Рішення № 136010622, 20.04.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/180/26

провадження № 2/179/494/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Павлюка З.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором №8504917 від 18.02.2022 у розмірі 17587,50 грн., понесені витрати на правову допомогу в розмірі 9 000 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 18.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8504917, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 15000 грн. зі сплатою процентів за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, та зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у строки, передбачені кредитним договором. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами, та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

25.07.2024 було укладено договір №25-07/24, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №8504917.

Станом на теперішній час заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачується, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №8504917 від 18..02.2022, що підлягає стягненню з позичальника, становить 17587,50 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 15000 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 937,50 грн.; заборгованість за комісіями - 1650,00 грн.

Ухвалою від 16.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Відповідачу запропоновано подати відзив.

Ухвалою від 16.03.2026 за клопотанням представника позивача витребувано у АТ «КБ «Приват Банк» докази.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві вказав про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено, що 18 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит №8504917 (далі - кредитний договір).

Відповідно до умов кредитного договору (п.1.1-1.6), відповідач отримала кредит у розмірі 15000 грн. строком на 90 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду, та 5% відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Пільговий період складає 30 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 20.03.2022 (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 60 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 19.05.2022 (дата остаточного погашення заборгованості).

Відповідно до п.2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 *51.

Відповідно до п.2.5 договору відповідач зобов`язаний здійснити сплату заборгованості по кредиту/сплату комісії за управління та обслуговування кредиту одним з способів, зазначених на сайті кредитодавця

Відповідно до п.6.1 кредитного договору, цей кредитний договір укладений в електронній формі в особистому кабінеті Позичальника, створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Кредитний договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором J90494 (а.с.13-18).

Додатком №1 до договору є графік платежів (а.с.19), згідно якого до сплати 19.05.2022 визначено 67275 грн., з яких 15000 грн. - сума кредиту, 1650 грн. - комісія за надання кредиту, 50625 грн. - проценти за користування кредитом.

Додатком №2 до договору є паспорт споживчого кредиту, яким визначено інформацію щодо умов кредитування (а.с.20).

Договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст.207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.

Виконання ТОВ «Мілоан» обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 15000 грн. відповідачеві підтверджується квитанцією ID 1918612861, відповідно до якої 18.02.2022 перераховано на платіжну картку № НОМЕР_2 кошти у розмірі 15000 грн. з призначенням платіжної операції «кошти згідно договору 8504917» (а.с.29).

Згідно листа АТ КБ «Приват Банк» від 09.04.2026, наданого на виконання ухвали суду про витребування доказів, вбачається, що на ім`я відповідачки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_4 , номер телефону НОМЕР_5 знаходиться в анкетних даних відповідачки і є фінансовим номером телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій.

Випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_4 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк», підтверджено зарахування 18.02.2022 грошових коштів у розмірі 15000 грн. від ТОВ «Мілоан».

Таким чином, факт отримання відповідачем кредитних коштів від ТОВ «Мілоан» у розмірі 15000 грн. знайшов своє підтвердження.

Відповідно до відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №8504917 за період з 18.02.2022 по 28.02.2022, відповідач умови договору не виконувала, грошові кошти за на погашення тіла кредиту, відсотків та комісії не сплачувала, заборгованість складає 17587,50 грн., з яких: 15000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 937,50 грн. - заборгованість за відсотками, 1650 грн. - заборгованість за комісією (а.с.30).

25 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір про відступлення прав вимоги №25-07/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» (клієнт) відступає ТОВ «Факторинг Партнерс» (фактор) за плату право грошової вимоги до боржників, строк виконання зобов`язань за якою настав, або яке виникне у майбутньому.

Відповідно до п.6.1.3 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників для друку згідно додатку №4, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до акту приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді за договором факторингу №25-07/2024 від 25.07.2024, ТОВ «Мілоан» (клієнт) передав, а ТОВ «Факторинг Партнерс» (фактор) прийняв реєстр боржників в електронному вигляді кількістю 15000 (п`ятнадцять тисяч).

Відповідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №25-07/2024 від 25.07.2024, до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №8504917 у розмірі 17587,50 грн., з яких: заборгованість за кредитом 15000 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом - 937,50 грн., заборгованість по комісії за надання кредиту 1650 грн.

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 652 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ч. 1 ст. 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст. 514, ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

Крім того, відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 вказано, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Судом встановлено, що 18.02.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір №8504917, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 15000 грн. зі сплатою комісії та відсотків за користування кредитом та зобов`язалася у строк, встановлений кредитним договором повернути суму кредиту, а також виконати інші умови, передбачені кредитним договором.

Встановлені фактичні обставини в справі свідчать про те, що відповідач ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконала, у передбачений в кредитному договорі строк грошові кошти (суму кредиту), комісію та нараховані проценти за користування кредитом у повному розмірі не повернула, унаслідок чого виникла заборгованість.

На підставі укладеного 25.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» Договору факторингу №25-07/2024, позивач набув право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до відповідача за Кредитним договором №8504917 від 18.02.2022.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданих позивачем вбачається, що станом на 27.01.2026 ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 17587,50 грн, з яких: 15000 грн - прострочена заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 937,50 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 1650 грн - заборгованість за комісією.

Жодних додаткових нарахувань заборгованості за вищевказаним Кредитним договором після відступлення на прав грошової вимоги до позивача, останнім не здійснювалось.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористалася, заперечень, власних доводів щодо обставин справи та доказів на їх підтвердження до суду не надала, не спростувала наявність вищевказаної заборгованості перед позивачем та її розмір. Доказів того, що відповідач виконав свій обов`язок позичальника первісному кредитору, відповідачем суду також не надано.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором №8504917 від 18.02.2022 у розмірі 17587,50 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Судовий збір, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, згідно з ч.2 ст. 141 ЦПК України, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розподіляючи витрати, які відповідач поніс на професійну правничу допомогу, суд дійшов до висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, що підтверджують склад та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має відповідати критерію розумності таких витрат.

В обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ «Факторинг Партнерс» витрат на правничу допомогу у розмірі 9000 грн разом з позовною заявою подано копії наступних документів: копія договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Асистанс», прайс лист АТ «Лігал Ассістанс», затверджений рішенням Загальних зборів №01-12/2025 від 01.12.2025; заявку на надання юридичної допомоги №2297 від 01.12.2025; витяг з акту №25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025, в якому міститься детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги на загальну суму 9000 грн.

Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 року (справа № 554/2586/16-ц) констатує, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Виходячи з вимог законодавства, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду позивачем надано відповідні документи, які свідчать про понесення відповідачем витрат на правничу допомогу адвокату у розмірі 9000 грн. Отже, зазначені витрати документально підтверджені та доведені.

Разом з тим, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу за переконанням суду є завищеним з огляду на те, що предмет позову про стягнення заборгованості не є складним, не потребує складних правових досліджень, вивчення великого обсягу фактичних даних та аналізу первинних документів, а фактично виконані адвокатом відповідача роботи (надані послуги) не є складними за обсягом та витраченим часом.

Тому, враховуючи складність справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Також з відповідача на користь позивача відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись ст. ст. 12,13, 76-78, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №8504917 від 18.02.2022 у розмірі 17587,50 грн. (сімнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят сім грн. 50 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.Ю.Кравченко