Ухвала суду № 136010461, 22.04.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 175/3120/20

Провадження № 1-в/204/443/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань Чечелівського районного суду міста Дніпра клопотання ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на підставі вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2020 року,

за участю прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , засудженого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

До Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на підставі вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2020 року.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав подане клопотання, просив його задовольнити. В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що у вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2020 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12020040000000526, йому було призначено додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки. Відповідно до ухвали Машівського районного суду Полтавської області від 30 липня 2024 року за поданням Державної установи «Машівська виправна колонія № 9» його було звільнено умовно-достроково від подальшого відбування основного покарання на невідбутий строк 03 роки 11 місяців 15 днів позбавлення волі, із залишенням додаткової міри покарання. Відповідно до довідки начальника Чечелівського РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області від 05 червня 2025 року № 21/40/1488-25 з 06 вересня 2024 року по теперішній час він перебуває на обліку Чечелівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області. Отже, саме з 06 вересня 2024 року почав обчислюватись трьохрічний строк додаткового покарання у виді позбавлення керування транспортними засобами. Станом на сьогодні ним відбуто більше половини цього додаткового покарання, набувши таким чином право на умовно-дострокове звільнення від відбування цього додаткового покарання. Після набрання вироком законної сили ним було вжито всіх необхідних заходів для ресоціалізації та реалізації права на працю. Виконання зазначеного виду додаткового покарання відносно нього унеможливлює здійснення трудової діяльності, позбавляє стабільного джерела доходу, ставить під загрозу соціальну адаптацію та фактично перешкоджає реалізації конституційного права на працю (ст. 43 Конституції України). Крім того, він не ухилявся від виконання основного покарання, не порушував умов його відбування, характеризується позитивно, не вчиняв нових правопорушень. З урахуванням викладеного, позбавлення права керування транспортними засобами втратило свій виправний характер, і його подальше виконання суперечить меті покарання, визначеній у ст. 50 КК України виправлення засудженого та запобігання новим злочинам. На даний час він перебуває у шлюбі з ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про шлюб від 07 липня 2022 року актовий запис № 271 Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). ОСОБА_7 перебувала на обліку у КНП КНП «Міська клінічна лікарня № 16» ДМР акушерсько-гінекологічного відділення з діагнозом: Вагітність 20 тижнів, обтяжений стан вагітності, що підтверджується довідкою КНП «Міська клінічна лікарня № 16№ ДМР № 30 від 03 червня 2025 року. 18 жовтня 2025 народився хлопчик ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , зареєстровано в Центрально-міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 324 від 27 жовтня 2025 року. Для забезпечення матеріального добробуту родини існує нагальна потреба у працевлаштуванні, проте для виконання відповідної роботи необхідна наявність посвідчення водія. Відповідно до листа Чечелівського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області № 905/21/40/1-26 від 10 квітня 2026 року встановлено, що в період з 06 вересня 2024 року по теперішній час під час перебування на обліку в уповноваженому органі з питань пробації відсутні факти порушення ним порядку та умов відбування покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Він з 01 вересня 2025 року по даний час навчається на 1 курсі першого (бакалаврського) рівня факультету фізичного виховання Українського державного університету науки і технологій Навчально-наукового інституту «Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту», що підтверджується довідкою за місцем навчання № 10.07/02-23 від 01 квітня 2026 року. За місцем навчання характеризується позитивно, приймає активну участь у суспільному житті факультету і академії, в колективі здобувачів вищої освіти користується повагою, з товаришами має дружні стосунки, за характером цілеспрямований, відповідальний, надійний, шкідливих звичок не має. Вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2020 року покладено обов?язок на ОСОБА_3 відшкодувати моральну (немайнову) шкоду потерпілому за вчинення кримінального правопорушення, в розмірі 150 000 грн. 00 коп. Станом на сьогодні він виконав даний обов?язок повному обсязі та розрахувався з потерпілим. Звертає увагу на наступні об?єктивні дані, що обґрунтовують можливість умовно-дострокового звільнення його від відбування додаткового покарання: він вперше скоїв дорожньо-транспортну пригоду з необережності; місця ДТП не залишив, а тут же надав потерпілим першу допомогу; ще на досудовому слідстві вживав заходи для надання матеріальної допомоги потерпілим; за місцем навчання характеризується позитивно; на даний час потерпілі не мають претензій до нього, між сторонами укладено угоди про відшкодування шкоди, які засуджений визнав та зобов`язався виконати; за час перебування на обліку з 06 вересня 2024 року і по теперішній час він не скоїв будь-яких кримінальних чи адміністративних правопорушень; обов?язки, що були встановлені судом, не порушував; з?являвся за викликами до районного відділу філії Державної установи «Центр пробації»; громадського порядку не порушував; заборону суду у вигляді керування транспортними засобами не порушував; відбув більше половини цього додаткового покарання, набувши таким чином право на умовно-дострокове звільнення від відбування цього додаткового покарання. Посвідчення водія він отримував. З моменту отримання водійського посвідчення та вчиненням кримінального правопорушення пройшло близько року. Він намагався влаштуватись на роботу, яка не буде пов`язаною із необхідністю керування транспортними засобами, однак йому було відмовлено. Також, він реєструвався на біржі праці, це було одразу після судового засідання в минулому році, однак нажаль йому не дали роботу, повідомили про те, що місць не має. Йому сказали чекати, повинні були сповістити, але так і не направили нікуди. Потім він почав навчатись, народилась дитина, та він для себе вирішив, що йому необхідно навчатися. Для нього без наявності водійського посвідчення виявилось занадто складним влаштуватись на роботу. Якщо б він мав водійське посвідчення, міг би у нічну зміну влаштуватись в службу таксі водієм.

В судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав клопотання, просив його задовольнити. Пояснив, що звернулись до суду із вказаним клопотанням, оскільки це є правом засудженого, передбаченим ст. 81 КК України. Його довіритель відбув вже більше половини строку додаткового покарання. У засудженого сумлінна поведінка, правопорушень не вчиняв. Йому необхідне посвідчення водія задля того щоб мати можливість утримувати свою сім`ю.

Прокурор ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання. Пояснив, що посилання на відбуту частину покарання заслуговують на увагу, однак слід брати до уваги й той факт, що ще більша частина строку призначеного покарання залишається невідбутою. Засуджений вчинив тяжке кримінальне правопорушення, внаслідок чого одна людина загинула, а інша отримала тяжкі тілесні ушкодження. Вже на розгляді у суду перебувало аналогічне клопотання, в задоволенні якого судом було відмовлено. Вважав, що вказане клопотання подано передчасно.

Суд вислухавши клопотання засудженого, думку учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього документи, дійшов до наступного висновку.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати серед іншого питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно до ч.2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.

Судом встановлено, що вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2020 року ОСОБА_3 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді восьми років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2020 року набрав законної сили 17 лютого 2021 року.

30 липня 2024 року ухвалою Машівського районного суду Полтавської області було звільнено засудженого ОСОБА_3 умовно-достроково від подальшого відбування основного покарання за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2020 року на невідбутий строк три роки одинадцять місяців п`ятнадцять днів позбавлення волі, із залишенням додаткової міри покарання.

Ухвала Машівського районного суду Полтавської області від 30 липня 2024 року набрала законної сили 07 серпня 2024 року.

07 серпня 2024 року засудженого ОСОБА_3 було звільнено умовно-достроково на невідбутий строк три роки одинадцять місяців п`ятнадцять днів позбавлення волі, із залишенням додаткової міри покарання із Державної установи «Машівська виправна колонія № 9».

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 05 серпня 2025 року в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про заміну або повне звільнення від додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами було відмовлено.

09 жовтня 2025 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги засудженого та залишено без змін ухвалу Чечелівського районного суду міста Дніпра від 05 серпня 2025 року.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за змістом ст. 81 КК України є правом, а не обов`язком суду.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» зазначено, що звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України.

Відповідно ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до ухвали Машівського районного суду Полтавської області від 30 липня 2024 року було зазначено, що за час відбування основного покарання ОСОБА_9 визнав винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, визнавав винуватість під час судового провадження, відшкодував потерпілим завдану матеріальну та моральну шкоду, отримані засудженим стягнення у виді догани в 2021 році в установі попереднього ув`язнення погашені, натомість за час перебування в Державній установі «Машівська виправна колонія № 9» ОСОБА_3 має десять заохочень, протягом всього строку перебування в установі виконання покарань працевлаштований та від праці не відмовляється, брав участь у виховних заходах, з дозволу адміністрації установи виконання покарань проживав з родиною за межами виправної колонії, що на думку суду свідчить, що ОСОБА_3 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. У зв`язку із чим останнього було звільнено умовно-достроково від подальшого відбування основного покарання.

При цьому, засуджений ОСОБА_3 не був звільнений судом від додаткового покарання.

Відповідно до частини третьої статті 55 КК України при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.

Таким чином, строк відбуття додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_9 почався 07 серпня 2024 року.

Згідно з ч. 1 ст. 81 КК України особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбування засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин (в редакції, яка діяла станом на день вчинення кримінального правопорушення).

Додаткове покарання це захід примусу, яке призначається судом лише разом із основним покаранням для посилення відповідальності.

Згідно з положеннями ст. 55 КК України у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, займатися певною діяльністю, позбавлення права керування транспортними засобами, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення.

У свою чергу поняття «зайняття певною діяльністю» не є тотожним поняттю позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки «зайняття певною діяльністю або обіймати певні посади» фактично виступає забороною працювати на певних посадах або займатися конкретною професійною діяльністю, а тому, у такому випадку, ст. 81 КК України не може бути застосована.

Позбавлення права керування транспортними засобами є додатковим покаранням, яке застосовується судом при порушенні правил безпеки дорожнього руху, яке спричинило потерпілим тілесні ушкодження середньої тяжкості, тяжкі наслідки або смерть.

Судом не може бути взято до уваги посилання засудженого ОСОБА_3 на неможливість працевлаштування у зв`язку із відсутністю у нього права керування транспортними засобами з огляду на наступне.

