Ухвала суду № 136011098, 24.04.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7763/26

Провадження № 1-кс/344/3208/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ( в режимі відеоконференції), захисника обвинуваченого - адвоката: ОСОБА_5 ( в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025090000000113 від 03.02.2025, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

В С Т А Н О В И ЛА :

Прокурор звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 20 квітня 2026 року Яремчанським міським судом Івано-Франківської області отримано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025090000000113 від 03.02.2025 стосовно ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182 КК України, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, для розгляду по суті.

21 квітня 2026 року головою Яремчанського міського суду скеровано обґрунтоване подання на ім`я голови Івано-Франківського апеляційного суду за № 354/544/26/5665/2026 про передачу вказаного обвинувального акту на розгляд до іншого суду в межах юрисдикції Івано-Франківського апеляційного суду, яке знаходиться на розгляді.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_13 , знаючи, що на території України діє режим воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, продовженого відповідно до Указу Президента України від 12.01.2026 року № 40/2026, затвердженим Законом України від 14.01.2026 року №4757-ІХ, у невстановлений досудовим розслідуванням місцем та часу, але не пізніше вересня 2024 року створив та очолив організовану злочинну групу та керував нею, до складу якої завербував своїх знайомих ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які на добровільній основі увійшли до її складу та залучались організатором до вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних із вчиненням вимагань коштів у платоспроможних мешканців Івано-Франківської та Львівської областей під надуманими приводами та зобов`язаннями, що виникали з підстав, не передбачених чинним законодавством, а також вчинення інших кримінальних правопорушень проти власності.

Так, ОСОБА_13 , будучи лідером організованої групи, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часу, але не пізніше вересня 2024 року, отримав від учасників організованої злочинної групи ОСОБА_4 та ОСОБА_17 інформацію про можливість вимагання грошових коштів в розмірі 10 000 доларів США у підприємця з Косівського району, Івано-Франківської області ОСОБА_19 під приводом повернення неіснуючого боргу, розробили спільний план вчинення злочину та діяли відповідно до розподілених ролей.

На виконання плану злочинних дій, у вересні 2024 року під час дії режиму воєнного стану, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, члени організованої групи ОСОБА_4 та ОСОБА_17 , діючи за вказівками організатора злочинної групи ОСОБА_13 , відповідно до узгодженого всіма учасниками організованої групи плану злочинних дій, прибули на територію підприємства ТОВ «ВІТО», яке належить ОСОБА_19 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де погрожуючи застосуванням насильства, а також пошкодженням та знищенням його майна, оголосили потерпілому ОСОБА_19 вимогу повернення не існуючого боргу в сумі 10 000 доларів США та у подальшому у період лютого травня 2025 року систематично вимагали у ОСОБА_19 передати їм вказану суму коштів, погрожуючи застосуванням щодо нього насильства, а також пошкодженням та знищенням його майна у випадку відмови виконувати пред`явлені ними вимоги.

ОСОБА_19 , сприймаючи погрози ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_17 як реальні, діючи відповідно до їх вимог, перебуваючи на території свого підприємства по АДРЕСА_1 , 25.04.2025 передав ОСОБА_4 частину грошових коштів в сумі 1 000 (одна тисяча) доларів США (що згідно з курсом валют НБУ становить 41 689 грн), та 26.05.2025 другу частину грошових коштів в сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн як частину від незаконно пред`явленої вимоги. Отримані кошти ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_17 розділи між собою.

Крім того ОСОБА_13 , будучи організатором організованої групи, діючи повторно, спільно з її учасниками ОСОБА_4 , ОСОБА_15 й ОСОБА_16 , маючи на меті особисте збагачення, розробили та узгодили злочинний план вимагання грошових коштів від ОСОБА_20 і ОСОБА_21 грошових коштів у сумі 4000 доларів США з кожного як повернення неіснуючого боргу та упродовж січня травня 2025 року систематично при зустрічі з останніми та у телефонному режимі погрожували застосуванням щодо них та їх близьких родичів насильства, а також пошкодженням та знищенням їхнього майна у випадку відмови виконувати пред`явлені ними вимоги.

Сприймаючи погрози ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , ОСОБА_15 та інших не встановлених в ході досудового розслідування осіб як реальні, діючи відповідно до висунутих останніми незаконних вимог, ОСОБА_20 27.02.2025 в м. Коломия по вул. Симоненка, 2 передав ОСОБА_4 і ОСОБА_15 грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США (що згідно з курсом валют НБУ становить 83 278 грн), а ОСОБА_21 22.03.2025 через банківський термінал «ПриватБанк», що в м. Івано-Франківську по вул. Січових Стрільців, 15, здійснив переказ частини коштів у сумі 42 000 (сорок дві тисячі) грн на банківську карту ОСОБА_15 як частину від загальної суми незаконної пред`явленої вимоги, після отримання яких співучасники кримінального правопорушення грошові кошти розділили між собою.

