суми прострочених платежів по тілу кредиту; 7910 грн. 00 коп. суми прострочених платежів по процентах; 1400 грн. 00 коп. суми просточених платежів за комісією. В решті вимог позову слід відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, то на користь позивача з відповідача необхідно стягнути 2191,95 грн. судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 11, 16, 202, 205, 207, 525, 526, 530, 610-612, 626, 629, 638, 639, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»,керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 268, 273, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місце знаходження бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, в м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором № 511318-КС-002 про надання кредиту від 31.03.2025 року у розмірі 16310 (Шістнадцять тисяч триста десять) грн. 00 коп., яка складається з: 7000 (Сім тисяч) грн. 00 коп. суми прострочених платежів по тілу кредиту; 7910 (Сім тисяч дев`ятсот десять) грн. 00 коп. суми прострочених платежів по процентах; 1400 (Одна тисяча чотириста) грн. 00 коп. суми просточених платежів за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місце знаходження бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, в м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239) 2191 (Дві тисячі сто дев`яносто одна) гривня 95 копійок понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

ГоловуючийН. І. ЛУЩАК

Повне судове рішення складено «27» квітня 2026 року.