Відповідно до пояснень, які були надані засудженим в судовому засіданні, останній зазначив, що після відмови суду у заміні йому додаткового покарання, він пішов до центру зайнятості та став на облік, як безробітна особа, однак на протязі деякого часу йому так і не було запропоновано жодної вакансії для працевлаштування, після чого останній вирішив, що він повинен навчатись.

На підтвердження своїх доводів в частині звернення до центру зайнятості не отримання відповідних пропозицій щодо працевлаштування, засуджений жодних доказів до суду не надав, а його позиціє є сумнівною в цій частині.

Як було встановлено під час судового розгляду, суду засудженим ОСОБА_3 була надана довідка Українського державного університету науки і технологій ННІ «Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту» від 01 квітня 2026 року, ОСОБА_3 дійсно навчається на 1 курсі першого (бакалаврського) рівня навчання, факультету фізичного виховання. Форма навчання: денна (за кошти фізичних/юридичних осіб).

Відповідно до пояснень, які були надані засудженим в судовому засіданні, останній зазначив про те, що хоча він і навчається, однак в разі задоволення клопотання він матиме змогу працювати у службі таксі на посаді водія після навчання, тобто вночі.

Однак, посада водія таксі це робота, яка пов`язана з підвищеним ризиком, а транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, а тому беручи до уваги той факт, що засуджений вдень навчається, зайняття діяльністю перевезення пасажирів засудженим буде надмірним навантаженням на останнього, що у свою чергу може призвести до підвищених ризиків у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

В свою чергу, засуджений не позбавлений права займатися будь-якою діяльністю не пов`язаною з обов`язковою наявністю спеціального права керування транспортними засобами, що свідчить про відсутність порушення його права на працю.

При цьому, останній не мав та не має професії, пов`язаної з необхідністю мати право керування транспортними засобами, яка б була джерелом його доходу.

Таким чином, позбавлення права керування не є не співмірним обмеженням з конституційними правами засудженого, у тому числі й у праві на працю.

Крім цього, слід взяти й до уваги кримінальне правопорушення, яке було вчинене ОСОБА_3 та за вчинення якого останнього було засуджено вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2020 року. Так, відповідно до обставин вчиненого кримінального правопорушення: ОСОБА_3 , 07 липня 2020 року близько 02 години 25 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (1,79 ‰), керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Golf», рухався в темний час доби, по сухому асфальтному покриттю проїзної частини автодороги Братське-Волоське у Дніпровському районі Дніпропетровської області, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, з боку с. Волоське в напрямку смт. Братське, перевозив в якості пасажирів трьох осіб. Вподальшому, ОСОБА_3 в районі повороту на с. Антонівка Дніпровського району Дніпропетровської області, біля електричної опори № 58, в`їжджаючи на заокруглення проїзної частини праворуч, проявляючи злочинну самовпевненість, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, що змушували його порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, не обрав безпечну швидкість руху та не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух свого транспортного засобу та безпечно керувати ним, не впорався з керуванням та допустив виїзд за межі проїзної частини, на ліве узбіччя по ходу свого руху, де допустив перекидання автомобіля «Volkswagen Golf», на лівий бік, з подальшим контактуванням правою бічною частиною та дахом автомобіля з нерухомою перешкодою - деревом, та з подальшим падінням автомобіля на дах.

Внаслідок злочинної самовпевненості ОСОБА_3 двоє пасажирів отримали на місці травми, які були не сумісні із життям, що у свою чергу призвело до їх смерті, а третій пасажир отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Таким чином, протиправні дії ОСОБА_3 , які були пов`язані із нехтуванням Правил дорожнього руху України та призвели до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, що у свою чергу свідчить про відсутність у обвинуваченого належних навиків керування транспортними засобами.

При цьому, слід взяти до уваги й той факт, що станом на день вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, останній мав невеликий водійський стаж, близько року, як пояснив сам засуджений в судовому засіданні та керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Беручи до уваги вищевикладене, звільнення засудженого ОСОБА_3 від подальшого відбування додаткового покарання не буде відповідати інтересам суспільства, з урахуванням раніше вчиненого останнім кримінального правопорушення та наслідків, які настали у зв`язку із цим, а саме смерті двох осіб та отримання тілесних ушкоджень третьою особою.

ОСОБА_3 мав право керувати транспортними засобами, однак у зв`язку зі своєю самовпевненістю та не бажанням виконувати чинні вимоги законодавства, порушив вимоги ПДР, умисно, грубо, будучи в стані алкогольного сп`яніння сів за кермо транспортного засобу, у зв`язку із чим настали невідворотні наслідки.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень (як самими засудженими, так і іншими особами).

Судом береться до уваги наявність у засудженого ОСОБА_3 дружини та малолітньої дитини, однак вказане жодним чином не може свідчити про те, що покарання, яке було призначено засудженому внаслідок його протиправних дій досягло тієї мети, за якої поведінка ОСОБА_3 буде направлена на не порушення вподальшому вимог чинного законодавства.

Враховуючи все вищевикладене, судом не вбачається підстав для задоволення клопотання ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення, а тому у задоволенні такого клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на підставі вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2020 року, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Чечелівський районний суд міста Дніпра.

Суддя ОСОБА_1