Крім того, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що в квітні 2025 року, в умовах воєнного стану, ОСОБА_13 , ОСОБА_4 та інші не встановлені в ході досудового розслідування особи, діючи за попередньою змовою, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, організували злочинну схему щодо незаконного заволодіння об`єктами нерухомого майна та за допомогою завідомо підроблених документів незаконно заволоділи квартирою АДРЕСА_2 , яку в подальшому 24.06.2025, використовуючи завідомо фіктивні та підроблені документи, відчужили іншій особі за грошові кошти в сумі 1 630 000 грн, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та є особливо великим розміром, після чого отримані грошові кошти ОСОБА_13 , ОСОБА_4 разом з іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами розділили між собою.

ОСОБА_13 , будучи лідером організованої групи, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часу, але не пізніше липня 2025 року отримав від учасників організованої злочинної групи ОСОБА_18 та ОСОБА_4 інформацію про можливість вчинення вимагання грошових коштів в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) доларів США у мешканця Львівської області ОСОБА_22 під приводом повернення неіснуючого боргу.

З метою вчинення вимагання ОСОБА_13 спільно з її учасниками ОСОБА_18 , ОСОБА_4 і ОСОБА_14 розробили й узгодили злочинний план вимагання грошових коштів у ОСОБА_22 , на виконання якого ОСОБА_18 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , діючи за вказівкою організатора ОСОБА_13 , систематично з липня 2025 року по вересень 2025 року, за допомогою телефонного зв`язку вимагали у ОСОБА_22 передати їм грошові кошти у сумі розмірі 34 000 доларів США, погрожуючи застосуванням насильства щодо останнього та його близьких родичів, а також пошкодженням та знищенням його майна.

Продовжуючи свої злочинні дії, члени організованої злочинної групи ОСОБА_18 , ОСОБА_4 і ОСОБА_14 , діючи за вказівкою організатора ОСОБА_13 , 27.07.2025 близько 14.00 год прибули по місцю проживання потерпілого ОСОБА_22 за адресою АДРЕСА_3 та, погрожуючи застосуванням насильства щодо нього та його близьких родичів, пред`явили йому безпідставну незаконну вимогу негайно передати їм 3000 (три тисячі) доларів США як частину від загальної суми вимоги неіснуючого боргу. При цьому ОСОБА_14 , не припиняючи погроз застосування фізичного насильства, схопив ОСОБА_22 за одяг та почав душити, спричинивши йому фізичний біль.

ОСОБА_22 , усвідомлюючи та будучи впевненим, що погрози членів організованої злочинної групи ОСОБА_4 , ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , які діяли згідно спільного злочинного плану та під керівництвом ОСОБА_13 , є реальними, побоюючись фізичної розправи над собою та членами своєї сім`ї, а також знищення його майна, 02.08.2025 о 17.13 год здійснив банківський переказ з своєї банківської картки на банківську карту ОСОБА_14 № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 21 000 грн та 27.08.2025 о 09.57 год здійснив переказ зі своєї банківської картки на вказану ОСОБА_4 банківську карту № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 21 000 грн.

Створена ОСОБА_13 організована злочинна група діяла на території Івано-Франківської та Львівської областей з вересня 2024 року по вересень 2025 року. Приблизно у серпні 2025, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, організатор організованої групи ОСОБА_13 разом з іншими учасниками організованої групи ОСОБА_4 і ОСОБА_14 добровільно увійшли до складу злочинної організації очолюваної ОСОБА_7 , яка вже на той час діяла на території України.

ОСОБА_7 , керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення шляхом учинення вимагань у підприємців та інших платоспроможних громадян по всій території України у невстановлений період часу, але не пізніше серпня 2025 року, у невстановленому місці, при невстановлених слідством обставинах створив та очолив стійке ієрархічне об`єднання злочинну організацію, до якої залучив ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також як членів злочинного угруповання, яке діяло з тією ж метою на території Івано-Франківської та Львівської областей ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_4 , а також ОСОБА_12 , який в подальшому ввійшов до складу злочинної організації та взяв участь в її діяльності.

