Ухвала суду № 136009967, 27.04.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 334/1997/26

Провадження № 2/211/4194/26

У Х В А Л А

про повернення помилково направленої справи

27 квітня 2026 року

Суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Костенко Є.К., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія " ЕЙС " звернувся до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути заборгованість за укладеним кредитним договором, посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що дана цивільна справа помилково направлена до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з огляду на таке.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вказана справа була направлена на адресу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за підсудністю відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 11.03.2026.

Надсилаючи справу до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя керувався тим, що відповідно до інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відповідач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа в УПСЗН Довгинцівського району м.Кривого Рогу і проживає: АДРЕСА_1 .

У той же час, відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру, зареєстрованим місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_2 .

Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.

Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.

Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.

Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.

Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов`язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (стаття 378, пункт 6 частини першої статті 411 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (стаття 27 ЦПК України).

Суть підсудності за вибором позивача, або альтернативної підсудності, полягає у тому, що за визначеними критеріями цивільних справ позивачу дається можливість обрати з кількох передбачених у законі судів той суд, до якого він пред`являтиме свої позовні вимоги. Законодавець установлює вичерпний перелік позовів, на які поширюються правила цього виду підсудності, а також передбачає конкретні суди, до яких можна з такими вимогами звернутися.

За загальним правилом територіальної підсудності суд є наближеним до місця знаходження відповідача, тобто тієї сторони у спорі, яка презюмується неправою. Правило підсудності за місцем знаходження відповідача стосовно доступності правосуддя є зручним саме для нього, а не для особи, яка звертається до суду за захистом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції, що діяла на час звернення з позовом у цій справі) вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.

Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів, визначено положеннями Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265, який набрав чинності 14 березня 2022 року.

У пункті 4 вказаного Порядку в чинній редакції передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.

Результат аналізу змісту вказаної норми дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.

Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.

Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.

Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.

Отже, в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

Що узгоджується з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеною у постанові від 24 червня 2024 року в справі № 554/7669/21, провадження № 61-5805сво23.

З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

З огляду на правову позицію Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладену у постанові від 24 червня 2024 року в справі № 554/7669/21, провадження № 61-5805сво23, вважаю, що Дніпровський районний суд м. Запоріжжя невірно використав отриману з реєстру інформацію, оскільки відповідач має зареєстровану адресу, яка територіально підсудна Дніпровському районному суду м. Запоріжжя, а адреса реєстрації ВПО може бути використана судом задля сповіщення учасника справи про судові засідання.

Враховуючи викладене, вважаю, що матеріали позовної заяви не містять доказів належності справи до територіальної юрисдикції Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, тому судова справа №334/1997/26 має бути повернута до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя, як помилково направлена.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 27, 31, 187 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернути до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя, як помилково направлену.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Є.К. Костенко