Ухвала суду № 136010373, 23.04.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/841/26

Провадження № 1-кс/202/2829/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

23 квітня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратуриОСОБА_3 про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження №42025042030000039, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 239, ч. 2 ст. 325, ч. 1 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Дніпропетровської обласної прокуратуриОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження №42025042030000039, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 239, ч. 2 ст. 325, ч. 1 ст. 366 КК України.

В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на те, що службові особи суб`єктів господарювання ТОВ «ІН-ФЛОУ» (код ЄДРПОУ 39470549), ТОВ ЗОВНІШНЬОТОРГІВЕЛЬНА ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ДАЯНА» (код ЄДРПОУ 19154711), ТОВ ВИРОБНИЧА ФІРМА «ДНІПРОТЕХНОБУД» (код ЄДРПОУ 32756607), ТОВ «ВИКОНАВЧА ФІРМА «ДНІПРОТЕХНОБУД» (код ЄДРПОУ 40124825) діють за попередньою змовою з посадовими особами інших суб`єктів господарювання утворювачами відходів, переслідуючи мету власного збагачення, не маючи відповідних дозвільних документів на поводження з небезпечними відходами, укладають договори на управління відходами, а також здійснюють діяльність з утилізації відходів з порушенням вимог чинного законодавства, що призводить до забруднення та псування земель відходами, шкідливими для життя і здоров`я людей та довкілля, при цьому отримані кошти від фіктивного перевезення та оброблення відходів, посадовими особами ТОВ «ІН-ФЛОУ» (код ЄДРПОУ 39470549), ТОВ ЗОВНІШНЬОТОРГІВЕЛЬНА ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ДАЯНА» (код ЄДРПОУ 19154711), ТОВ ВИРОБНИЧА ФІРМА «ДНІПРОТЕХНОБУД» (код ЄДРПОУ 32756607), ТОВ «ВИКОНАВЧА ФІРМА «ДНІПРОТЕХНОБУД» (код ЄДРПОУ 40124825) легалізуються шляхом проведення безтоварних фінансових операцій із використанням підконтрольних ними конвертаційних центрів.

Прокурором зазначено, що під час досудового розслідування встановлено, що до вищевказаної діяльності причетний зокрема ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

16.04.2026 на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпро проведено обшук за місцем фактичного мешкання - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено наступне: мобільний телефон iPhone 14 Pro Max, imei: НОМЕР_1 , м.т. НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; банківська картка «Общадбанк» № НОМЕР_4 ; банківська картка «Общадбанк» № НОМЕР_5 ; банківська картка «Общадбанк» № НОМЕР_6 ; банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_7 ; банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_8 .

Постановою слідчого від 16.04.2026 зазначене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42025042030000039.

Прокурор посилається на п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України та зазначає, що накладання арешту на визначене в клопотанні майно, яке є речовими доказами, є необхідним для цілей кримінального провадження, зокрема запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, необхідність його використання під час досудового розслідування в якості речового доказу.

Прокурор в заяві клопотання підтримав та просив задовольнити.

Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 надала письмові заперечення в яких зазначала, що вилучений мобільний телефон є власністю ОСОБА_4 , яким було надано вільний доступ як до самого будинку, так і до всього майна, яке в ньому знаходилось, в тому числі і до мобільного телефону, паролі доступу до телефону - відсутні, що фактично не позбавляло слідчого виконати вимоги п. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України.

ОСОБА_4 про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення не повідомлялось, останній не причетний до вчинення будь-яких злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, мобільний телефон, вилучений у ОСОБА_4 в ході обшуку, не є ані засобом, ані знаряддями вчинення злочинів, а тому клопотання прокурора про арешт майна є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до таких висновків.

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025042030000039 17.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 239, ч. 2 ст. 325, ч. 1 ст. 366 КК України.

16.04.2026 на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпро проведено обшук за місцем фактичного мешкання - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено наступне: мобільний телефон iPhone 14 Pro Max, imei: НОМЕР_1 , м.т. НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; банківська картка «Общадбанк» № НОМЕР_4 ; банківська картка «Общадбанк» № НОМЕР_5 ; банківська картка «Общадбанк» № НОМЕР_6 ; банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_7 ; банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_8 .

Постановою слідчого від 16.04.2026 зазначені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42025042030000039.

Положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Як визначено ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 22.04.2026 в межах кримінального провадження №42025042030000039 призначено комп`ютерно - технічну експертизу. Для дослідження експерту надано мобільний телефон iPhone 14 Pro Max, imei: НОМЕР_1 , м.т. НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

Слідчий суддя, вважає, що стороною обвинувачення доведена необхідність накладання арешту на зазначене майно, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою збереження речового доказу. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Водночас, слідчий суддя звертає увагу власника майна, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратуриОСОБА_3 про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження №42025042030000039, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 239, ч. 2 ст. 325, ч. 1 ст. 366 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на: мобільний телефон iPhone 14 Pro Max, imei: НОМЕР_1 , м.т. НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; банківська картка «Общадбанк» № НОМЕР_4 ; банківська картка «Общадбанк» № НОМЕР_5 ; банківська картка «Общадбанк» № НОМЕР_6 ; банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_7 ; банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_8 , які були вилучені 16.04.2026 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Роз`яснити, що відповідно до частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1