Створена ОСОБА_7 злочинна організація, в складі якої перебували ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , діяла на території Івано-Франківської області з серпня 2025 року по вересень 2025 року та припинила своє функціонування у зв`язку із її викриттям правоохоронними органами.

На початку серпня 2025 року ОСОБА_7 , будучи керівником та лідером злочинної організації, в умовах воєнного стану, спільно з учасниками злочинної організації ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 спланували учинення вимагання від потерпілих з м. Яремча Надвірнянського району ОСОБА_23 та ОСОБА_24 грошових коштів в сумі 800 000 доларів США під виглядом повернення неіснуючого боргу перед ОСОБА_12 та розподілили ролі кожного учасника у вчиненні цього злочину.

Так, 20.08.2025 близько 13 год 44 хв члени злочинної організації ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , відповідно до відведеної їм ролі, діючи згідно раніше розробленого плану по заволодінню грошовими коштами ОСОБА_23 та ОСОБА_24 шляхом вимагання, на виконання вказівки ОСОБА_25 , з відома та згоди інших членів злочинної організації, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , прибули до будинку за місцем проживання ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , що по АДРЕСА_4 та в період часу з 13.44 год по 14.05 год, погрожуючи застосуванням насильства, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та знищенням майна шляхом підпалу, вимагали від ОСОБА_23 передати їм грошові кошти у сумі 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США неіснуючого боргу перед ОСОБА_12 та визначили дату 25.08.2025, як кінцевий термін передачі грошових коштів.

Продовжуючи реалізацію попередньо розробленого та узгодженого членами злочинної організації злочинного плану та відведених ролей кожного з них, на виконання вказівки ОСОБА_7 , з відома та згоди ОСОБА_8 , члени злочинної організації ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 25.08.2025 близько 08 год 30 хв прибули до місця проживання ОСОБА_23 та ОСОБА_24 за адресою АДРЕСА_4 , де маючи необхідну фізичну силу та чисельну перевагу над ОСОБА_23 , діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, примусово вивели останнього з будинку на подвір`я, де цілеспрямовано, фізично оточили останнього та, застосовуючи до ОСОБА_23 фізичну силу, яка виразилась у нанесенні ОСОБА_11 удару кулаком правої руки в обличчя потерпілому та ОСОБА_10 не менше двох ударів сокирою по ногах потерпілого в районі колін, вимагали від нього 800 000 доларів США неіснуючого боргу й примусили ОСОБА_24 під дією психологічного тиску, погроз та застосування фізичного насильства по відношенню до її чоловіка, написати розписку на ім`я ОСОБА_12 про отримання нею в борг від останнього грошових коштів в сумі 300 000 (триста тисяч) доларів США (що згідно з курсом валют НБУ становить 12 406 710 гривень та є особливо великим розміром), зобов`язали знайти вказану суму коштів та передати їм.

В подальшому учасники злочинної організації 03.09.2025 обговорили між собою подальший план отримання 04.09.2025 від потерпілих ОСОБА_26 грошових коштів, на виконання якого залучили в ролі кур`єра ОСОБА_27 , який отримав від ОСОБА_24 заздалегідь ідентифіковані несправжні (імітаційні) грошові кошти в сумі 301 300 (триста одну тисячу триста) доларів США (що згідно з курсом валют НБУ становить 12 464 781 грн), після чого учасники злочинної організації були затримані працівниками правоохоронних органів.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Кути Косівського району Івано-Франківської області, проживаючому за адресою: АДРЕСА_5 , громадянину України, одруженому, на утриманні неповнолітня дитина, згідно ст. 89 КК України раніше не судимому, 04.09.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.09.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.11.2025.

У подальшому Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області підозрюваному ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави неодноразово продовжувався, останній раз 02.03.2026 до 30 квітня 2026 року включно.

05 березня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182 КК України, які відповідно до вимог ст. 12 КК України є особливо тяжкими (ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 255), тяжкими (ч. 3 ст. 146), нетяжкими (ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 182) злочинами.

Обґрунтованість підозри пред`явленої ОСОБА_4 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_22 та свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; інформацією з Івано-Франківського ОБТІ щодо фіктивності довідки ОБТІ, яка стала підставою для реєстрації об`єкта нерухомості; матеріалів реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна (квартири); висновком лінгвістично (семантико-текстуальної) експертизи; висновком судово-медичної експертизи; протоколами огляду інформації отриманої з банківських установ; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

За таких обставин ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182 КК України, окремі з них є особливо тяжкими,, у зв`язку з чим існують ризики, які дають підстави вважати, що він з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Сторона обвинувачення не виключає можливості того, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив ряд умисних злочинів, в тому числі корисливі в складі організованої групи та злочинної організації та, усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів його вини у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 255 КК України, невідворотності настання покарання, а саме позбавлення волі строком до 12 років із конфіскацією майна, існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду з метою уникнення покарання.

