Рішення № 136010976, 27.04.2026, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 197/130/26

Провадження № 2/197/302/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Гетьманенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

представник ТОВ "Санфорд капітал" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Р.07.00408.004971776 від 28.02.2019 у розмірі 17926,11 грн, а також понесених судових витрат. Позов мотивовано тим, що 28.02.2019 між ПАТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Р.07.00408.004971776 відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 13200 грн. Строк, на який надається кредит - 36 місяців з дати його надання. Станом на 28.02.2022 сформувалася заборгованість позичальника перед банком за Договором - заборгованість за основним боргом в сумі 12195,74 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 5730,37 гривень, що разом становить 17926,11 гривень. 16 листопада 2023 року між АТ "Ідея Банк" та ТОВ "ФК "Сонаті" був укладений договір факторингу №16/11-23 відповідно до якого первісний кредитор відступив право грошової вимоги до боржників в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № P07.00408.004971776. 29 грудня 2023 року ТОВ "ФК "Сонаті" уклало з ТОВ "Санфорд капітал" договір факторингу № 29/12-23, відповідно до умов якого та на підставі реєстру боржників до ТОВ "Санфорд капітал" перейшло право вимоги до бржників в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № P07.00408.004971776. Згідно до Довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №P07.00408.004971776, сформованої Первісним Кредитором (АТ "Ідея Банк") станом на 16.11.2023 року заборгованість становить: заборгованість за основним боргом в сумі 12195,74 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 5730,37 гривень, що разом становить 17926,11 гривень.

Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 16.02.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явилися. В позовній заяві було заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. У разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, зокрема шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, про причини своєї неявки не повідомила. Заяв, клопотань від неї не надходило.

Суд у зв`язку з вищевикладеним зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд, враховуючи ту обставину, що позивачу та відповідачу були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає, що чергове відкладення розгляду справи порушуватиме розумний строк розгляду цивільної справи, у зв`язку із чим суд вважає за необхідним ухвалити відповідне рішення, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 28 лютого 2019 року між Акціонерним товариством "Ідея Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Р.07.00408.004971776, відповідно до умов якого Банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 13200 грн включаючи витрати на страховий платіж ( у разі наявності), а позичальник зобов`язується повернути кредит разом з процентними платежами згідно з умовами договору. Строк, на який надається кредит - 36 місяців з дати його надання. Процентна ставка - 15 % річних від залишкової суми кредиту.

Відповідно до договору добровільного страхування життя № Р.07.00408.004971776 від 28.02.2019 укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "СК "Уніка життя" розмір страхового внеску за цим договором страхування становить 2107,56 грн. Вигодонабувачем за цим договором страхування є Банк.

Згідно виписки про рух коштів з 28.02.2019 по 16.11.2023 вбачається користування відповідачкою кредитними коштами, а також часткове погашення боргу на загальну суму 3913,56 грн, при цьому, будь-яких спорів щодо розміру такого боргу відповідачкою перед позивачем не ставилося.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором P07.00408.004971776 від 28.02.2019, станом на 16.11.2023 заборгованість становить 29151,94 грн, з яких 12195,74 грн - заборгованість за основним боргом, 5730,37 грн - заборгованість за відсотками, 11225,83 грн - заборгованість за комісіями.

На підставі договору факторингу № 16/11-23 від 16.11.2023 укладеного між АТ "Ідея Банк" та ТОВ "ФК "Сонаті" первісний кредитор відступив право грошової вимоги до боржників в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № P07.00408.004971776. Відповідно до реєстру боржників № 1 від 16.11.2023, заборгованість ОСОБА_1 становить 29151,94 грн, з яких 12195,74 грн - заборгованість за основним боргом, 5730,37 грн - заборгованість за відсотками, 11225,83 грн - заборгованість за комісіями.

29 грудня 2023 року ТОВ "ФК "Сонаті" уклало з ТОВ "Санфорд капітал" договір факторингу № 29/12-23, відповідно до умов якого та на підставі реєстру боржників до ТОВ "Санфорд капітал" перейшло право вимоги до бржників в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № P07.00408.004971776.

При цьому позивачем заявлена сума до стягнення становить 17926,11 грн, що складається з: заборгованість за основним боргом в сумі 12195,74 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 5730,37 грн.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У частині першій статті 509 ЦК України зазначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зроблено висновок, що "припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання".

Таким чином, суд приходить до висновку, що між первісним кредитором ОСОБА_2 виникли договірні відносини внаслідок отримання відповідачкою кредиту. Права вимоги за кредитним договором було відступлено позивачу по справі, кредит не повернуто, а отже позовні вимоги ТОВ "Санфорд капітал" підлягають задоволенню. Відповідачка відзиву чи заперечень на позов не подала, тому наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідачки приймається судом як достовірний. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті. Тож, ОСОБА_1 не виконала обов`язок з повернення кредитних коштів і позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин справи, суд всебічно та повно з`ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що понесені ТОВ "Санфорд капітал" витрати на правничу допомогу в розмірі 7200 грн, підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правової допомоги № 1/04 від 01.04.2024; актом приймання-передачі послуг з правничої допомоги в сумі 7200 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, за відсутності заперечень щодо таких витрат від відповідача, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 7200 грн підлягають стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією переказу коштів № 94 від 05.02.2026 (а.с. 7), позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 89, 141, 247, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 6, 509, 512, 526, 536, 625, 626, 629, 638, 1050, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд капітал" (місцезнаходження : м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, 5-й поверх, приміщ. 68,69, ЄДРПОУ: 43575686) до ОСОБА_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд капітал" заборгованість за кредитним договором №Р.07.00408.004971776 від 28 лютого 2019 року у розмірі 17926 (сімнадцять тисяч дев`ятсот двадцять шість) гривень 11 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд капітал" витрати на правову допомогу у розмірі 7200 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн, а разом 9862 (дев`ять тисяч вісімсот шістдесят дві дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення 27.04.2026.

Суддя М.В. Панчук