Ухвала суду № 136011080, 24.04.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7911/26

Провадження № 1-кс/344/3285/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 62022140040000018 від 15.02.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, 24.04.2026 року звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 18.09.2020 ОСОБА_4 з Міністерством оборони України укладено контракт про проходження військової служби строком на три роки.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.09.2020 №199-РС солдата ОСОБА_4 призначено на посаду номера обслуги артилерійського взводу артилерійської батареї артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.09.2020 №249 солдат ОСОБА_4 приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Також, у ст. 1 Закону України «Про оборону України» надається визначення терміну особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

З моменту видання виконувачем обов`язків Президента України Указу «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 від 17.03.2014 на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.

Згідно п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Про особливий період несення військової служби та порядок проходження військової служби солдату ОСОБА_4 достеменно було відомо і до часу нез`явлення на службу останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.

Однак, 18.01.2022 о 08 год. 30 хв. солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за контрактом, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, з метою ухилитися від виконання обов`язків військової служби, без поважних причин, не з`явився на службу до розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, який самовільно залишив розташування військової частини.

Таким чином, солдат ОСОБА_4 18.01.2022 о 08 год. 30 хв., діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за контрактом, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, з метою ухилитися від виконання обов`язків військової служби, без поважних причин, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, який самовільно залишив розташування військової частини.

Викладені обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування.

17.06.2024 відносно солдата ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України.

Оскільки всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії для встановлення місцезнаходження підозрюваного виконані, але місцезнаходження ОСОБА_4 не встановлено, підозрюваний продовжує переховуватись від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

02.07.2024 слідчим П`ятого СВ ТУ ДБР, розташованого у місті Львові оголошено в розшук підозрюваного ОСОБА_4 .

Таким чином, дії ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років, тобто даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

Захисник у судовому засіданні зазначив, що підозрюваний має на утриманні сім`ю, зокрема вагітну дружину, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків. Також звернув увагу суду на те, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинене до введення на території України воєнного стану. З огляду на викладене, просив суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, визначивши її розмір на рівні 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника та додатково пояснив, що перебував у відпустці, після завершення якої до виконання службових обов`язків дійсно не повернувся.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, та його захисника. дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: Підозрюваний має змогу переховуватися від органів досудового розслідування, про що свідчить сам факт самовільного залишення військової частини та переховування на даний час. Також встановлено, що ОСОБА_4 відсутній за адресою, яка відома органу досудового розслідування. Підозрюваний знаходиться на волі та має фактичну можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки останні являються співслужбовцями підозрюваного, про яких йому відомо. Залишаючись на волі підозрюваний має можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення. Підозрюваний має можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки проживає може не прибувати на виклики, посилаючись на різні нібито форс-мажорні чи поважні обставини, таким чином затягуючи хід досудового розслідування.

Запобігти настанню вказаних ризиків неможливо застосуванням більш м`якого запобіжного заходу, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 має можливість впливати на свідків та залякувати їх, має змогу не з`являтися на виклики слідчого, прокурора, слідчого судді, посилаючись на зовсім не обґрунтовані обставини, а також враховуючи той факт, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неможливим через специфіку проходження військової служби та відсутністю постійного місця проживання.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запобіжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у виняткових випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.

Санкція злочину, передбаченого ч.3 ст. 408 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років, тобто даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, тобто даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час існують.

Підсумовуючи наведене, слідчий суддя вважає, що більш м`які запобіжні заходи в т.ч. цілодобовий домашній арешт не зможуть в повній мірі запобігти наведеним ризикам, а відтак не будуть здатними і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого злочину, міцність соціальних зв`язків підозрюваного та характеризуючи його особу дані, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити.

Разом із тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч.3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України), зважаючи на обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, розмір завданих злочином збитків, характеристику підозрюваного та його майновий стан, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нею обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя, вважає за необхідне визначити розмір застави в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 грн. (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень).

На переконання слідчого судді з отриманих пояснень та доказів внесення застави саме в такому розмірі зможе в повній мірі гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків під час досудового розслідування.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 45 днів до 07 червня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Взяти підозрюваного ОСОБА_4 , під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

Розмір застави визначити в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 грн. (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код отримувача: 26289647, банк:ДКСУ України, м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA158201720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- у разі наявності документів, що дають право виїзду за кордон, здати їх на зберігання до органу досудового розслідування.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали до 07 червня 2026 року включно.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 27 квітня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_6