Окрім того, обвинувачений ОСОБА_4 , маючи тісні зв`язки в кримінальному середовищі та з суб`єктами підвищеного злочинного впливу, може за їх покровительства тривалий час переховуватися від суду. Також, маючи діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може знайти шляхи для виїзду за кордон в умовах воєнного стану та покинути територію України.

Крім того, є достатні підстави вважати про наявність реального ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Даний ризик є реальним і обґрунтованим, зважаючи на те, що ОСОБА_4 відомі адреси проживання потерпілих та свідків, кримінальне правопорушення вчинено із застосуванням насильства за місцем проживання потерпілих ОСОБА_23 й ОСОБА_24 , ОСОБА_22 . Він може здійснювати переслідування потерпілих та шляхом завдання фізичної шкоди, погроз, умовлянь, підкупу чи іншими заходами впливати на їх показання, примусити їх до зміни чи відмови від показань й обвинувачення.

Окрім того, враховуючи, що існує взаємообумовленість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_4 діянь із діями інших обвинувачених, існують достатні підстави вважати, що він може прямо чи опосередковано впливати на інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 офіційно не працює, джерело його існування не відоме, вчинив новий умисний корисливий злочин. Відсутність постійного джерела доходу та соціальних обов`язків свідчить про те, що злочинна діяльність є основним засобом існування обвинуваченого у зв`язку з чим існують достатні підстави вважати, що останній продовжить вчиняти корисливі злочини для отримання грошових коштів. Крім того, перебуваючи на волі, може вчинити злочини проти життя та здоров`я потерпілих у вказаному кримінальному провадженні з метою схилення останніх до зміни раніше наданих свідчень.

Зазначені вище обставини та, враховуючи специфіку вчинених обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, зокрема вимагань в складі організованої групи та злочинної організації, які полягали у тривалому психологічному тиску та погрозах застосування фізичного насильства щодо потерпілого, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим. Будь-який захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, надасть обвинуваченому можливість помститися потерпілому за звернення до правоохоронних органів чи примусити його до зміни показань на свою користь.

На переконання сторони обвинувачення, враховуючи вищенаведене, репутацію обвинуваченого, тяжкість кримінальних правопорушень, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки буде недостатнім для запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Домашній арешт також не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки ОСОБА_4 , усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення особливо тяжких та тяжкого злочинів, матиме змогу покинути визначене йому місце проживання та переховуватись від суду.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі обвинуваченого та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконанню ним своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу.

На думку сторони обвинувачення, враховуючи особу обвинуваченого, його соціальний та сімейний стан, які у даному випадку не мають вирішального значення з огляду на тяжкість обвинувачення та високі ризики, а також те, що жоден із альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим ризикам, підготовче засідання у справі не призначено, строк дії ухвали про продовження ОСОБА_4 закінчується 30.04.2026, а тому необхідно продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала з мотивів наведених в ньому, просила клопотання задоволити.

Обвинувачений заперечив відносно задоволення клопотання.

Захисник в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання. Також подала письмові заперечення, в яких зазначила, що обвинувачений перебуває під вартою з 04.09.2025, тобто вже більше 7 місяців, а досудове розслідування по справі тривало ще з лютого 2025 року. Прокурор фактично пропонує суду застосувати принцип «автоматичного» продовження тримання під вартою лише на підставі того, що справу передано до суду. Крім того, у клопотанні прокурора відсутні будь-які докази існування ризиків та посилання виключно на стадію справи (направлення обвинувального акту до суду) є прямим порушенням вказаного рішення КСУ та ст.29 Конституції України. Ризики зазначені у клопотанні є формальними, нічим не підтвердженими, при цьому не зазначено жодних нових ризиків, або таких що збільшились з моменту обрання запобіжного заходу в суді або під час досудового розслідування. Просила відмовити у задоволенні клопотання, змінити запобіжний захід на більш м`який або визначити розмір застави з покладенням на останнього виконання обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

Так, 04 вересня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку абз.6 (10) ч.1ст. 615 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

06 вересня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.09.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.11.2025.

30.10.2025 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27.12.2025.

30.10.2025 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28.12.2025.

17.12.2025 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 10.02.2026.

22.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України.

10.02.2026 підозрюваному ОСОБА_11 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 03.03.2026.

24.02.2026 продовжено строк досудового розслідування до 8 місяців, тобто до 04.05.2026.

02.03.2026 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 30 квітня 2026 року включно.

05.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч 2 ст. 255 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , належить до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 146 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , належить до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , належить до категорії проступків, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , належить до категорії проступків, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 189 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , належить до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 190 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , належить до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно із ч. 1ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; оцінити дані, що характеризують особи обвинуваченого та визначені у п. 1- п. 11 ч. 1 вказаної статті.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_23 та ОСОБА_24 ; висновком судово-медичної експертизи; протоколами допиту свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Обставини здійснення підозрюваним (обвинуваченим) конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 189 КК України.

При цьому, слідчий суддя не надає оцінку кримінально-правової кваліфікації дій ОСОБА_4 та вирішення питання доведеності вини, оскільки дослідження зібраних доказів, здійснюватиметься під час судового розгляду - у судовому засіданні, а їх оцінка - в нарадчій кімнаті.

В той же час, 30 квітня 2026 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного ( обвинуваченого) запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з`ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.

20 квітня 2026 року Яремчанським міським судом Івано-Франківської області отримано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025090000000113 від 03.02.2025 стосовно ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182 КК України, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, для розгляду по суті.

21 квітня 2026 року головою Яремчанського міського суду скеровано подання на ім`я голови Івано-Франківського апеляційного суду за № 354/544/26 про передачу вказаного обвинувального акту на розгляд до іншого суду в межах юрисдикції Івано-Франківського апеляційного суду, та 22 квітня 2026 року постановою Івано-Франківського апеляційного суду відмовлено в задоволенні подання голови Яремчанського міського суду Івано-Франківської області.

На час розгляду клопотання підготовче судове засідання не призначено.

Згідно вимог ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

При визначенні строку тримання під вартою слід врахувати положення ч. 4 ст. 176 КПК України, згідно яких запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею. Таким чином, слідчий суддя після закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025090000000113 від 03.02.2025 має повноваження вирішувати питання щодо запобіжного заходу лише до проведення підготовчого засідання у відповідному кримінальному провадженні. Водночас, в будь-якому разі такий строк не може перевищувати двох місяців (якщо з будь-яких причини підготовче засідання в цей строк не відбудеться), з огляду на приписи ч.7 ст. 194КПК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого вище злочину, характеризуючі дані особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів та обґрунтування обов`язків.

Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Стосовно обґрунтованості ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, слід зазначити, що такі, які встановлені ухвалою слідчого судді від 02.03.2026 року у справі №344/3951/26 не зменшились.

Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Більш того, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Варто додати, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками можливого вчинення підозрюваним (обвинуваченим) відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначені доводи сторони захисту не дають достатніх підстав слідчому судді вважати доведеним відсутність встановлених ризиків.

При вирішенні клопотання, слідчим суддею враховується характеризуючі дані ОСОБА_4 , тяжкість злочинів, які йому інкримінуються та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, і саме наведені вище обставини у їх сукупності, підтверджують існування ризиків передбачених ст.177 КПК України та дають можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити уникненню цих ризиків та забезпечити процесуальну його поведінку.

В той же час, посилання сторони захисту на можливі процесуальні порушення під час проведення досудового розслідування підлягають оцінці під час судового розгляду, а інші доводи не можуть бути підставою для відмови в задоволенні даного клопотання, оскільки такі не виключають обґрунтованості підозри та наявність встановлених в судовому засіданні ризиків. Міцність соціальних зв`язків та характеризуючи дані підозрюваного не є безумовною підставою для відмови в задоволенні поданого клопотання та застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до п.п. 1,4 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

У рішенні «Марченко проти України» Європейського суду суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, враховуючи конкретні обставини та інкриміновану ОСОБА_4 участь у кримінальних правопорушеннях, їх наслідки, неможливість застосування щодо підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів для запобігання тим ризикам, існування яких доведено в судовому засіданні.

Крім того, вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини, а також керується ч.4 ст.183 КПК України, у відповідності до якої при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні злочину вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, а також щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; і приходить до висновку, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Отже, враховуючи вищенаведене, відсутність підстав для зміни чи скасування ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 30 квітня 2026 року, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання його під вартою до 23 травня 2026 року, включно без визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання задоволити.

Продовжити дію запобіжного заходу - тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 23 травня 2026 року включно.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківській установі виконання покарань (№ 12)».

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали - 27 квітня 2026 року.

Слідчий суддя

Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1